Рішення

від 18.01.2008 по справі 15/498

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/498

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.08                                                                                 Справа № 15/498.

Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «Хімпостачальник», м. Сєвєродонецьк

до Приватного підприємства «Хімпостачальникавто», м. Сєвєродонецьк

про стягнення 584 грн. 10 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Попов Є.В., представник по довіреності від 01.01.07;

від відповідача –Сєріков С.М., представник по довіреності від 21.12.07 №15.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги:

- стягнути з відповідача на користь позивача борг з орендної плати в розмірі 540 грн. та  пеню в сумі 44 грн. 10 коп. по договору оренди від 29.05.2003р. №97.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині стягнення боргу в сумі 360 грн. за період з березня 2007р. по червень 2007р. і пені в сумі 44 грн. 10 коп., та надав пояснення та документальне підтвердження про сплату відповідачем 180 грн. боргу після звернення до суду з позовом.

Відповідач відзивом на позовну заяву заперечив проти вимоги по стягненню пені, посилаючись на те, що правочин щодо пені не було укладено в письмовій формі.

Вислухавши представників сторін та оцінивши надані докази суд встановив наступне.

Між позивачем, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем укладено договір оренди транспортного засобу від 29.05.2003 року №97.

Об'єкт оренди за даним договором –причеп ГКБ8350, 1988 року випуску, державний реєстраційний номер 135-43АМ було передано орендарю за актом приймання-передачі від 01.06.2003р.

Відповідно до п. 2.1. даного договору строк його дії встановлено з до 31.12.2008р.

Додатковою угодою від 02.07.2007р. строк дії договору змінено та встановлено до  02.07.2007р.

Відповідно до положень п. 3.1. та 3.6. договору передача в оренду майна та його повернення при припиненні дії договору здійснюється за актом приймання-передачі.

Транспортний засіб, що перебував в оренді за договором було повернуто орендарем орендодавцеві за актом приймання-передачі від 02.07.2007р.

Положеннями п. 2.4. договору оренди розмір орендної плати, яка підлягає сплаті за користування майном визначено у розмірі 90 грн.

Строк виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати визначено у п. 2.5. договору - до 15 числа першого місяця квартала наступного та тим, що сплачується.

Відповідачем грошові зобов'язання за договорами не виконувалися належним чином, внаслідок чого за станом на день звернення позивача до суду з позовом утворився борг за період з січня по червень 2007 року у сумі 540 грн. 00 коп.

Після звернення позивача до суду з позовом відповідачем 14.12.2007р. сплачено 180 грн., що підтверджується наданими сторонами платіжними документами.

На день прийняття рішення у спорі розмір боргу з орендної плати складає 360 грн. –за період з березня по червень 2007р.

Правочин щодо застосування неустойки у вигляді пені за невиконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за зазначеним договором оренди у письмовому вигляді сторонами не укладався.

У зв'язку з невнесенням відповідачем орендної плати позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата  за  користування  майном вноситься щомісячно,  якщо інше не встановлено договором.

Строк дії договору оренди, як вже зазначалося вище, встановлено до 02.07.2007р.

Згідно ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 4 зазначеної статті закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 290 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов'язок по поверненню речі було виконано орендарем у встановлений договором спосіб –за актом приймання-передачі в день закінчення строку дії договору 02.07.2007р.

Тому, відповідач повинен виконати обов'язок зі сплати орендної плати за період з березня по червень 2007р. у сумі 360 грн.

Таким чином, позовна вимога по стягненню боргу з орендної плати у сумі 360 грн. підлягає задоволенню.

Відносно вимог про стягнення боргу у сумі 180 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, тобто у зв'язку зі сплатою вказаної суми після звернення  з позовом до суду.

Позовні вимоги по стягненню пені є необґрунтованим виходячи з наступного.

Нарахування заявленої до стягнення пені позивач мотивує  нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється  у письмовій формі.

Договір не містить положень щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені та відповідно її розміру, у зв'язку з чим позивач не вправі нараховувати непередбачені договором штрафні санкції та вимагати їх стягнення.

Щодо застосування позивачем подвійної облікової ставки з посиланням на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»слід зазначити, що згідно ст. 1 даного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, законодавством, на яке посилається позивач, обмежено максимальний розмір пені, що може бути стягнута за невиконання грошового зобов'язання, а не визначено в імперативному порядку розмір пені що підлягає стягненню у будь-якому випадку незалежно від наявності певного правочину.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг по орендній платі у сумі 360 грн. 00 коп. Відносно вимог про стягнення боргу у сумі 180 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, тобто у зв'язку зі сплатою вказаної суми після звернення  з позовом до суду. В частині вимог по стягненню пені у сумі 44 грн. 10 коп. слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог (з віднесенням на відповідача судових витрат за вимогами по яких провадження у справі було припинено за п. 1-1 ст. 80 ГПК України) у складі: 94 грн. 30 коп. державного мита за вимогою майнового характеру, а також 109 грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Хімпостачальникавто», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Силікатна, б. 10, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32533282, на користь Приватного підприємства «Хімпостачальник», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Силікатна, б. 10, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13395997, борг по орендній платі у сумі 360 грн. 00 коп., судові витрати зі сплати державного мита у сумі 94 грн. 30 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 109 грн. 09 коп.  наказ видати.

3. В частині вимог по стягненню боргу у сумі 180 грн. провадження у справі припинити.

4. У задоволенні решти позовних вимог по стягненню пені у сумі 44 грн. 10 коп. відмовити.

В судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 22.01.2007 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко