12/18-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.01.08р.
Справа № 12/18-08
За позовом Приватного підприємства "ІНТЕРФРАХТ-1", с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства "РОСЬ", м. Кривий Ріг
про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.
Суддя Жукова Л.В.
при секретарі Коршуновій О.С.
Представники сторін :
Від позивача Горулько Л.А. довіреність від 01.12.2007р.
Від відповідача Маклєцова С.М. доручення від 18.01.2008р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу № 73 від 03.06.2002р. укладений між Відкритим акціонерним товариством „РОСЬ” та Приватним підприємством „ІНТЕРФРАХТ-1”; визнати за позивачем право власності на торгівельно-гаражний комплекс споруд, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 158 "в”.
У клопотанні, наданому суду в судовому засіданні 22.01.2008р., позивач доповнив позовні вимоги та просить визнати право власності за позивачем на торгівельно-гаражний комплекс споруд, а саме:
1. „А-2” - будівля адміністративної споруди, двоповерхова, загальною площею 698,8 кв.м., Перший поверх гаражі і допоміжні приміщення, другий –адміністративні;
2. „Б” –одноповерхова споруда майстерні, загальною площею 203,98 кв.м.;
3. Водоколонка утеплена в кількості 7 одиниць;
4. Огорожа з/бетонна з воротами
згідно технічної документації КП БТІ.
Свої посилання позивач обгрунтовує тим, що згідно договору купівлі-продажу від 03.06.2002р. позивач придбав у відповідача торгівельно-гаражний комплекс споруд, який знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 158 „в” за 35 100 грн. 04.06.2002р. позивач сплатив вищевказану суму за договором купівлі-продажу, про що свідчать додані до позову копії прибуткових касових ордерів № 47, № 48, № 49. Придбане за договором купівлі-продажу нерухоме майно було передано позивачеві відповідачем 04.06.2002р. за актом прийому-передачі. Відповідно до умов п.3.5 договору купівлі-продажу „покупець повинен сприяти в разі необхідності в нотаріальному оформленню права власності за покупцем”. З метою нотаріального посвідчення зазначеного вище договору купівлі-продажу, позивач звернувся до відповідача про необхідність нотаріального посвідчення договору, однак відповідач у зазначений час не з'явився та договір залишився нотаріально не посвідчений до теперішнього часу у зв'язку з чим у позивача відсутня можливість отримати правовстановлюючі документи в органах місцевого самоврядування. У відповідності до ст. 220 ЦК України у разі виконання однією зі сторін повністю або частково умов угоди, що потребує нотаріального посвідчення та ухилення від нотаріального оформлення іншою стороною, суд вправі визнати таку угоду дійсною.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав, однак відзив на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд –
ВСТАНОВИВ :
03.06.2002р. між Відкритим акціонерним товариством „РОСЬ” та Приватним підприємцем „ІНТЕРФРАХТ-1” був укладений договір купівлі-продажу № 73.
Відповідно до умов п.1.1, 1.2 зазначеного договору позивач придбав у відповідача торгівельно-гаражний комплекс споруд, що розташований в м. Кривому Рогі, вул. Кобилянського 158 „в”, а саме: двоповерхову будівлю загальною площею 698 кв.м., в т.ч. перший поверх –гаражі і допоміжні приміщення, другий –адміністративно-побутові; одноповерхова будівля майстерні загальною площею 203,98 кв.м.; водоколонки (7 од.); з/б огорожа; ворота металеві.
За п.2.1 договору купівлі-продажу вартість нерухомого майна склала 35 100 грн.
04.06.2002р. позивач сплатив за договором купівлі-продажу № 73 на користь відповідача грошові кошти у розмірі 35100 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прибуткових касових ордерів за № 47, 48, 49.
04.06.2002р. за актом-приймання передачі до договору купівлі-продажу № 73 від 03.06.2002р. відповідач передав, а позивач прийняв торгівельно-гаражний комплекс споруд, що розташований в м. Кривому Рогі, вул. Кобилянського 158 „в”, а саме: двоповерхову будівлю загальною площею 698 кв.м., в т.ч. перший поверх –гаражі і допоміжні приміщення, другий –адміністративно-побутові; одноповерхова будівля майстерні загальною площею 203,98 кв.м.; водоколонки (7 од.); з/б огорожа; ворота металеві.
Також, згідно п. 3.5 договору купівлі-продажу відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сприяння, в разі необхідності, нотаріального оформлення права власності за позивачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач звертався до відповідача з пропозицією нотаріального посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу № 73 від 03.06.2002р., однак відповідач у вказаний термін не з'явився для нотаріального посвідчення договору та станом на день розгляду цієї справи договір купівлі-продажу № 73 є не посвідчений нотаріально, у зв'язку з чим у позивача відсутня можливість оформити прововстановлюючі документи на придбане нерухоме майно в органах місцевого самоврядування.
Частиною 2 ст. 220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, позивач повністю сплатив грошові кошти за договором, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні, а тому суд дійшов висновку про те, що даний договір слід визнати дійсним.
Згідно п. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти визнання права власності та визнання договору купівлі-продажу № 73 від 03.06.2002р. дійсним не заперечує.
Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про його задоволення за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних інтересів інших осіб.
Крім того, слід стягнути з позивача в доход державного бюджету 85 грн. державного мита, оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме: про визнання права власності та визнання договору дійсним, однак державним митом оплачена лише позовна вимога про визнання права власності, а позовна вимога немайнового характеру про визнання договору дійсним державним митом залишилась не оплачена.
Керуючись ч.4 ст. 334, ст. 526, ч. 2 ст. 220 ЦК України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст.ст. 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги позивача задовольнити.
1. Визнати дійсним договір № 73 від 03.06.2002р. укладений між Відкритим акціонерним товариством „РОСЬ” та Приватним підприємцем „ІНТЕРФРАХТ-1”.
2. Визнати за Приватним підприємством „ІНТЕРФРАХТ-1” (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Богуна, 14) –право власності на торгівельно-гаражний комплекс споруд, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 158 "в”, а саме:
1. „А-2” - будівля адміністративної споруди, двоповерхова, загальною площею 698,8 кв.м., Перший поверх гаражі і допоміжні приміщення, другий –адміністративні;
2. „Б” –одноповерхова споруда майстерні, загальною площею 203,98 кв.м.;
3. Водоколонка утеплена в кількості 7 одиниць;
4. Огорожа з/бетонна з воротами
згідно технічної документації КП БТІ.
3. Стягнути з Приватного підприємства „ІНТЕРФРАХТ-1” (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Богуна, 14) в доход державного бюджету України в особі Відідлення держказначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 27, р/р № 31118095700005 відділення банку УДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, КБК 22090200) - державне мито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „РОСЬ” (75581, Херсонська область, генічеський район, с. Генічеська Гірка, вул. Азовська, 12, місце знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 158 „в”, код ЄДРПОУ 24121636) на користь Приватного підприємства „ІНТЕРФРАХТ-1” (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Богуна, 14) - витрати по сплаті державного мита в сумі 436 (чотириста тридцять шість) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.
Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя
Л.В. Жукова
Рішення підписано 24.01.2008р. відповідно до ст. ст. 84, 85 ГПК України.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2008 |
Оприлюднено | 31.01.2008 |
Номер документу | 1313884 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Жукова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні