Ухвала від 07.10.2025 по справі 689/1990/20

УХВАЛА

07 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 689/1990/20

провадження № 61-12405ск25

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької селищної ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому з урахуванням заяв про зміну позовних вимог від 22 червня 2022 року та 20 липня 2023 року просив:

1) виділити йому у власність в натурі із спільної часткової власності належну йому частину майна колишнього КСП «Україна» загальною вартістю 63 729,00 грн, а саме:

- складське приміщення загальною площею 34,5 кв. м вартістю 18 240 грн, розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0010 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- опори для навісу загальною площею 139,4 кв. м вартістю 3 623 грн, розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0311;

- силосну (сінажну) яму загальною площею 1 001,7 кв. м вартістю 1 600 грн, розташовану на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0310;

- силосну (корнажну) яму загальною площею 1 542,8 кв. м вартістю 5 368 грн, розташовану на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0312;

- корівник загальною площею 1 205,7 кв. м вартістю 19 810 грн, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0310.

2) припинити право спільної часткової власності на пайовий фонд КСП «Україна» на суму 63 729 грн та визнати за ним право власності на вищевказане майно.

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області ухвалою від 15 квітня 2021 року замінив відповідача Антоновецьку сільську раду її правонаступником Ярмолинецькою селищною радою. Залучив до участі у справі в якості третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Також в ході розгляду даної справи судом залучив в якості відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області ухвалою від 21 червня 2023 року закрив провадження у справі в частині вимог до спілки (об`єднання) громадян - співвласників майна «Антонівці» реорганізованого КСП «Україна».

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області рішенням від 02 жовтня 2024 року, яке залишив без змін Тернопільський апеляційний суд постановою від 13 січня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив частково.

Виділив у власність ОСОБА_2 в натурі із спільної часткової власності належну йому частину майна колишнього КСП «Україна» загальною вартістю 63 729 грн, а саме:

- складське приміщення загальною площею 34,5 кв. м вартістю 18 240 грн, розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0010 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- опори для навісу загальною площею 139,4 кв. м вартістю 3 623 грн, розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0311 за адресою: Хмельницький район, с. Антонівці;

- силосну (сінажну) яму загальною площею 1 001,7 кв. м вартістю 1 600 грн, розташовану на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0310 за адресою: Хмельницький район, с. Антонівці;

- силосну (корнажну) яму загальною площею 1 542,8 кв. м вартістю 5 368 грн, розташовану на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0312 за адресою: Хмельницький район, с. Антонівці;

- корівник загальною площею 1 205,7 кв. м вартістю 19 810 грн, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0310 за адресою: Хмельницький район, с. Антонівці.

В задоволенні решти вимог відмовив.

Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

18 липня 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, подала апеляційну скаргу на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається зокрема на те, що в лютому 2018 року вона звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом, в якому просила: 1) скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за N? 3-30987-16682/6-17 від 21 грудня 2017 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, площею, 2 га сільськогосподарського призначення державної власності у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Антонівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області; 2) зобов?язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення вищезазначеної земельної ділянки.

Зазначала, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року позов було задоволено у повному обсязі.

В подальшому вона у встановлені законом строки звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Зазначала, що після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва площею 1,6600 га, кадастровий № 6825880400:03:006:0010, вона звернулась із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження вказаного проекту, однак 21 вересня 2018 року отримала письмову відмову з підстав накладених Ярмолецьким районним судом Хмельницької області у справі № 689/1983/18 заборон (забезпечення позову).

Вказувала на те, що після відновлення провадження у справі № 689/2003/18 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання рішень незаконними та їх скасування у липні 2025 року, вона отримала лист від представників позивача, з якого дізналась про наявність рішення суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 689/1990/20.

Вважала, що судом першої інстанції грубо порушенні норми матеріального права та процесуального права та прийняте незаконне рішення без дослідження обставин, що мають значення для справи, та вважала, що даним рішенням суду порушено її законні права та інтереси.

Вказувала на те, що суд не з`ясував правових підстав набуття права власності на майно, яке розташоване на попередньо виділеній їй земельній ділянці площею, 1,6600 га, із присвоєним кадастровим номером 6825880400:03:006:0010 та не залучив її для участі у справі, не заслухав її думки, чим порушив її законні права та інтереси.

Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 22 серпня 2025 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року.

Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 09 вересня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року у цій справі закрив.

Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося.

30 вересня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у зазначеній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Право на оскарження судових рішень особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, передбачено також статтями 17, 18 ЦПК України.

Частиною першою статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права на апеляційне оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.

Чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватися судом виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.

Аналогічного по суті висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15, а також Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року у справі № 522/7758/14 та ухвалах від 20 січня 2021 року у справі № 202/2908/17, від 20 жовтня 2021 року у справі № 2-5986/11 та від 01 червня 2022 року у справі № 931/651/20.

Законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, що поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їхніх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 904/7274/17, від 09 липня 2019 року у справі № 01/1494 (14-01/1494), від 02 грудня 2020 року у справі № 712/13890/15, від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц, від 29 червня 2021 року у справі № 201/751/14-ц, від 13 жовтня 2021 року у справі № 917/1697/20.

У разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і встановлення апеляційним судом, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті (постанова Верховного Суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що вирішення питання про те, чи стосується прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, рішення суду першої інстанції, є першочерговим завданням для апеляційного суду, але тільки в разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції (постанови Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 209/1817/19, від 04 квітня 2024 року у справі № 2-46/2010, від 05 червня 2024 року у справі № 607/12207/16-ц).

У постанові від 17 лютого 2020 року в справі № 668/17285/13-ц Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб (пункти 47, 48 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 32/77т (провадження № 12-17гс21)).

Подібного висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла також у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.28) та в ухвалі від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19)).

У постановах від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц (провадження № 14-5зц18), від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц (провадження № 14-120цс18), від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16 (провадження № 11-475апп18), від 19 червня 2018 року у справі № 922/864/17 (провадження № 12-61гс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 924/174/18 (провадження № 12-82гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин наявності у ОСОБА_1 відповідних речових прав щодо земельних ділянок з кадастровим номером 6825880400:03:006:0010 за адресою: АДРЕСА_1 , та з кадастровим номером 6825880400:03:006:0310 за адресою: Хмельницький район, с. Антонівці, на яких розміщенні спірні у цій справі об`єкти нерухомості, які виділені у власність ОСОБА_2 .

Отже, ОСОБА_1 не надала апеляційному суду належних, допустимих доказів того, що саме рішенням суду першої інстанції у цій справі, у будь-який спосіб порушено її права.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним, а касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької селищної ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров