Постанова

від 29.01.2008 по справі 11/399/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/399/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 січня 2008 р.                                                                                    № 11/399/07  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз”, м. Миколаїв (далі –ВАТ “Миколаївгаз”)

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.09.2007 та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2007

зі справи № 11/399/07

за позовом ВАТ “Миколаївгаз”

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Миколаїв (далі –відділення АМК)

про визнання частково недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ВАТ “Миколаївгаз” –Іноземцева Є.С.,

відділення АМК –Іванової О.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

25.05.2007 ВАТ “Миколаївгаз” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК.

Рішенням названого суду від 04.09.2007 (суддя Василяка К.Л.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2007 (колегія суддів у складі: Туренко В.Б. –головуючий, судді Бандура Л.І., Поліщук Л.В.), в задоволенні позову відмовлено з мотивів порушення позивачем конкурентного законодавства та пропуску ним строку оскарження  рішення органу Антимонопольного комітету України.

ВАТ “Миколаївгаз” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись при цьому на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 223 Господарського кодексу України (далі –ГК України) та статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (далі –Закон).

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК заперечує проти доводів скарги і просить судові рішення зі справи залишити без змін.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

В пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України також зазначено, що: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.

Отже, розгляд даної справи здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність припинення провадження в даній справі з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

-  згідно з рішенням адміністративної колегії відділення АМК від 25.12.2006 № 27-ріш у справі № 1-26.213/23-2006 (далі -  оспорюване рішення):

визнано що ВАТ “Миколаївгаз” займає монопольне становище, зокрема, на ринку послуг з виконання проектних робіт по газифікації для населення м. Миколаєва з часткою 35 %;

ВАТ “Миколаївгаз”, зазначивши в робочих проектах на влаштування газового обладнання в житловому фонді вимогу про застосування сигналізаторів газу, які виробляються конкретним  виробником –закритим акціонерним товариством Харківський ДКБА “Хімавтоматика”, вчинило порушення конкурентного законодавства визначене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, що може призвести до обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

на ВАТ “Миколаївгаз” за порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено  3 000 грн. штрафу;

- оспорюване рішення було отримано позивачем 03.01.2007;

- ВАТ “Миколаївгаз” пропустило встановлений статтею 60 Закону строк оскарження до господарського суду рішення органів Антимонопольного комітету України.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення; цей строк не може бути відновлено.

Передбачений цією нормою строк є присікальним, і визначені згідно із статтею 223 ГК України строки реалізації господарсько-правої відповідальності на відповідні правовідносини не поширюються.

Таку ж правову позицію відображено в постанові Верховного Суду України від 29.05.2007 № 9/205-06-5910, підпункті 6.4.4 пункту 6 чинної редакції роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України  від 26.01.200 № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” та пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.2007 № 10-8/229 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства”.

Попередніми судовими інстанціями з'ясовано, що позов, який розглядається в даній справі, подано з пропуском строку оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України. Наведене унеможливлює вирішення господарським судом відповідного спору по суті.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до пункту 4 статті 1119 названого Кодексу касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 80 і статтями 1115, 1119, 11110 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.09.2007 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2007 зі справи № 11/399/07 скасувати.

2. Провадження у справі № 11/399/07 припинити.

Суддя           В. Селіваненко

Суддя           І. Бенедисюк

Суддя           Б. Львов