Ухвала від 17.09.2025 по справі 727/6380/17

Справа № 727/6380/17

Провадження № 6/727/111/25

У Х В А Л А

17 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого, судді Слободян Г.М.

секретар судового засідання Вакарчук Т.Р.

за участю сторін:

заявника ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 , адвоката Бартусевич В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про відвід судді Слободян Г.М., заявлену усно в засіданні ОСОБА_1 у цивільній справі № 727/6380/17 6/727/111/25 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 правонаступника ОСОБА_5 ; Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про поворот виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

Шевченківським районним судом м. Чернівці здійснюється розгляд вищезазначеної цивільної справи під головуванням судді Слободян Г.М. яка визначена протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 15.08.2025р. (а.с.1)

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.08.2025 року прийнято до провадження вказану вище справу та призначено до судового розгляду, з викликом сторін, представників сторін по справі.

17.09.2025 року в судовому засіданні заявник ОСОБА_1 в усній формі заявив відвід судді Слободян Г.М., посилаючись на свої сумніви у неупередженості та об`єктивності судді оскільки на його думку суддя раніше ухвалила рішення неправосудне, що є підставою для заяви про відвід судді. Просить, задовольнити заяву про відвід судді.

Представник стягував ОСОБА_2 , адвокат Бартусевич В.М. заперечувала проти заяви про відвід судді, вважала що усно заявлене клопотання не може бути розглянуто, так як письмова мотивована заява про відвід судді, Павлюком Е.О. не подана в суд до розгляду.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про відвід головуючого судді, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено що заява про відвід заявлена заявником ОСОБА_1 усно під фіксацію технічним засобом безпосередньо в судовому засіданні, у день розгляду справи справі № 727/6380/17 6/727/111/25.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку. Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Відвід судді, поданий у день розгляду справи, буде розглянутий судом, але тільки у виняткових випадках, коли заявник не міг знати про підстави для відводу раніше, або у випадку, коли було встановлено факт, що спричиняє сумніви в неупередженості судді в ході самого судового засідання. Якщо відвід буде задоволено, суддя буде замінений, а справа продовжиться розглядатись іншим суддею, або іншим складом суду. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України). Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Заявник (представник відповідача) стверджує, що наявні сумніви в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи.

Перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки не вбачається будь-яких підстав для відводу, визначених ст. 36-37 ЦПК України, а також - процесуальних порушень в діях судді за вказаних заявником обставин.

Чинним законом передбачено, що рішення раніше ухвалені судом не можуть бути підставою для відводу судді. Проаналізувавши вказані твердження, суддя доходить висновку, що посилання на обставини необ`єктивності та упередженості судді є безпідставними, не підтвердженими жодними доказами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 по справі "Білуха проти України" Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ("Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п. п. 27, 28 та 30; "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ("Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10.12.2009 у справі "Мироненко та Мартенко проти України" ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Доводи заявника ОСОБА_1 наведені в усно заявленому клопотанні про відвід судді щодо ухвалення неправосудного рішення, не підтверджено доказами. Безпідставні твердження за відсутності доказів на підтвердження зворотного не відповідають дійсності.

За вказаних обставин, наведені у заяві (усно заявленого в судовому засіданні відводу) ОСОБА_1 підстави для відводу головуючого у справі, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутності підстав для задоволення усно заявленого відводу. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, а також її заінтересованості не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського райсуду м. Чернівці Слободян Г.М. у цивільній справі № 727/6380/17 6/727/111/25 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 правонаступника ОСОБА_5 ; Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про поворот виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Слободян Г.М.