32/199пн
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2008 р. № 32/199пн
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддяМуравйов О. В.
суддіПолянський А. Г.Фролова Г. М.
розглянувшикасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Лего"
на рішенняГосподарського суду Донецької області від 15.08.2007 року
та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року
по справі№ 32/199пн Господарського суду Донецької області
за позовомМаріупольської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лего"
за участю третіх осіб1) Управління міського майна Маріупольської міської ради2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Конкріт Строй"
провитребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання звільнити площі підземного переходу
За участю представників сторін:
від позивача:Кравченко Т.О. –дов. в справі
від відповідача:не з'явився
від третьої особи-1:не з'явився
від третьої особи-2:не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2007 року по справі № 32/199пн касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лего" була прийнята до провадження, а розгляд справи був призначений на 22.01.2008 року.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 22.01.2008 року не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги повідомлені заздалегідь належним чином. Виходячи з особливостей розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, неявка представників відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 22.01.2008 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, Маріупольська міська рада звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГО", треті особи у справі: Управління міського майна Маріупольської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Конкріт Строй" про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання звільнити площі підземного переходу.
В процесі розгляду справи в місцевому господарському суді позивач уточнив свої позовні вимоги. З огляду на уточнення, він просив Господарський суд Донецької області зобов'язати відповідача:
- усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні підземним переходом, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 71а (перехрестя пр. Леніна та пр. Металургів);
- звільнити підземний перехід, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 71а (перехрестя пр. Леніна та пр. Металургів), шляхом демонтування торгівельних павільйонів та кіосків.
Вказані вимоги і стали предметом розгляду в господарській справі № 32/199пн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.08.2007 року (суддя Сковородіна О.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року (головуючий суддя Запорощенко М.Д., судді Акулова Н.В., Старовойтова Г.Я.), позовні вимоги Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лего", треті особи у справі: Управління міського майна Маріупольської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Конкріт Строй" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном та зобов'язання звільнити площі підземного переходу задоволені повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лего" зобов'язано усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні підземним переходом, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 71 а (перехрестя пр. Леніна та пр. Металургів) та звільнити підземний перехід шляхом демонтування торгівельних павільйонів та кіосків.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лего" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 15.08.2007 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року по справі № 32/199пн скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області. Свої вимоги заявник обгрунтовує порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
У відзивах на касаційну скаргу Маріупольська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Конкріт Строй", кожен окремо, повністю заперечують підстави скасування рішення та постанови та просять суд касаційної інстанції рішення Господарського суду Донецької області від 15.08.2007 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року по справі № 32/199пн залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лего" –без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, 19.02.2003 року між Державним комунальним дорожньо-експлуатаційним управлінням м. Маріуполя та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лего" був укладений договір оренди підземного переходу, що розташований на перехресті пр. Леніна та пр. Металургів в м. Маріуполі.
Відповідно до розпорядженням виконкому Маріупольської міської ради від 6.05.1993 року, Державне комунальне дорожньо-експлуатаційне управління м. Маріуполя було реорганізоване у Міське комунальне підприємство шляхово-експлуатаційне управління м. Маріуполя.
Згідно п. 1.З. статуту Міського комунального підприємства дорожньо-експлуатаційного управління м. Маріуполя, підприємство є комунальною власністю Маріупольської міської громади, від імені та в інтересах якої права суб'єкта комунальної власності здійснює Маріупольська міська рада.
30.10.2002 року позивачем було прийнято рішення "Про ліквідацію міського комунального підприємства дорожньо-експлуатаційне управління" в результаті чого 18.07.2006 року Міське комунальне підприємство дорожньо-експлуатаційне управління м. Маріуполя було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Позивачем 12.12.06р.- 06.02.07р. був проведений конкурс, щодо передачі в оренду об'єкта права комунальної власності, переможцем якого було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Конкріт Строй", та відповідно, 30.03.2007 року, був укладений договір на довгострокову оренду нежитлового приміщення - частини підземного переходу, розташованого за адресою: пр. Леніна, буд.71-а у м. Маріуполі, загальною площею 320 кв. м.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, спірне приміщення, згідно представлених позивачем та досліджених місцевим та апеляційним господарськими судами документів, відноситься до комунальної власності, тому застосуванню підлягають положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна " та Цивільного кодексу України (в редакції 2003р.).
Так, відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України (2003р.) власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Згідно з ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що право комунальної власності територіальної громади м. Маріуполя, в особі позивача, на спірне майно підтверджується свідоцтвом про право власності від 07.05.2003 року, яке видане на підставі рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.04.2003 року № 158/2.
Дані документи, з чим погоджується Вищий господарський суд України, на момент розгляду справи в місцевому господарському суді та суді апеляційної інстанції не скасовані та не визнані недійсними у встановленому законом порядку.
За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з Господарським судом Донецької області та Донецьким апеляційним господарським судом в тому, що право власності позивача на спірне майно є доведеним.
Відповідно до ст. 781 Цивільного кодексу України договір найму припиняється у випадку ліквідації юридичної особи, яка була наймодавцем або наймачем за договором. Дана норма кореспондується також з положеннями ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Орендодавцем за договором оренди, на який посилається відповідач, було підприємство комунальної власності, яке, що встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку із виключенням його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, припинилося як юридична особа.
Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України та ст.5 Закону "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцем може бути як власник речі (майна), так і уповноважені ним особи, підприємства.
З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів, що за змістом ч. 2 ст. 781 Цивільного кодексу України припинення договору найму пов'язане саме з моментом припинення юридичної особи - наймодавця (орендодавця), а не власника майна.
Вищий господарський суд України також погоджується з висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій про те, що договір оренди від 19.02.93 року в силу ч. 2 ст. 781 ЦК України припинився, і внаслідок припинення договору оренди у відповідача припинились права володіння об'єктом оренди за договором.
При цьому, що визнається касаційною інстанцією, припинення права оренди відповідача за договором (в зв'язку з припиненням самого договору) в силу ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України є безумовною підставою для повернення майна його власнику.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що підстав для скасування рішення Господарського суду Донецької області від 15.08.2007 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року в даному випадку немає, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лего" задоволенню не підлягає.
Інші доводи, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Лего" в касаційній скарзі, не приймаються Вищим господарським судом України, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лего" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року по справі № 32/199пн залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
СуддіА. Г. Полянський
Г. М. Фролова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2008 |
Оприлюднено | 04.02.2008 |
Номер документу | 1321298 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Муравйов O.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні