9/133
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2006 Справа № 9/133
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Стуковенковій Н.В.
за участю представників:
позивача: не явився
відповідача: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан-ЛТД” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.06р. у справі № 9/133
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Зернова компанія “Агротекс” (м. Київ)
до: товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан-ЛТД” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області)
про: стягнення 49526 грн. 25 коп. заборгованості за договором транспортно-експедиційного обслуговування
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2006 року (підписане 29.05.2006р.) у справі №9/133 (суддя Подобєд І.М.) був частково задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю “Зернова компанія “Агротекс” (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан-ЛТД” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) про стягнення 49526 грн. 25 коп. заборгованості, з яких 43225,92 грн. основного боргу, 6051,63 грн. пені, 248,70 грн. штрафних санкцій за користування грошовими коштами позивача за договором транспортно-експедиційного обслуговування №0609 від 06.09.2004р. Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 43225 грн. 92 коп. основного боргу, 1570 грн. пені, 248 грн. 70 коп. три проценти річних, 450 грн. 44 коп. витрат на держмито і 116 грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікан-ЛТД” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) –відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2006 року по справі №9/133 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Оскаржуючи рішення сторона посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Скаржник зазначає, що станом на 19.10.2004 року у розпорядженні відповідача залишалися 1525,92 грн. грошових коштів, належних позивачу на підставі складаних актів виконаних робіт на транспортно-експедиційні послуги. 19.10.2004 року позивач надав заявку №200 на відправку пшениці 700 тон по станції Мирова. Відправка повинна була здійснитися в листопаді 2004 року, але позивач призупинив початок оформлення належної документації для відправки та не перерахував попередню оплату згідно п.3.2 Договору №0609. 09.12.2004 року позивач надав заявку №39 від 09.12.2004 року на відправку того самого об'єму, але знову не проводить оплату і не надає необхідної документації. 01.02.2005 року позивач подав заявку №45 на відправку того самого об'єму і здійснив попередню оплату в сумі 40000 грн. Позивач 04.01.2005 року звернувся до голови Дніпропетровської облдержадміністрації з приводу реєстрації дозволу на вивезення зерна пшениці і було оформлено пакет необхідної супроводжувальної документації, за яку зроблена оплата. 26.02.2005 року з Мирівського елеватора були відправлені 4 вагона (267,55 тон) та були подані під завантаження всі 10 вагонів згідно поданої заявки, але елеватор не завантажив вагони. ТОВ „Агротекс” дав усне розпорядження не проводити відправку пшениці у зв'язку з тим, що вантаж не встигне на завантаження пароплава. Між сторонами була домовленість, що грошові кошти, які проплачені на Придніпровську залізницю будуть використані на відправлення вантажу по ст. Хортиця, на що позивач дав заявку №142 від 22.03.2005 року. Відповідач надіслав позивачу акт виконаних робіт по ст. Мирова з урахуванням всіх витрат, понесених на 10 вагонів, але позивач відмовився підписувати акт у зв'язку з тим, що відправлено 4 вагони. Згідно п.3.2 Договору остаточні розрахунки між сторонами проводяться на після підписання акту виконаних робіт, тому відповідач повинен повернути залишок грошових коштів тільки після оформлення акту. Скаржник зазначає, що залишок суми –21395 грн. 22 коп. поверне після підписання позивачем акту виконаних робіт.
19.07.2006 року позивач направив до Дніпропетровського апеляційного господарського суду телеграму про відкладення розгляду справи, оскільки апеляційна скарга до нього не надходила, яке задоволене судом.
У судове засідання 14.09.2006 року представник позивача не явився і направив клопотання щодо відкладення розгляду справи для ознайомлення з апеляційною скаргою.
Відповідач у судове засідання 14.09.2006 року не явився, поштова кореспонденція, яка направлена відповідачу за юридичною адресою, зазначеною в установчих документах, свідоцтві про реєстрацію, довідці про включення до державного реєстру повернулася до суду з відміткою пошти, що за даною адресою адресат не значиться, інші дані про місцезнаходження підприємства у суду відсутні.
Оскільки строк розгляду справи з урахуванням ухвали голови суду про продовження строку розгляду справи закінчується, у позивача була можливість на протязі 2,5 місяців ознайомитися з матеріалами справи, ухвала суду направлена на адреси, які зазначені в установчих документах, клопотання позивача не задоволено і справа слухалася за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 06.09.2004 року між сторонами у справі був укладений договір №0609 на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до якого відповідач (виконавець) прийняв на себе зобов'язання організації доставляння вантажів по території України або на експорт зі здійсненням необхідних розрахунків з перевізниками, інспекціями та іншими організаціями. Сторони домовилися, що характер, об'єм вантажу, вид транспорту та інші умови зазначаються у додатках до договору і є його невід'ємними частинами (п.1.1). Сторони визначили права і обов'язки сторін за договором (розділ 2). Так виконавець зобов'язався оформити всі необхідні транспортні документи для відправлення продукції замовника; перед початком завантаження отримати на хлібоприймальному підприємстві, в карантинній інспекції, Державній хлібній інспекції, ветеринарній інспекції необхідні рахунки на оплату за навантаження, зберігання, сертифікацію; самостійно оплатити рахунки із коштів Замовника.
Як вбачається із матеріалів справи, у тому числі із наданих відповідачем документів, позивачем подавалися заявки №200 від 19.10.2004 року і №329 від 09.12.2004 року (а.с. 83, 84), у яких позивач просив відповідача у грудні 2004 року виконати відвантаження та відправку пшениці фуражної в Миколаївський морській торговельний порт у кількості 700 тон (11 вагонів) зі ст. Мирова. Оскільки п.3.2 Договору №0609 від 06.09.2004 року визначено, що без надходження попередньої оплати на рахунок виконавця, послуги не надаються, відповідач не виконував дані заявки. 01.02.2005 року до відповідача надійшла від позивача заявка №45, у якій позивач просив в лютому 2005 року виконати відвантаження та відправку пшениці фуражної в Миколаївський морський торговельний порт до 10.02.2005 року у кількості 700 тон (11 вагонів) з ст. Мирова. У цей же день ТОВ «Агротекс»перерахував на рахунок відповідача 40000 грн. за платіжним дорученням №168 від 01.02.2005 року, що підтверджується матеріалами справи і не спростовується відповідачем. У позовній заяві позивач стверджує, що відповідач не виконав своїх обов'язків за договором –не здійснив завантаження зерна. Дані обставини були покладені судом в основу судового рішення, що призвело до стягнення з відповідача на користь позивача всієї суми перерахованих грошових коштів. Але ці обставини спростовуються наданими відповідачем документами. Так, на виконання заявки №45 від 01.02.2005 року позивач здійснив наступні дії:
· Звернувся до голови Дніпропетровської облдержадміністрації з приводу реєстрації дозволу на вивезення зерна пшениці фуражної з Мирівського елеватору в кількості 700 тон за межі області (вхідний №971 від 09.02.2005 року) –а.с.90;
· Отриманий експертний висновок на 700 тон пшениці (відбір 04.02.2005 року, висновок від 11.02.2005 року №291/1-2) –а.с.93;
· Отримані карантинні сертифікати на 700 тон пшениці –а.с.104-109;
· Отримані ветеринарні свідоцтва на 700 тон пшениці –а.с.98-103;
· Зроблені оплати за: послуги по перевезенню (платіжне доручення №26 від 24.02.2005 року на суму 22300 грн., платіжне доручення №27 від 25.02.2005 року на суму 100 грн. – а.с.110-111); дезинфекцію вагонів (платіжне доручення №22 від 24.02.2005 року на суму 1968,30 грн. –а.с.112); ЗПУ (платіжне доручення №21 від 24.02.2005 року на суму 771,12 грн. –а.с.113); за дослідження по карантину рослин (платіжне доручення №23 від 24.02.2005 року на суму 352,44 грн. –а.с.114); за видачу сертифікатів (платіжне доручення №25 від 24.02.2005 року на суму 696,10 грн. –а.с.115); за дослідження (платіжне доручення №18 від 11.02.2005 року на суму 444,92 грн. –а.с.116); за видачу ветеринарного свідоцтва (платіжне доручення №19 від 11.02.2005 року на суму 87 грн. –а с.117); за погранвенконтроль (платіжне доручення №24 від 24.02.2005 року на суму 442,56 грн. –а.с.118); за видачу сертифікатів (платіжне доручення №38 від 18.03.2005 року на суму 240 грн. –а.с.119);
· Відправлено з Мирівського елеватору 4 вагону з пшеницею за накладними №47594436, №47594434, №47594433, №47594435, загальною вагою 267,55 тон (а.с.94-97).
За таких обставин висновок місцевого господарського суду щодо повного невиконання відповідачем умов договору за заявкою від 01.02.2005 року не відповідають фактичним обставинам. Зазначені документи не були надані до місцевого господарського суду, оскільки у судовому засіданні 16.05.2005 року представник відповідача участі не брав.
Відповідно до п.3.4 Договору №0609 від 06.09.2004 року у випадку, коли перевезення не відбулося або перевезення проведено не у повному обсязі не з вини виконавця, останній повертає замовнику залишок отриманої попередньої оплати за вимогою замовника. Позивач не довів, що перевезення у неповному обсязі відбулося з вини виконавця, тому виконавець зобов'язаний за вимогою замовника повернути залишок грошових коштів.
Відповідачем на виконання заявки позивача від 01.02.2005 року було витрачено 21830 грн. 40 коп., що підтверджується наданими документами, тому залишок коштів у сумі 21395,52 грн. відповідач повинен повернути позивача на його вимогу. Місцевим господарським судом зроблений правильний висновок щодо того, що письмовою вимогою є лист №820/1 від 25.10.2005 року (а.с.57), який отриманий відповідачем 26.10.2005 року. Таким чином, відповідач відповідно до умов договору і ч.2 ст.530 ЦК України повинен був повернути залишок грошових коштів за договором у строк до 02.11.2005 року включно. За таких обставин 21395 грн. 52 коп. основної заборгованості слід стягнути з відповідача на користь позивача. При цьому, Дніпропетровський апеляційний господарський суд не погоджується з доводами скаржника, що грошові кошти можуть бути повернуті тільки після підписання акту виконаних робіт, оскільки договором встановлений обов'язок повернути грошові кошти на вимогу Замовника.
Відповідно до п.4.6 Договору у випадку несвоєчасного повернення сум, зазначених у п.3.4 договору, виконавець оплачує замовнику пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення від неповернутої суми. При цьому, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року розмір пені повинен бути обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ. За таких обставин, пеня, яка підлягає стягненню з відповідача складає із наступного розрахунку: 21395,52 х 9,5% х 2 х 70 : 365 = 779,62 грн. (за період з 03.11.2005 року по 12.01.2006 року)
Правомірно також заявлені вимоги про стягнення 3% річних, які складають: 21395,52 х 3% х 70 : 365 = 123,10 грн. (за період з 03.11.2005 року по 12.01.2006 року).
За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вікан-ЛТД»задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2006 року у справі №9/133 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікан-ЛТД»(Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Комсомольська, 2, код ЄДРПОУ 20248191) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова компанія «Агротекс»(м. Київ, вул. Багговутівська, 3/15, код ЄДРПОУ 32984444) 21395 грн. 52 коп. заборгованості, 779 грн. 62 коп. пені, 123 грн. 10 коп. три відсотки річних, 222 грн. 98 коп. витрат по сплаті державного мита, 53 грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.»
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова компанія «Агротекс»(м. Київ, вул. Багговутівська, 3/15, код ЄДРПОУ 32984444) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вікан-ЛТД»(Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Комсомольська, 2, код ЄДРПОУ 20248191) 111 грн. 48 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.117 ГПК України.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
14.09.2006р.
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 131349 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні