Постанова від 18.12.2025 по справі 242/4382/15-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 242/4382/15-ц

провадження № 61-12743св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Мойсей Іван Михайлович,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник), Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (стягувач), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (стягувач),

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 06 травня 2024 року у складі судді Черкова В. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Мойсей І. М. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Подання мотивоване тим, що на виконанні приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_5, яке складається з виконавчих проваджень № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, № НОМЕР_10, за яким боржником є ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості за зведеним виконавчим провадженням № НОМЕР_5 станом на 11 квітня 2024 року,

з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, становить 205 839,20 дол. США і 10 648 043,49 грн.

Під час примусового виконання приватний виконавець встановив, що

у боржника є нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване

у встановленому законом порядку, а саме: житлові будинки АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , та які розміщені на земельній ділянці, кадастровий номер 322086000:03:002:1645, загальною площею 1,0040 га, що розташована за адресою: Садівниче товариство «Природа», с. Проців, Бориспільський район, Київська область.

Приватний виконавець вказував, що вказане майно належало на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право власності № 4112 , 4113, 4114, 4115, 4119 від 23 вересня 2011 року, виданих Процівською сільською радою, та на підставі акта на право власності на земельну ділянку серії

ЯМ № 181741, виданого 02 лютого 2012 року Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 322088001006695.

Приватний виконавець зазначав, що рішеннями Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2022 року, від 10 листопада 2022 року, від 15 березня 2023 року та постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року визнано недійсними договори дарування, укладені між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 щодо вказаного нерухомого майна, які набрали законної сили. Однак у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає записів про право власності боржника ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно. Водночас станом на тепер право власності на зазначені об`єкти нерухомості зареєстроване за ОСОБА_3 . Таким чином, право власності боржника на житлові будинки та земельну ділянку не зареєстроване

у встановленому законом порядку. Крім того, у зв`язку з визнанням судом недійсними договорів дарування житлових будинків та земельної ділянки настають наслідки, пов`язані з недійсністю таких правочинів, які являють собою повернення становища, що існувало до укладення таких договорів. Тобто на цей час боржник ОСОБА_1 як дарувальник за договором дарування, який визнано судом недійсним, знову є власником нерухомого майна. Вказане свідчить про те, що боржнику на праві власності належать вказані об`єкти нерухомості. У власності боржника не було виявлено коштів, рухомого та іншого нерухомого майна, достатніх для повного виконання рішення згідно

з виконавчим документом, боржник не вчиняв жодних дій, направлених на виконання рішення, вжитими приватним виконавцем заходами не вдалось примусово виконати рішення в повному обсязі, тому є необхідність звернути стягнення на майно боржника, а відсутність зареєстрованого в установленому законом порядку права власності на вказане нерухоме майно перешкоджає примусовому виконанню рішення.

У зв`язку з наведеним приватний виконавець Мойсей І. М. просив звернути стягнення в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5, яке складається з виконавчих проваджень № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, № НОМЕР_10, на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 228,1 кв. м, загальною площею 758,1 кв. м; житловий будинок АДРЕСА_2 , житловою площею 117,5 кв. м, загальною площею 245,9 кв. м; житловий будинок АДРЕСА_3 , житловою площею 91,9 кв. м, загальною площею 245,7 кв. м; житловий будинок АДРЕСА_4 , житловою площею 147,3 кв. м, загальною площею 195,6 кв. м; житловий будинок АДРЕСА_5 , житловою площею 1 438,2 кв. м, загальною площею 3 693,4 кв. м, які розміщено на земельній ділянці

з кадастровим номером 322086000:03:002:1645, загальною площею 1,0040 га, що розташована за адресою: Садівниче товариство «Природа», с. Проців, Бориспільський район, Київська область.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 06 травня 2024 року подання задоволено.

Звернено стягнення на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 228,1 кв. м, загальною площею 758,1 кв. м; житловий будинок АДРЕСА_2 , житловою площею 117,5 кв. м, загальною площею 245,9 кв. м; житловий будинок АДРЕСА_3 , житловою площею 91,9 кв. м, загальною площею 245,7 кв. м; житловий будинок АДРЕСА_4 , житловою площею 147,3 кв. м, загальною площею 195,6 кв. м; житловий будинок АДРЕСА_5 , житловою площею 1 438,2 кв. м, загальною площею 3 693,4 кв. м, які розміщено на земельній ділянці з кадастровим номером 322086000:03:002:1645, загальною площею 1,0040 га, що розташована за адресою: Садівниче товариство «Природа», с. Проців, Бориспільський район, Київська область, які не зареєстровані у встановленому законом порядку за боржником ОСОБА_1 , в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5, яке складається

з виконавчих проваджень № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9

№ НОМЕР_10 з примусового виконання виконавчого листа № 242/4382/15-ц, виданого 20 січня 2020 року Донецьким апеляційним судом, виконавчого листа № 242/4703/16-ц, виданого 04 грудня 2017 року Селидівським міським судом Донецької області, виконавчого листа № 242/4383/15-ц, виданого 05 лютого 2019 року Селидівським міським судом Донецької області.

Ухвала суду мотивована тим, що відомостей про те, що боржник добровільно задовольнив вимоги стягувачів у повному обсязі та повернув борги,

у матеріалах справи немає, а сума заборгованості є значною. Водночас приватний виконавець вжив усіх можливих заходів за зведеним виконавчим провадженням, зокрема накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, здійснено передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, проте ці дії не призвели до задоволення в повному обсязі вимог стягувачів.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 06 травня 2024 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився

з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

12 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції касаційної скарги, просить скасувати ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 06 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що застосування судом частини десятої статті 440 ЦПК України і статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавець вичерпав всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника. Апеляційний суд зробив безпідставний висновок про те, що приватний виконавець вжив усіх можливих заходів для звернення стягнення. Звертає увагу на те, що питання права власності вирішується в позовному провадженні, а не шляхом цього подання. Вирішення питання шляхом, який пропонує приватний виконавець, порушує права власності на гарантовані Конституцією України. Право власності на зазначені будинки та земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3 відповідно до законодавства. Відсутність інформації в Реєстрі речових прав щодо реєстрації права власності на будинки та земельну ділянку за ОСОБА_1 не свідчить про те, що право власності на вказане майно є таким, що не зареєстроване в установленому законом порядку.

Доводи інших учасників справи

25 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (далі - ТОВ «ФК «Ю-Бейс») подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 06 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року - без змін.

Відзив мотивований тим, що приватний виконавець обґрунтовано звернувся до суду з цим поданням, оскільки відсутність державної реєстрації права власності за боржником ОСОБА_1 на спірні будинки та земельну ділянку, які належать боржнику, однак за ним не зареєстровані, утруднює в подальшому примусову реалізацію цього майна, а отже, і виконання судового рішення. Суди правильно встановили, що приватний виконавець вживав усіх визначених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для виконання рішення суду. При цьому заявник в касаційній скарзі не вказує, які саме заходи не вчинив виконавець для належного виконання рішення суду.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Селидівського міського суду Донецької області.

Зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня

2024 року, якою залишено без змін ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 06 травня 2024 року, до закінчення їх перегляду

в касаційному порядку.

22 квітня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Згідно з інформаційною довідкою від 17 квітня 2024 року діяльність приватного виконавця Іванова А. В. зупинена наказом Міністерства юстиції України від

02 квітня 2024 року № 970/7. Згідно з договором від 02 квітня 2024 року № 1 заміщення здійснює приватний виконавець Мойсей І. М.

