Повістка від 10.12.2025 по справі 2-9/11

Справа № 2-9/11

Провадження № 22-з/801/151/25

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Сопрун В. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 рокуСправа № 2-9/11м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Копаничук С.Г., Матківської М.В.,

за участю секретаря судового засідання Закерничної А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву представника Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Форінт» -адвоката ДумітращукВікторії Анатоліївни проухвалення додатковогорішення у цивільній справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на дії головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролової Людмили Миколаївни по поверненню виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Форінт» звернулось до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фролової Л.М. по поверненню виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2025 року скаргу задоволено повністю.

Також стягнуто на користь ТОВ «ФК «Форінт» за рахунок бюджетних асигнувань Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Тиврівський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні скарги відмовити.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 листопада 2025 року апеляційну скаргу Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без задоволення, а ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2025 року без змін.

17 листопада 2025 року представник ТОВ «Фінансовакомпанія «Форінт» -адвокат ДумітращукВ.А. через систему «Електронний суд» подала до Вінницького апеляційного суду заяву проухвалення додатковогорішення,в якійпросила стягнутиз Тиврівськоговідділу державноївиконавчої службиу Вінницькомурайоні Вінницькоїобласті Хмельницькогоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїУкраїни на користь ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» 5000грн судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Належним чином повідомленні учасники справи в судове засідання не з`явились. Від представника ТОВ «Фінансовакомпанія «Форінт» - адвоката Думітращук В.А. надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у її відсутність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши подану заяву та матеріали справи, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У ч. 3 ст. 137 ЦПК України зазначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 №23рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Матеріалами справи встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» просило залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін. Крім того просило стягнути з Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Відповідно до актуальної інформації «Опендатабот»: Тиврівський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) змінив назву на Тиврівський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

До заяви про ухвалення додаткового рішення додано:

1). Договір №01/2023-01 про надання правничої (правової) допомоги від 03 січня 2023 року;

2). Додаткову угоду №1 від 29 грудня 2023 року до договору №01/2023-01 про надання правничої (правової) допомоги від 03 січня 2023 року;

3). Додаткову угоду №2 від 02 січня 2024 року до договору №01/2023-01 про надання правничої (правової) допомоги від 03 січня 2023 року;

4). Додаткову угоду №3 від 30 грудня 2024 року до договору №01/2023-01 про надання правничої (правової) допомоги від 03 січня 2023 року;

5). Акт №17/11/2025 приймання-передачі послуг до договору №01/2023-01 про надання правничої (правової) допомоги від 03 січня 2023 року.

Згідно з акту №17/11/2025 приймання-передачі послуг вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» понесло витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 5000 грн, яка складається з:

-Ознайомлення із документами, що надані клієнтом ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», необхідними для підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу 1500 грн;

-Підготовка (складання) та подання відзиву на апеляційну скаргу 3000 грн;

-Підготовка (складання), підписання та подання клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» - 500 грн.

Відповідно до актуальної інформації «Опендатабот»: Тиврівський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) змінив назву на Тиврівський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатськихвитрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судовівитрат напідставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має правонакомпенсацію судових та іншихвитрат,лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лишевитрати,які мають розумний розмір.

Колегія суддів, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

Напідставі вищевикладеного,витрати на правничу допомогув розмірі 5000 грн,напереконання колегії суддів апеляційного суду є неспівмірними із складністю даної справи та виконаними адвокатом об`ємом роботи, витраченого часу під час розгляду справи в апеляційному суді, розмір таких витратне відповідає критерію реальності, розумності їхнього розміру, колегія суддів дійшла висновку прочасткове задоволення заяви про стягненнявитрат на правничу допомогу,та вважає за необхідне стягнути з Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» витрати направничу допомогуврозмірі 1000грн,який будевідповідати критеріюрозумності,виваженості тасправедливості. В іншій частині заяви відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.137,141,270 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» - адвоката Думітращук Вікторії Анатоліївни задовольнити частково.

Стягнути з Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34988545) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» судові витратина професійнуправничу допомогу всуді апеляційноїінстанції в розмірі 1000 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2025 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Копаничук С.Г.

Матківська М.В.