Рішення

від 22.11.2010 по справі 2-388

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-388

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2010 року Зіньк івський районний суд Полтавс ької області в складі: голову ючого судді Дігтяр М.І., при се кретарі П»явка Н..І., розглянув ши у приміщенні Зіньківськог о районного суду в порядку пи сьмового провадження цивіль ну справу за позовом

ОСОБА_1 до управлін ня пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полта вської області про стягнення недоплаченої соціальної доп омоги дитині війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася 1 4 квітня 2010 року до Зіньківськ ого районного суду з вищевка заним цивільним позовом до у правління пенсійного фонду У країни в Зіньківському район і Полтавської області про с тягнення недоплаченої соціа льної допомоги дитині війни, посилаючись на те, що вона нал ежить до соціальної категорі ї "Дитина війни", надавши відпо відне посвідчення № НОМЕР _1 видане 13.05.1991 року і відповід но до ст. 6 Закону України "Про с оціальний захист дітей війни ", що набрав законної сили з 01.01. 2 006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмі рі 30% від мінімального розміру пенсії за віком з 01.01.2006 року по 14 .04.2010 року.

Свої позовні вимоги пози вачка обґрунтовує тим, що Ріш енням Конституційного Суду У країни № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 рок у були визнані такими, що не ві дповідають Конституції Укра їни та є неконституційними о кремі положення Закону Украї ни «Про державний бюджет Укр аїни на 2007 рік», якими була зупи нена дія положень Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яки х йому повинна була бути нара хована соціальна допомога. Р азом з тим, відповідач в поруш ення вимог ст. 124 Конституції У країни, не здійснив нарахува ння та виплату зазначеного п ідвищення до пенсії. Просив з обов' язати відповідача нар ахувати та виплатити йому не сплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року по 14.04.2010 року.

Відповідач надав письмо ві заперечення на позовну за яву в яких проти позову запер ечував, просив відмовити в за доволенні позову, посилаючис ь на те, що рішення Конституці йного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лиш е Закону України «Про Держав ний бюджет України на 2007 рік», р ішень щодо Закону України «П ро Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Суд ом України не приймалось. Оск ільки рішення Конституційно го Суду України від 09 липня 2007 р оку зворотної дії в часі не ма є, таким чином на період до 09 ли пня 2007 року не поширюється. Крі м того, законодавчо не визнач ено механізму нарахування пі двищення до пенсії в розмірі , встановленому ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» в 2006-2007 роках. Тако ж відповідач посилався на те , що позивачем був пропущений річний строк звернення до су ду.

При цьому відповідач надав письмове клопотання про роз гляд справи без участі їх пре дставника.

Виходячи з того, що як позив ач, так і відповідач заявили п исьмові клопотання про розг ляд справи без їх участі, то су довий розгляд справи було пр оведено в порядку письмового провадження згідно ст. 122 ч.3 КА С України.

Вивчивши та дослідивши мат еріали справи, суд приходить до висновку, що позов підляга є частковому задоволенню з н аступних підстав.

Судом встановлено, що позив ачка є дитиною війни в розумі нні ст. 1 Закону України "Про со ціальний захист дітей війни» і звернулася до суду 14 квітня 2010 року, про що говорить штамп на позовній заяві.

Доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративн ого суду за захистом своїх по рушених прав є безпідставним и, оскільки порушення прав по зивача тривало з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року і припинилося л ише з 01 січня 2008 року після внес ення змін до Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Позивач звернувся в с уд 14 квітня 2010 року. Відповідно до ст.ст. 99,100 КАС України встано влюється річний строк, який о бчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізна тися про порушення прав, своб од чи інтересів. Таким чином с трок звернення до адміністра тивного суду позивачем не пр опущено.

Пропущення строку звернен ня до адміністративного суду є підставою для відмови у зад оволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполяг ає одна із сторін.

Позивачка ставить питання про поновлення пропущеного строку. Фактичний розмір отр иманої нею допомоги як дитин а війни у 2006 році став відомий ї й кожного разу при отримані щ омісячної доплати до пенсії.

Позивачкою не надано суду ж одних доказів того, що про пор ушення її права у 2006 році вона д ізнався лише 2008 року.

Враховуючи вище викладене , клопотання представника ві дповідача про застосування д о позовних вимог ОСОБА_1 строків позовної давно сті, підлягає задоволенню за період виплат позивачеві гр ошової допомоги в 2006 році.

Згідно п.1 ст. 71 КАС України ко жна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтую ться її вимоги та запереченн я, крім випадків, встановлени х ст.. 72 КАС України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни» позивач має право на отримання державно ї соціальної підтримки, а сам е підвищення до пенсії на 30% мі німальної пенсії за віком (в р едакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.) і не мож е бути поставлений у залежні сть від бюджетних асигнувань .

Крім того, надаючи перевагу Законам України „ Про Де ржавний бюджет на 2006 рік ” від 2 0.12.2005 року та „ Про внесення змін до Закону України „ Про Держа вний бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 р оку, суд виходить з того, що з акони є актами єдиного ор гану законодавчої влади - В ерховної Ради України. Конст итуція України не встановлює пріоритету в застосуванні т ого чи іншого закону, в тому чи слі залежно від предмета пра вового регулювання. Немає та кого закону України, який би р егулював питання подолання к олізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд Україн и у п.3 мотивувальної частини р ішення від 03.10.1997 року №4-зп (справ а про набуття чинності Конст итуцією) зазначив: „Конкретн а сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопредметними норм ативними правовими актами од накової сили, які за змістом с уперечать один одному. Звича йною є практика, коли наступн ий у часі акт містить пряме за стереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акт а, якщо інше не передбачено са мим цим актом, автоматично ск асовується однопредметний а кт, який діяв у часі раніше”.

Виходячи із системного ана лізу наведених норм законода вства, суд не знаходить підст ав для задоволення позовних вимог позивача, які стосують ся виплат доплати до пенсії з а 2006 рік. Відповідачі по справі протягом 2006 року діяли у відпо відності з діючим законодавс твом та не мали підстав здійс нювати позивачу щомісячні до плати до пенсії, оскільки до 15 .03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни» була зупинена, а з 15.03.200 6 року здійснення доплат, визн ачено у інший спосіб, тобто по ставлено в залежність від ви конання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Дер жавний бюджет на 2006 рік».

Пунктом 12 ст. 71 Закону Укра їни «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норм у Законом України «Про Держа вний бюджет на 2006 рік».

Статтею 64 Конституції Ук раїни встановлено, що консти туційні права і свободи люди ни і громадянина не можуть бу ти обмежені, крім випадків, пе редбачених Конституцією Укр аїни. При прийнятті нових зак онів або внесенні змін до чин них законів не допускається звуження змісту та обсягу іс нуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційно го Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні га рантії громадян) визнано так им, що не відповідають Консти туції України (є неконституц ійними) положення, зокрема, пу нкту 12 ст. 71 «Про Державний бюдж ет на 2007 рік». Відповідно до ч. 2 с т. 152 Конституції України зако ни, інші правові акти або їх ок ремі положення, що визначені неконституційними, втрачают ь чинність з дня ухвалення Ко нституційним Судом України р ішення про їх неконституційн ість, рішення Конституційног о Суду України від 09.07.2007 року зв оротної дії в часі не має, відт ак на період до 09 липня 2007 року н е поширюється. Тому задоволе нню підлягають вимоги позива ча лише за період з 01 липня 2007 ро ку по 31 грудня 2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встано влені цим Законом, не можуть б ути обмежені або скасовані і ншими нормативно-правовими а ктами.

Щодо розрахункової вели чини мінімальної пенсії за в іком, з якої необхідно рахува ти підвищення до пенсії дітя м війни в розмірі 30%, суд приход ить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Зако ну України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне с трахування» мінімальний роз мір пенсії за віком за наявно сті у чоловіків 25, а у жінок - 2 0 років страхового стажу вста новлюється у розмірі прожитк ового мінімуму для осіб, які в тратили працездатність.

При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж З акону передбачено, що мініма льний розмір пенсії за віком , встановлений частиною перш ою цієї статті, застосовуєть ся виключно для визначення р озмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той фа кт, що Закон України «Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування» є єдини м законодавчим актом, який ви значає розмір мінімальної пе нсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до як ої держава не може посилатис я на відсутність певного нор мативного акту, який визнача є механізм реалізації прав т а свобод громадян, закріплен их у конституційних та інших актах, а громадяни повинні ма ти змогу покладатися на зобо в' язання взяті державою, на віть якщо такі зобов' язання містяться у законодавчому а кті, який загалом не має автом атичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office ( Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можл иве застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про зага льнообов' язкове пенсійне с трахування» для розрахунку з азначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному вип адку мінімальний розмір пенс ії за віком використовується не для визначення розміру бу дь-якої пенсії, а лише як розра хункова величина для визначе ння розміру щомісячної допла ти до пенсії, передбаченої За коном України «Про соціальни й захист дітей війни», оскіль ки цей Закон передбачає в яко сті критерію визначення розм іру щомісячної доплати до пе нсії саме із розрахунку міні мальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вим огам ч. 3 ст. 28 Закону України «П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування» .

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затв ердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пе нсійний фонд України є центр альним органом виконавчої вл ади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов' язо к щодо:

• щодо призначення пе нсії;

• підготовки докумен тів для її виплати;

• забезпечення своєч асного і в повному обсязі фін ансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в районах, містах і район ах у містах, затвердженого по становою правління Пенсійно го фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного ф онду України у районах, міста х і районах у містах є органам и Пенсійного фонду України, п ідвідомчими відповідно голо вним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Кри м, областях, містах Києві та Се вастополі, що разом з цими упр авліннями утворюють систем у органів Пенсійного фонду У країни та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов' язок по нарахув анню та виплати доплати до пе нсії, яка передбачена Законо м України «Про соціальний за хист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фо нду України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про П енсійний фонд України», здій снює свої повноваження на пі дставі пункту 15 даного Положе ння через створені в установ леному порядку його територі альні управління. Відповідно до Закону України «Про загал ьнообов' язкове державне пе нсійне страхування» рішення про призначення та перераху нок пенсії приймається район ними управліннями Пенсійног о фонду України за місцем про живання пенсіонерів. Територ іальним управлінням Пенсійн ого фонду України за місцем п роживання позивача є Управлі ння Пенсійного фонду України в Зіньківському районі, Полт авської області. Враховуючи вищевикладене Управлінням П енсійного фонду України в Зі ньківському районі, Полтавсь кої області є належним відпо відачем по даній справі.

Із змісту позовної заяви та заперечень відповідачів вба чається, що в даному спорі фак тично оскаржуються бездіяль ність територіального управ ління Пенсійного фонду Украї ни щодо відмови в нарахуванн і зазначеного підвищення до пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни, з метою повного захист у прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зад овольняючи позов в цій части ні, визнати бездіяльність да ного управління протиправно ю та зобов' язати Управління Пенсійного фонду України в З іньківському районі Полтавс ької області здійснити перер ахунок пенсії позивачу за 2007 р ік, період з 01 липня 2007 року по 31 г рудня 2009 року з підвищенням пе нсії на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відпові дні виплати.

Позовні вимоги щодо стягне ння недоплаченої щомісячно ї державної соціальної допом оги дитині війни у визначені й позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оск ільки зазначена допомога не була йому нарахована, а суд не може перебирати на себе функ цію здійснення перерахунку т а нарахування пенсії, поклад ену законодавством на відпов ідний орган.

Позовні вимоги щодо зобов'я зання відповідача в подальшо му нараховувати щомісячну со ціальну надбавку дитині війн и відповідно до Закону Украї ни "Про соціальний захист діт ей війни" при нарахуванні пен сії також не підлягають задо воленню, оскільки судове ріш ення повинно бути наслідком чинного правового регулюван ня та спрямовано на відновле ння порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із зміст у законодавства воно не може в майбутньому регулювати су спільні відносини.

.

На підставі викладеного та керуючись ст. 64, 124,152 Конституці ї України, ст.ст. 3, 6 Закону Укра їни "Про соціальний захист ді тей війни", Законом України "Пр о виконання рішень та застос ування практики Європейсько го суду з прав людини", ст. 28 Зак ону України "Про загальнообо в'язкове державне пенсійне с трахування", ст.ст. 6-14, 18, 71,122, 159-163, 167, 186 К одексу адміністративного су дочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБ А_1 до управління пенсійног о фонду України в Зіньківськ ому районі Полтавської облас ті про стягнення недоплачено ї соціальної допомоги дитині війни - задовольнити частков о.

Визнати бездіяльність Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в Зіньківському районі Полтавської області протипр авною, в частині не нарахуван ня підвищення до пенсії пере дбаченої ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», в розмірі встановлен ому ст.28 Закону України «Про з агальнообов' язкове держав не пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 ,за 2008 рік з 22.05 .08 по 31.12.08 ,за 2009 рік з 01.01.2009 по 31.12.2009 р., за 2010 рік 01.01.2010 року по 14.04.2010 рік.

Зобов'язати Управління Пен сійного фонду України в Зінь ківському районі Полтавсько ї області здійснити перераху нок пенсії ОСОБА_1 з підви щенням її на 30% мінімальної пе нсії за віком з розміру, встан овленого ч. 1 ст. 28 Закону Україн и "Про загальнообов'язкове де ржавне пенсійне страхування ", та провести відповідні випл ати за 2007 рік за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 ,за 2008 рік з 22.05.08 по 31.12.08 ,за 2009 рік з 01.01.2009 по 31.12.2009 р., за 2010 рік 01.01.2010 року по 14.04.2010 рік. відповідно до ч. 1 ст . 28 Закону України «Про загаль нообов' язкове державне пен сійне страхування» з урах уванням проведених виплат.

В іншій частині позовних ви мог відмовити.

Копію рішення направити ст оронам.

Рішення відповідно до ч. 1 ст . 254 КАС України набирає законн ої сили після закінчення стр оку подання заяви про апеляц ійне оскарження, встановлено го цим Кодексом, якщо таку зая ву не було подано.

Рішення може бути оскаржен о до Полтавського апеляційно го суду через Зіньківський р айонний суд, який ухвалив суд ове рішення шляхом подачі за яви про апеляційне оскарженн я в 10-денний термін з дня винес ення рішення та подачі апеля ційної скарги у 20-денний термі н після подачі заяви про апел яційне оскарження, в порядку , визначеному ст. 186 КАС України .

Суддя: підпис

З оригіналом вірно.

Постанова не набрала закон ної чинності.

В.о.Голови Зіньківського

районного суду Ді гтяр М.І.