Ухвала від 16.10.2025 по справі 921/144/24

УХВАЛА

16 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 921/144/24

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду: Рогач Л. І. - головуючої, Багай Н. О., Берднік І. С., Волковицької Н. О., Дроботової Т. Б., Зуєва В. А., Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Міщенка І. С., Случа О. В., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Салівонського С. П.,

за участю представників:

позивача - Ткач Р. М.,

відповідача - Свірського Т. В.

третьої особи - Вальчук В. Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕН» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕН»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області

про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕН» з орендованого державного нерухомого майна.

В С Т А Н О В И В:

1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (далі - РВ ФДМУ, позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕН» (далі - ТОВ «СТЕН», відповідач), третя особа - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області (далі - третя особа) про виселення відповідача з орендованого державного нерухомого майна.

2. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.04.2024 у справі № 921/144/24 у задоволенні зазначеного позову відмовлено повністю.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 рішення господарського суду першої інстанції скасоване та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, вирішено виселити відповідача з орендованого державного нерухомого майна ? частини площадки із залізобетонним покриттям № 14 площею 420,00 м2, розташованої за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Постановою Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, від 17.04.2025 у справі № 921/144/24 касаційну скаргу ТОВ «СТЕН» задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 змінено в мотивувальній частині, викладено її в редакції постанови суду касаційної інстанції, а в решті постанову апеляційного суду залишено без змін.

3. Надалі Відповідач звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій, зокрема, просив зупинити виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 921/144/24; відкрити провадження за нововиявленими обставинами; вийти за межі доводів та вимог касаційної скарги та врахувати викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) від 04.03.2025 у справі № 914/622/24 правовий висновок; задовольнити заяву та скасувати постанову КГС ВС від 17.04.2025 у справі № 921/144/24; ухвалити нове рішення, яким скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024, залишивши в силі рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.06.2024.

3.1. Обґрунтовуючи підставу для перегляду постанови Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 921/144/24 за нововиявленими обставинами, ТОВ «СТЕН» посилається на обставини, передбачені пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі ? ГПК України) - істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

3.2. Заявник доводить, що обґрунтування третьою особою необхідності використання орендованого державного майна для власних потреб балансоутримувача (розміщення з метою ремонту власного рухомого майна, перелік якого уточнено в ході розгляду справи) ґрунтується на інформації, яка не відповідає дійсності, оскільки техніка, щодо якої, за твердженням третьої особи, планувалося проведення ремонтної кампанії, чим обґрунтовувалась необхідність використання орендованого майна для власних потреб, не потребувала ремонту, з чого можна зробити висновок про відсутність підстав, визначених статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», для відмови у продовженні укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди. Крім того, рухоме майно (техніка), перелік якого надано третьою особою в порядку статті 90 ГПК України у цій справі (№921/144/24), відноситься до дільниць з місцем розташування не у місті Тернополі (адреса спірного нерухомого майна), а в інших населених пунктах, що ставить під сумнів, з огляду на затратність її транспортування, необхідність ремонту таких одиниць техніки саме у місті Тернополі.

3.3. Заявник вважає, що ці обставини стали відомі лише після подання 23.04.2025 третьою особою в рамках іншої судової справи (№ 921/12/25) додаткових пояснень, які є істотними для даної справи та не були встановлені судом, не були і не могли бути відомі відповідачу на час розгляду справи, а тому є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України.

4. До Верховного Суду надійшов відзив позивача на заяву ТОВ «СТЕН» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 921/144/24, в якому РВ ФДМУ просить відмовити в її задоволенні.

4.1. Позивач зазначає, що обставини, якими ТОВ «СТЕН» обґрунтовує заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 921/144/24, не можуть вважатись нововиявленими обставинами, які спростовують викладені в зазначеній постанові висновки.

4.2. До того ж РВ ФДМУ вважає вказані твердження помилковими, адже у листі від 13.11.2023 №1194 третя особа поінформувала орендодавця (РВ ФДМУ) та орендаря (ТОВ «СТЕН») про те, що згідно з наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 21.07.2023 № 521 «Про затвердження Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки у галузі розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів в особливий період», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.08.2023 за № 1339/40395, наказом Державного агентства водних ресурсів України від 22.09.2023 № 143-б, Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області включено до переліку підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держводагентства та визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також повідомлено, що орендоване майно потрібне балансоутримувачу (третій особі) для власних потреб, а саме розміщення майна, у тому числі і для проведення запланованої з лютого 2024 року ремонтної кампанії, про яку йдеться у заяві свідка, поданої третьою особою в порядку статті 90 ГПК України від 30.05.2025 № 572, яка знаходиться в матеріалах справи.

4.3. Крім того, позивач зазначає, що надана ТОВ «СТЕН» інформація лише підтверджує ту обставину, що на балансі третьої особи велика кількість транспортних засобів, в тому числі тих, що потребують ремонту та необхідність їх розміщення на орендованому майні.

5. Ухвалою від 01.07.2025 Верховний Суд відкрив провадження у справі за заявою ТОВ «СТЕН» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 921/144/24, справу призначив до розгляду у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали поданої заяви та доводи, що у ній викладені, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду (далі - судова палата) дійшов висновку, що у її задоволенні слід відмовити, зважаючи на таке.

6. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

7. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

8. За змістом частин четвертої та п`ятої вказаної норми не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

9. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).

10. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 726/938/18).

11. Нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17 (пункт 26)).

12. Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18 (пункти 6.38, 6.39)).

13. У постанові від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії», від 06 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2).

14. Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 зазначеної Конвенції.

15. Основним для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

16. Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

17. Враховуючи викладене вище можна зробити висновок, що, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

18. Так, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні частини першої статті 320 ГПК України є одночасна наявність таких чотирьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, ці обставини не були встановлені судом, хоча мали бути встановлені; по-третє, ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-четверте, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

18.1. За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

19. Як зазначалось, ТОВ «СТЕН» у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду касаційної інстанції як на нововиявлену обставину посилається на інформацію про рухоме майно (транспортні засоби та спецтехніку) третьої особи, зокрема, на відмінність стану вказаного майна, що відображено у додатках до додаткових пояснень, наданих в межах розгляду цієї справи та в рамках іншої судової справи (№ 921/12/25), учасником якої є та сама третя особа. Представником заявника зазначено, що на його адвокатський запит третьою особою повідомлено, що подана до суду у справі № 921/12/25 як додаток до додаткових пояснень від 23.04.2025 письмова інформація про транспортні засоби та спецтехніку сформована станом на 01.01.2024 та з цієї дати не змінювалась.

19.1. Отже, обставини, які ТОВ «СТЕН» вважає нововиявленими, фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку наявного у справі доказу - інформації щодо стану майна, яке знаходиться у володінні третьої особи, наданої третьою особою в заяві свідка у порядку статті 90 ГПК України.

19.2. З наведеного випливає, що виявлення відповідних обставин вже після прийняття остаточного судового рішення у справі № 921/144/24 було наслідком виключно суб`єктивних дій (бездіяльності) відповідача, який не був позбавлений можливості з`ясувати такі обставини у будь-який момент до вирішення судом спору у даній справі.

20. Щодо клопотання скаржника про вихід за межі доводів та вимог касаційної скарги і врахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.03.2025 у справі № 914/622/24 слід зазначити, що судова палата вже розглядала це питання в межах перегляду справи №921/144/24 та надала свій висновок у постанові від 17.04.2025.

21. За приписами пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

22. Судові витрати у зв`язку з розглядом заяви покладаються на заявника.

Керуючись статтями 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕН» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 921/144/24.

2. Постанову Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 921/144/24 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. І. Рогач

Судді Н. О. Багай

І. С. Берднік

Т. Б. Дроботова

Н. О. Волковицька

В. А. Зуєв

Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський

І. С. Міщенко

О. В. Случ

Ю. Я. Чумак

Ухвалу в порядку частини третьої статті 314 Господарського процесуального кодексу України оформлено суддею Чумаком Ю. Я., з окремими думками суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Міщенка І. С., Рогач Л. І.