Рішення

від 20.11.2007 по справі 18/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  18/432

20.11.07

За позовом:          ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” в особі Філії „Центрального регіонального

управління” ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит”;

До:                    ПП „Белур”;

Про:                     стягнення 64 815,34 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:                    Шиманський В.О., представник, довіреність б/н від 25.07.2007 р.;

Від відповідача:           не з”явились.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 24.10.2007 р. до 20.11.2007р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 24.10.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 48 755,00 грн. заборгованості за кредит, 9 736,16 грн. відсотків за користування кредитом, 4 225,00 грн. щомісячної комісії, 2 099,18 грн., 648,15 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Приватне підприємство „Белур”, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами 31.10.2005 р. укладений договір №78-10/05 невідновлювальної кредитної лінії, за умовами якого позивач відкриває відповідачеві невідновлювальну кредитну лінію у сумі 65 000,00 грн. з терміном погашення до 31.10.2008 р. зі сплатою 16% річних з дня видачі до строку погашення кредиту, вказаного в п. 2.4. договору (31.10.2008 р.) та 32% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання по кредиту з моменту непогашення суми кредиту до дня фактичного погашення заборгованості.

Додатковою угодою №1 від 06.02.2006 р. до договору передбачена сплата відповідачем відсотків за користування кредитом в строк з 01 до 10 числа кожного місяця. В цей строк сплачуються відсотки за користування кредитними коштами з 1-го по останній календарний день попереднього місяця. Відповідач також зобов'язався сплачувати позивачеві щомісячно комісійну винагороду за послуги по наданню та управлінню кредитною лінією у розмірі 0,5% від суми ліміту кредитної лінії.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, відкривши відповідачеві кредитну лінію у сумі 65 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку з 31.10.2005 р. по 31.08.2007 р. та меморіальним ордером №571570 від 31.10.2005 р.).

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, наданий позивачем кредит та відсотки за його користування сплатив частково. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 48 755,00 грн. за кредит, 9 736,16 грн. за відсотками по користуванню кредитом та 4 225,00 грн. комісійних сплат.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 2 099,18 грн., передбачена п. 7.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розділом 6 кредитного договору передбачено, що позивач має право достроково вимагати від відповідача повернення кредитних коштів, сплату відсотків та звернути стягнення на предмет застави за порушення будь-яких умов кредитного договору, а відповідач зобов'язаний повернути кредитні кошти та сплатити відсотки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами 31.10.2005 р. укладений договір застави основних засобів, відповідно до якого позивачеві в заставу передано наступне майно, що знаходиться за адресою: Київська область, стм. Коцюбинське, вул. Залізнична, 1:

—форми для пінобетонних блоків ПФ-16 в кількості 16 штук, 2005 року випуску, інвентарний номер 5-19, балансова вартість –72 000,00 грн.;

—електронавантажувач ЕП 717.33 в кількості 2 штук, 2005 року випуску, заводський номер 68173416, інвентарний номер 20, балансова вартість –60 000,00 грн.;

—пінобетонна установка ПБУ –1000, в кількості 1 штука, 2005 року випуску, інвентарний номер 3, балансова вартість –41 000,00 грн.;

—пінобетонна установка ПБУ –350, в кількості 1 штука, 2005 року випуску, інвентарний номер 4, балансова вартість –28 000,00 грн.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України „Про заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава –це один із способів забезпечення виконання зобов'язань, при якому захищаються майнові права кредитора шляхом створення умов для задоволення його інтересів, порушених неналежним виконанням боржником своїх обов'язків.

Згідно з частиною 2 статті 590 Цивільного кодексу України та статті 20 Закону України „Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 19 Закону України „Про заставу” передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором –неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Пунктом 8 договору застави визначено, що в разі неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору (несвоєчасне повернення суми кредиту, несвоєчасна сплата комісійної винагороди, процентів та інших зобов'язань) заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави або провести відчуження, задовольнити свої вимоги в повному обсязі на момент фактичного задоволення, в тому числі відшкодувати збитки.

Пунктом 9 договору застави визначено, що позивач має право обирати порядок звернення стягнення на заставлене майно.

Враховуючи вищезазначені обставини, вимоги позивача щодо задоволення позову шляхом звернення стягнення на майно відповідача згідно з договором застави  від 31.10.2005 р. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги не заперечив, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Белур” (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 28/2; фактична адреса: м. Київ, вул. Васильківська, 30, офіс 2.404, код ЄДРПОУ 32110886) на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” в особі Філії „Центральне регіональне управління” Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” (інд. 01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, код ЄДРПОУ 25745867) 48 755 (сорок вісім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. заборгованості за кредит, 9 736 (дев”ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 16 коп. відсотків за користування кредитом, 4 225 (чотири тисячі двісті двадцять п'ять) грн. щомісячної комісії, 2 099 (дві тисячі дев'яносто дев”ять) грн. 18 коп., 648 (шістсот сорок вісім) грн. 15 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на майно Приватного підприємства „Белур”, що знаходиться за адресою: Київська область, стм. Коцюбинське, вул. Залізнична, 1:

—форми для пінобетонних блоків ПФ-16 в кількості 16 штук, 2005 року випуску, інвентарний номер 5-19, балансова вартість –72 000 (сімдесят дві тисячі) грн.;

—електронавантажувач ЕП 717.33 в кількості 2 штук, 2005 року випуску, заводський номер 68173416, інвентарний номер 20, балансова вартість –60 000 (шістдесят тисяч) грн.;

—пінобетонна установка ПБУ –1000, в кількості 1 штука, 2005 року випуску, інвентарний номер 3, балансова вартість –41 000 (сорок одна тисяча) грн.;

—пінобетонна установка ПБУ –350, в кількості 1 штука, 2005 року випуску, інвентарний номер 4, балансова вартість –28 000 (двадцять вісім тисяч) грн. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко