Рішення

від 14.07.2006 по справі 14/170-пд-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/170-ПД-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"14" липня 2006 р.                                                               Справа № 14/170-ПД-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. ., при секретарі Друзяк К.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Міське дорожнє управління", м. Херсон, до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Ливень", м. Херсон, до відповідача-2 Управління комунльної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Херсонської міської ради, м. Херсон, про визнання договору недійсним, за участю представників

позивача: Подрез О.О., юрист, дов. від 01.02.06 р.,

відповідача-1:Дунаєв М.І., представник, дов. від 26.04.06 р.,

відповідача-2: Трибушна Л.В., головний спеціаліст відділу, дов. № 539 від 26.06.06 р., на судове засідання 12.07.06 р. не прибув.

третьої особи на стороні відповідача-2: на засідання суду не прибув.

Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним договір оренди № 32 цілісного майнового комплексу від 28 березня 2005 року, укладений між Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ливень», як такий що не відповідає вимогам закону, посилаючись на положення ст. ст. 23, 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 215, 203 ЦК України.

Представник позивача на засіданні суду підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача-1 в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог усно, відзив на позовну заяву до дня засідання суду відповідач-1 не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача-2 в ході судового засідання 04.07.06 р. заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини.

На виконання Рішення сесії Херсонської міської ради від 21.01.05 року № 745 було продовжено договір оренди майна цілісного майнового комплексу структурного підрозділу КП "Міське дорожнє управління" від 28.03.05 № 32.

Під час укладання вищезгаданого договору ТОВ "Ливень" вимагав його нотаріального посвідчення, однак Управління комунальної власності відмовило у задоволенні його прохання так як вважає, що Договір оренди ЦМК структурного підрозділу КП "Міське дорожнє управління" не підлягає нотаріальному посвідченню за наступними підставами.

Відповідно   до   положень   ч. 2   ст. 793   Цивільного   кодексу   України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Правовідносини стосовно укладення Договору оренди цілісного майнового комплексу від 28.03.05 № 32 регулюються нормами Господарського кодексу України у відповідності до положень ст. ст. 2, 285, а також нормами ЗУ "Про оренду державного та комунального майна". Зазначеними нормативними документами (ст. 4 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна") встановлено, що об'єктами оренди є:

цілісні майнові комплекси     - господарські об'єкти з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою ним земельюжс-ділянкою, на якій вони розміщені, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Таким чином, як вважає відповідач-2, цілісний майновий комплекс та нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), інше окреме індивідуально визначене майно підприємств є окремими об'єктами оренди. Згідно з ч. 2 ст. 793 ЦК України нотаріальному посвідченню підлягають договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), а по договору від 28.03.05 № 32 ТОВ "Ливень" передано в оренду ЦМК.

Будь-яких вимог стосовно обов'язкового нотаріального посвідчення договору оренди цілісного майнового комплексу, нормативні акти, шо регулюють ці правовідносини не містять, як до речі і ЦК України.

Відповідач-2 вважає необгрунтованими ствердження Позивача, що при укладанні Договору від 28.03.05 № 32 були порушенні ч. 1 статті 4 та ч. 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Об'єктом оренди є цілісний майновий комплекс підприємства - господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), в складі якого є будівлі, споруди, автономні інженерні комунікації. Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" має вичерпний перелік істотних умов договору оренди. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди, без якої договір не можна вважати укладеним, є об'єкт оренди (склад і вартість майна). Об'єкт оренди в договорі зазначено, до договору був складений акт прийому-передачі, який містить весь перелік переданого майна. ЦМК, як об'єкт оренди, був переданий ТОВ "Ливень".

Умови щодо користування земельною ділянкою, порядок її оформлення, не є істотною умовою договору оренди. Надання земельної ділянки у користування регулюється   Земельним   кодексом України. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності є рішення орендодавця - міської ради. Міськрада не приймала рішення щодо передачі в оренду земельної ділянки. Земельна   ділянка          оформлена у постійне користування підрядного управління по будівництву, ремонту та експлуатації шляхово-мостового господарства, правонаступником якого є Позивач. ТОВ "Ливень" користувалося земельною ділянкою, на якій було розташовано орендоване майно. Будь-якого спору щодо використання земельної ділянки при укладанні договору оренди майна цілісного майнового комплексу між управлінням комунальної власності та ТОВ "Ливень" ніколи не виникало.

До дня судового засідання 12.07.06 р. відповідачем-2 надіслано письмове клопотання про розгляд спарви без участі його представника.

Представник третьої особи на стороні відповідача-2, повідомленої про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, на засідання суду не з'явився, не скориставшись  своїм правом на участь у судовому процесі, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні з 12.07.06 р. до 14.07.06 р. оголошувалась перерва для підготовки повного тексту рішення на задоволення усного клопотання представника відповідача-1.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Постановою Господарського суду Херсонської області від 26 жовтня 2004 року по справі № 6/85-Б Комунальне підприємство "Міське дорожнє управління" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Новицького С.А.

29 липня 2005 року ухвалою господарського суду Херсонської області по справі № 6/85-Б ліквідатором КП "Міське дорожнє управління" було призначено Бурдо Олександра Володимировича (ліцензія серії АБ № 216979).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на ліквідатора покладаються обов'язки щодо організації здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечення задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку, в тому числі шляхом вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. У відповідності до ст. 25 зазначеного Закону ліквідатор здійснює повноваження керівника банкрута. У процесі виконання ліквідатором своїх функцій було виявлено наступне.

Комунальному підприємству "Міське дорожнє управління" на праві повного господарського відання належить наступне майно: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Бурзі, 15. Зазначений цілісний майновий комплекс складається з наступного нерухомого майна: мойка для автомобілів; під'їзні шляхи; контрольно-пропускний пункт; корпус гаражу; приміщення контори; побутових приміщень; площадка для стоянки автотранспорту; дорога від пропускного пункту; бокси та земельна ділянка, якою користується позивач на праві постійного землекористування.

28 березня 2005 року між Управлінням комунальної власності та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ливень" був підписаний договір № 32 оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Комунального підприємства "Міське дорожнє управління". Відповідно до зазначеного договору Управління комунальної власності передало, а ТОВ "Ливень" прийняло в оренду цілісний майновий комплекс структурного підрозділу комунального підприємства "Міське дорожнє управління", що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Бурзі 15, склад і вартість якого визначеного відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та (передавального, розподільного балансу - за текстом договору).

Право позивача на позов обґрунтовуються наступними обставинами.

Відповідно до частини 5 статті 48 Закону України "Про власність" положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника. Аналогічні положення містяться в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 3 статті 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Спірний договір оренди, а саме договір № 32 від 28 березня 2005 року, є нікчемним, неукладеним і не потребує визнання його недійсним з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цей закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно з ч. 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" таким об'єктом оренди як цілісний майновий комплекс підприємства (надалі за текстом ЦМК) є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. Тобто, невід'ємною складовою частиною ЦМК є земельна ділянка, на якій власне і розташований ЦМК. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди, без якої договір не можна вважати укладеним, є об'єкт оренди (склад і вартість майна). Водночас з договору оренди № 32 від 28 березня 2005 року та Державного акту постійного землекористування № 536 від 14 лютого 2000 року вбачається відсутність оформлення з відповідачем (орендарем) права користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, що вказує на відсутність у орендаря ЦМК правових підстав для користування земельною ділянкою, визначених ст. 93 Земельного кодексу України та, як наслідок, свідчить про те, що ЦМК як об'єкт оренди (в повному складі) в розумінні частини 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фактично не був переданий за спірним договором оренди.

Невідповідність визначеного в договорі об'єкта оренди (ЦМК) фактично переданому майну (без земельної ділянки) вказує на укладення договору з порушенням вимог ч. 1 статті 4 та частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яке полягає в не визначенні сторонами такої істотної умови як об'єкт оренди –ЦМК, оскільки земельна ділянка, яка використовується на цей час ТОВ "Херсонтепломережі" знаходиться під об'єктами нерухомого майна ЦМК та не передавалася орендодавцем відповідачу у користування на законних підставах в складі ЦМК без її попереднього вилучення у легітимного землекористувача в порядку, передбаченому земельним законодавством.

На час підписання договору № 32 від 28 березня 2005 року діяли Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Відповідно до 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. До того ж за вказаною статтею істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Сторонами за договором № 32 від 28 березня 2005 року не досягнуто згоди з однієї істотної умови договору а саме, об'єкт оренди.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

Як вбачається з договору оренди структурного підрозділу ЦМК № 32 від 28 березня 2005 року частина майна (а саме: мойка для автомобілів; контрольно-пропускний пункт; корпус гаражу; приміщення контори; побутові приміщення; площадка для стоянки автотранспорту; бокси) та земельна ділянка, якою користується позивач на праві постійного землекористування, яка передана у складі ЦМК мають всі ознаки будівлі та капітальної споруди. Відповідно до умов договору оренди ЦМК від 28 березня 2005 року (п. 10.1. Договору) строк оренди перевищує один рік і становить три роки, при цьому договір не є нотаріально посвідченим (договір укладено у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення) та не зареєстрований у відповідності зі статтею 794 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 1 статті 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, правочин (договір № 32 від 28 березня 2005 року) у частині щодо передачі в оренду ТОВ "Ливень" будівель та інших капітальних споруд які є невід'ємною частиною цілісного майнового комплексу, є нікчемним, що тягне за собою нікчемність всього спірного договору оренди.

За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

                    Суддя                                                                  Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України                                                            14.07.2006р.