У к р а ї н а
У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем
України
28.11.07
Справа №4/144-07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського
суду у складі:
Головуючий суддя Колодій Н.А. судді Колодій Н.А. , Кричмаржевський В.А. , Яценко О.М.
при секретарі: Шерник О.В.
за участю представників:
позивача: Данченко Ю.М. - довіреність №21-03/741 від
13.09.2007 року;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від
25.06.2007 р. у справі
№ 4/144-07
за позовом:
Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат», м.
Херсон
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м.
Херсон
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Відкрите
акціонерне товариство «Херсонський бавовняний комбінат», м. Херсон
звернулось до господарського суду Херсонської області з
позовною заявою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон 2006,66грн. основного боргу з орендної плати,
1891,51грн. пені, 208,64 грн. боргу за електроенергію, 599,90грн. боргу зі
сплати послуг зв'язку, 565,47грн. пені за прострочку з оплати послуг зв'язку,
1323,96грн. неустойки за несвоєчасне повернення предмету найму. Позовні вимоги
обґрунтовані умовами договору та ст.785 ЦК України.
Рішенням господарського суду Херсонської області від
25.06.2007р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено частково. Суд стягнув з
відповідача на користь позивача 1344,68грн. основного боргу з орендної плати,
53,23грн. пені за прострочку орендної плати, 208,64грн. основного боргу по
оплаті спожитої електроенергії, 1323,96грн. неустойки за прострочку повернення
предмету найму, 67,93грн. витрат по сплаті
державного мита, 50,91грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, приватний
підприємець ОСОБА_1, м. Херсон звернувся до Запорізького апеляційного
господарського суду з апеляційною
скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області
змінити, в частині стягнення боргу в сумі 208,64грн., за спожиту електричну
енергію та неустойки в сумі 1323,96грн.
за прострочку повернення предмету найму та відмовити в задоволенні
позовних вимог в цій частині у
зв'язку з їх необґрунтованістю. Решту
судового рішення залишити без
змін. При цьому
апелянт посилається на наступні порушення, допущені судом при прийнятті рішення:
- не надано можливості ознайомитися із уточненням до
позовної заяви;
- безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про
призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи;
- судом не враховано, що у квітні-травні 2007р. позивач
вже не був власником орендованого майна, а тому не мав права вимагати його
повернення.
Скарга
відповідача прийнята до розгляду та призначена до слухання в судовому засіданні
27.09.2007р.
Позивач у справі - ВАТ «Херсонський бавовняний
комбінат», м. Херсон у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про
безпідставність доводів апелянта. Просить відмовити у задоволенні апеляційної
скарги, рішення господарського суду
Херсонської області від 26.06.2007р. залишити без змін.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного
господарського суду №3111 від 28.11.2007р. справу призначено до розгляду у
складі колегії суддів: головуючого - Колодій Н.А. (доповідач), суддів: Кричмаржевський В.А., Яценко О.М.
До апеляційного суду надійшла телеграма від імені
ОСОБА_1, в якій останній просить відкласти розгляд справи, у зв'язку із
хворобою. Колегія суддів залишає зазначене клопотання без задоволення,
оскільки судове засідання
призначене на 27.09.2007р. вже відкладалося з вини
відповідача. В попереднє судове
засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. В судове
засідання 28.11.2007 р. відповідач
мав право, у разі необхідності,
направити свого повноважного представника.
Таким. чином, відповідач
фактично затягує розгляд
апеляційної скарги. Крім того,
колегія суддів вважає за можливе оцінити всі доводи апеляційної
скарги та розглянути справу за відсутності відповідача,
за наявними у справі матеріалами.
За клопотанням представника позивача, розгляд справи
вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За його
згодою, судове засідання 28.11.2007р. закінчилось оголошенням вступної та
резолютивної частини постанови.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при
винесенні оскаржуваного рішення, не знаходить правових підстав для зміни чи
скасування судового акту, виходячи з
наступного.
Як встановлено господарським судом, та підтверджено
матеріалами справи, 27 квітня 2006 року між ВАТ «Херсонський бавовняний
комбінат» (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) був
укладений договір оренди нежитлового приміщення. Відповідно до умов якого,
відповідач приймає у строкове платне користування вбудоване нежитлове
приміщення, площею 22 кв. м., розташоване за адресою м. Херсон, вул. 40 років
Жовтня, 102-А, яке знаходиться на балансі ВАТ «Херсонський бавовняний
комбінат».
Орендар
вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний в Договорі,
але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта прийому-передачі
майна. До того ж, п.8.9 Договору сторони узгодили, що даний Договір вступає в
силу з дати підписання акту прийому-передачі. Строк дії договору встановлений
до 01.04.2007 року (п. 8.1. Договору).
Розмір
орендної плати визначений п.п.5.1, 5.2 Договору, та складає 330грн.00коп., у
тому числі ПДВ, без експлуатаційних
витрат (за перший місяць оренди) та з
урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен наступний. Орендна плата
перераховується позивачу не пізніше 15-го числа кожного місяця (п.5.3).
Отже, із
викладеного змісту договору, слідує, що орендар самостійно повинен визначати
розмір орендної плати за кожен місяць оренди (найму) та здійснювати платіж у
встановлений Договором строк
Акт
приймання - передачі предмета найму був складений сторонами 03.05.2006р.,
підписаний працівниками позивача та самим приватним підприємцем, а тому
господарським судом обґрунтовано встановлено фактичне користування предметом
найму з травня місяця 2006 року.
Відповідно до п. 4.1.2, орендар зобов'язався своєчасно і в повному
обсязі сплачувати орендну плату.
З
матеріалів справи вбачається, що відповідачем неналежним чином виконувались
договірні зобов'язання в частині перерахування позивачу орендних платежів,
внаслідок чого у відповідача за період з
травня 2006р. по квітень 2007р. виник борг в сумі 1344 грн.68 коп. Судом першої
інстанції правильно визначений період, за який виникла заборгованість
Колегія погоджується з висновком
суду про безпідставність вимог позивача
про стягнення орендної плати за
квітень та травень 2007р., оскільки договір закінчив свою дію 01.04.2007 року, відповідно
до умов п. 8.1. Договору.
Згідно
зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,
а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту
або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення містить ст.193 ГК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є
обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки відповідачем сума боргу по орендній платі в
розмірі 1344грн.68коп. позивачу не сплачена і доказів її сплати не надано, господарський суд Херсонської
області обґрунтовано стягнув з
відповідача на користь позивача зазначену
суму.
У відповідності зі ст.611 ЦК України, у разі порушення
зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,
зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що
обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання
за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними
санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової
суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний
сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,
невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за
несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за
прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За ст.3 цього ж Закону розмір пені, передбачений статтею
1 цього Закону, обчислюється від суми
простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла
у період, за який сплачується пеня.
На підставі п.7.2 Договору оренди та відповідно до
положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових
зобов'язань» та п.6
ст 232 ГК України судом стягнуто
53,23 грн пені, нарахованих за несвоєчасне внесення орендних
платежів. Розмір пені, визначений до стягнення
господарським судом,
сторонами не оспорюється. Колегія
суддів погоджується з
рішенням господарського суду в цій
частині. Разом з тим, посилання
господарського суду на п. 3
ч.1 ст. 83 ГПК України, колегія
вважає безпідставними, оскільки фактично, судом не
зменшено пеню, а перераховано
її розмір, та частково
задоволено вимоги про стягнення
пені за прострочку орендних
платежів.
Частиною 2 ст.785 ЦК України передбачено, що якщо наймач
не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від
наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час
прострочення.
Оскільки відповідач не повернув позивачу орендоване
приміщення після закінчення дії договору оренди, вимоги позивача про стягнення
з відповідача 1323,96грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування
приміщенням за час прострочення (два місяці: квітень та травень 2007р.),
колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що
підлягають задоволенню.
Доводи
заявника апеляційної скарги
щодо неправомірності
нарахування неустойки за період квітень-травень 2007р., оскільки в цей
час позивач вже не
був власником спірного майна, спростовуються витягом зі
свідоцтва на право власності ВАТ «ХБК» станом на
24.07.2007р., залученим до матеріалів справи.
Апеляційний
суд також не
приймає до уваги заперечення апелянта
з приводу неправомірності стягнення з нього плати
за спожиту електроенергію.
Пунктом 4.1.13. передбачений обов'язок
відповідача сплачувати за
послуги по електропостачанню кожного місяця на
розрахунковий рахунок ЖКВ ВАТ
«ХБК», згідно виставлених
рахунків на протязі 5-ти
робочих днів з дати їх
отримання.
Залучені
до матеріалів справи документи, зокрема
копії рахунків позивача та квитанції до прибуткових касових ордерів,
підтверджують заборгованість відповідача по оплаті використаної електричної
енергії в сумі 208 грн.64коп. У той же
час, договором не передбачена відповідальність у вигляді пені за прострочення плати
за використану електроенергію. Тому суд
в цій
частині обґрунтовано відмовив в
задоволенні позову.
Дослідивши умови укладеного договору оренди, колегія суддів погоджується
з висновком господарського суду першої
інстанції, щодо відсутності у договорі
обов'язку орендаря оплачувати послуги електрозв'язку позивачу. Тому сума
основного боргу по оплаті послуг зв'язку нарахована позивачем безпідставно.
Заперечення заявника апеляційної скарги, про відсутність можливості
надати заперечення на уточнення до позовної заяви не є мотивованим. В судовому
засіданні відповідач мав можливість давати пояснення, спростувати доводи
позивача, тощо. Крім того, господарським
судом детально досліджено уточнення до позовної заяви, спростовано необґрунтований
розрахунок, та викладено обставини за яких задовольняються позовні вимоги.
Не
знайшло підтвердження й посилання заявника на необґрунтованість відмови суду у задоволенні клопотання про проведення
бухгалтерської експертизи, оскільки фактично відповідач просив встановити дату
підписання договору оренди з боку позивача. Тобто, відповідач ставить під
сумнів дійсність договору, що може бути предметом самостійних вимог, а тому
господарський суд обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі,
є необґрунтованими і спростовуються вищевикладеним.
Фактичні
обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів. Порушення або
неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не
вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського
суду відсутні.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання
апеляційної скарги покладаються на відповідача
у справі.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу
України, Запорізький апеляційний
господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від
25.06.2007р. у справі №4/144-07 залишити
без змін.
Головуючий суддя Колодій Н.А.
судді Колодій Н.А.
Кричмаржевський
В.А. Яценко О.М.
Суд | Запорізький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2007 |
Оприлюднено | 04.02.2008 |
Номер документу | 1319449 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Запорізький апеляційний господарський суд
Колодій Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні