Рішення

від 15.01.2008 по справі 15/521

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/521

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.08                                                                                 Справа № 15/521.

Колегія у складі суддів: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Лісовицький Є.А., Палей О.С.,  розглянула матеріали справи за позовом

Приватного автотранспортного підприємства «Автотехобслуговування», м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства «Укртранс –Луганськ», м. Луганськ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

товариства з обмеженою відповідальністю «Елтіко», м. Алчевськ

товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта», м. Луганськ

про стягнення 66 001 грн. 89 коп.

За участю представників:

від позивача: Чігвінцев С.Ю. –директор, Шемяков Д.М., представник по довіреності від 03.04.07.;

від відповідача: Струпок М.Я., представник по довіреності від 01.03.07; Бурлаченко О.В., представник по довіреності від 01.09.07.; представник по довіреності від 01.03.07;

від ТОВ «Елтіко»: не прибув;

від ТОВ «Квінта»: не прибув.

До початку слухання справи по суті жоден з учасників судового процесу не заявив вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача матеріальних збитків у сумі 65800 грн. та моральної шкоди у сумі 30000 грн.

Клопотанням про зменшення суми позову від 16.01.2006р. позивач зменшив розмір матеріальних збитків на 29798,11 грн. і просить стягнути збитки у сумі 36001,89 грн. та моральну шкоду у первісно заявленому розмірі (30000 грн.), всього 66 001 грн. 89 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог. Тому, вказана заява була прийнята судом до провадження.

Позовні вимоги ґрунтуються зокрема на доводах позивача про те, що внаслідок чинення відповідачем перешкод при в'їзді автомобілів на територію Приватного автотранспортного підприємства "Автотехобслуговування",  та їх виїзді з даної території позивачем були порушені договірні зобов'язання за договором №45 від 14.10.2005р., укладеного з ТОВ «Елтіко»та за договором №49 від 17.10.2005р., укладеного з ТОВ «Квінта».

Щодо вимоги про стягнення збитків у сумі 36001,89 грн. позивач поясненням від 24.12.2007р. (т.2, а.с.140) зазначив, що підставами позову є завдання відповідачем збитків передбачених ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Представники відповідача у судовому  засіданні проти позову заперечили.

Клопотання представника відповідача про витребування у відділенні філії «Промінвестбанку»м. Алчевська копій платіжних доручень судом відхилено з огляду на те, що копії таких документів надані до матеріалів справи, їх справжність не оспорюється позивачем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

За доводами позивача внаслідок чинення відповідачем перешкод при в'їзді автомобілів на територію Приватного автотранспортного підприємства "Автотехобслуговування",  та їх виїзді з даної території позивачем були порушені договірні зобов'язання за договором №45 від 14.10.2005р., укладеного з ТОВ «Елтіко»та за договором №49 від 17.10.2005р., укладеного з ТОВ «Квінта».

Згідно договору на надання експедиційно-транспортних послуг з доставки вантажів автомобільним транспортом від 14.10.2005р. №45, між від ПАТП «Автотехобслуговування»та ТОВ «Елтіко»позивач зобов'язався надати транспортно-експедиційні послуги за трьома маршрутами.

Також, за договором на надання експедиційно-транспортних послуг з доставки вантажів автомобільним транспортом від 17.10.2005р. б\н, між від ПАТП «Автотехобслуговування» та ТОВ «Квінта»позивач зобов'язався надати транспортно-експедиційні послуги за трьома маршрутами.

Підприємство відповідача у справі не було стороною за вказаними договорами та не мало господарських зобов'язань перед позивачем.

Розмір збитків розраховано позивачем виходячи з неодержаного прибутку за договорами з третіми особами, а саме внаслідок невиконання семі рейсів з перевезення.

За поясненнями представника позивача перешкоди чинилися відповідачем зокрема у дні складення третіми особами у справі заявок  на перевезення вантажу. Надані позивачем до матеріалів справи заявки третіх осіб датовані: 19.10.2005р. (4 шт.), 18.10.2005р. (3 шт.).

Правовою підставою покладення на відповідача майнової відповідальності позивач зазначає завдання збитків передбачених стст 224, 225 ГК України.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому, господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (стаття 224 ГК України та ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України).

Така ж позиція наведена в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України N 02-5/215 від 01.04.94 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди».

Відповідач у справі не був стороною за договорами, між позивачем та третіми особами, на які посилається позивач в обґрунтування стягнення збитків, та не мав господарських договірних зобов'язань перед позивачем. Саме порушення зобов'язання, відповідно до положень ст. 224 Господарського кодексу України та ст. 611 Цивільного кодексу України є обов'язковою передумовою настання правових наслідків у вигляді стягнення збитків.

Зміна підстав або предмету позову відповідно до ст. 22 ГПК України є виключним правом позивача. Суд не може змінити предмет або підстави позову без заяви позивача.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи фактичні обставини справи, суду не доведено належним чином всіх складових обставин, що можуть бути підставами стягнення з відповідача заявлених збитків.

Крім того, склад цивільного правопорушення, необхідного для стягнення з відповідача шкоди, є недоведеним з урахуванням наступного.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди - відповідача; наявність  негативних наслідків (збитків), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (збитками); вину відповідача - заподіювача шкоди.

За поясненнями представника позивача перешкоди чинилися відповідачем зокрема у дні складення третіми особами у справі заявок  на перевезення вантажу 19.10.2005р. та 18.10.2005р. Розмір збитків розраховано позивачем виходячи з неодержаного прибутку за договорами з третіми особами, а саме внаслідок невиконання семі рейсів з перевезення.

Не надано належних доказів обставин про те, що вказані у заявках третіх осіб конкретні автомобілі  не могли виїхати (в'їхати) з території, а також що при цьому протиправними діями відповідача чинилися перешкоди. Взагалі не надано доказів, що певні автомобілі (за якими розраховано збитки) знаходилися на спірній території.

Акт державного виконавця ВДВС Артемівського району від 18.10.2005р. не встановлює факт, що конкретні транспортні засоби позивача намагалися виїхати з території, але не змогли цього зробити внаслідок протиправних дій відповідача. Не визначено ідентифікуючи ознаки транспортних засобів (держ. номери, тощо), які не могли виїхати.

Акти державного виконавця від 02.11.2005р. взагалі не стосуються спірних обставин за якими нараховано збитки, оскільки складані за 02.11.2005р., тоді як збитки заявлені за протиправні дії, що нібито відбулися 18.10.2005р. та 19.10.2005р.

Факт встановлений актами державного виконавця від 02.11.2005р. має разовий характер. Такого ж висновку дійшов Луганський апеляційний господарський суд при перегляді рішення у спорі між тими ж сторонами по справі 15/520пн.

Тому, факти встановлені актами від 02.11.2005р. не є доказами обставин на які посилається позивач 18.10.2005р. та 19.10.2005р.

Таким чином, не доведено належними засобами обставини що певні транспортні засоби (з відповідними ідентифікуючими ознаками –держ номери, тощо), зазначені в заявках на які посилається позивач, не могли виїхати з території.

Щодо недоведеності факту невиїзду з території транспорту позивача, зазначеного в заявках третіх осіб, слід зазначити і те, що відповідачем надано документи відносно того, що відповідні автомобілі позивача завантажувалися за іншими адресами та були в рейсах.

Крім того, позивачем не доведено, що автомобілі не могли виконати перевезення за договорами в інші дні, наступні за 18.10.2005р. та 19.10.2005р.

За договором на надання експедиційно-транспортних послуг з доставки вантажів автомобільним транспортом від 14.10.2005р. №45, між від ПАТП «Автотехобслуговування»та ТОВ «Елтіко»позивач зобов'язався надати транспортно-експедиційні послуги за трьома маршрутами протягом 30 днів.

За договором від 17.10.2005р. з ТОВ «Квінта»позивач зобов'язався надати транспортно-експедиційні послуги за трьома маршрутами протягом 40 днів.

Доказів про те, що певні автомобілі позивача не могли виїхати з території кожного дня, протягом строку зобов'язань визначеного договорами з третіми особами.

Доказів розірвання договорів з третіми особами позивачем не надано.

Крім того, за результатами розгляду заяви директора ПАТП «Автотехобслуговування», постановою помічника прокурора Артемівського району  від 06.12.2006р. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб підприємства відповідача. Відомостей та доказів щодо оскарження та скасування даної постанови позивачем не надано.

При цьому, перевіркою встановлено зокрема наступне. 16.11.2005р. державним виконавцем здійснено вихід за місцем знаходження  ВАТ «Укртранс-Луганськ»та встановлено що проїзд за спірною територією надається, про що складено акт. Тому, вважаючи, що проїзд надається, в діях посадових осіб ВАТ «Укртранс-Луганськ»відсутні ознаки злочину, у зв'язку з чим постановлено відмовити у порушенні кримінальної справи.

З огляду на те, що відмовлено в порушенні кримінальної справи постановою від 06.12.2006р., слід вважати що до цієї дати проїзд надавався та відповідач не вчиняв правопорушень.

На підставі вищевикладеного, суду не доведено належним чином всіх складових обставин, що можуть бути підставами стягнення з відповідача заявлених збитків.

Позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди в оціненій позивачем  сумі 30000 грн. не підлягає задоволенню виходячи з положень ст. ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України за недоведеністю належними певними засобами доказування та враховуючи вищенаведені обставини.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у сумі 36001,89 грн. та  моральної шкоди у розмірі 30000 грн. (всього 66 001 грн. 89 коп.), у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 18.01.2008р.

Судді

Є.Ю. Пономаренко

Є.А. Лісовицький

О.С. Палей