Постанова

від 23.01.2008 по справі 25/27-07(30/43-07(7/230)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/27-07(30/43-07(7/230)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2008                                                                              Справа № 25/27-07(30/43-07(7/230)  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Швеця В.В. (доповідача),

суддів: Євстигнєєва О.С., Головка В.Г.

при секретарі судового засідання: Ревкової Г.О.

за участю представників:

від відповідача-3: Голобородий Ю.М., довіреність № 25.07-Ю  від 25.06.07,  представник;

від позивача, відповідача-1,2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: представники у судове засідання не з'явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ріел Істеіт Дніпро”, місто Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2007 року у справі №25/27-07 (30/43-07) (7/230);

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ріел Істеіт Дніпро”, місто Дніпропетровськ;

до:

відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Ітела-Груп”, село Новоолександрівка, Дніпропетровської області;

відповідача-2 комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, місто Дніпропетровськ;

відповідача-3 відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський завод шахтної автоматики”, місто Дніпропетровськ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дніпропетровська міська рада, місто Дніпропетровськ;

про визнання права власності.

За зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський завод шахтної автоматики”, місто Дніпропетровськ;

до:

відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріел Істеіт   Дніпро”, місто Дніпропетровськ;

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Ітела-Груп”, село Новоолександрівка, Дніпропетровської області;

про визнання права власності та стягнення 500000 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Ріел Істеіт Дніпро” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати за ним права власності на нерухоме майно розташоване за адресою місто Дніпропетровськ, вулиця Академіка Лазаряна, будинок №3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні приміщення побудовані за його кошти.

Крім того за зустрічним позовом звернувся до господарського суду позивач Відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський завод шахтної автоматики”, місто Дніпропетровськ в якому просить суд також визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно та стягнути 500000 гривень моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за первісним позовом ТОВ “Ріел Істехт Дніпро” незаконно не маючи на те повноважень без погодження з власником попередньої будівлі позивачем за зустрічним позовом ВАТ “ДЗША” було здійснено її знесення та побудовано спірну будівлю.

Тому позивач за зустрічним позовом ВАТ “ДЗША” вважає, що особа яка здійснила самочинно будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Рішенням господарського суду у справі №25/27-07 (30/43-07) (7/230) від 9 листопада 2007 року (суддя Чередко А.Є.) у задоволенні первісного позову ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” було відмовлено.

Зустрічний позов ВАТ “ДЗША” задоволено частково.

Визнано право власності за ВАТ “ДЗША” на самочинно збудовані будівлі.

В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 500000 гривень провадження у справі припинено.

Відповідно до статті 49 ГПК України розподілені судові витрати.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що позивач за первісним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” не отримував в оренду або користування в порядку встановленому Земельного Кодексу України земельної ділянки, на якій розташовані спірні об'єкти, ні під час самовільного будівництва, ні після його завершення, що є підставою для відмови йому у позові про визнання права власності на спірне майно, що збудовано самовільно в силу частини 2 статті 376 ЦК України.

Стосовно задоволення позовних вимог за зустрічним позовом то господарський суд виходив з того, що відповідно до частини 5 статті 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

А відповідно частини 6 статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

Позивач за первісним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивач за первісним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що позивач за первісним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” придбало у ТОВ ВКФ “Ітела-Груп” будівлі, які розташовані за вищевказаною адресою.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №50/13 від 19 листопада 2003 року ТОВ ВКФ “Ітела Груп” було погоджено місце розташування будівлі комерційно-торгівельного призначення (виставочний салон), кадастровий номер 1210100000:0106:01353 за вищевказаною адресою.

Відповідно до частини 2 статті 377 ЦК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Крім того реконструкція належаних позивачу за первісним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” будівель, та будівництво нових здійснювалось за рахунок позивача за первісним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро”.

Також позивач за первісним позовом вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність у позивача за зустрічним позовом права власності на будівлю за літ. Х-1, відтак, й права користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:03:201:0093, на якій ця будівля розташовувалась, є помилковим, оскільки починаючи з 23 листопада 2000 року позивачем за зустрічним позовом ВАТ “ДЗША” були відчужені спірні об'єкти нерухомості.

На апеляційну скаргу позивач за зустрічним позовом ВАТ “ДЗША” надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача за зустрічним позовом, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

У судовому засіданні господарським судом було встановлено, що позивач за первісним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” за договорами купівлі-продажу придбав у ТОВ ВКФ “Ітела-Груп” ряд об'єктів нерухомого майна, які розташовані у місті Дніпропетровську по вулиці Академіка Лазаряна, будинок 3.

На підтвердження права власності на спірне майно позивач за первісним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро”, послався на часткову реконструкцію належних йому об'єктів, часткову їх добудову та будівництво нових, як власними силами (з залученням підрядних організацій), так і за участю ТОВ ВКФ “Ітела-Груп” на підставі договору оренди з урахуванням додаткової угоди №2 до договору оренди.

Тому позивач за первісним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” просить визнати за ним право власності на нерухоме майно (будівлі), а саме: АГ-1/; АД-1/; Щ-1; ІЛ-1; АВ-2; Ц1-2; Ц2-2; Ц-3-2; Ц4-1; Ц5-2; Ц6-1; II поверх Ц-2; IV, V поверх літ Ж-5; підвал п/д Ж-5; Ж1-1; Ж2-1; ганок, у 7; у 8; пандус у 9, ганок Ж-3, ганок щ/, Щ//, ш/, ав/, розташованих за вищевказаною адресою.

Відмовляючи в задоволені первісного позову господарський суд виходив з того, що проект будівництва (реконструкції) не був погоджений з Головним архітектурно-планувальним управлінням Дніпропетровської міської ради, і не отримано ним і належний дозвіл на проектування та будівництво позивачем за первісним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро”.

Спірні об'єкти не введені в експлуатацію шляхом прийняття їх в експлуатацію уповноваженою комісією з складанням та затвердженням акту вводу в експлуатацію.

За даними технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством “Дніпропетровське МБТІ” 10 січня 2005 року, об'єкти, на які позивач за первісним позовом ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” просить визнати право власності, є самочинним будівництвом.

У технічному паспорті також зазначено, що самовільні будівлі побудовані на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні позивача за зустрічним позовом ВАТ “ДЗША”, а письмового погодження останнього на будівництво самовільних будівель не надано.

Крім того земельна ділянка, на якій розташовані спірні об'єкти була надана Державному підприємству “ДЗША”, правонаступником якого є ВАТ “ДЗША”, у постійне користування відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 25 березня 1981 року №183, та виданого згідно нього Державного акту на право користування землею Б №020285 площею 5,18 га.

Доказів скасування зазначеного державного акту або визнання його недійсним сторонами не надано.

Не надано сторонами і доказів вилучення у ВАТ «ДЗША»земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно у встановленому законом порядку.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що Державний акт на право користування землею Б №020285, виданий у 1981 році є чинним та посвідчує право користування ВАТ “ДЗША” земельною ділянкою, на якій розташоване спірне нерухоме майно.

Відповідно до листа Дніпропетровської регіональної філії центру державного земельного кадастру від 20 жовтня 2006 року земельна ділянка за кадастром №1210100000:03:201:0093, площею 0,0825 га, на якій було розташовано будівлю для охорони, літ. Х-1, загальною площею 138,8 кв.м., знаходиться у користуванні ВАТ “ДЗША” з обов'язком сплати податку за землю.

Право власності ВАТ “ДЗША” на будівлю літ. Х-1 виникло на підставі наказу Регіонального відділення ФДМ України по Дніпропетровській області від 6 січня 2000 року №12/01-ЗВП, переліку нерухомого майна №12/1 -186 від 27 січня 2000 року, та підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим Дніпропетровським БТІ від 22 березня 2000 року, зареєстрованого Дніпропетровським МБТІ в реєстровій книзі № 44ЮН під реєстрованим номером №2133-97.

У судовому засіданні було встановлено, що позивач за зустрічним позовом ВАТ “ДЗША” з 2000 року по теперішній час сплачує земельний податок на земельну ділянку на якій була розташована будівля Х-1, а зараз знаходяться будівлі літ. АВ-2, АЛ, згідно кадастрових довідок сплати за землю (земельна ділянка під №1210100000:03:201:0093 (69091097).

На час розгляду справи зазначена будівля ВАТ “ДЗША” третім особам не відчужувалася і обліковується на балансі ВАТ “ДЗША”, що підтверджується довідками від 18 серпня 2006 року №024, від 19 грудня 2006 року №07/996, від 1 вересня 2006 року № 07/316.

Також у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 31/165-07 від 29 жовтня 2007 року, яка має преюдиціальне значення для розгляду даної справи в силу частини 2 ст. 35 ГПК України встановлені факти, що підтверджують самочинне будівництво ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” спірних об'єктів нерухомості літ. АВ-2, АЛ на місці розташування належної на праві власності ВАТ “ДЗША” будівлі літ. Х-1, та відсутності в ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” права користування відповідною земельною ділянкою та на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні у ВАТ “ДЗША”.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 31 травня 2007 року, у якій було зроблено висновок, приймаючи попередні рішення у справі про визнання права власності за ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” на спірні об'єкти, господарські суди не звернули уваги на вимоги частини 3 статті 376 ЦК України відповідно до якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за  умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Тому судова колегія також вважає, що вищевказана норма застосовується лише в тому випадку, коли особа, яка здійснила самочинне будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній. (аркуш справи 50 том 4).

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що побудувати нові будівлі на місці старої не можливо, не зруйнувавши (знищивши) попередню будівлю та не розчистивши площадку для нового будівництва.

Тому судова колегія також вважає, що ТОВ “Ріел Істеіт Дніпро” самочинно побудовано спірні об'єкти нерухомості (АВ-2, АЛ) на місці розташування будівлі Х-1 без погодження з її власником, а саме ВАТ “ДЗША”.

Тому, обґрунтування місцевим господарським судом відповідає нормам частин 4 та 5 статті 376 ЦК України відповідно до яких якщо власник  (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб,  майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

          Крім того на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін .

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ріел Істеіт Дніпро”, місто Дніпропетровськ, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2007 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                            В.В. Швець  

          Судді                                                                                О.С. Євстигнєєв

                                                                                                          В.Г. Головко

З оригіналом згідно

Помічник судді                 О.В. Чабаненко