Постанова

від 20.12.2010 по справі 2-а-5843/10

ТОРЕЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-а-5843/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року. Торезький міський суд Донецької облас ті у складі:

Головуючої-судді Чапланової О.М.

При секретарі Кононенко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі су ду міста Тореза справу за адм іністративним позовом ОСО БА_2 до Управління праці та с оціального захисту населенн я Торезької міської ради Дон ецької області про визнання протиправними дій відповіда ча, зобов' язання відповідач а до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління прац і та соціального захисту нас елення Торезької міської рад и Донецької області про визн ання протиправними дій відпо відача, зобов' язання відпов ідача до вчинення певних дій . Свої вимоги обґрунтовує тим , що він, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської ка тастрофи (категорія 1), перебув ає на відповідному обліку в У правлінні праці та соціально го захисту населення Торезьк ої міської ради. До 26 квітня 2010 р оку йому була встановлена 3 гр упа інвалідності, а з 26 квітня 2010 року - 2 група інвалідності . У відповідності до вимог ст. 48 Закону України “Про статус т а соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи” в ін має право на отримання різ ниці у компенсаціях у випадк у встановлення вищої групи і нвалідності, оскільки для ін валідів 3 групи встановлена о дноразова компенсація у розм ірі 30 мінімальних заробітних плат, а для інвалідів 2 групи - 45 мінімальних заробітних пла т. Виплата здійснюється з мін імальної заробітної плати, я ка склалася на момент встано влення інвалідності чи втрат и годувальника. Виплату різн иці у компенсації йому не бул о здійснено. Він звернувся до УПСЗН з проханням здійснити виплату різниці у компенсац ії при встановленні вищої гр упи інвалідності у розмірі, я кий ґрунтується не на нормах Кабінету Міністрів України, а на нормах ст.. 48 Закону Украї ни “Про статус та соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильськ ої катастрофи”. Однак, УПСЗН в ідмовило йому у виплаті різн иці у компенсації при встано вленні вищої групи інвалідно сті у вказаному розмірі. Вваж ає, що дії відповідача УПСЗН є протиправними, такими що не відповідають вимогам ст. 48 вк азаного Закону, оскільки роз мір мінімальної заробітної п лати на момент встановлення йому вищої групи інвалідност і становив 884 гривні. Різниця у компенсаціях складає 13290 грн. (884х15=13290).

Позивач просить визнати ді ї Управління праці та соціал ьного захисту населення Торе зької міської ради Донецької області при визначенні йому різниці у компенсації у разі встановлення вищої групи ін валідності такими, що не відп овідають вимогам ст. 48 Закону України “Про статус та соціа льний захист громадян, які по страждали внаслідок Чорноби льської катастрофи”, зобов' язати УПСЗН Торезької місько ї ради здійснити виплату різ ниці у компенсації у разі вст ановлення вищої групи інвалі дності у розмірі 13290 грн.

Сторони, які про час та місц е розгляду справи були повід омлені належним чином, надал и заяви про розгляд справи бе з їх участі.

За ухвалою суду розгляд спр ави здійснено у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали спра ви, судом фактично встановле но, що ОСОБА_2, як учасник лі квідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус особи, що пос траждала внаслідок Чорнобил ьської катастрофи (категорія 1) (а.с. 4). Висновком МСЕК від 26 кві тня 2010 року при повторному огл яді позивачу встановлено 2 гр упу інвалідності безстроков о, у зв' язку з захворюванням , пов' язаним з виконанням об ов' язків військової служби по ліквідації наслідків ава рії на ЧАЕС (а.с. 14-15). Позивач як у часник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕ С, який став інвалідом, на підс таві ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали вн аслідок Чорнобильської ката строфи” має право на отриман ня одноразової компенсації, розмір якої становить інвалі дам 2 групи - 45 мінімальних заро бітних плат, інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних пл ат. У зв' язку з встановлення м інвалідності вищої групи м ає право на виплату різниці т аких компенсацій. Управління м праці та соціального захис ту населення Торезької міськ ої ради така різниця у компен саціях була нарахована позив ачу виходячи з розмірів комп енсацій, визначених Поста новою Кабінету Міністрів Укр аїни №836 від 26.07.1996 р., у розмірі 94 гривні 80 копійок.

Відповідач надав суду пи сьмові заперечення на позов згідно яких не визнає заявле ні позивачем позовні вимоги. Визнав той факт, що позивач є учасником ліквідації наслід ків аварії на ЧАЕС, має статус особи, що постраждала внаслі док Чорнобильської катастро фи (категорія 1), перебуває на в ідповідному обліку в Управлі нні праці та соціального зах исту населення Торезької міс ької ради, був інвалідом 3 груп и і з 26 квітня 2010 року йому було встановлено 2 групу інва лідності. Зазначив, що згідно із ст.62 ЗУ «Про статус і соціал ьний захист громадян, які пос траждали внаслідок Чорнобил ьської катастрофи» від 28.02.1991ро ку №796-Х11 роз' яснення порядку застосування цього Закону п ровадиться у порядку, визнач еному Кабінетом Міністрів Ук раїни, рішення якого є обов' язковими для виконання місце вими органами виконавчої вла ди. На підставі ст.117 Конституц ій України Кабінет Міністрів України в межах своєї компет енції видає постанови і розп орядження, які є обов' язков ими до виконання, тому всі вип лати, передбачені Законом Ук раїни «Про статус і соціальн ий захист громадян, які постр аждали внаслідок Чорнобильс ької катастрофи», які базуют ься на розмірі мінімальної з аробітної плати, виплачуютьс я у розмірах, встановлених ПК МУ. Фінансування витрат, пов' язаних з реалізацією вказано го Закону здійснюється за ра хунок державного бюджету. Зг ідно із ч.2 ст.95 Конституції Укр аїни виключно Законом про Де ржавний бюджет України визна чаються будь-які видатки дер жави на загальносуспільні по треби, розмір і цільове спрям ування цих видатків.

Виходячи з існуючих фінанс ових можливостей різниця у в иплатах між 2 гр. та 3 гр. інвалід ності позивачу нарахована у 2010 р. у розмірі 94 грн. 80 коп. згідно з ПКМУ №836 від 26.07.1996 р. «Про компе нсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорно бильської катастрофи».

Просить позивачу у задовол енні позовних вимог відмовит и.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції У країни, органи державної вла ди та органи місцевого самов рядування, їх посадові особи зобов' язані діяти лише на п ідставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Ко нституцією та законами Украї ни.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни, у справах щодо оскарж ення рішень, дій чи бездіяльн ості суб'єктів владних повно важень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчи нені) вони на підставі, у меж ах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституціє ю та законами України.

Згідно ст. 48 Закону України “ Про статус та соціальний зах ист громадян, які постраждал и внаслідок Чорнобильської к атастрофи” (в редакції чинні й до 31 грудня 2007 року), одноразов а компенсація учасникам лікв ідації наслідків аварії на Ч орнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорноб ильської катастрофи ... виплач ується в таких розмірах: інва лідам ІІ групи - 45 мінімальни х заробітних плат, інвалідам ІІІ групи - 30 мінімальних заро бітних плат. У разі встановле ння інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різн иця у компенсаціях. Виплата з дійснюється з мінімальної за робітної плати, яка склалася на момент встановлення інва лідності.

Відповідно до підпункту 11 п ункту 28 розділу ІІ «Внесення з мін до деяких законодавчих а ктів України» ЗУ «Про Держав ний бюджет на 2008 рік та про внес ення змін до деяких законода вчих актів України» текст ст атті 48 Закону України “Про ста тус та соціальний захист гро мадян, які постраждали внасл ідок Чорнобильської катастр офи” викладено в наступній р едакції: Одноразова компенса ція учасникам ліквідації нас лідків аварії на Чорнобильсь кій АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської ка тастрофи, та сім' ям, які втра тили годувальника із числа о сіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сме рть яких пов' язана з Чорноб ильською катастрофою, щорічн а допомога на оздоровлення в иплачується в порядку та роз мірах, встановлених Кабінето м Міністрів України.

Постановою Кабінету Мініс трів України від 26 липня 1996 рок у № 836 „Про компенсаційні випл ати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської кат астрофи” встановлено конкре тні розміри одноразової комп енсації учасникам ліквідаці ї наслідків аварії на Чорноб ильській АЕС, які стали інвал ідами внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи, в твердій гро шовій сумі, зокрема для інвал ідів 2 групи - 284 гривні 40 копій ок, інвалідів 3 групи - 189 гриве нь 60 копійок (за грошовою рефо рмою 1996 року).

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни у разі невідповідності нормативно-правового акта К онституції України, закону У країни, суд застосовує право вий акт, який має вищу юридичн у силу.

