6/234
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.01.08 р. № 6/234
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Голуб Г.М. (за довір.),
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.09.2006
у справі № 6/234 (Блохiна Ж.В.)
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 5264,67 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2006 р. позов Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі (надалі – позивач) до ТОВ „Перемога” (надалі – відповідач) про стягнення 5 264,67 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат позивача на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 4664,67 грн. заборгованості. В іншій частині позову – відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, оскаржувану постанову скасувати повністю з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права, у справі прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.
В обґрунтування власної позиції відповідач зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат позивача на доставку пенсії гр. Шептюк А.І. не є правомірними, оскільки ця особа не була працівником відповідача – ТОВ „Перемога”, а тому не можна вважати ТОВ „Перемога” належним відповідачем у справі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її доводів, стверджує, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов частково, стягнувши розмір фактичних витрат позивача за 2005 р. на виплату та доставку пільгових пенсій гр. Слиш М.І. та гр. Шептюк А.І., які були працівниками відповідача - ТОВ „Перемога”, а тому просить залишити оскаржуване відповідачем рішення без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2006 р. було відкрито апеляційне провадження у справі №6/234, розгляд справи призначено на 04.12.2006 р. Розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 20.12.2006 р. провадження у справі №6/234 було зупинено до закінчення апеляційного розгляду пов'язаної з нею іншої справи за №7/218 Київським апеляційним господарським судом.
В зв'язку із сплином розумних строків та не наданням сторонами процесуального документу за результатами апеляційного розгляду пов'язаної справи №7/218, ухвалою суду від 26.11.2007 р. апеляційне провадження у справі №6/234 було поновлено, справу призначено до розгляду.
В судове засідання 23.01.2008 р. повноважний представник відповідача не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином (в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду).
Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке судом було задоволено. З наданих додаткових документів вбачається, що за результатами розгляду Київським апеляційним господарським судом пов'язаної справи №7/218 за позовом ТОВ „Перемога” до Новгород-Сіверської райдержадміністрації Чернігівської області про скасування розпорядження та визнання недійсним додатку до статуту, було прийнято ухвалу від 20.12.2006 р. №7/218, якою апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2006 р. – без змін.
Під час розгляду справи №7/218 судами двох інстанції було встановлено, що оскаржуване рішення загальних зборів засновників від 04.06.2000 р. щодо правонаступництва ТОВ „Перемога” було прийняте з порушенням норм законодавства та прав позивача. А оскільки підставою для державної реєстрації змін до статуту ТОВ „Перемога” був додаток до його статуту, в якому як було з'ясовано відсутні засвідчені нотаріусом підписи засновників, суди прийшли до висновку про порушення вимог положення товариства та неможливості вважати належним чином підтвердженим факт прийняття зборами засновників від 04.06.2000 р. рішення щодо правонаступництва ТОВ „Перемога”.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2006 р. у справі №7/218, яка була залишена без змін, позов ТОВ „Перемога” було задоволено. Скасовано розпорядження Новгород-Сіверської райдержадміністрації Чернігівської області від 15.06.2000 р. №192 в частині реєстрації доповнення до Статуту ТОВ „Перемога”.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення позивача на апеляційну скаргу, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія приходить до висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги та необхідність зміни постанови суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 5264,67 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом першої інстанції було встановлено, що за 2005 рік розмір фактичних витрат позивача на виплату і доставку пенсій, згідно наданого позивачем розрахунку, становить 6864,67 грн., відносно громадян – працівників відповідача Слиш М.І. - 2791,31 грн., . Шептюк А.І. - 4073,36 грн. А оскільки відповідачем було добровільно частково погашено заборгованість в сумі 1600 грн., а також сплачено після порушення провадження у справі 14.07.2006 р. – 200 грн. та 11.08.2006 р. - 400 грн. (згідно банківських виписок), господарським судом було задоволено позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 4664,67 грн.
Однак, дослідивши обставини справи та зібрані докази, судова колегія не може погодитися із висновком суду першої інстанції щодо підтвердження стажу роботи громадянки Шептюк А.І. у відповідача – ТОВ „Перемога”, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і відповідно призводить до виникнення у відповідача як платника страхових внесків, з яким вказана особи перебувала у трудових відносинах, обов'язку здійснювати покриття перед позивачем таких витрат у встановленому розмірі та порядку.
Позивач, заявляючи позов відносно стягнення заборгованості, та суд першої інстанції приймаючи рішення, виходили з того, що громадяни Слиш М.І. та Шептюк А.І. були працівниками ТОВ „Перемога”, а ТОВ „Перемога” є правонаступником колгоспу „Перемога” згідно додатку до Статуту товариства, зареєстрованого Розпорядженням голови Новгород-Сіверської райдержадміністрації №192 від 15.06.2000 р.
Однак, Господарським судом Чернігівської області та Київським апеляційним господарським судом у справі №7/218 було скасовано розпорядження Новгород-Сіверської райдержадміністрації Чернігівської області від 15.06.2000 р. №192 в частині реєстрації доповнення до Статуту ТОВ „Перемога”, яким було передбачено, що ТОВ „Перемога” є правонаступником колгоспу „Перемога”.
Згідно п.1.2. Статуту відповідача, ТОВ „Перемога” є самостійним господарюючим суб'єктом із правом юридичної особи, володіє відокремленим майном, створене на засадах договору фізичних осіб шляхом об'єднання їх майнових внесків. За таких обставин підстави вважати ТОВ „Перемога” правонаступником колгоспу „Перемога” є відсутніми.
Згідно довідки, виданої Головою правління колгоспу „Перемога” від 20.03.2000 р., гр. Шептюк А.І. працювала саме в КСП „Перемога” з 24.04.1996 р. до 03.04.2000 р., а не ТОВ „Перемога” (а.с.17).
Згідно довідки ТОВ „Перемога” від 10.07.2003 р. №29 гр. Слиш М.І. працювала з 01.12.1983 р. по 10.07.2003 р. в товаристві дояркою, й була безпосередньо зайнята у виробництві с/г продукції. Зазначений період зараховується до стажу роботи, що дає право на пільгове постійне пенсійне забезпечення згідно п.Д ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.
За таких обставин колегія приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості відносно гр. Шептюк А.І., яка не є працівником ТОВ „Перемога”, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості в сумі здійснених проплат (1600 грн. + 200 грн. + 400 грн. = 2200 грн.), колегія приходить до висновку, що задоволенню підлягає заборгованість відносно гр. Слиш М.І., яка перебувала у трудових відносинах з відповідачем, в сумі 591,31 грн. (2791,31 грн. – 2200 грн.), а тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.
З огляду до вищевикладеного, колегія приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та необхідність їх задоволення частково, оскаржувана постанова Господарського суду Чернігівської області підлягає зміні, позов слід задовольнити частково.
Керуючись п. п. 1, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 17, 184, 195, п.2 ст. 198, ч. 2 ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога” задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2006 р. у справі №6/234 змінити, викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції:
„ Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога" (с. Лоска
Новгород-Сіверського району, код 30924776, р/р 2600290071 в Новгород-Сіверському відділенні Ощадбанку №3048, МФО 343143) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі (м. Новгород-Сіверський, вул. Б.Майстренка, 6, р/р 2560230301303 в Новгород-Сіверському відділенні ВАТ „Державний Ощадний банк України" №3048, МФО 343143, код 14254052) заборгованість в сумі 591,31 грн.
В іншій частині позову відмовити.”
Матеріали адміністративної справи № 6/234 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді
Авдєєв П.В.
Тищенко А.І.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2008 |
Оприлюднено | 31.01.2008 |
Номер документу | 1307505 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні