Вирок

від 17.11.2010 по справі 1-98

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-98/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в с к л а д і : головуючого судді Пономарьової О.М.

при с е к р е т а р і Оніщук Н.Є.

з участю прокурора Покидюка Ю.М.

захисників: адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

представників потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Ківерці кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ківерці Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого - АДРЕСА_4 жителя АДРЕСА_3, раніше судимого :

16.08.2000 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ст. 140 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, штраф 700 грн.;

21.09.2001 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ст.296 ч.2, 189 ч.2, 141 ч.2, 304, 42, 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою судової палати в кримінальних справах Луцького апеляційного суду Волинської області від 20.11.2001 року дії ОСОБА_9 перекваліфіковано зі ст.. 296 ч.2 КК України на ст..296 ч.1 КК України, остаточну міру покарання визначено у 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

06.03.2002 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ст. 289 ч.2, 71 КК України на 6 років позбавлення волі;

26.08.2005 року вироком Маневицького районного суду Волинської області за ст.ст.391, 71 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4ст.187, ч.1ст.14, ч.4 ст.187, ч.1 ст.309 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Пилиповичі Бородянського району Київської області, українця, громадянина України, з початковою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_5, жителя АДРЕСА_6

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4ст.187, ч.1ст.14, ч.4 ст.187 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с. Очеретянка Черняхівського району Житомирської області, українця, громадянина України, з початковою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_7, жителя АДРЕСА_8

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4ст.187, ч.1ст.14, ч.4 ст.187 КК України;

В С Т А Н О В И В :

В ніч на 31 грудня 2009 року ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10, діючи з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння чужим майном, проникли на територію будинковолодіння ОСОБА_12 та ОСОБА_13, що знаходиться в АДРЕСА_1. Достовірно знаючи, що господарі будинку похилого віку і фізичного опору чинити не зможуть, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, використовуючи пятипалі матерчаті рукавиці, щоб не залишити відбитків пальців, вчинили напад на ОСОБА_12, який знаходився в приміщенні літньої кухні. При цьому ОСОБА_10, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоровя потерпілого, господарською сокирою, яку на місці злочину знайшов і передав йому ОСОБА_9, наніс один удар в область потиличної ділянки голови ОСОБА_12 А коли він, знепритомнівши, впав на підлогу, наніс йому ще три удари цією ж сокирою в область голови. Після чого, діючи за єдиним умислом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заволоділи грошима в сумі 300 грн., які знаходились в шухляді кухонного стола в приміщенні літньої кухні.

Вийшовши на вулицю ОСОБА_9, використовуючи вказану вище сокиру, перерізав телефонний дріт лінії електрозвязку, який був підведений до літньої кухні, щоб у разі виявлення злочину сторонніми особами, вони не змогли повідомити міліцію, та разом з ОСОБА_10 проникли у приміщення житлового будинку сімї ОСОБА_12, де із одежної шафи викрали золоту брошку, вагою 20 грам, вартістю 50000 грн., золоту обручку, вагою 8 грам, вартістю 1000грн., пять золотих зубних коронок, вагою по 3 грами кожна, загальною вартістю 2000 грн., та з кишені чоловічого зимового пальто викрали гроші в сумі 5000 грн., незаконно заволодівши чужим майном на загальну суму 58300 грн.

Коли, почувши шум, з сусідньої кімнати вийшла ОСОБА_13, ОСОБА_10 наніс їй один удар в область голови, в результаті чого остання впала на підлогу та знепритомніла.

Після цього ОСОБА_9. та ОСОБА_10 покинули місце вчинення злочину, викинувши по дорозі сокиру. Викрадені грошові кошти розділили між собою і витратили їх на власні потреби, а вироби із золота реалізували на ринку м. Шепетівки Хмельницької області невстановленій в ході досудового слідства особі.

В результаті розбійного нападу потерпілий ОСОБА_12 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеня, компресійного перелому потиличної кістки, рани тімяно-вискової ділянки голови, потиличної ділянки голови, тімяної ділянки голови справа, синця правої вушної мушлі з переходом на скулову область, які були небезпечні для життя потерпілого в момент їх заподіяння.

