Ухвала від 11.12.2025 по справі 921/144/24

УХВАЛА

11 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 921/144/24

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду: Рогач Л. І. - головуюча, Багай Н. О., Берднік І. С., Волковицька Н. О., Дроботова Т. Б., Зуєв В. А., Краснов Є. В., Мачульський Г. М., Міщенко І. С., Могил С. К., Случ О. В., Чумак Ю. Я.,

перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН"

про роз`яснення постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024, зміненої постановою Верховного Суду від 17.04.2025,

у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області,

про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН" з орендованого державного нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН" (далі - ТОВ "СТЕН", відповідач, заявник), третя особа Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області про виселення ТОВ "СТЕН" з орендованого державного нерухомого майна.

Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем обов`язку щодо повернення орендованого державного майна після припинення договірних відносин, відсутністю у відповідача правових підстав для користування орендованим майном.

Господарський суд Тернопільської області рішенням від 26.04.2024 у позові відмовив повністю.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 23.10.2024 рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.04.2024 скасував та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. Вирішив виселити ТОВ "СТЕН" з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки із залізобетонним покриттям № 14 площею 420,00 м2 за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду постановою від 17.04.2025 касаційну скаргу ТОВ "СТЕН" задовольнив частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 змінив в її мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, а в решті - залишив без змін.

ТОВ "СТЕН" звернулося до Верховного Суду із заявою, в якій просить роз`яснити постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024, змінену постановою Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 921/144/24, в частині способу виконання судового рішення з врахуванням обґрунтувань заяви.

В обґрунтування заяви зазначає, що судове рішення потребує роз`яснення, оскільки застосоване у постанові формулювання про "виселення" юридичної особи (відповідача) суперечить змісту та правовій природі поняття "виселення", що, як зазначає заявник, створить невизначеність при виконанні судового рішення в означеній частині.

ТОВ "СТЕН", звертаючись із вказаною заявою до суду касаційної інстанції, вважає, що така заява подається саме до Верховного Суду відповідно до статті 245 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на те, що Верховний Суд у постанові від 17.04.2025 змінив мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

За змістом зазначеної норми вбачається, що суд роз`яснює ті судові рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як зазначалося вище, у цій справі суд апеляційної інстанції скасував рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.04.2024 та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. Вирішив виселити ТОВ "СТЕН" з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки із залізобетонним покриттям № 14 площею 420,00 м2 за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Верховний Суд постановою від 17.04.2025 залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та не ухвалював нового рішення і не змінював постанову суду апеляційної інстанції у цій частині. Судова палата не змінювала результату розгляду апеляційним судом позовних вимог по суті спору, тобто не змінювала судове рішення в частині висновку суду (резолютивна його частина) про задоволення позову - виселити ТОВ "СТЕН" з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки із залізобетонним покриттям № 14 площею 420,00 м2 за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 в справі № 233/3676/19 вказано, що "необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду".

З огляду на наведене, у даному випадку, Верховний Суд, зважаючи на положення частини першої статті 245 ГПК України, не має повноважень для роз`яснення постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024, зміненої постановою Верховного Суду від 17.04.2025 у мотивувальній її частині та залишеної без змін в іншій її частині. Судом, який ухвалив рішення по суті спору і до компетенції якого належить розгляд заяви відповідача про роз`яснення у цій справі в частині способу виконання судового рішення (як зазначає заявник - судове рішення потребує роз`яснення щодо застосованого у постанові формулювання про "виселення" в частині способу виконання з метою визначеності при виконанні судового рішення) є суд апеляційної інстанції.

Тому, у такому випадку, Верховний Суд, при умові ухвалення судового рішення за наслідками розгляду зазначеної заяви відповідача по суті, вийде за межі своїх повноважень, наданих ГПК України, як суд, не встановлений законом, у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024, яка змінена постановою Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 921/144/24, не може бути об`єктом роз`яснення у розумінні господарського процесуального закону, судова палата дійшла висновку про відмову у прийнятті до розгляду заяви ТОВ "СТЕН" про її роз`яснення.

Керуючись статтями 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН" про роз`яснення постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024, зміненої постановою Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 921/144/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Н. Багай

І. Берднік

Н. Волковицька

Т. Дроботова

В. Зуєв

Є. Краснов

Г. Мачульський

І. Міщенко

С. Могил

О. Случ

Ю. Чумак