Постанова

від 22.01.2008 по справі 14/170-пд-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/170-пд-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.01.08                                                                                               Справа №14/170-пд-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Кричмаржевський В.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі Лола Н.О.

          В присутності представників: від відповідача 1 – Оніщенко В.І., довіреність №3-63 від 24.12.2007 р.; від відповідача 2 - Трибушна Л.В., довіреність №31 від 18.01.08 р.; від позивача та третьої особи представники не з'явились;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливень» на рішення господарського суду Херсонської області від 27.09.2007 р. по справі № 14/170-ПД-06

за позовом: Комунального підприємства «Міське дорожнє управління», м. Херсон (далі КП «Міське дорожнє управління»);

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливень, м. Херсон (далі ТОВ «Ливень»);

до відповідача 2: Управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон (далі Управління комунальної власності);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -  Херсонська міська рада, м. Херсон ;

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3350 від 24.12.2007 р. справу № 14/170-ПД-06 передано для розгляду колегії у складі: Хуторного В.М. (доповідач), Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.09.2007 р. по справі № 14/170-ПД-06 (суддя Скобєлкін С.В.) позов задоволено повністю, визнано недійсним договір оренди № 32 майна цілісного майнового комплексу від 28 березня 2005 року, зобов'язано кожну із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, судові витрати покладено на відповідачів.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що спірний договір є неукладеним з огляду на відсутність досягнення згоди за істотними умовами договорів даного виду, вказаний договір оренди № 32 від 28.03.05 р. не відповідає вимогам ст. 793 Цивільного кодексу України та згідно ч. 1 ст. 220 ЦК є нікчемним. Крім того, відповідач 2 передав без відповідних підстав, а відповідач 1 неправомірно володіє спірним майном, а також вчиняє перешкоди у його розпорядженні у відповідний до закону спосіб. За таких обставин суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ «Ливень», відповідач 1 у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 796 ЦК до наймача одночасно з правом найму будівель та інших капітальних споруд переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівель та споруд у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. Рішення Херсонської міської ради № 745 від 21.01.05 р. не скасовано, щодо всіх істотних умов спірного договору досягнуто згоди, а суд міг застосувати положення статті 220 ЦК України навіть за відсутності факту розгляду питання дійсності/недійсності спірного договору оренди в іншій справі.

Представники відповідачів у судовому засіданні підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просять їх задовольнити, а рішення господарського суду Запорізької області скасувати та відмовити у задоволенні позову.

За клопотанням представників відповідачів судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 22.01.2008 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

01 січня 2002 року між ТОВ "Ливень" та Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради було укладено договір оренди №18 комунального майна цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Бурзи, 15. Зазначений цілісний комплекс складається з наступного нерухомого майна: мойка для автомобілів; під'їзні шляхи; контрольно-пропускний пункт; корпус гаражу; приміщення контори; побутових приміщень; площадка для стоянки автотранспорту; дорога від пропускного пункту; бокси, а також рухомого майна, зазначеного у Акті оцінки (а. с. 19-20 т. 1).

Херсонська міська рада на XXII сесії міської ради IV скликання 21.01.2005 року прийняла рішення № 745, яким продовжено строком на 3 роки договір оренди майна цілісного майнового комплексу від 01.01.2002 року № 18, укладеного з ТОВ "Ливень".

На підставі зазначеного рішення 28 березня 2005 року між Управлінням комунальної власності та ТОВ "Ливень" було підписано договір № 32 майна цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Комунального підприємства "Міське комунальне підприємство". Відповідно до умов даного договору управління комунальної власності передає, а ТОВ "Ливень" отримує в оренду цілісний майновий комплекс структурного підрозділу комунального підприємства "Міське дорожнє управління", що знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Бурзи, (перейменовано на вул. Фонтанна на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №556 від 29.11.05 р.) 15, склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації (передавального, розподільного балансу - за текстом договору), вартість якого становить 519285,85 грн.

Визнання недійсним вказаного договору стало предметом спору по даній справі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом що необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Аналогічні приписи містяться у ст.638 ЦК України, яка закріплює: договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Ооб'єктом оренди за спірним договором є комунальне майно, тому в даному випадку до правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10 квітня 1992 р. (далі – Закон про оренду).

У статті 10 Закону про оренду визначені істотні умови договору оренди державного та комунального майна, які повинні узгодити стороні при укладенні договору. До істотних умов Закон про оренду відносить поряд з іншими, об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

У пункті 1.1 Договору оренди сторони визначили об'єкт оренди цілісний майновий комплекс структурного підрозділу комунального підприємства «Міське дорожнє управління», що знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Бурзи, 15, склад і вартість якого визначені відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та розподільчого балансу, складеного станом на 28.02.2005 року, вартість якого становить 519285,85 гри., у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 519285,85 грн. для здійснення діяльності відповідно до статуту ТОВ «Ливень», згідно з рішенням Херсонської міської ради від 21.01.2005 року №745.

Якщо позивач вважає порушеним його права, як землекористувача, то він не позбавлений права звернутись з відповідним позовом про захист свого порушеного права.

Стосовно посилання позивача на ч. 2 ст. 793 ЦК України, відповідно до якої, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню, слід зазначити наступне. Законом про оренду, який є спеціальним законом з питань оренди державного та комунального майна, не вимагається нотаріального посвідчення нерухомого майна.

Таким чином, твердження позивача, що зазначений договір не відповідає вимогам законодавства, спростовуються вищевикладеним.

Колегія суддів приймає до уваги пояснення представників відповідачів, про те, що технічний паспорт бюро технічної інвентаризації стосовно орендованого нерухомого майна на цей час не виконано, тому договір оренди не можливо було посвідчити нотаріально.

Слід також зазначити, що позов не підлягає задоволенню перш за все з того приводу, що права позивача не порушено. Позивач не є стороною договору оренди, жодних доказів того, що орендоване майно належить позивачу, до суду не надано.

А відтак, у суду не має підстав застосовувати вимоги ч. 2. ст. 220 ЦК України, яка передбачає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -          

          ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливень» задовольнити. Рішення господарського суду Херсонської області від 27.09.2007 р. по справі № 14/170-ПД-06 скасувати. В задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Кричмаржевський В.А.  Мірошниченко М.В.