Рішення

від 12.09.2006 по справі 2/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.06                                                                                 Справа № 2/322.

Суддя Седляр О.О., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного малого підприємства «Транспортник», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 10270 грн. 80 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Проказа А.М., дов. від 19.07.06 № 96,

від  відповідача –Змієвська Н.Л., дов. від 19.07.06 № 939, Мартинкова І.А., дов. від 12.09.06 № 1118,

відповідно до ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 08.09.06 по 12.09.06,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 10270 грн. 80 коп., витрат на послуги представника позивача в області права у сумі 5000 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 16.08.06 № 1111 позовні вимоги відхилив, посилаючись на неякісність виконаних позивачем робіт, посилаючись на те, що представниками підприємства КП «Житлосервіс «Ритм»було складено акт. Крім того, він посилається на умови п. 8.2 укладеного сторонами договору відповідно до якого Підрядник гарантує усунути за свій рахунок виявлений брак, допущений по його провині, що ним зроблено не було. А також, він посилається на тяжке матеріальне становище підприємства , внаслідок чого не має можливості сплатити витрати спеціаліста позивача в області права.

Заявою від 18.08.06 у порядку ст. 66, 67 ГПК України позивач просить, з ціллю забезпечення позову,  застосувати до відповідача міри по забезпеченню позову у вигляді арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Листом від 08.09.06, який наданий позивачем у порядку ст. 22 ГПК України позивач уточнює нормативне обґрунтування позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 10270 грн. 80 коп. на підставі ст.ст. 22, 611, 623, 625 Цивільного кодексу України , ст.ст. 224, 225, 229 Господарського кодексу України.

Листом від 12.09.06 , у порядку ст. 22 ГПК України, позивач просить змінити предмет позову та відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу стягнути з відповідача заборгованість у сумі  10270 грн. 80 коп.    

Клопотанням від 12.09.06 відповідач  просить відмовити позивачеві у задоволенні вимог, у частині стягнення витрат позивача на послуги його представника в області права, посилаючись на те, що ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входять лише послуги адвоката. Крім того, дані витрати відшкодовуються стороні лише при оплаті їх адвокату та їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Заявою від 12.09.06, позивач також просить відшкодувати з відповідача відповідно до вимог ст.ст. 22, 49 ГПК України додаткові судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи,  у вигляді транспортних витрат на суму 376 грн. та службових витрат на суму 200 грн.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

Заяву позивача щодо зміни предмету позову та додаткових судових витрат задовольнити. Позовними вимогами слід вважати: стягнення з відповідача заборгованості у сумі 10270 грн. 80 коп. та витрат на послуги представника позивача в області права у сумі 5000 грн., транспортних витрат на суму 376 грн., службових витрат на суму 200 грн.

07.10.05 між сторонами у справі було укладено договір № 20 за умовами якого «Підрядник»(позивач у справі) зобов'язався виконати підрядні роботи по ремонту м'якої покрівлі зданій та споруд, а  «Замовник»( відповідач у справі) прийняти та оплатити їх.

На виконання вказаного договору позивачем були здійснені роботи, передбачені умовами п.1.1 договору, що підтверджено довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання робіт КБ-2в, які підписані обома сторонами без доповнень та зауважень на загальну суму 10270 грн. 80 коп.

Згідно п.6.3 укладеного сторонами договору відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи у грошовій формі протягом 30 банківських днів з дня підписання актів виконаних робіт, що ним не було своєчасно виконано,  у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість у сумі 10270 грн. 80 коп.

Відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав визначених вище.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача такими що не приймаюсь до уваги, з огляду на наступне.

Посилання відповідача на неякісність виконаних позивачем робіт, судом не приймається до уваги, оскільки умовами укладеного сторонами договору (п.6.3, п.7.2.3) щодо зобов'язань замовника відноситься оплата виконаних робіт позивачеві після підписання актів виконаних робіт. Як вбачається з матеріалів справи, довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних робіт КБ-2в підписані з боку обох сторін без доповнень та зауважень, що скріплено печатками підприємств. Однак відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, щодо неякісності виконаних робіт.

Заява позивача від 18.08.06 про прийняття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та розрахунковий рахунок відповідача відхиляється судом з наступних підстав.

Згідно ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.3 Роз'яснення Вищого господарського суду від 23.08.1994р. №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Так, при поданні заяви про забезпечення позову позивачем не наведено обґрунтування та не надано докази про те, що невжиття заявлених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Накладення арешту на розрахунковий рахунок не передбачено законодавством. В заяві про забезпечення позову не вказується на яку суму відповідних рахунків в банківських установах слід накласти арешт.

Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову не може базуватися на необґрунтованих припущеннях, а визначення заходу та перелік дій, які заборонено вчиняти  відповідачу, не можуть носити невизначений, абстрактний характер.

У задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат, а саме: витрат на  послуги представника позивача в області права у сумі 5000 грн., транспортних витрат на суму 376 грн. та службових витрат на суму 200 грн., то вони судом відхиляються, з огляду на нижчевикладене:

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом , витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, опалти послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату  стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Стягнення ж суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг,  лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем до суду не надано належних доказів, які свідчать, що його представник Проказа А.М. має адвокатське свідоцтво, а також не надано жодного фінансового документу, які свідчить про  оплату, йому суми витрат 5000 грн.

Щодо стягнення транспортних витрат позивача на суму 376 грн. та службових витрат - на суму 200 грн., то вони судом відхиляються, оскільки дані витрати не є судовими у розумінні ст. 44 ГПК України.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі заборгованості –10270 грн. 80 коп., з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,48,49,77, 82, 84,85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

             1.  Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм», м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 26, код 33503196 на користь Приватного малого підприємства «Транспортник», м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд.3, код 21760117 заборгованість у сумі 10270 грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита 102 грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі  118 грн. видати наказ.

 3. У задоволенні вимог щодо стягнення судових витрат, у вигляді  витрат на  послуги представника позивача в області права у сумі 5000 грн., транспортних витрат на суму 376 грн. та службових витрат на суму 200 грн. відмовити.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання :  15.09.06

  Суддя                                                                                                              О.О. Седляр