Ухвала від 11.11.2025 по справі 2-554/11

Справа №2-554/11

Провадження №8/463/1/25

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами

11 листопада 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань Онишкевича О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс») до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

адвокат Качмар І.О., діючи на підставі ордеру серії ВС №1231123 від 27 вересня 2023 року в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11.

Заяву мотивує тим, що рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 28 лютого 2012 року в справі №2-554/11 позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість. Після закінчення розгляду цієї справи ОСОБА_1 були виявлені істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі під час розгляду справи. Вказані обставини встановлені вироком Залізничного районного суду м. Львова від 17 серпня 2023 року у справі №461/15229/13, яким задоволено цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та стягнуто солідарно матеріальну шкоду в розмірі 3040191,59 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 грн. Вважає, що нововиявленими обставинами є те, що ОСОБА_1 було визнано потерпілою у кримінальному провадженні №12013150010000837 (справа №461/15229/13) про обвинувачення ОСОБА_8 , у вчинені злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчинені злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 , у вчинені злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України. 17 серпня 2023 року у вказаній справі було прийнято вирок, з якого вбачається, що отримавши у ВАТ «Банк Універсальний» кредит в сумі 50000 доларів США під заставу квартири ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №049-2008-088 від 4 лютого 2008 року, цього ж дня, перебуваючи в офісі Церкви «Посольство Боже», за адресою АДРЕСА_1 під впливом пасторів вказаної Церкви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_10 була введена останніми в оману та переконана у вигідності вкладення грошових коштів в їхню діяльність. Як наслідок, ОСОБА_10 передала ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 45000 доларів США, що згідно з курсом Національного Банку України станом на 4 лютого 2008 року становило 227250 грн. Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , згідно з обвинувальним актом, обвинуваченим ОСОБА_8 , та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_1 в загальній сумі 227250 грн. Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, які були спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 було спричинено матеріальну шкоду в загальній сумі 227250 грн. Вважає, що наявність вироку Залізничного районного суду м. Львова від 17 серпня 2023 року у справі №461/15229/13 є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі ОСОБА_1 є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Матеріали заяви були подані до Личаківського районного суду м. Львова 2 жовтня 2023 року та автоматизованою системою документообігу суду такі для розгляду були передані раніше визначеному судді Стрепку Н.Л.

Водночас, у зв`язку з поданням 22 липня 2022 року ОСОБА_3 до Львівського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 липня 2022 року витребувано з Личаківського районного суду м. Львова цивільну справу №2-554/11. На виконання вищезазначеної ухвали до Львівського апеляційного суду надійшли матеріали з супровідним листом про знищення цивільної справи.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 повернуто до Личаківського районного суду м. Львова для належного оформлення та вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою суду від 6 червня 2023 року в відновленні втраченого судового провадження у справі було відмовлено.

Водночас ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 червня 2023 року матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 повторно повернуто до Личаківського районного суду м. Львова для належного оформлення та вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою суду від 19 вересня 2023 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі №2-554/11 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в частині ряду документів, та відтак відновлене провадження у справі №2-554/11 скеровано до Львівського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 .

У зв`язку з наведеним 3 жовтня 2023 року представнику заявника було скеровано лист, яким повідомлено наведені вище обставини та роз`яснено, що питання про можливість відкриття провадження за нововиявленими обставинами вирішуватиметься судом після повернення справи з Львівського апеляційного суду до Личаківського районного суду м. Львова.

19 січня 2024 року матеріали цивільної справи №2-554/11 повернулись до Личаківського районного суду м. Львова та з таких вбачалось, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 грудня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року.

Ухвалою суду від 29 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за нововиявленими обставинами, призначено судове засідання у справі.

Надалі справу неодноразово було призначено до розгляду в судових засіданнях, однак у таких розгляд заяви було відкладено у зв`язку з неявками учасників справи.

В судовому засіданні 18 квітня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_11 подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до прийняття Верховним Судом постанови у справі №461/15229/13.

Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року клопотання представника відповідача було задоволено та зупинено провадження в цивільній справі №2-554/11, провадження №8/463/2/24, за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11 до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №461/15229/13 за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_9 адвоката Мамчура І.К. на ухвалу Львівського апеляційного суду від 4 грудня 2023 року.

20 березня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_11 подав до суду клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 24 березня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Справа неодноразово призначалась до розгляду в судових засіданнях, однак у таких розгляд заяви було відкладено за клопотаннями представника відповідача та у зв`язку з неявками учасників справи.

Протокольною ухвалою судового засідання 6 червня 2025 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_11 залучено до участі у справі у якості правонаступника позивача ТОВ «ФК «Траст Фінанс».

При цьому в судовому засіданні 22 липня 2025 року розгляд справи було відкладено за клопотанням представника заявника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_11 у зв`язку з його неможливістю прибути у вказане засідання, в судовому засіданні 7 жовтня 2025 року розгляд справи було відкладено за клопотанням представника правонаступника позивача ТОВ «ФК «Траст Фінанс» - Степанової М.В., однак у дане засідання представник заявника також не з`явився та не повідомив про причини неявки.

29 жовтня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника правонаступника позивача ТОВ «ФК «Траст Фінанс» - Степанової М.В., в яких просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11 та залишити вказане рішення в силі.

Вважає, що обставини, встановлені вироком суду у справі №461/15229/13, не є істотними для справи обставинами, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, та навіть при існуванні такого вироку на момент винесення рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11, зміст судового рішення був незмінним, адже при постановленні вказаного рішення керувався нормами права щодо невиконання кредитної угоди. Звертає увагу на те, що вироком суду у справі №461/15229/13 не було закрито кримінальне провадження, не звільнено особу від кримінальної відповідальності, не встановлено фактів надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, не встановлено фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення рішення у даній справі. Також на її думку обставини, встановлені вироком суду у справі №461/15229/13, жодним чином не могли спростувати факти, покладені в основу рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення. Зазначає, що вироку суду у справі №461/15229/13 не існувало на момент ухвалення рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11, а тому на її думку за своєю правовою природою судове рішення, що набуло законної сили, є новою, але не нововиявленою обставиною, та не є підставою для перегляду судового рішення в іншій справі.

Також звертає увагу на те, що в рамках кримінальної справи №461/15229/13, заявником у даній справі ОСОБА_1 було подано цивільний позов про стягнення з засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3040191,59 грн. та 100000 грн. моральної шкоди, який було задоволено. В рамках кримінального провадження №461/15229/13 встановлено наявність у засуджених та їх спільників майна, за рахунок якого може бути здійснено звернення стягнення та відшкодування потерпілим. Вважає, що ОСОБА_1 скористалась своїм законним правом щодо повернення отриманих в ПАТ «Універсал Банк» коштів, які були нею передані засудженим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Окрім того звертає увагу на те, що ОСОБА_1 після отримання кредиту ОСОБА_12 , ОСОБА_4 в ПАТ «Універсал Банк» під заставу нерухомого майна ОСОБА_1 та взяття на себе відповідних зобов`язань щодо його повернення, передання коштів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , скористалась своїм правом та звернулась до Яворівського районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, за результатами якого було винесено судове рішення від 3 жовтня 2011 року, яким було ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 227250 грн. заборгованості по договору позики від 4 лютого 2008 року, 204525 грн. прострочених відсотків по договору, 3408,75 грн. 3% річних, 14544 грн. індексу інфляції. Відтак після отримання кредитних коштів в ПАТ «Універсал Банк» ОСОБА_1 , їх було не просто передано ОСОБА_6 , а укладено відповідний договір позики з метою отримання доходу. З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 , яка визнана потерпілою в рамках справи №461/15229/13, отримані кошти передано за договором позики ОСОБА_6 , в першу чергу з метою отримання доходу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виявились шахраями та свої зобов`язання перед ОСОБА_1 та іншими потерпілими не виконали. Водночас ПАТ «Універсал Банк», як первісний кредитор, ніяким чином не був пов`язаний у цій шахрайській схемі та виконав свої зобов`язання із надання кредиту в повному обсязі і не може нести відповідальність за дії позичальника в подальшому після отримання ним кредитних коштів, скасування рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11 призведе до позбавлення права стягувача повернути надані кредитні кошти.

В судове засідання 11 листопада 2025 року представник заявника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_11 повторно не з`явився, подав 10 листопада 2025 року до суду через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні, водночас з врахуванням тривалості розгляду заяви судом та того, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України за загальним правилом неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відмовляє у задоволені клопотання та вважає за можливе завершити розгляд заяви за відсутності представника заявника.

Правонаступник позивача ТОВ «ФК «Траст Фінанс», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, в таке 11 листопада 2025 року явку свого представника не забезпечив, про причини його неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, в таке 11 листопада 2025 року також не з`явились, про причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи чи будь-яких інших клопотань до суду не подали.

Відтак, враховуючи положення ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст. 429 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливе розглянути заяву проперегляд судовогорішення занововиявленими обставинами за відсутності учасників справи, що не з`явились в судове засідання.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11, провадження №2/1312/514/2012, задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в користь ПАТ «Універсал Банк» 59924 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) долари США 85 центів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ 473406 (чотириста сімдесяти трьом тисячам чотириста шести) гривням 31 копійці, а також понесені судові витрати в розмірі 1820 (однієї тисячі вісімсот двадцять) гривень.

Даним рішенням встановлено, що 4 лютого 2008 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №049-2008-088, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 50000 доларів США, зі сплатою 13,45 відсотків за користування кредитом.

Згідно з п. 1.1 кредитного договору сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватись згідно умов цього договору.

У відповідності до п. 1.1.1 кредитного договору за користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 40,35% річних. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника.

Згідно з п. 2.4 кредитного договору погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати позичальником щомісячних платежів. З додатку №2 до кредитного договору вбачається, що останній з таких платежів повинен бути сплачений до 1 лютого 2028 року.

Відповідно до п. 5.2.5 кредитного договору сторони погодили, що у випадку прострочення сплати чергового платежу за кредитом та/або процентів за користування кредитом понад два місяці та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення порушень умов договору протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення.

4 лютого 2008 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 були укладені договори поруки №049-2008-088-Р/1, №049-2008-088-Р/2, №049-2008-088-Р/3 відповідно, згідно з умовами яких останні зобов`язуються перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх її зобов`язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 049-2008-088 від 4 лютого 2008 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п. 1.2 договорів поруки поручителі засвідчили, що їм відомі усі умови кредитного договору і вони погоджуються з ними.

З розрахунку заборгованості вбачалось, що остання проплата по кредитному договору була здійснена 1 серпня 2009 року.

Взятих на себе зобов`язань відповідач ОСОБА_2 не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 59924,85 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 473406,31 грн., а саме 47819,92 долари США прострочена заборгованість по кредиту, 96,78 доларів США сума дострокового стягнення кредиту, 10703,11 доларів США відсотки, 1306,04 долари США підвищені відсотки, що стверджується розрахунком заборгованості станом на 26 липня 2010 року. З розрахунку заборгованості також вбачалося, що підвищені відсотки нараховувались з 1 січня 2009 року.

Позивач звертався до відповідачів з вимогами про погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджувалося копіями вимог №322, 323, 324, 325 від 2 квітня 2009 року, які були ними отримані, однак проігноровані.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про порушення відповідачами умов кредитного договору №049-2008-088 від 4 лютого 2008 року, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобов`язань, а відтак що у зв`язку з цим з відповідачів на користь позивача слід стягнути в солідарному порядку 59924,85 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 473406,31 грн.