22.05.2008 року Конституційним Суд ом України постановлено ріше ння №10-рп/2008, яким визнані таким и, що не відповідають Констит уції України (є неконституці йними) положення ЗУ «Про держ авний бюджет на 2008 рік та про вн есення змін до деяких законо давчих актів України», зокре ма п.28 розділу ІІ «Внесе ння змін до деяких законодав чих актів України», відповід но до якого ст. 48 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виклад ено в наступній редакції: «Од норазова компенсація учасни кам ліквідації наслідків ава рії на Чорнобильській АЕС, як і стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім' ям, які втратили году вальника із числа осіб, відне сених до учасників ліквідаці ї наслідків аварії на Чорноб ильській АЕС та смерть яких п ов' язана з Чорнобильською к атастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачуєтьс я в порядку та розмірах, встан овлених Кабінетом Міністрів України».

Конституційний Суд Україн и відзначив, що у Консти туції України Україну прогол ошено соціальною і правовою державою (стаття1), в основу пр авового регулювання бюджетн их відносин закладено принци п справедливого і неупередже ного розподілу суспільного б агатства між громадянами і т ериторіальними громадами (ч. 1 ст. 95). Держава відповідальна перед людиною за свою законо давчу діяльність, зобов' яза на утверджувати та забезпечу вати права і свободи людини і громадянина. Закони та інші н ормативно-правові акти мают ь прийматися на основі Конст итуції України і повинні від повідати їй (ч.2 ст. 8).

Ухвалюючи Рішення від 9 липн я 2007 р. № 6-рп/2007 Конституційний Су д України звернув увагу Верх овної Ради України, Президен та України, Кабінету Міністр ів України на необхідність д одержання положень Конститу ції України і Кодексу при під готовці, прийнятті та введен ні в дію закону про держбюдже т. Ця рекомендація ґрунтувал ася на правових позиціях Суд у, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: с т. 38 Кодексу конкретизує вимог и частини другої ст. 95 Констит уції України щодо змісту зак ону про Держбюджет; у сукупно сті вказані статті Кодексу і Конституцій України визнач ають вичерпний перелік право відносин, які повинні регулю ватися законом про Держбюдже т - встановлення тільки дох одів та видатків держави на з агальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінюва ти обсяг прав і обов' язків, п ільг, компенсацій і гарантій , передбачених іншими закона ми України (абз. 4,5,6,8 п. 4 мотивува льної частини).

У зв' язку з цим Конституці йний Суд України дійшов висн овку, що «зупинення законом п ро Державний бюджет України дії інших законів України що до надання пільг, компенсаці й і гарантій, внесення змін до інших законів України, встан овлення іншого (додаткового) правового регулювання відно син, ніж передбачено законам и України, не відповідає стат тям 1,3, ч.2 ст. 6, ч.2 ст. 8, ч.2 ст. 19, ст.ст. 21 ,22, п. 1 ч.2 ст.92, ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України ( абз.1 п.5 мотивувально ї частини).

При прийнятті оспорюваног о Закону всупереч зазначеним правовим позиціям законодав ець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відно син: зупинив дію окремих поло жень законів і вніс до ряду за конодавчих актів зміни і доп овнення та визнав деякі з них нечинними.

Конституція України у ст.. 92 в изначила сфери, зокрема бюдж етну, які мають врегульовува тися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фі нансовим документом держави . Через своє призначення цей з акон не повинен регулювати в ідносини в інших сферах сусп ільного життя. Конституція У країни не надає закону про Де ржбюджет вищої юридичної сил и стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційни й Суд України дійшов висновк у, що законом про Держбюджет н е можна вносити зміни до інши х законів, зупиняти їх дію чи с касовувати їх, оскільки з об' єктивних причин це створює п ротиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод люди ни і громадянина.

Відповідно до ст. 152 ч.2 Консти туції України Закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, визнані неконституці йними, втрачають силу з дня ух валення Конституційним судо м рішення про їх неконституц ійність. Частиною 3 цієї статт і передбачено, що матеріальн а або моральна шкода, спричин ена фізичним або юридичним о собам актами або діями, визна ними неконституційними, відк шодовується в установленому законом порядку.

Згідно із ст. 63 ЗУ “Про статус та соціальний захист громад ян, які постраждали внаслідо к Чорнобильської катастрофи ” фінансування витрат, пов' язаних з реалізацією цього З акону, здійснюється за рахун ок Державного бюджету Україн и.

Суд враховує, що визначений Кабінетом Міністрів розмір разової компенсації учасник ам ліквідації наслідків авар ії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами не відпові дає вимогам ст. 48 Закону Украї ни “Про статус та соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильськ ої катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, тому до спірних правов ідносин суд застосовує акт в ищої юридичної сили - Закон . Нарахування та виплата пози вачу різниці у компенсації у разі встановлення вищої гру пи інвалідності здійснювали ся УПСЗН у розмірі, значно ниж чому за відповідний розмір м інімальної заробітної плати , який відповідно до ч.6 ст. 48 вка заного Закону, визначається на момент встановлення інвал ідності.

За таких обставин та з урах уванням розміру мінімальної заробітної плати 884 грн. на мом ент встановлення інваліднос ті - 26.04.2010 р., на користь по зивача підлягає стягненню:

13260 грн. (45-30) х 884 = 13260 грн.).

В іншій частині позовні вим оги задоволенню не підлягают ь.

Суд оцінює як таке, що не ґру нтується на законі і є безпід ставним, посилання представн ика відповідача на те, що для р озрахунку одноразової компе нсації позивачу, передбачено ї ст.48 Закону №796-Х11, необхідно за стосовувати ПКМУ № 836 від 26.07.1996 р . В цієї постанові закріплено конкретні розмірі компенсац ії, що суперечить Закону №796-Х11, котрим визначено кратність одноразової компенсації зал ежно від розміру мінімальної заробітної плати, яка встано влюється законом. При виріше нні даного спору Закони Укра їни мають пріоритет над підз аконними нормативними актам и, яким є ПКМУ № 836. Тому застосо вувати цю постанову не можна .

Суд не приймає аргумент орг ану державної влади щодо бюд жетних асигнувань, оскільки органи державної влади не мо жуть посилатися на відсутніс ть коштів як на причину невик онання своїх зобов' язань. Щ одо виконання рішення Європе йського суду з прав людини у с праві «Кечко проти України» вказано, що така відмова є сва вільною та незаконною. З огля ду на правову позицію Європе йського суду з прав людини, ви словлену у зазначеному рішен ні, та положення ч.1ст.58 Констит уції України про незворотніс ть дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, к рім випадків, коли вони пом' якшують або скасовують відпо відальність особи: реалізаці я особою права, що пов' язане з отриманням бюджетних кошт ів, яке базується на спеціаль них та чинних на час виникнен ня спірних правовідносин нор мативно-правових актах націо нального законодавства, не м оже бути поставлена у залежн ість від бюджетних асигнуван ь, тобто посилання органами д ержавної влади на відсутніст ь коштів як на причину невико нання своїх зобов' язань, су дами не повинні прийматися д о уваги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що поз овні вимоги підлягають частк овому задоволенню.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Констит уції України, ст. 48 Закону Укра їни „Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильськ ої катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Код ексу адміністративного судо чинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати дії Управління пра ці та соціального захисту на селення Торезької міської ра ди Донецької області при виз наченні ОСОБА_2 різниці в компенсації у разі встановле ння вищої групи інвалідності , такими, що не відповідають ви могам ст. 48 Закону України „Пр о статус і соціальний захист громадян, які постраждали вн аслідок Чорнобильської ката строфи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, протиправними.

Зобов' язати Управління п раці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області (86600, До нецька обл., м. Торез, вул. Сизра нцева, б. 76, ЄДРПОУ 25968041) здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у родженцю с. Щеглівка, Макії вського району Донецької обл асті, який проживає за адре сою: АДРЕСА_1 ідентифікац ійний № НОМЕР_1, нарахуван ня та виплату недоплаченої р ізниці в компенсації у разі в становлення вищої групи інва лідності у розмірі 13260 грн.

У задоволенні іншої частин и позовних вимог відмовити.

Постанова постановлена в н арадчій кімнаті та проголоше но вступну та резолютивну ча стини в судовому засіданні 20 г рудня 2010 року.

Постанова буде виготовлен а в повному обсязі 24 грудня 2010 р оку.

На постанову може бути пода на апеляційна скарга у Апеля ційний адміністративний суд Донецької області через Тор езький міський суд протягом десяти днів з дня її проголош ення. У разі застосування суд ом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а тако ж прийняття постанови у пись мовому провадженні апеляцій на скарга подається протяго м десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеля ційної скарги одночасно над силається особою, яка її нада є, до суду апеляційної інстан ції.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання апеляційної скарг и, якщо таку скаргу не було под ано. У разі подання апеляцій ної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законн ої сили після закінчення апе ляційного розгляду справи.

Головуюча-суддя О.М.Ча планова