Вирок

від 10.11.2010 по справі 1-1180/10

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№1-1180/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“10“ листопада 2010 року Соломянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мозолевської О.М. при секретарі Березенку В.В. з участю прокурора Сергєєвої Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Казахстану, АДРЕСА_2, росіянки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_4 скоїла таємне викрадення майна (крадіжка), поєднане з проникненням в сховище, за таких обставин.

Так, підсудна ОСОБА_4, 05.06.2010 року приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні автоматичних камер схову Центрального залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський, що в Солом'янському районі м. Києва, з раніше знайомою ОСОБА_5, де вони повторно залишили свої речі в одному відсіку автоматичної камери схову, під час чого ОСОБА_4 звернула увагу, що ОСОБА_5 залишає в спільній камері свій ноутбук, який знаходився в сумці, виник умисел направленнний на викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4, під час того, як ОСОБА_5 виставляла код відсіку № 894 автоматичної камери схову, підглянула код вищезгаданого відсіку та запам'ятала його. Після чого, в подальшому, 07.06.2010 року, приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 прийшла в приміщення автоматичних камер схову Центрального залізничного вокзалу ст. Київ Псажирський та проникнувши у відсік № 894 автоматичної камери схову, щляхом використання коду, який раніше запам'ятала таємно викрала особисте майно ОСОБА_5, а саме: ноутбук АСЕR АS5738ZG-424G50, вартістю 6525 грн., у чорній сумці вартість якої входила у входила у вартість ноутбука; мишу АФ4 ТЕСН G-CUBE GOE 6D, вартістю 139 грн., модем МТС вартістю 800 грн. Викрадене майно ОСОБА_4 привласнила та розпорядилась на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріпальну шкоду на суму 7464 грн.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 винною себе в інкримінованому злочині визнала повністю, щиро кається, та пояснила, що 07.06.2010 року вона вирішила поїхати до дому. Приїхавши до вокзалу ст. Київ Пасажирський, вона пішла забрати свої речі з камери схову. Відкривши ячейку камери схову та забравши звідти свої речі, вирішила забрати ноутбук, що належав ОСОБА_5, який остання залишила в цій же камері схову. Після цього вона поїхала в м. Жовті Води, де продала ноутбук знайомому ОСОБА_6 за 2100 грн., для того щоб розрахуватися зі своїми боргами. ОСОБА_6 про те, що ноутбук крадений не знав. Через деякий час до неї прийшли працівники міліції, яким вона все розповіла. Ноутбук був повернутий власниці.

Показання підсудної ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і никим не оспорюються.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, доведена.

Судом кваліфікуються дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної - раніше не судима (а.с.88), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває (а.с.90, 92), за місцем проживання характеризується посередньо (а.с.94).

Обставиною, що помякшує покарання визнано щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність обєктивних та субєктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винного та інші вище зазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудної не можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_4 покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів - у виді позбавлення волі зі звільненням її від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судових витрат по справі не має.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_4 такі обовязки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази сумку чорного кольору, ноутбук «АСЕR» АS5738ZG-424G50 та аксесуари до нього, компютерну мишу, USB-модем МТС - залишити у власності потерпілої ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Соломянського

районного суду м. Києва О.М. Мозолевська