Ухвала від 14.10.2025 по справі 369/15950/24

Справа № 369/15950/24

Провадження № 2/175/3372/25

У Х В А Л А

14жовтня 2025 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Войтуха О.М.,

за участю секретаря судового засідання Радонського М.М.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАН СІТІ» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ІНЖИНІРИНГ» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАН СІТІ» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ІНЖИНІРИНГ» про стягнення боргу.

Сторони у підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином у встановлений законом спосіб.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за вказаним позовом, враховуючи таке.

Згідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Поняття «суд, установлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 статті 2ГПКУкраїни передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до положень частини другої статті 4ГПКУкраїни право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону Українивід3жовтня2017рокуN2147-VIII"Провнесеннязміндо ГосподарськогопроцесуальногокодексуУкраїни,Цивільногопроцесуальногокодексу України,Кодексуадміністративногосудочинства Українитаіншихзаконодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За статтею 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або)фізичні особи -підприємці.

У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічні правові висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/1733/18, провадження № 12-170гс18, та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі № 904/2526/18, провадження № 12-272гс18.

Як вбачається із матеріалів справи, спір виник з правовідносин щодо стягнення заборгованості за неналежне виконання договору будівельного підряду №9215 від 13 травня 2020 року, укладеного між ТОВ «КАН СІТІ» та ТОВ «Новий Інжиніринг», поручителем за основним договором виступає ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що вимоги позивача не стосуються прав і обов`язків фізичних осіб, оскільки спірні правовідносини виникли при виконанні договору, укладеного між юридичними особами та для здійсненням господарської діяльності, що з огляду на п. 1 ч. 1 ст.20ГПКУкраїни відноситься до юрисдикції господарських судів.

Крім того, в Договорі будівельного підряду №9215 від 13 травня 2020 року в п.12.1 розділу 12 «Порядок вирішення спорів» зазначено, що усі спори між сторонами за договором вирішується шляхом переговорів. У разі, якщо сторони не дійшли згоди шляхом переговорів, спори вирішуються у відповідномугосподарському суді.

Відповідно до ст.255ЦПКУкраїни судсвоєю ухвалоюзакриває провадженняу справі,якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на вищевикладені положення процесуального закону, враховуючи суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, суд доходить висновку, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 255, 260, 261, 272, 353 ЦПК України, ст.ст.4,20,45, ГПК України, суд,-

у х в а л и в:

Провадження у справі за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«КАН СІТІ»до ОСОБА_1 ,третя особа:Товариство зобмеженою відповідальністю«НОВИЙ ІНЖИНІРИНГ»про стягненняборгу - закрити.

Роз`яснитипозивачу,що розглядданої справивіднесено доюрисдикції господарського суду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О.М. Войтух