14 травня 2012 року зазначене рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11, провадження №2/1312/514/2012, набрало законної сили, у зв`язку з чим судом в подальшому було видано на його виконання виконавчі листи у справі №2/1312/514/2012 щодо стягнення на користь ПАТ «Універсал Банк» коштів з боржників.

Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року у даній справі, провадження №6/463/132/21, за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» замінено стягувача у виконавчому провадженні №38159523 з примусового виконання виконавчого листа №2/1312/514/2012, виданого 2 серпня 2012 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором з АТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс».

Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року у даній справі, провадження №6/463/133/21, за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» замінено стягувача у виконавчому провадженні №38159523 з примусового виконання виконавчого листа №2/1312/514/2012, виданого 2 серпня 2012 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором з АТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс».

Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року у даній справі, провадження №6/463/134/21, за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» замінено стягувача - АТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» у виконавчому листі від 2 серпня 2012 року №2/1312/514/2012 щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 , виданим на виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2/1312/514/2012 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року у даній справі, провадження №6/463/135/21, за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» замінено стягувача - АТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» у виконавчому листі від 2 серпня 2012 року №2/1312/514/2012 щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_4 , виданим на виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2/1312/514/2012 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Згідно з ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

При цьому відповідно до ч. 4 цієї статті Кодексу не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» №4 від 30 березня 2012 року, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, судам слід розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. При цьому судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів та звільнення від сплати).

Верховний Суд в своїй постанові від 29 серпня 2018 року у справі №552/137/15-ц вказав, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи).

При цьому згідно з ч. 5 ст. 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Так встановлено, що вироком Залізничного районного суд м. Львова від 17 серпня 2023 року у справі №461/15229/13, ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, призначено їм покарання та задоволено ряд цивільних позовів. Зокрема задоволено цивільний позов ОСОБА_1 та стягнуто солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 3040191,59 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 грн. Також задоволено цивільний позов ОСОБА_3 та стягнуто солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 3040191,59 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 грн. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112887557).

Даним вироком встановлено, що на початку 2008 року пастор релігійної організації «Нове Покоління» ОСОБА_13 , будучи введеним в оману, та беззаперечно довіряючи пасторам Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , згідно з обвинувальним актом, обвинуваченому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не будучи обізнаним про злочинні наміри останніх, шляхом повідомлення власної історії про вкладення грошових коштів в їхню діяльність переконував прихожан релігійної організації «Нове Покоління» ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вигідності вкладення грошових коштів в діяльність пасторів релігійної організації «Посольство Боже». Оскільки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не мали нерухомого майна та грошових коштів, ОСОБА_13 спільно із ними переконували ОСОБА_1 , яка одночасно була матір`ю ОСОБА_14 , оформити кредит під заставу її однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 . З метою оформлення кредиту, ОСОБА_13 залучив як позичальника прихожанку релігійної організації «Нове Покоління» ОСОБА_2 , а ОСОБА_6 в свою чергу залучила до вказаного кредиту прихожанина Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_4 при чому майновим поручителем виступала ОСОБА_1 . Отримавши у ВАТ «Банк Універсальний» кредит в сумі 50000 доларів США під заставу квартири ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №049-2008-088 від 4 лютого 2008 року, цього ж дня, перебуваючи в офісі Церкви «Посольство Боже», за адресою АДРЕСА_1 під впливом пасторів вказаної Церкви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 була введена останніми в оману та переконана у вигідності вкладення грошових коштів в їхню діяльність. Як наслідок, ОСОБА_1 передала ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 45000 доларів США, що згідно з курсом Національного Банку України станом на 4 лютого 2008 року становило 227250 грн. Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , згідно з обвинувальним актом обвинуваченим ОСОБА_8 , та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_1 в загальній сумі 227250 грн.

При цьому з даного вироку також вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був укладений договір позики грошових коштів від 4 лютого 2008 року. Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 3 жовтня 2011 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики відмовлено, ухвалено стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1 227250 грн. заборгованості по договору позики від 4 лютого 2008 року, 204525 грн. прострочених відсотків по договору позики, 3408 грн. 75 коп. в рахунок відповідальності за порушення грошового зобов`язання у вигляді 3 % річних від простроченої заборгованості, 14544 грн. в рахунок відповідальності за порушення грошового зобов`язання у вигляді встановленого індексу інфляції.

Також згідно з рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23 квітня 2014 року було задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалено звернути стягнення на заставлене майно, згідно з договором іпотеки від 4 лютого 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. за реєстровим №722, на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 42,7 кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу, визначеною в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом відповідно до вимог чинного законодавства, для задоволення грошових вимог ПАТ «Універсал Банк» в розмірі 59924 доларів США 85 центів США.

Під час розгляду вказаної кримінальної справи потерпілою ОСОБА_1 було надано показання про те, що її донька ОСОБА_14 та зять ОСОБА_15 були прихожанами церкви «Нове Покоління», на богослужіннях якої пастор ОСОБА_16 розповідав про вигідність отримання кредитів та вкладення грошей у бізнес ОСОБА_6 . Тому її запрошували на всі заняття і переконували взяти кредит під заставу квартири та допомогти своєму чоловіку, дітям, церкві. Насамперед це переконання виходило від пасторів церкви «Посольства Божого», і поширювали його у церкві «Нове Покоління». Самостійно отримати кредит вона не могла, так як її чоловік інвалід, офіційно вона не працювала на той час, діти доходів також не отримували. ОСОБА_16 знайшов ОСОБА_17 , яка погодилась взяти кредит, та сам ходив до банку і домовлявся про кредит. ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_18 , як поручителя і вони з чоловіком також мали стати поручителями своїм майном. До того вона ні ОСОБА_17 , ні ОСОБА_18 не знала. 4 лютого 2008 року в банку «Універсальний» ОСОБА_17 отримала кредит в сумі 50000 доларів США, вона із цих грошей заплатила 1000 доларів США ОСОБА_17 за її послуги, 1000 доларів США передала ОСОБА_19 у фонд «Нового Покоління», 400 доларів США заплатила ОСОБА_20 , 47000 доларів США обміняла на гривні, щоб передати ОСОБА_21 , а решту 2600 доларів США, за вказівкою ОСОБА_22 , залишила собі на погашення відсотків по кредиту за два місяці. Цього ж дня, перебуваючи в офісі на АДРЕСА_4 гроші в сумі 227250 грн. передала ОСОБА_7 , однак договір позики був укладений з ОСОБА_23 . Протягом восьми місяців донька ОСОБА_24 отримувала відсотки, з яких виплачувались відсотки по кредиту ОСОБА_17 та платили десятину. Пізніше ОСОБА_6 перестала платити відсотки, неодноразово надавала їй копії різних державних актів на чужих людей. Вона просила ОСОБА_6 повернути кошти, але остання відмовилась, тому вона звернулась з позовом до Яворівського районного суду про стягнення коштів з ОСОБА_6 . Вважає, що обвинувачені скористались її складним становищем та обманом у неї забрали гроші, які використали для себе і не повернули.

Також надав покази ОСОБА_3 , який в судовому засіданні повідомив, що не був та не є прихожанином релігійних сект. Жодних сумнівів в надійності обвинувачених на той момент в нього не було, тож він підписав всі необхідні папери в банку та нотаріуса, оскільки обвинувачені виступали від імені релігійної установи та він не чекав від них обману.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 4 грудня 2023 року вирок Залізничного районного суду м. Львова від 17 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_9 змінено та звільнено останнього від призначеного судом покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку з закінченням строків давності; вирок суду в частині цивільних позовів потерпілих до обвинувачених скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115653209).

Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 18 лютого 2025 року ухвалу Львівського апеляційного суду від 4 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_9 залишено без зміни (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125484432).

Європейський суд з прав людини у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) рішення від 19 лютого 2009 року вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Як вбачається з усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 3 вказаної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року №4, суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Також, у відповідності до п. 7 зазначеної постанови питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Так з вироку Залізничного районного суд м. Львова від 17 серпня 2023 року у справі №461/15229/13, вбачається, що ОСОБА_2 було укладено з ВАТ «Банк Універсальний» кредитний договір №049-2008-088 від 4 лютого 2008 року, поручителями за яким згідно з договорами поруки №049-2008-088-Р/1, №049-2008-088-Р/2, №049-2008-088-Р/3 стали ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як наслідок шахрайських дій ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 .

Вказані обставини не були встановлені судом під час розгляду справи, оскільки даний вирок було ухвалено вже після завершення розгляду.

Водночас відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, законом встановлена презумпція правомірності правочину і він може бути визнаний судом недійсним тільки з передбачених законом підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 202, ч. 1-5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому відповідно до ч. 3 вказаної статті Кодексу якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями ч. 5 ст. 217 ЦК України передбачено право суду застосувати з власної ініціативи наслідки недійсності лише нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

При цьому ЦК України не містить положень щодо нікчемності чи оспорюваності правочину, який був укладений внаслідок вчинення щодо одної із сторін правочину шахрайських дій особою, що не була стороною такого правочину.

Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01, п. 27), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Водночас, з врахуванням наведеного вище, встановлення факту шахрайських дій до ОСОБА_1 з боку ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які не є сторонами кредитного договору та договорів поруки, не є підставою для звільнення від виконання зобов`язань або відповідальності за їх порушення, оскільки ОСОБА_2 сама уклала з ВАТ «Банк Універсальний» кредитний договір, а ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 договори поруки, на підставі вільного волевиявлення та підписуючи такі погодилась з їх умовами, під час укладення договорів узгодили всі істотні умови даних правочинів та погодилися з ними.

Вироком Залізничного районного суд м. Львова від 17 серпня 2023 року у справі №461/15229/13, не спростовано презумпції правомірності правочинів, зокрема не спростовано, що під час укладення кредитного договору №049-2008-088 від 4 лютого 2008 року ОСОБА_2 діяла свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодилась з його умовами, визначивши при цьому характер правочину і всі його істотні умови, аналогічно не спростовано вільне волевиявлення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 при укладенні договорів поруки №049-2008-088-Р/1, №049-2008-088-Р/2, №049-2008-088-Р/3.

При цьому аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду у спорах щодо кредитних правовідносин за участі інших потерпілих у кримінальному провадженні, розгляд якого було здійснено у справі №461/15229/13, а саме у постанові від 3 вересня 2020 року у справі №454/2696/17 за позовом особи до банку про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89396812), та в постанові від 21 травня 2020 року у справі №466/2732/13-ц за позовом банку до осіб про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89396812). Хоч вказані рішення Верховного Суду було постановлено до ухвалення вироку у справі №461/15229/13, однак встановлені вказаним вироком обставини не спростовують зазначених правових висновків.

Відтак вирок Залізничного районного суд м. Львова від 17 серпня 2023 року у справі №461/15229/13 сам по собі за відсутності встановленого факту недійсності договорів, на підставі яких рішенням суду було стягнуто заборгованість, не є нововиявленою обставиною у розумінні ч. 1 ст. 423 ЦПК України яка може бути підставою для перегляду такого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відтак, з врахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

При цьому згідно з ч. 4 даної статті Кодексу у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду; 3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

Оскільки судза результатамирозгляду заяви ОСОБА_1 прийшов довисновку провідсутність підставдля переглядуза нововиявленимиобставинами рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11, відтак у даному випадку підлягає постановленню ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та про залишення даного рішення в силі.

Керуючись ст.ст. 81, 82, 223, 260, 261, 353-355, 423-429 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2012 року у справі №2-554/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник (відповідач): ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_1 .

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21133352.

Правонаступник позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10, прим. 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40514657.

Відповідачі: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя: Стрепко Н.Л.