Постановою приватного виконавця Іванова А. В. від 31 січня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 на підставі виконавчого листа

№ 242/4382/15-ц від 20 січня 2020 року, виданого Донецьким апеляційним судом про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» солідарно з ТОВ «Енерджі Стар» заборгованості за кредитним договором від

03 червня 2013 року № 010/01-0303/0545 про відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів та всіма додатковими угодами до нього станом на 10 серпня 2015 року в розмірі 7 239 620,23 грн за тілом кредиту, в розмірі 1 109 042,93 грн за відсотками, всього 8 348 663,16 грн.

Постановою приватного виконавця Іванова А. В. від 31 січня 2020 року виконавчі провадження № НОМЕР_6 і № НОМЕР_11 об`єднані у зведене виконавче провадження № НОМЕР_5.

Постановою приватного виконавця Іванова А. В. від 10 серпня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7 на підставі виконавчого листа

№ 242/4382/15-ц, виданого 20 січня 2020 року Донецьким апеляційним судом про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судових витрат в розмірі 273 797,74 грн. Постановою Донецького апеляційного суду від 30 червня 2020 року у справі № 242/4382/15-ц, яка набрала законної сили 30 червня 2020 року, виправлено описку у виконавчому листі Донецького апеляційного суду № 242/4382/15-ц за рішенням від 05 квітня 2017 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судових витрат в розмірі 273 797,74 грн.

Постановою приватного виконавця Іванова А. В. від 10 серпня 2020 року виконавче провадження № НОМЕР_7 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5.

Постановою приватного виконавця Іванова А. В. від 05 березня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_8 на підставі виконавчого листа

№ 242/4703/16-ц, виданого 04 грудня 2017 року Селидівським міським судом Донецької області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором від 05 липня 2005 року № 2005-141

у розмірі 357 224,86 дол. США та витрат зі сплати судового збору в розмірі

138 186,59 грн.

Постановою приватного виконавця Іванова А. В. від 09 березня 2021 року виконавче провадження № НОМЕР_8 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5.

Постановою приватного виконавця Іванова А. В. від 10 листопада 2022 року замінено сторону виконавчого провадження № НОМЕР_8: замінено стягувача

ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Ю-Бейс».

Постановою приватного виконавця Іванова А. В. від 27 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_9 на підставі виконавчого листа

№ 242/4382/15-ц, виданого 05 лютого 2019 року Селидівським міським судом Донецької області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором від 03 червня 2013 року

№ 010/01-03-3/0542 про відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів та всіма додатковими угодами до нього станом на 10 серпня 2015 року в розмірі 941 040,09 грн, з яких: 819 73,00 грн - за тілом кредиту; 121 303,09 грн - за відсотками. Стягнено із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» витрати зі сплати судового збору у сумі 7 427,34 грн.

Постановою приватного виконавця Іванова А. В. від 27 серпня 2021 року виконавче провадження № НОМЕР_9 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5.

Постановою приватного виконавця Іванова А. В. від 29 лютого 2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_10 на підставі виконавчого листа

№ 242/4382/15-ц, виданого 05 лютого 2019 року Селидівським міським судом Донецької області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором про овердрафт «Гнучкий» для корпоративних клієнтів від 14 травня 2014 року № 015/01-03-3/00624 та всіма додатковими угодами до нього станом на 10 серпня 2015 року в розмірі

69 429,92 грн, з яких: 64 035,03 грн - за тілом кредиту; 5 394,89 грн - за відсотками.

Постановою приватного виконавця Іванова А. В. від 29 лютого 2024 року виконавче провадження № НОМЕР_10 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5.

В межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5 приватний виконавець виніс:

- 26 лютого 2020 року постанову про арешт 5 земельних ділянок (площею

0,1800 га, кадастровий номер 3220886000:03:002:0711; площею 0,2400 га, кадастровий номер 3220886000:03:002:0712; площею 0,1198 га, кадастровий номер 3220886000:03:002:00444; площею 0,0600 га, кадастровий номер 3220886000:03:002:0548; площею 0,0600 га, кадастровий номер 3220886000:03:002:1296), що належать ОСОБА_1 ;

- 31 січня 2021 року постанову про арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках, відкритих боржником, на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом,

у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження у сумі

9 559 97,51 грн;

- 18 листопада 2022 року постанову про опис та арешт майна боржника на

1/2 частини квартири АДРЕСА_6 ; на 1/2 частини квартири

АДРЕСА_7 ;

- 27 квітня 2023 року постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а саме: щодо передання стягувачу ТОВ «ФК «Ю-Бейс» 1/2 частини квартири

АДРЕСА_6 за ціною третього електронного акціонера в сумі 3 695 720,00 грн; 1/2 частину квартири АДРЕСА_7 за ціною третього електронного акціонера в сумі 3 284 750,00 грн, в межах погашення боргу в розмірі 357 224,86 дол. США і 138 186,59 грн.

Приватний виконавець Іванов А. В. в межах виконавчого провадження

№ НОМЕР_8 щодо примусового виконання виконавчого листа № 242/4703/16-ц від 04 грудня 2017 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 357 224,86 дол. США виніс постанову від 09 березня 2021 року про арешт майна, а саме: накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 ; накладено арешт на акції емітента ПАТ «Прогресс» у кількості 1 052 742 штук, що становить 72,7 % статутного капіталу емітента (номінальна вартість цінного папера - 0,25 грн); накладено арешт на гідроцикл прогулянковий, 2000 року, реєстраційний номер «УДД-94-К»; накладено арешт на транспортні засоби, що зареєстровані за ОСОБА_1 : «Mercedes-Benz 600», 1994 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; «Mercedes-Benz S350», 2005 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; накладено арешт на 10 шт. мисливської нарізної зброї; накладено арешт на майнові (корпоративні) права,

а саме частки у статутних капіталах ТОВ «Сейвкост» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 1443,10 грн; ТОВ «Альтер Его Тревел» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 1000 000,00 грн; ТОВ «Арт.Бізнес Груп» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 2 058 786,00 грн; ТОВ «Олма» у розмірі внеску до статутного капіталу у сумі 21 701,00 грн; ТОВ «Донбасс-Импорт»

у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 45 357,00 грн;

ТОВ «Донбассторгсервис» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі

164 577,08 грн; малого підприємства у вигляді ТОВ «Фірма «Лія» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 1 046 525,50 грн; ТОВ «Трейд-Мікс» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 27 500,00 грн; ТОВ «Надежда» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 3 257 442,13 грн; ТОВ «Горизонт» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 210 844,04 грн; ТОВ «Линкор» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 43 411,50 грн; малого підприємства у вигляді ТОВ «Фірма «Бьюті-Центр» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі

9 125,00 грн; ПП «Ландшафтний парк «Рибальське щастя» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 5 000,00 грн; ТОВ «Фірма «Імпульс» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 533 000,00 грн; ТОВ «Фірма «Меркурій Плюс» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 107 100,00 грн; ТОВ «Донбассенергосервіс» у розмірі внеску до статутного капіталу в сумі 15 300,00 грн.

Постановою приватного виконавця від 09 березня 2021 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_12 оголошено в розшук транспортні засоби: «Mercedes-Benz 600», 1994 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; «Mercedes-Benz S350», 2005 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Постановою приватного виконавця від 11 листопада 2022 року у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_5 знято арешт з майнових (корпоративних) прав, а саме часток у статутних капіталах ТОВ «Фірма «Лія», ТОВ «Арт.Бізнес Груп».

Постановою приватного виконавця від 19 травня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 знято арешт з нерухомого майна: 1/2 частини квартири АДРЕСА_6 та 1/2 частини квартири АДРЕСА_7 .

Зі змісту інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11 квітня 2024 року № 373926622,

№ 373926758, № 365945632, № 373929305, № 373929416, № 373926515 відомо, що право власності на житлові будинки АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , та земельну ділянку з кадастровим номером 322086000:03:002:1645, загальною площею 1,0040 га, що розташована за адресою: Садівниче товариство «Природа», с. Проців, Бориспільський район, Київська область, зареєстровані за ОСОБА_3 на підставі договорів дарування від 20 грудня 2016 року.

Рішеннями Бориспільського міськрайонного суду Київської області від

17 жовтня 2022 року, 10 листопада 2022 року, у справах № 359/5497/20,

№ 359/5486/20, № 359/5493/20 позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Марченко І. В., про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та позовні вимоги ТОВ «ФК «Ю-Бейс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Марченко І. В., приватний виконавець Іванов А. В., про визнання недійсним договору дарування житлового будинку задоволено. Визнано недійсними договори дарування житлових будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , укладені 20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . Скасовано рішення приватного нотаріуса Марченко І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33044336,

№ 33042364, № 33039784, № 33035176 від 20 грудня 2016 року. Рішення набрали законної сили.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у справі

№ 359/5488/20 рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2021 року скасовано. Позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Марченко І. В., про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та скасування рішення про державну реєстрацію права власності задоволено. Визнано недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_5 , укладений 20 грудня 2016 року між ОСОБА_1

і ОСОБА_3 . Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Марченко І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33044945 від 20 грудня 2016 року, номер запису про право власності/довірчої власності 18159458.

Рішеннями Бориспільського міськрайонного суду Київської області від

15 березня 2023 року у справі № 359/4972/22 позов АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус округу

Марченко І. В., про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним задоволено. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 1,0040 га з кадастровим номером 3220886000:03:002:1645, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованої за адресою: Садівниче товариство «Природа», с. Проців, Бориспільський район, Київська область, укладений 20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Марченко І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33045895 від

20 грудня 2016 року, номер запису про право власності 18160534. Рішення набрало законної сили.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Відповідно до статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом статті 1, частини першої статті 18Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною п`ятою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано

в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Застосування судом частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише тоді, коли виконавець вичерпав усі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 (провадження

№ 61-8383св18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц (провадження

№ 61-19786св18), від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20).

При розгляді справ указаної категорії необхідно враховувати, що однією

з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються,

а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суди попередніх інстанцій встановили, що боржник ОСОБА_1

у добровільному порядку судові рішення не виконав. Приватний виконавець здійснив заходи щодо пошуку майна боржника, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача, та встановив, що боржник не має грошових коштів, а іншого майна не достатньо для задоволення вимог стягувача з метою виконання судових рішень. Виявлено належність боржнику на праві власності житлових будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , та які розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 322086000:03:002:1645, загальною площею 1,0040 га, що розташована за адресою: Садівниче товариство «Природа», с. Проців, Бориспільський район, Київська область, які не зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що приватний виконавець обґрунтовано звернувся до суду із цим поданням, оскільки відсутність державної реєстрації за боржником ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно утруднює подальшу примусову реалізацію цього майна, а отже, і виконання судових рішень у зведеному виконавчому провадженні.

Суди встановили, що приватний виконавець вживав усіх визначених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для виконання рішення суду.

Під час розгляду справи боржник не зазначив, які саме заходи не вчинив виконавець для належного виконання рішення суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» боржник не запропонував видів майна чи предметів, які необхідно реалізувати в першу чергу з метою виконання судового рішення про стягнення боргу.

З урахуванням установлених у цій справі обставин колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що приватний виконавець вичерпав усі можливі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для належного виконання судових рішень за рахунок іншого майна боржника, ніж те, яке є предметом розгляду цієї справи, однак ці заходи не призвели до виконання судових рішень у повному обсязі.

Наведені в касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків судів першої й апеляційної інстанцій та не дають підстав уважати, що суди порушили норми матеріального і процесуального права, по своїй суті зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судами, що в силу статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого

2010 року).

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали Селидівського міського суду Донецької області від

06 травня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від

21 серпня 2024 року - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.

З огляду на те, що Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 409, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 06 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 рокузалишити без змін.

Поновити дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня

2024 року, якою залишено без змін ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 06 травня 2024 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська