Постанова

від 13.01.2025 по справі 689/1990/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 689/1990/20Головуючий у 1-й інстанції Соловйов А.В. Провадження № 22-ц/817/60/25 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Дідух М.Є.

представника позивача Талалай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №689/1990/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року (ухвалене суддею Соловйовим А.В., повний текст якого складено 02 жовтня 2024 року) в справі за позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької селищної ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Україна», Антоновецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області про визнання права власності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_8 належать майнові права на пайовий фонд реорганізованого КСП «Україна» у розмірі понад 65% на суму 925461.00 грн. На частину суми в розмірі 607128.00 грн позивачем отримано майно КСП «Україна», право власності на яке було зареєстроване 26 квітня 2019 року, однак на решту суми в розмірі 318333.00 грн позивач не зміг отримати майно, оскільки голова спілки (об`єднання) громадян співвласників майна «Антонівці» реорганізованого КСП «Україна» не визнає його права власності, заперечує свій статус як голови спілки, сама спілка припинила свою діяльність. Разом з тим, в межах вартості майнових прав ОСОБА_8 не виділеним в натурі та вільними залишається наступне нерухоме майно, яке розташоване в с.Антонівці:

- складське приміщення загальною площею 34.5 кв.м. вартістю 18240 грн;

- опори для навісу загальною площею 139.4 кв.м. вартістю 3623 грн;

- силосна (сінажна) яма загальною площею 1001.7 кв.м. вартістю 1600 грн;

- силосна (корнажна) яма загальною площею 1542.8 кв.м. вартістю 5368 грн;

- корівник загальною площею 1205.7 кв.м. вартістю 19810 грн, а також

- корівник, який розташований в с.Голохвасти (200 голів) загальною площею 1760.7 кв.м. вартістю 15088 грн.

З урахуванням заяв про зміну позовних вимог від 22 червня 2022 року та 20 липня 2023 року ОСОБА_8 просив суд виділити йому у власність в натурі із спільної часткової власності належну йому частину майна колишнього КСП «Україна» загальною вартістю 63729.00 грн, а саме:

- складське приміщення загальною площею 34.5 кв.м. вартістю 18240 грн, розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0010 за адресою АДРЕСА_1 ;

- опори для навісу загальною площею 139.4 кв.м. вартістю 3623 грн, розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0311;

- силосну (сінажну) яму загальною площею 1001.7 кв.м. вартістю 1600 грн, розташовану на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0310;

- силосну (корнажну) яму загальною площею 1542.8 кв.м. вартістю 5368 грн, розташовану на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0312;

- корівник загальною площею 1205.7 кв.м. вартістю 19810 грн, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0310.

Припинити право спільної часткової власності на пайовий фонд КСП «Україна» на суму 63729 грн та визнати за ним право власності на вищевказане майно.

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2021 року замінено відповідача - Антоновецьку сільську раду її правонаступником - Ярмолинецькою селищною радою. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Також в ході розгляду даної справи судом залучено в якості відповідачів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 червня 2023 року закрито провадження у справі в частині вимог до спілки (об`єднання) громадян співвласників майна «Антонівці» реорганізованого КСП «Україна».

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено частково.

Виділено у власність ОСОБА_8 в натурі із спільної часткової власності належну йому частину майна колишнього КСП «Україна» загальною вартістю 63729 грн, а саме:

- складське приміщення загальною площею 34.5 кв.м. вартістю 18240 грн, розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0010 за адресою АДРЕСА_1 ;

- опори для навісу загальною площею 139.4 кв.м. вартістю 3623 грн, розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0311 за адресою Хмельницький район, с.Антонівці;

- силосну (сінажну) яму загальною площею 1001.7 кв.м. вартістю 1600 грн, розташовану на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0310 за адресою Хмельницький район, с.Антонівці;

- силосну (корнажну) яму загальною площею 1542.8 кв.м. вартістю 5368 грн, розташовану на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0312 за адресою Хмельницький район, с.Антонівці;

- корівник загальною площею 1205.7 кв.м. вартістю 19810 грн, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0310 за адресою Хмельницький район, с.Антонівці.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з відповідачів Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 на користь ОСОБА_8 по 60.05 грн судового збору з кожного.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_14 , подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що після ухвалення оскаржуваного рішення, ОСОБА_14 стало відомо, що не усі власники майнових прав колишнього КСП «Україна» були залучені до участі в розгляді даної справи. Зокрема ОСОБА_16 , на ім`я якого видано майновий сертифікат №000387 від 29 травня 2021 року на суму 256 грн. або 0.01% від загальної вартості майнового фонду підприємства. На думку апелянта, рішення підлягає скасуванню з підстав не залучення всіх співвласників майнових паїв.

Зазначає, що позивач ОСОБА_8 перед звернення до суду із даним позовом не звертався до всіх співвласників майнових паїв, а тому відсутні докази, що останні не визнають, порушують чи оспорюють права позивача.

Також, позивач ОСОБА_8 не надав доказів того, що він звертався до зборів співвласників майнових паїв з заявою про виділення майна в натурі, відповідно відсутні докази прийняття будь-якого рішення зборами співвласників з даного приводу.

Крім того, враховуючи вартість спірного майна, яке вже було виділено позивачу, та вартість частки, що належить позивачу станом на теперішній час, позовна заява не підлягає до задоволення, оскільки такий виділ об`єктів нерухомості в натурі не відповідає структурі пайового фонду.

Звертає увагу на те, що суд в оскаржуваному рішенні вказав, що спірні об`єкти нерухомості розташовані на земельних ділянках з визначеними кадастровими номерами, однак докази на підтвердження вказаної обставини матеріали справи не містять. Крім того, вказані земельні ділянки належать іншим власникам, які не залучені до розгляду справи.

У зв`язку з наведеним просить рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

28 листопада 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду ОСОБА_8 , в інтересах якого діє адвокат Талалай А.С., подав відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що склад власників майнових паїв за час існування спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Україна» неодноразово змінювався. Отже враховуючи можливу динаміку зміни суб`єктного складу спірних правовідносин протягом часу розгляду справи, позивачем та судом першої інстанції вживались всі можливі заходи до встановлення кола членів спільної часткової власності та їх залучення до участі у розгляді справи. Таким чином не слід брати до уваги твердження апелянта про порушення прав інших (невстановлених) власників майнових паїв, які не залучені до участі у розгляді справи.

Що стосується твердження апелянта про існування власника майнових паїв ОСОБА_17 , то останній не скористався правом особисто оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Натомість у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_14 жодним чином не вказує, яким чином незалучення до участі в справі ОСОБА_17 порушує права та інтереси саме апелянта.

Стосовно твердження апелянта про порушення структури пайового фонду сторона позивача зазначає, що ОСОБА_8 просив виділити йому в натурі майно, яке відповідає частині його частки, що залишилась, а саме на суму 63729 грн, тобто залишивши в складі спільної часткової власності майно, що припадає на залишок його частки в сумі 277040 грн. Посилання на невідповідність (заниження) вартості спірного майна відносно дійсних ринкових цін не заслуговує на увагу, враховуючи, що за результатами інвентаризації та уточнення вартості майна саме така вартість була затверджена загальними зборами співвласників. Інша вартість активів загальними зборами не затверджувалась.

Звертає увагу на те, що спілка (об`єднання) громадян - співвласників майна «Антонівці» реорганізованого КСП «Україна», яке є підприємством-користувачем майна пайового фонду та суб`єктом, на якого законодавством про розпаювання майна покладався обов`язок передачі майна в натурі власнику майнового паю, було припинено у зв`язку із визнанням банкрутом та виключено з реєстру 25 грудня 2004 року.

Отже придбавши майнові сертифікати, ОСОБА_8 не був прийнятий до числа пайовиків реорганізованого КСП «Україна», його звернення не були розглянуті, у зв`язку із чим він звертався до суду із позовом про визнання неправомірною бездіяльності щодо відмови у скликанні зборів членів спілки співвласників та включення в порядок денний зборів питань щодо зміни у складі членів спілки співвласників у зв`язку із набуттям ним прав на пайовий фонд КСП «Україна», однак рішенням Ярмолинецького районного суду від 28 грудня 2019 року у справі

№ 689/2132/18 у задоволенні позову відмовлено у зв`язку із неналежним способом захисту.

Більше того, відповідачами не висловлено обґрунтованих заперечень щодо виділу позивачу в натурі конкретних об`єктів нерухомого майна. Заперечення носять загальний характер, що свідчить про невизнання ними права позивача на набуття права власності на частину спільного майна.

Твердження апелянта про недоведеність розташування об`єктів нерухомості на конкретних земельних ділянках не відповідає дійсності, оскільки спростовується технічними висновками про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта від 17 вересня 2018 року та від 05 листопада 2018 року та ситуаційним планом.

У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Талалай Л.А., проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що судова повістка направлялася на адресу апелянта ОСОБА_18 , яка ним зазначена у апеляційній скарзі, однак повернута з відміткою «адресат відсутній за адресою». У тому випадку, якщо у поштовому відправленні зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч.8 ст.128 ЦПК судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки і особа вважається повідомленою. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Аналогічний висновок викладено в постанові КЦС в складі Верховного Суду від 10 травня 2023 року № 755/17944/18.

Апеляційна скарга подана лише в частині задоволених позовних вимог, а тому в іншій частині рішення суду, колегією суддів не переглядається.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно структури пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) «Україна» від 25 квітня 2001 року вбачається, що загальна вартість майнового фонду підприємства становить 1708109.00 грн. Перелік рухомого та нерухомого майна із зазначенням його вартості станом на 01 січня 2000 року долучено до матеріалів даної справи (т.2 а.с.18-27).

Відповідно до договору зберігання від 12 травня 2007 року, укладеного між спілкою власників майна с.Антонівці Ярмолинецького району Хмельницької області (поклажодавець) та ТОВ «СІБ-Пласт» (зберігач), згідно акту прийому-передачі від 14 березня 2007 року майно спілки пайовиків загальною вартістю 1095083.00 грн передано на зберігання з 12 травня 2007 року по 12 березня 2008 року (т.1 а.с.122).

Також, на дату останньої інвентаризації, проведеної у зв`язку із передачею майна спілки на зберігання ТОВ «СІБ-Пласт», відомо про наявність у спілки нерухомого майна загальною вартістю 799281.00 грн, тракторів вартістю 10398.00 грн, комбайнів вартістю 5304.00 грн, машин с/г вартістю 3405.00 грн, автомашин на суму 20514.00 грн, причепів на суму 4496.00 грн, сільськогосподарського інвентаря вартістю 7516 грн, інших основних засобів вартістю 160326 грн (т.1 а.с.123-125).

Згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ХМЯР №001679 від 26 квітня 2016 року, ОСОБА_8 набув право на пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства КПГ «Україна» на СТОВ «Україна», с.Антонівці, в розмірі 904449.50 грн (т.1 а.с.11).

Згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ХМХМ №004340 від 19 грудня 2014 року, ОСОБА_8 набув право на пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства колективно-пайове господарство (КПГ) «Україна» на СТОВ «Україна», с.Антонівці, в розмірі 21012.00 грн (т.1 а.с.12).

З врахуванням зазначеної у свідоцтвах (майнових сертифікатах) загальної вартості майнового фонду підприємства станом на 25 квітня 2001 року в розмірі 1708109.00 грн, частка ОСОБА_8 складала 54.18%.

На підставі договору купівлі-продажу майнових прав на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства від 29 грудня 2023 року, ОСОБА_8 придбав у ОСОБА_13 належні останньому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 вересня 2007 року майнові права на пайовий фонд майна спілки (об`єднання) громадян співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства с.Антонівці, Ярмолинецького району Хмельницької області, в розмірі 7348.00 грн, що становить 0.43% від загальної вартості майнового фонду підприємства (т.4 а.с.37).

Таким чином, позивачеві належать майнові паї КСП «Україна» СТОВ «Україна» на загальну суму 932809.50грн, що становить 54.61% пайового фонду.

Згідно протоколу №3 від 05 вересня 2016 року, підписаного ОСОБА_19 як головою спілки майнових паїв с.Антонівці, ОСОБА_8 на майнові паї згідно зі свідоцтвами серії ХМЯР №0016679, ХМХМ №004340 виділено в натурі комплекс будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: старої контори, гаражів, пилорами, вагової, майстерні, зернотоку, стельмашні, електрощитової, зернового складу, зерноскладу, бані, конюшні, телятника, вівчарника, телятника, нового корівника 4х-рядного, дизельної, телятника, кормокухні, піднавісів.

За змістом акту приймання-передачі б/н від 05 вересня 2016 року, підписаного ОСОБА_19 та ОСОБА_8 , останній отримав вказаний комплекс будівель, претензій щодо будівель майнового комплексу сторони не мають.

Отже, позивач ОСОБА_8 скористався своїм правом на виділ йому у натурі частини майна на загальну суму 607128.00 грн та з 17 квітня 2019 року він є власником комплексу будівель (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817770568258) за адресою АДРЕСА_1 , у складі:

- старої контори «А-1» площею 140.3 кв.м.;

- гаражів «Б» площею 1549.7 кв.м.;

- пилорами «В» площею 132.8 кв.м.;

- вагової «Г» площею 50.3 кв.м.;

- майстерні «Д» площею 436.4 кв.м.;

- зернотоку «Е» площею 444.8 кв.м.;

- стельмашні «е» площею 210.5 кв.м.;

- електрощитової «Є» площею 33.8 кв.м.;

- складу зернового «Ж» площею 357.4 кв.м.;

- зерноскладу «З» площею 670 кв.м.;

- бані «И» площею 115.1 кв.м.;

- конюшні «І» площею 103 кв.м.;

- телятника «Ї» площею 844.44 кв.м.;

- вівчарика «Й» площею 292.6 кв.м.;

- телятника «К» площею 886.8 кв.м.;

- корівника «Н» площею 1760.7 кв.м.;

- дизельної «М» площею 32.6 кв.м.;

- телятника «Л» площею 683.4 кв.м.;

- кормокухні «О» площею 228,5 кв.м.;

- піднавісів,

що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 квітня 2019 року (т.1 а.с.78-79).

Обставини правомірності набуття зазначеного майна ОСОБА_8 встановлені рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року у справі №689/419/21, яке було залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 квітня 2022 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року, а також рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 вересня 2023 року у справі №689/407/23 з урахуванням постанови Хмельницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, на дату розгляду цивільної справи №689/1990/20 ОСОБА_8 є власником пайового фонду реорганізованого КСП «Україна» на суму залишку в розмірі 325681.50 грн.

Змістом майнових сертифікатів підтверджується та сторонами не заперечувалось, що до початку процедури виділу майна пайового фонду реорганізованого КСП «Україна», відповідно до звіту інвентаризаційної комісії, затвердженого рішенням комісії з організації вирішення майнових питань від 20 березня 2001 року (протокол №1) (т.2 а.с.12); звіту комісії з уточнення вартості майна, затвердженого рішенням комісії з організації вирішення майнових питань від 29 березня 2001 року (протокол №2) (т.2 а.с.13); переліку майна, яке виділяється членам КПГ «Україна» в індивідуальну і колективну власність, затвердженого рішенням комісії з організації вирішення майнових питань від 05 квітня 2001 року (протокол №3) (т.2 а.с.14); структури пайового фонду, затвердженої рішенням загальних зборів колективно-пайового господарства «Україна» від 25 квітня 2001 року (т.2 а.с.18); акту розрахунку пайового фонду КПГ «Україна» (т.2 а.с.19); переліку основних засобів, які підлягають під розпаювання, майна товариства та покриття боргів з організаціями та особами по КПГ «Україна» станом на 01 січня 2000 року (т.2 а.с.20-27); розмір пайового фонду становив 1708109.00 грн.

До складу зазначеного майна включено також і майно, яке є предметом спору у справі №689/1990/20 і на яке претендує позивач ОСОБА_8 , зокрема:

- складське приміщення загальною площею 34.5 кв.м. вартістю 18240 грн, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

- опори для навісу загальною площею 139.4 кв.м. вартістю 3623 грн, які знаходяться за адресою Хмельницький район, с.Антонівці;

- силосну (сінажну) яму загальною площею 1001.7 кв.м. вартістю 1600 грн, яка знаходиться за адресою Хмельницький район, с.Антонівці;

- силосну (корнажну) яму загальною площею 1542.8 кв.м. вартістю 5368 грн, яка знаходиться за адресою Хмельницький район, с.Антонівці;

- корівник загальною площею 1205.7 кв.м. вартістю 19810 грн, який знаходиться за адресою Хмельницький район, с.Антонівці.

Зборами співвласників с.Антонівці від 16 березня 2001 року (протокол №1) було затверджено наступні нормативні документи:

- Тимчасове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування колективно-пайового господарства (КПГ) «Україна», до повноважень якої віднесено, зокрема, розробку пропозицій щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих КСП та передачі у власність співвласникам майна (пп.11 п.3);

- Положення про паювання і виділення майна при реструктуризації колективно-пайового господарства «Україна».

Загальними зборами співвласників паїв с.Антонівці від 25 квітня 2001 року (протокол №2) затверджено:

- Положення про фонд відтворення орендованих основних засобів СТОВ «Україна»;

- Порядок виділення майна в натурі, яким віднесено до повноважень загальних зборів господарства прийняття рішення про припинення членства в КСП та затвердження переліку майна, яке виділяється в натурі таким учасникам (п. 6).

Як зазначено вище, Положення…, затверджені загальними зборами співвласників с.Антонівці, наділяють загальні збори повноваженнями виділяти індивідуально-визначене майно конкретним пайовикам (т.2 а.с.50-67).

За змістом пункту 8.3 Статуту спілки (об`єднання) громадян-співвласників майна «Антонівці», затвердженого рішенням Зборів співвласників від 27 листопада 2007 року, завданнями Спілки є вирішення питань щодо виділення майнових часток членам Спілки, які бажатимуть виділити свою частку зі спільного майна .

Згідно з пунктом 15 Статуту керівними органами Спілки є, зокрема, Збори членів Спілки (збори уповноважених).

Пунктом 17 Статуту визначено, що до повноважень Зборів відноситься: внесення змін і доповнень до Статуту Спілки та членів Комітету, обрання та відкликання Голови Спілки та членів Комітету, обрання та відкликання членів Ревізійної комісії, заслуховування та затвердження звітів Комітету та Ревізійної комісії, прийняття рішень з питань, передбачених пунктами 8.1, 8.2, 8.3, 8.5, 8.6 цього Статуту, прийняття рішення про припинення діяльності Спілки.

Відповідно до пункту 19 Статуту члени Спілки мають кількість голосів, пропорційну розміру їх частки в майні. Збори вважаються правомочними, якщо в них беруть участь члени Спілки, частка в майні яких становить не менш як 2/3. Рішення на Зборах приймаються простою більшістю голосів присутніх (т.1 а.с.53-58).

Встановлено припинення громадської організації спілки (об`єднання) громадян-співвласників майна реорганізованого КСП «Україна» с.Антонівці на дату розгляду справи №689/1990/20, а відтак і припинення повноважень органів цієї організації, як загальних зборів, комітету, комісій тощо.

Склад власників майнових паїв за час існування спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Україна» змінювався. Так, протоколом №2 від 25 квітня 2001 року зборів співвласників с.Антонівці був затверджений список осіб, який, відповідно до відомостей по майновим паям, охоплював 315 осіб.

Сторонами не заперечувалось, що кількість членів Спілки зменшувалась, зокрема, у зв`язку із продажем ними сертифікатів. Станом орієнтовно на 2007 рік перелік власників майнових паїв складав 21 особу, що підтверджується листом голови спілки власників на адресу голови Ярмолинецького районного суду.

Станом на дату звернення із позовом у справі №689/1990/20 відповідно до письмових пояснень Антоновецької сільської ради власниками майнових паїв залишились ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року у справі №689/407/23 встановлено, що власниками майнових паїв співвласниками майна реорганізованого КСП «Україна», крім ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , є також ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

З метою виявлення можливих власників майнових паїв реорганізованого КСП «Україна», для недопущення прийняття рішення, яке б стосувалось прав чи інтересів осіб, які не були залучені до участі у справі, судом робилось оголошення у засобах масової інформації (газета «Є» №8 від 22 лютого 2023 року) та мережі Інтернет (т.3 а.с.49-50).

В ході розгляду даної справи про наявність права на пай у реорганізованому КСП «Україна» додатково повідомили лише ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Суду не надано належних доказів виділу в натурі будь-якому пайовику реорганізованого КСП «Україна», окрім ОСОБА_8 , майна спілки пайовиків.

У відповідності до довідки КП «Ярмолинецьке бюро технічної інвентаризації» №555 від 23 травня 2018 року, згідно архівних даних право власності на будівлі в АДРЕСА_1 , не зареєстровано (т.1 а.с.39).

Згідно технічного висновку про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкт від 17 вересня 2018 року, складеним експертом ОСОБА_21 та ситуаційного плану земельної ділянки ТОВ «ПоділляЗемЦентр» вбачається, що складське приміщення загальною площею 34.5 кв.м. розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0010 за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.68-77).

Згідно технічного висновку про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта від 05 листопада 2018 року, складеного експертом ОСОБА_21 , та ситуаційного плану земельної ділянки, складеного ТОВ «ПоділляЗемЦентр», вбачається, що:

- корівник загальною площею 1205.7 кв.м. розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0310 за адресою Хмельницький район, с.Антонівці;

- силосна (сінажна) яма загальною площею 1001.7 кв.м. розташована на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0310 за адресою Хмельницький район, с.Антонівці;

- силосна (корнажна) яма загальною площею 1542.8 кв.м. вартістю 5368 грн, розташована на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0312 за адресою Хмельницький район, с.Антонівці;

- опори для навісу загальною площею 139.4 кв.м. розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6825880400:03:006:0311 за адресою Хмельницький район, с.Антонівці (т.1 а.с.59-66).

В жовтні 2018 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_19 , як голови спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Україна» с.Антонівці Ярмолинецького району Хмельницької області (справа №689/2132/18) про визнання неправомірною бездіяльності останнього щодо відмови у скликанні зборів членів спілки співвласників вказаного сільськогосподарського підприємства та включення в порядок денний зборів питань щодо зміни у складі членів спілки співвласників у зв`язку з набуттям позивачем прав на пайовий фонд КСП «Україна» та про виділення йому в натурі і передачу у власність його частки в пайовому фонді КСП «Україна».

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2019 року у задоволенні даного позову ОСОБА_8 відмовлено у зв`язку із помилковим обранням способу захисту.

Вказаним рішення суду встановлено, що ОСОБА_8 є співвласником майна КСП «Україна» та володіє майновими правами на пайовий фонд вказаного сільськогосподарського підприємства, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом) серії ХМЯР №001679 від 26 квітня 2016 року та серії ХМХМ №004340 від 19 грудня 2014 року. Однак після отримання вказаних правовстановлюючих документів ОСОБА_8 , як власник майнового паю, неодноразово звертався до ОСОБА_19 , як голови спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Україна» про скликання зборів співвласників вказаного підприємства та виділення у власність в натурі із спільної часткової власності належну ОСОБА_8 частину майна колишнього КСП «Україна».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Ця засада означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У відповідності до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частинами першою та другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється два самостійних об`єкта майна.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 року №2114-XII (далі Закон №2114-XII) об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Згідно зі статтею 9 Закону №2114-XII до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» передбачено розробку та здійснення комплексу організаційних заходів щодо:

- уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, з урахуванням майна, що призначалося, але не використано для погашення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв`язку зі списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства;

- визначення розмірів паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, що не були ними одержані в натурі, грішми або цінними паперами при припиненні членства (далі паї), а також встановлення осіб, які є їх власниками;

- запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати);

- забезпечення вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину;

- виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна.

У зв`язку з цим, забезпечено утворення комісій з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки.

Відповідно до положень Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом на право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради.

Свідоцтво (майновий сертифікат) засвідчує наявність у власника частки (паю) колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, який в подальшому спільно використовується. Свідоцтво є на руках у тих осіб, хто в натурі пай не отримали і використовують його спільно з іншими співвласниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 затверджено Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, згідно з яким комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі комісія), створена з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства (п.1).

Рішення загальних зборів підприємства, а у разі реорганізації підприємства рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками цього майна, обов`язкове для виконання комісією. Комісія підзвітна у своїй діяльності зборам співвласників (п.2).

Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- проводить уточнення складу активів і пасивів та їх вартості у підприємстві, де відбулася фактична передача майна;

- визначає структуру пайового фонду майна;

- визначає розміри паїв колишніх членів підприємства, що не були ними одержані в натурі, грошима або цінними паперами під час припинення членства, а також виявляє осіб, які є їх власниками;

- розглядає заяви осіб щодо визнання за ними права на майновий пай та правильності розрахунку вартості паїв;

- вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність (п.4).

Рішення комісії оформляються протоколом, що підписується головою і секретарем комісії, а затверджується зборами співвласників у порядку, встановленому співвласниками (п.15).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що співвласники майна колективного сільськогосподарського підприємства мають право отримати свій майновий пай в натурі з виділенням конкретного майна лише на підставі рішення загальних зборів співвласників.

Комісія з врегулювання майнових відносин готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення в натурі, однак сама комісія рішення про виділення майна в натурі та передачу його будь-кому у власність не приймає, вирішення такого питання поза межами компетенції цієї комісії.

Наведене відповідає висновку, висловленому Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №612/579/16-ц.

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року №315, управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється загальними зборами співвласників. Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень щодо відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймаються одностайно.

Таким чином, оскільки майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден зі співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 08 квітня 2019 року у справі №132/2483/16-ц та від 18 грудня 2019 року у справі №131/475/16-ц.

Безпосередня процедура виділення майна регулювалась Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Мінагрополітики від 14 березня 2001 року №62. Зокрема, відповідно до п.п.9, 10 вказаного вище Порядку… виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

З метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія:

- визначає користувачів пайового фонду майна реорганізованого підприємства, до яких перейшли зобов`язання з виділення майнових паїв співвласникам на підставі актів приймання-передавання майна при реорганізації КСП, роздільних (передавальних) балансів, інвентаризаційних описів або встановленого факту використання майна пайового фонду;

- приймає від власників майна заяви на ім`я керівника підприємства-правонаступника (користувача майна) про способи використання належних їм майнових паїв;

- на основі заяв формує групи співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом, та список осіб, які прийняли рішення отримати майно в індивідуальну власність;

- складає список осіб, які з різних причин не прийняли жодного із рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями;

- визначає, виходячи із уточненої величини пайового фонду реорганізованого підприємства та відповідно до структури пайового фонду, вартість майна за групами, відображеними в структурі пайового фонду;

- готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом;

- для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність, та для виділення невитребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.

Відповідно до п.15 зазначеного Порядку…, виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. Збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі групам співвласників (п.12).

Дія цього Порядку поширюється на підприємства, у тому числі реорганізовані, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення цього процесу та не реалізовано права селян відповідно до законодавства (п.3).

Разом з тим, Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджений наказом Мінагрополітики від 14 березня 2001 року №62, втратив чинність 24 травня 2013 року на підставі наказу Мінагрополітики №253 від 11 квітня 2013 року «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів», а відтак не діяв на час виникнення спірних правовідносин і не підлягає застосуванню у цивільній справі №689/1990/20.

Загальні засади виділу майна пайового фонду зазначені у листі Мінагрополітики від 05 грудні 2002 року №37-25-1-11/11379 «Щодо реалізації власниками майнових паїв права на одержання цих паїв у натурі», а саме, що при виділенні майнових паїв у натурі окремим особам (групам осіб) слід дотримуватися збереження цілісності майнових комплексів та забезпечувати рівні умови для всіх співвласників.

Згідно із статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_8 посилався на те, що маючи право на виділення майна в натурі в кількості, відповідній розміру належних йому майнових паїв, він не може реалізувати своє право, оскільки особа, яка діяла як голова спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Україна», стверджує про відсутність у неї статусу голови внаслідок припинення спілки, а інші співвласники майна, що належить їм на праві спільної часткової власності, ігнорують звернення позивача про виділ йому в натурі частки, пропорційної його частці у спільній частковій власності.

У справі, яка переглядається апеляційним судом встановлено, що позивач ОСОБА_8 частково скористався своїм правом на виділ йому у натурі частини майна реорганізованого КСП «Україна» на загальну суму 607128.00 грн та станом на теперішній час позивачу належить право власності на пайовий фонд реорганізованого КСП «Україна» на суму залишку в розмірі 325681.50 грн.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що майно, на яке претендує позивач, входить до складу пайового (майнового) фонду КСП «Україна», що сторонами не заперечувалось та підтверджено наступними доказами:

- звітом інвентаризаційної комісії, затвердженого рішенням комісії з організації вирішення майнових питань від 20 березня 2001 року (протокол №1) (т.2 а.с.12);

- звітом комісії з уточнення вартості майна, затвердженого рішенням комісії з організації вирішення майнових питань від 29 березня 2001 року (протокол №2) (т.2 а.с.13);

- переліком майна, яке виділяється членам КПГ «Україна» в індивідуальну і колективну власність, затвердженим рішенням комісії з організації вирішення майнових питань від 05 квітня 2001 року (протокол №3) (т.2 а.с.14);

- структурою пайового фонду, затвердженою рішенням загальних зборів колективно-пайового господарства «Україна» від 25 квітня 2001 року (т.2 а.с.18);

- актом розрахунку пайового фонду КПГ «Україна» (т.2 а.с.19);

- переліком основних засобів, які підлягають під розпаювання, майна товариства та покриття боргів з організаціями та особами по КПГ «Україна» станом на 01 січня 2000 року (т.2 а.с.20-27);

- актом інвентаризації наявності переданого майна співвласників товариству «СІБ-ПЛАСТ» в орендне використання терміном на 2 місяці згідно укладеного договору між сторонами від 14 березня 2007 року (т.1 а.с.123-125).

- договором зберігання від 12 травня 2007 року, укладеним між спілкою власників майна с.Антонівці Ярмолинецького району та ТОВ «СІБ-Пласт» (т.1 а.с.122);

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на теперішній час не вбачається жодних зареєстрованих прав на нерухоме майно, що входило до пайового фонду реорганізованого КСП «Україна», окрім права власності позивача ОСОБА_8 на нерухоме майно, яке йому виділено в натурі в межах його частки на суму 607128.00 грн, та яке за ним зареєстровано 17 квітня 2019 року.

При цьому, не надано належно оформлених та допустимих доказів, зокрема протоколів, актів приймання-передачі чи інших доказів виділу в натурі іншим особам майна пайового фонду.

Також встановлено, що реорганізоване КСП «Україна», як підприємство-користувач майном пайового фонду, припинено у зв`язку із визнанням банкрутом та виключено з реєстру 25 грудня 2004 року на підставі ухвали Господарського суду Хмельницької області від 15 грудня 2004 року у справі №17/191/Б.

Враховуючи наведене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, про те, що суб`єкт, на якого законодавством про розпаювання майна покладався обов`язок по передачі майна в натурі власнику майнового паю, припинений. Отже майно підприємства, яке залишилось після його припинення за наслідками процедури банкрутства, не увійшло до складу майна, яке призначалось на погашення заборгованості, або виявилось надлишковим та може бути об`єктом розпаювання.

Оскільки громадська організація спілка (об`єднання) громадян-співвласників майна реорганізованого КСП «Україна» с.Антонівці на дату розгляду справи судом припинена, а відтак і припинені повноваження органів цієї організації, зокрема загальних зборів, комітету, комісій, тощо.

Законодавство та статут спілки не передбачають автоматичного набуття членства у спілці особою внаслідок набуття майнового сертифікату. Набуття статусу члена оформляється відповідним рішенням спілки.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком, що придбавши майнові сертифікати ОСОБА_8 не був прийнятий до числа пайовиків реорганізованого КСП «Україна», при цьому його звернення не були розглянуті, у зв`язку із чим він звертався до суду із позовом (справа №689/2132/18), однак рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_8 відмовлено, оскільки не передбачено такого способу захисту члена об`єднання, як зобов`язання голови об`єднання (спілки) вчинити певні дії, зокрема щодо скликання зборів членів об`єднання.

Апеляційний суд враховує, що позивач ОСОБА_8 , не будучи прийнятим в члени спілки, не належить до кола осіб, на яких поширювались локальні нормативні акти спілки, у т.ч. затверджені нею положення.

Отже, виходячи з правового статусу учасників спірних відносин, характеру цих відносин на час їх виникнення, припинення організацій, на які законодавством покладалась функція виділу в натурі майна пайового фонду колективних сільськогосподарських підприємств, втрата чинності спеціальними нормативними актами, які регулювали відносини з виділу в натурі майна власнику майнового паю, спірні відносини у даному випадку регулюються нормами Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та нормами ЦК України, зокрема, ст.ст.356-358, які стосуються права спільної часткової власності.

З питань відносин щодо розпаювання майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію, що виділення зі складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) виключно на підставі рішення зборів співвласників.

Однак, даній цивільній справі, яка переглядається апеляційним судом, встановлено, що позивач ОСОБА_8 не набув статусу члена спілки, а також факт припинення спілки (об`єднання) громадян-співвласників майна реорганізованого КСП «Україна» с.Антонівці на дату розгляду справи судом, в тому числі припинено повноваження органів цієї організації, зокрема загальних зборів.

Таким чином правильним є висновок суду першої інстанції, що не залежно від припинення як самого реорганізованого КСП, так і спілки пайовиків колишнього КСП «Україна», припинення діяльності відповідних органів по розпаюванню, правовий режим майна колишнього КСП «Україна» не змінився, воно залишилось у спільній частковій власності власників майнових сертифікатів, а тому жоден власник майнового сертифікату не позбавлений права у порядку, встановленому законодавством, реалізувати свої права, зокрема, на виділ в натурі належної йому частки у майні, яке перебуває у спільній власності.

Виділ в натурі заявленого позивачем ОСОБА_8 майна є можливим, оскільки таке складається з окремих об`єктів. Відповідачі за інших рівних умов не звертались щодо виділу їм в натурі будь-якого об`єкту з переліку майна, на яке претендує позивач. Відповідачі не надавали будь-яких обґрунтувань щодо того, яке конкретно спірне майно, на їх думку, мало б залишитись у спільній частковій власності і не виділятись в натурі позивачу. Виходячи з сукупного розміру частки позивача у пайовому фонді, стверджувані відповідачами їх частки у пайовому фонді є незначними, недостатніми для набуття у власність спірного майна в натурі без необхідності його поділу. Спірне майно розташоване поблизу майнового комплексу, право власності на яке зареєстроване за позивачем і яке фактично використовується ним у господарській діяльності. Для такого ж виду господарської діяльності призначене майно, на яке претендує позивач. Матеріали справи, пояснення представника Ярмолинецької селищної ради свідчать, що залишаючись невиділеним в натурі після припинення юридичної особи-користувача, спірне майно піддається руйнуванню та розкраданню.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком, що існують правові підстави для частково задоволення позову та виділення в натурі у власність ОСОБА_8 спірного майна.

Доводи апелянта ОСОБА_14 про те, що після ухвалення оскаржуваного рішення йому стало відомо, що власник майнових прав колишнього КСП «Україна» на суму 256 грн, або 0.01% від загальної вартості майна, ОСОБА_16 не був залучений до участі в розгляді даної справи, колегія суддів враховує, однак зазначає, що ОСОБА_16 не скористався правом особисто оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Натомість у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_14 не вказує, яким чином не залучення до участі в справі ОСОБА_17 порушує права та інтереси саме апелянта.

Більше того, склад власників майнових паїв за час існування спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Україна» неодноразово змінювався. Отже враховуючи можливу динаміку зміни суб`єктного складу спірних правовідносин протягом часу розгляду справи, позивачем та судом першої інстанції вживались всі можливі заходи до встановлення кола членів спільної часткової власності та їх залучення до участі у розгляді справи.

Також колегія суддів враховує той факт, що інші відповідачі, зокрема Ярмолинецька селищна рада, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 надалі розпорядилися своїми процесуальними правами, не оскарживши рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2024 року.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_8 перед зверненням до суду із даним позовом не звертався до всіх співвласників майнових паїв суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки придбавши майнові сертифікати ОСОБА_8 не був прийнятий до числа пайовиків реорганізованого КСП «Україна», при цьому його звернення не були розглянуті, у зв`язку із чим він звертався до суду із позовом (справа №689/2132/18), однак рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено, оскільки не передбачено такого способу захисту члена об`єднання, як зобов`язання голови об`єднання (спілки) вчинити певні дії, зокрема щодо скликання зборів членів об`єднання.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що із заявами про прийняття до членів спілки та виділ належної частки в натурі у власність позивач ОСОБА_8 звертався 13 листопада 2018 року, 25 листопада 2018 року, однак відповіді не отримав.

Більше того, відповідачами не висловлено обґрунтованих заперечень щодо виділу позивачу в натурі конкретних об`єктів нерухомого майна. Заперечення носять загальний характер, що свідчить про невизнання ними права позивача на набуття права власності на частину спільного майна.

Посилання апелянта на те, що виділ об`єктів нерухомості в натурі, які просить позивач, не відповідає структурі пайового фонду реорганізованого КСП «Україна», апеляційний суд не бере до уваги, оскільки вказане спростовується наступними доказами:

- звітом інвентаризаційної комісії, затвердженого рішенням комісії з організації вирішення майнових питань від 20 березня 2001 року (протокол №1) (т.2 а.с.12);

- звітом комісії з уточнення вартості майна, затвердженого рішенням комісії з організації вирішення майнових питань від 29 березня 2001 року (протокол №2) (т.2 а.с.13);

- переліком майна, яке виділяється членам КПГ «Україна» в індивідуальну і колективну власність, затвердженим рішенням комісії з організації вирішення майнових питань від 05 квітня 2001 року (протокол №3) (т.2 а.с.14);

- структурою пайового фонду, затвердженою рішенням загальних зборів колективно-пайового господарства «Україна» від 25 квітня 2001 року (т.2 а.с.18);

- актом розрахунку пайового фонду КПГ «Україна» (т.2 а.с.19);

- переліком основних засобів, які підлягають під розпаювання, майна товариства та покриття боргів з організаціями та особами по КПГ «Україна» станом на 01 січня 2000 року (т.2 а.с.20-27);

- актом інвентаризації наявності переданого майна співвласників товариству «СІБ-ПЛАСТ» в орендне використання терміном на 2 місяці згідно укладеного договору між сторонами від 14 березня 2007 року (т.1 а.с.123-125).

- договором зберігання від 12 травня 2007 року, укладеним між спілкою власників майна с.Антонівці Ярмолинецького району та ТОВ «СІБ-Пласт» (т.1 а.с.122);

При цьому інша вартість активів, яка визначена вищевказаними документами, загальними зборами реорганізованого КСП «Україна» не затверджувалась.

Доводи апелянта про те, що суд в оскаржуваному рішенні помилково вказав, що спірні об`єкти нерухомості розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 6825880400:03:006:0010, 6825880400:03:006:0311, 6825880400:03:006:0312, 6825880400:03:006:0310, колегія суддів відхиляє, оскільки вказане підтверджено технічними висновками про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта від 17 вересня 2018 року та від 05 листопада 2018 року та долученими до них ситуаційними планами земельних ділянок.

Твердження апелянта про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6825880400:03:006:0010, 6825880400:03:006:0311, 6825880400:03:006:0312, 6825880400:03:006:0310 належать іншим власникам, які не залучені до розгляду справи, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки вказане не підтверджено належними та допустимими доказами. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняю частково позов, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 2 жовтня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити в межах, ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 22 січня 2025 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

Н.М. Храпак