Потерпіла ОСОБА_13 отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді садна зовнішнього кінця лівої бровної дуги, синця в ділянці лівої очниці та забійної рани по нижньому краю лівої очниці.

На початку січня 2010 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10, залучивши ОСОБА_11, разом створили стійке злочинне обєднання організовану групу для скоєння нападів з метою заволодіння майном осіб похилого віку. ОСОБА_9, отримавши добровільну згоду ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на участь у спільній злочинній діяльності, як керівник організованої злочинної групи, розробив план діяльності цього стійкого обєднання, загальні правила поведінки, спрямовані на безперечне виконання його наказів, розподілив функції кожного учасника, грошову винагороду, здійснював загальне керівництво групою.

Він же, діючи згідно розподілених ролей, будучи місцевим жителем, підшуковував обєкти для вчинення розбійних нападів - одиноких осіб похилого віку, які не могли чинити фізичного опору, візуально вивчав підходи до їхнього житла, розпорядок дня, коло осіб, з якими вони підтримують стосунки, і з врахуванням одержаної інформації розробляв план скоєння конкретних злочинів, визначав кількість їх учасників та найбільш прийнятні способи заволодіння майном потерпілих.

ОСОБА_10 та ОСОБА_11, являючись жителями м. Шепетівка Хмельницької області та незнайомі місцевим мешканцям, як члени організованої групи, будучи проінформовані ОСОБА_9 щодо обєктів вчинення злочинів, безпосередньо здійснювали напади, при цьому, щоб не бути викритими, злочини вчиняли в нічний час з використанням одноразових матерчатих рукавичок та масок для обличчя.

Так, діючи за зазначеним планом та виконуючи відведені кожному ролі у вчиненні злочинів, в середині лютого 2010 року близько 18 години ОСОБА_10 повторно та ОСОБА_11О, діючи в складі організованої групи під керівництвом ОСОБА_9, який і визначив обєкт посягання, з метою заволодіння майном ОСОБА_14, прибули до будинку, де він проживає, за адресою АДРЕСА_9 . Обманним шляхом, виманивши господаря будинку на вулицю, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проникли в коридор будинку ОСОБА_14 Однак свій злочинний умисел щодо заволодіння майном останнього не довели до кінця, далі в будинок не пішли, не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_14 швидко повернувся до будинку та, перебуваючи в пройомі вхідних дверей, увімкнув світло в коридорі. В цей момент ОСОБА_10 наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_14, від чого останній впав та почав кликати на допомогу. Злякавшись бути викритими сторонніми особами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 покинули місце злочину.

В ніч на 21 лютого 2010 року ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи в складі організованої групи, повторно, за заздалегідь розробленим планом, з метою заволодіння чужим майном, прибули до будинку ОСОБА_15, розташованого в АДРЕСА_10, де шляхом виймання віконного скла ОСОБА_11 відчинив метелеву защібку вхідних дверей. Використовуючи пятипалі матерчаті рукавиці, щоб не залишити відбитків пальців, маску для обличчя, спеціально виготовлену ОСОБА_10 із вязаної чоловічої шапки, деревяну палицю квадратної форми, яку ОСОБА_10 знайшов на території будинковолодіння, підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проникли в приміщення будинку ОСОБА_15, де з одежної шафи викрали гроші в сумі 4000 грн., жіночу брошку та церковний хрестик, які не становлять майнової цінності для потерпілої. З кімнати, де спала ОСОБА_15, зі столу біля телевізора підсудні викрали 20 грн., а в кухні під клейонкою знайши та викрали 731 грн., кухонного ножа та рибну консерву, які для потерпілої не становлять матеріальної цінності.

Коли на шум із сусідньої кімнати вийшла ОСОБА_15, ОСОБА_10 наніс їй один удар по голові дерев'яною палицею, яку спеціально взяв на подвір'ї її будинку, та кілька ударів кулаком в обличчя, в результаті чого потерпіла, знепритомнівши, впала, а ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звязали її руки за спиною. ОСОБА_10, продовжуючи шукати гроші, перекинув матрац на ліжку, де спала потерпіла, підняв диван. Всього підсудні заволоділи майном ОСОБА_15 на загальну суму 4751 грн. Після чого з місця злочину зникли, викинувши по дорозі одноразові господарські рукавиці, які використовували щоб не залишити відбитки пальців рук, та кухонного ножа. Викрадені гроші ОСОБА_9 розділив між усіма учасниками злочину, які їх використали на власні потреби. Цієї ж ночі ОСОБА_10, щоб не бути викритим, відразу виїхав в м. Шепетівку..

В результаті розбійного нападу потерпіла ОСОБА_15 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді струсу головного мозку та забійної рани лобної ділянки зліва.

ОСОБА_9, володіючи достовірною інформацією про те, що в АДРЕСА_1 проживає самотня пенсіонерка ОСОБА_16, яка може за місцем свого проживання зберігати значні грошові заощадження, а за станом свого здоров'я активного опору чинити не зможе, довів вказану інформацію до членів очолюваної ним групи ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які на пропозицію останнього щодо скоєння нападу на ОСОБА_16 погодились. Приблизно на початку січня 2010 року в с.Сокиричі Ківерцівського району ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи в складі організованої групи, розробили єдиний план заволодіння майном ОСОБА_17 та, готуючись до вчинення злочину, домовились використовувати при цьому пятипалі матерчаті рукавиці, щоб не залишити відбитків пальців, та маски на обличчя, щоб не бути впізнаними, вивчили місце скоєння майбутнього злочину, визначили найбільш оптимальне місце проникнення в житло та вирішили вчинити напад в перших числах березня місяця 2010 року. Однак реалізувати свій спільний злочинний умисел не змогли з причин, які не залежали від їх волі , оскільки усіх учасників злочинної групи було затримано працівниками міліції і їх злочинна діяльність припинена.

Крім того, весною 2009 року ОСОБА_9 посіяв і виростив в лісовому масиві поблизу м. Ківерці одну рослину коноплі, яку влітку цього ж року зірвав і переніс в будинок за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_11, де шляхом її висушування та подрібнення незаконно виготовив канабіс (марихуану), який зберігав в кишені свого одягу для власного споживання без мети збуту. 26.02.2010 року під час санкціонованого обшуку в кишені одягу ОСОБА_9 були виявлені та вилучені два паперові згортки з подрібненою речовиною рослинного походження, яка за висновком судової фізико-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом , обіг якого заборонено канабіс, загальною массою в перерахунку на суху речовину - 7, 09 грама..

Підсудний ОСОБА_9 в судовому засіданні визнав себе винуватим у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів, у вчиненні крадіжки грошей та майна з будинку ОСОБА_13. Однак заперечив той факт, що крадіжка скоювалась за попередньою змовою з ОСОБА_10 Заперечує розмір викрадено, вказуючи, що 5 000 грн. з кармана пальто в будинку ОСОБА_13 вони не викрадали. Вважає себе не причетним до спричинення потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, оскільки тілесні ушкодження вказаним потерпілим заподіяв ОСОБА_10 Визнав себе винуватим у вчиненні в групі осіб з ОСОБА_10 та ОСОБА_18 незаконного заволодіння майна ОСОБА_15, однак заперечив скоєння вказаного злочину організованою злочинною групою та свою вину у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень. Заперечує свою роль як керівника організованої групи, в тому числі і за фактом вчинення злочину щодо ОСОБА_14 та готування до вчинення злочину відносно ОСОБА_19

Підсудний ОСОБА_10 визнав себе винуватим у вчиненні розбійного нападу на сім'ю ОСОБА_13 та спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, однак заперечує попередню узгоджуваність з ОСОБА_9 дій за вказаним епізодом., викрадення грошей в сумі 5000 грн. Визнав себе винним у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_15 Однак не визнає свою участь в інкримінованих йому злочинах, як вчинених організованою злочинною групою. Заперечує нанесення ударів ОСОБА_20, вказуючи на те, що лише відштовхнув останнього. Щодо епізоду готування до вчинення злочину відносно ОСОБА_16, то вказує на відмову від вчинення даного злочину через наявність великої кількості людей, що проживають у квартирах поряд.

Підсудний ОСОБА_18 в судовому засіданні визнав себе винуватим в інкримінованих йому злочинах частково. Заперечує вчинення ним злочинів в складі організованої групи, викрадення у потерпілої ОСОБА_15 4000 грн.

Винність підсудних у вищевказаних злочинах стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

По епізоду вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . в ніч на 31 грудня 2009 року за попередньою змовою групою осіб розбійного нападу на ОСОБА_12 та ОСОБА_12, поєднаного з проникненням в житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_9 показав, що 30 грудня 2009 року, коли вони з ОСОБА_10 ввечері прогулювались по місту і проходили повз будинок ОСОБА_12, що по вул. Жовтневій, виникла думка про вчинення крадіжки. Він запропонував вчинити крадіжку саме з будинку ОСОБА_12, оскільки раніше там проживав на квартирі, знав обстановку в будинку та знав, що господар є інвалідом Великої Вітчизняної війни, там можна було щось викрасти. На місці погодили дії. Дав ОСОБА_10 робочі рукавиці, кілька пар яких перед цим купив в місті для домашніх потреб. В літню кухню, де знаходився ОСОБА_12, не заходив, так як останній міг його впізнати. Біля кухні знайшов сокиру, яку передав ОСОБА_10. Пояснити для чого не може. Що відбувалось в кухні не бачив. Коли пізніше зайшов на кухню, побачив, що ОСОБА_12 лежав на підлозі, де була кров. З гаманця забрав 300 грн., після чого разом з ОСОБА_10 пішли в будинок. По дорозі перерізав телефонний дріт. З будинку викрали золоту брошку, обручку та пять золотих коронок. Про те, що ОСОБА_10 в будинку вдарив дружину ОСОБА_12, дізнався від самого ОСОБА_10 пізніше. Заперечив викрадення з будинку грошей в сумі 5 000 грн. Сокиру і рукавиці викинули по дорозі. Найняли таксі і поїхали в м. Шепетівку, де викрадені золоті вироби реалізували на ринку за 2000 грн., які поділили між собою.

Підсудний ОСОБА_10 показав, що 30 грудня 2009 року він з ОСОБА_9, до якого приїхав в гості на Новий рік, були в м. Ківерці. На його пропозицію когось обікрасти ОСОБА_9 запропонував вчинити крадіжку з будинку, де він колись жив на квартирі. Це був будинок ОСОБА_12 по вул.. Жовтневій в м. Ківерці. Щоб не залишати слідів вони одягнули матерчаті рукавиці. Біля літньої кухні ОСОБА_9 дав йому сокиру, сказавши, що знайшов. Коли він зайшов в літню кухню, то дід, який сидів на стільці почав підніматися і щоб він його не побачив вдарив два рази сокирою по голові, від чого той впав і втратив свідомість. Після цього в літню кухню зайшов ОСОБА_9 В шухляді в гаманці знайшли і викрали 300 грн. З будинку забрали золоту брошку, обручку та золоті коронки. Про викрадення 5000 грн. не чув. Коли виходив з кімнати побачив, дружину господаря, вдарив її кулаком в голову, від чого вона впала на підлогу. Покинувши будинок вони по дорозі викинули сокиру та рукавиці. Викрадені речі продали на ринку в м. Шепетівці, куди тієї ж ночі поїхали на таксі.

З показів потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13, даних на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні, стверджується факт викрадення як виробів із золота, так і грошей, в т.ч. і 5000грн., які зберігались в конверті в кишені зимового пальто, яке знаходилось в шафі. Потерпілий ОСОБА_12 підтвердив викрадення однієї з господарських сокир, яка знаходилась на подвір'ї біля літньої кухні.

Свідок ОСОБА_21 показав, що 31 грудня вранці приїхавши до батьків, побачив на подвір'ї кров. В крові була літня кухня, холодильник, машинка. У мами було побите обличчя. Батько лежав на ліжку в крові. В будинку все було перевернуте, з шафи викинутий одяг. З внутрішнього карману пальто викрадені 5000 грн., які батьки збирали на смерть. З барсетки зникли старовинна золота брошка, обручка, золоті коронки.

З показів свідка ОСОБА_22, даних на досудовому слідстві і оголошених в судовому засіданні вбачається, що в ніч з 30 на 31 грудня 2009 року він возив візуально знайомого йому ОСОБА_9 та особу циганської національності в м. Шепетівку Хмельницької області, а по дорозі пасажири показували йому та пропонували купити вироби із золота, а саме брошку та зубні коронки.

Свідок ОСОБА_23 , будучи соціальним робітником територіального центру, в чиї обовязки входить обслуговування сім'ї ОСОБА_21, ствердила, що в шухляді стола в літній кухні останні завжди зберігали гроші дрібними купюрами.

З показів свідка ОСОБА_24- цивільної дружини ОСОБА_10, даних на досудовому слідстві і оголошених в судовому засіданні встановлено, що вранці 31 грудня 2009 року ОСОБА_10 приїхав до неї до дому і попросив продати золоту жіночу брошку, обручку та зубні коронки, повідомивши, що вказані речі належать його покійній матері, що вона і зробила, продавши їх на ринку в м. Шепетівка за 2200 грн., які віддала ОСОБА_10

Факт розбійного нападу на ОСОБА_12 та ОСОБА_13, поєднаного з проникненням в житло стверджується протоколами явки з повинною ОСОБА_9 від 26.02.2010 року (т.2 а.с.117) та ОСОБА_10 від 28.02.2010 року (т.2. а.с.193-194).

Протоколами відтворення обстановки та обставин події від 26.02.2010 року за участю ОСОБА_9 (т.2 а.с.134-138), в ході якого останній вказав на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_12 і деталізував свої визнавальні покази на місці скоєння злочину, в тому числі показав на місце біля міського стадіону, де вони викинули сокиру, якою ОСОБА_10 заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_12

Протоколами відтворення обстановки та обставин події від 01.03.2010 року за участю ОСОБА_10 (т.2 а.с.214-226), в ході якого останній також вказав на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_12 і деталізував свої визнавальні покази на місці скоєння злочину, в тому числі показав на місце викрадення виробів із золота та вказав на кімнату з лівої сторони від входу в будинок, де він напав на ОСОБА_12

З протоколу огляду місця події від 31.12.2009 року за адресою АДРЕСА_12 виявлено на снігу від літньої кухні в напрямку воду до будинку плями бурого кольору схожі на кров. В приміщенні літньої кухні порушена звична обстановка, шухляди кухонного стола відчинені, на підлозі та холодильнику наявні плями бурого кольору схожі на кров. В кімнаті будинку двері одежної шафи відчинені. В чоловічому зимовому пальто сірого кольору, що висить у шафі, назовні вивернута одна кишеня. Частина речей викинута на підлогу. Постіль в плямах бурого кольору схожих на кров (т.1 а.с.29-36).

З висновку судово-медичної експертизи №419 від 13.04.2010 року (т.1 а.с.112-117)

встановлено, що в ніч на 31.12.2009 року ході розбійного нападу ОСОБА_12 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеня, компресійного перелому потиличної кістки, рани тім'яно-вискової ділянки голови, потиличної ділянки голови, в тім'яній ділянці голови справа, синця правої вушної мушлі з переходом на скулову область (який складається з крапкових синців округлої форми, що чередуються між собою в певній послідовності), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння.

Медико-криміналістична експертиза речових доказів від 04.02.2010 року (т.1 а.с.133-139) встановила, що в ході розбійного нападу ОСОБА_12 були заподіяні тілесні ушкодження, які носили забійний характер. Потерпілому було нанесено не менше чотирьох ударів. В момент їх нанесення потерпілий знаходився спочатку в сидячому , а потім в лежачому положенні, чим спростовуються покази підсудного ОСОБА_10 щодо нанесення потерпілому ОСОБА_12 двох ударів.

За висновком судово-медичної експертизи №05 від 02.01.2010 року (т.1 а.с.125) його дружині ОСОБА_13 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна зовнішнього кінця лівої бровної дуги, синця в ділянці лівої очниці та забійної рани по нижньому краю лівої очниці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Суд не приймає до уваги заперечення підсудного ОСОБА_9, щодо відсутності його вини у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 і розцінює їх як спосіб уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин. З врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що враховуючи єдиний умисел підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на заволодіння майном ОСОБА_12 і той факт, що в момент проникнення ОСОБА_10 в приміщення ліітньої кухні там перебував ОСОБА_12, передаючи ОСОБА_10 сокиру ОСОБА_9 усвідомлював , що вказаний предмет може бути використаний ОСОБА_10 для подолання опору потерпілого, однак не вчинив жодних дій для запобігання ненастання можливих шкідливих наслідків для здоровя потерпілого.

По епізоду вчинення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в середині лютого 2010 року в складі організованої групи під керівництвом ОСОБА_9 нападу на ОСОБА_14, поєднаного з проникненням у житло., розташоване в АДРЕСА_9

Підсудний ОСОБА_10 показав, що про будинок по вул. Київській в м. Ківерці , як такий, що можна обікрасти, він дізнався від ОСОБА_9, який показав йому вказаний будинок ще до подій з ОСОБА_12, сказавши, що в даному будинку ніхто не живе. В середині лютого 2010 року, гуляючи по місту з ОСОБА_11, він запропонував останньому вчинити крадіжку. Оскільки в одному з вікон будинку горіло світло, щоб перевірити чи не спить господар, кинули у вікно сніжку. Коли господар вийшов з хати вони проникли в коридор будинку. Однак при цьому сильно скрипнули двері, господар повернувся до будинку і спробував костилем ввімкнути світло. Щоб утекти з будинку він відштовхнув господаря. На вулиці було слизько і вони обоє впали. ОСОБА_9 з ними не було. В той день він був вдома.

Підсудний ОСОБА_11 показав, що 5 січня 2010 року він приїхав в с. Сокиричі на день народження своєї мами, де і залишився на певний час. В середині лютого 2010 року він з ОСОБА_10 грали у більярд у м. Ківерці. Біля 17 години, повертаючись додому, ОСОБА_10 запропонував обікрасти хату, на що він погодився. З собою мали лише звичайні чорні рукавиці. Підтвердив покази ОСОБА_10 щодо спроби проникнення в будинок та причини залишення будинку.

Підсудний ОСОБА_9 показав, що будинку в АДРЕСА_9 він нікому не показував. Про вчинення злочину дізнався від працівників міліції. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в період часу 15-17 лютого відлучались в місто. Він в ці дні перебував вдома. Покази на досудовому слідстві давав під психологічним тиском.

Суд критично оцінює покази підсудних, дані в судовому засіданні по вказаному епізоду, не приймає їх до уваги та розцінює як спробу ухилитися від відповідальності, оскільки вони спростовуються їхніми ж показами, даними на досудовому слідстві, іншими доказами, зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні.

Так, підсудний ОСОБА_10 на досудовому слідстві показав, що саме на початку січня 2010 року після вчинення розбійного нападу 31 грудня 2009 року вони з ОСОБА_9 запропонували ОСОБА_11 взяти участь у вчиненні нападів на одиноких осіб похилого віку. На що той погодився..Саме тоді і було домовлено, що безпосередньо вчиняти злочини будуть ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як такі, що є не місцевими жителями, і яких ніхто не знає. В обовязки ОСОБА_9 входило підшуковувати осіб, які за станом здоров'я чи віком не можуть чинити фізичного опору. Саме ОСОБА_9 розповів їм , що в АДРЕСА_9 проживає самотній пенсіонер ОСОБА_14, який пересувається на палиці і у разі скоєння нападу не зможе чинити фізичного опору.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_9 показав, що йому з ОСОБА_10 потрібні були гроші, вони запропонували ОСОБА_11 взяти участь у вчиненні нападів на одиноких осіб похилого віку, на що той погодився і було домовлено, що оскільки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 є жителями м. Шепетівка та незнайомі місцевм жителям, то саме вони і мали скоювати напади, оскільки їх ніхто не впізав би. Сам ОСОБА_9 повинен був підшуковувати таких осіб, які не могли чинити фізичного опору, вивчати підходи до їх житла, розпорядок їх дня, коло спілкування. Злочини мали вчиняти в нічний час, з використанням матерчатих рукавиць та масок для обличчя. Спочатку запропонував заволодіти грошима в будинку, що в АДРЕСА_9, так як йому було відомо, що там проживає самотній пенсіонер, який пересовується за допомогою палиці. Однак в ході нападу, який ОСОБА_10 і ОСОБА_11 вчинили приблизно 15-17 лютого 2010 року, власник будинку почав голосно кликати на допомогу і вони змушені були втекти.

Про нанесення підсудним ОСОБА_10 удару кулаком в обличчя ОСОБА_14 , а не його відштовхування, стверджується показами самого ОСОБА_14, даними на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні. Оскільки реальної шкоди йому не було заподіяно, в медичні заклади та міліцію останній не звертався.

В протоколі явки з повинною ОСОБА_10 показав, що після невдалої спроби заволодіти майном ОСОБА_14 , він з ОСОБА_11, повернувшись до дому, розказали ОСОБА_9 про невдачу з будинком ОСОБА_14, на що той розсердився і сказав, що наступного разу піде з ними.(т.2 а.с.193-194).

Аналогічні покази щодо вказаного епізоду виклав в явці з повинною від 02.03.2010 року ОСОБА_11 (т.3 а.с. 36-37). Крім того, ОСОБА_11 ствердив, що ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_14 і той впав, що також спростовує покази ОСОБА_10 в частині заперечення нанесення удару ОСОБА_14, та покази ОСОБА_9 щодо вчинення вказаного злочину організованою групою під його керівництвом.

Протоколами відтворення обстановки та обставин події від 01.03.2010 року за участю ОСОБА_10, в ході якого останній також вказав на будинковолодіння за адресою м. Ківерці вул. Київська, 54 .

Досудовим слідством дії підсудних ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо заволодіння майном ОСОБА_14 помилково кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України. Кваліфікація дій за цією статтею передбачає напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, що його зазнала.

Як встановлено в ході судового розгляду підсудні, діючи в складі організованої групи, з метою заволодіння майном ОСОБА_14 проникли в коридор його будинку. Однак свій злочинний умисел щодо заволодіння майном останнього не довели до кінця, далі в будинок не пішли, не вчинили всіх дій , які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_14 повернувся до будинку, що змусило підсудних з місця події втекти. Нанесений ОСОБА_10 удар кулаком в обличчя ОСОБА_14 не був небезпечним для його життя в момент заподіяння та не спричинив короткочасний розлад здоровя.

Тому дії підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по епізоду ОСОБА_14. слід перекваліфікувати з ч.4 ст. 187 КК України на ч.3ст.15 ч.5 ст.186 КК України, як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло та застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчинений організованою групою.

По епізоду вчинення ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в ніч на 21.02.2010 року в складі організованої групи нападу на ОСОБА_15., поєднаного з проникненням у житло.

Підсудний ОСОБА_9 показав, що десь в середині лютого 2010 року разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 гуляли по місту і вирішили когось пограбувати. Пішли на АДРЕСА_10 проживає одинока жінка похилого віку. В нього були чорні зимові рукавиці, ОСОБА_10 був у масці. ОСОБА_11 вийняв шибку. Обійшли будинок. Хто взяв палку і заніс її в будинок не бачив. В будинок заходили всі троє. Він був в кухні. ОСОБА_11 з ОСОБА_10 пішли далі в кімнату. Знайшли близько 800 грн. Чув шум і падіння. Потім йому сказали, що ОСОБА_10 бив потерпілу палицею. Палицю потім по дорозі викинули. Гроші поділили порівну, купили квиток ОСОБА_10 до Шепетівки. ОСОБА_11 залишився. Заперечує попередню змову на вчинення злочину та вчинення його організованою групою.

Підсудний ОСОБА_11 показав, що в середині лютого цього року , коли вони сиділи в будинку його матері і пили, ОСОБА_10 сказав йому, що є хата, де є гроші, і запропонував її обікрасти. В 10 годин вечора вони разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пішли в Ківерці. До будинку вів ОСОБА_9 Зайшовши на подвір'я, через вікно побачили, що в кімнаті, де працював телевізор, спить жінка. Обійшовши будинок, на подвір'ї ОСОБА_10 знайшов палку, яку взяв з собою. Він вийняв шибку у вікні і відкрив двері, які зачинялися з середини. Він з ОСОБА_10 пішов в останню кімнату. ОСОБА_9 залишився в кухні. Перекинувши все в кімнаті і не знайшовши нічого крім хрестика, вони перейшли в кімнату, де спала жінка, і на тумбочці під телевізором під скатертиною він знайшов 20 грн. Уже будучи в кухні, почув звуки з кімнати, де залишався ОСОБА_10 Повернувшись в кімнату побачив як ОСОБА_10 наносив один удар кулаком в обличчя жінки. Відтягнув ОСОБА_10, а бабі, що лежала на підлозі, завязав руки за спиною якимось рушником, що знайшов в кімнаті. ОСОБА_9 на кухні знайшов приблизно 700 грн. 300 грн. дали ОСОБА_10 на дорогу до дому. За решту купували горілку, піцу, брали таксі. Заперечує, що вказаний злочин вчинений організованою групою, оскільки з ОСОБА_9 про злочин попередньо не домовлялись.

Підсудний ОСОБА_10 показав, що вчинити крадіжку з будинку ОСОБА_15 запропонував він. Про цей будинок, як такий, де можна щось вкрасти, ще раніше йому розповідав ОСОБА_9 Він же і показав цю хату. На подвір'ї знайшов палку, яку взяв з собою. Був в масці, де для очей пропалив дірки. В будинку були близько 20 хв. Потерпілу вдарив два рази, бо вона дивилась на нього. Щоб був час утікти, разом з ОСОБА_11 бабі зв'язали руки. Грошей у баби він не знайшов. ОСОБА_9 сказав, що знайшов 700 грн.

Підсудні не визнали викрадення з будинку ОСОБА_15 грошей в сумі 4000грн.

Суд критично оцінює покази підсудних, дані в судовому засіданні по вказаному епізоду, розцінює як спробу ухилитися від відповідальності, оскільки вони спростовуються їхніми ж показами , даними на досудовому слідстві, іншими доказами, зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні.

Так, підсудний ОСОБА_9 на досудовому слідстві , даючи покази в якості підозрюваного ствердив, що саме він показував ОСОБА_10 хату ОСОБА_15, як таку, де проживає стара, одинока жінка, де можна щось вкрасти (т.2 а.с.140). Будучи допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_9 ствердив, що організувавшись в злочинну групу після невдалого пограбування ОСОБА_14, вони втрьох вирішили пограбувати стару жінку, що проживає по АДРЕСА_10. При цьому використовували рукавиці, ОСОБА_10 маску та палицю, яку знайшов в сараї, що на подвір'ї ОСОБА_15

Аналогічні покази щодо вказаних обставин на досудовому слідстві дали обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11

З показів потерпілої ОСОБА_15 , даних на досудовому слідстві, та оголошених в судовому засіданні, вбачається, що вона є людиною похилого віку з поганим зором, у звязку з чим її доглядають діти , які живуть окремо. 20 лютого 2010 року листоноша принесла пенсію 731 грн. Крім того вдома в шафі вона зберігала ще 4000 грн , а біля телевізора лежало ще 20 грн. Всі ці гроші були викрадені підсудними. Крім цього був викрадений церковний хрестик, брошка, кухонний ніж з ручкою білого кольору, банка рибних консервів, які майнової цінності для неї не представляють.

Свідок ОСОБА_25 показала, що перша побачила потерпілу після злочину. На її голові була велика рана, з якої йшла кров. В кімнаті були перевернуті речі, на землі лежали матраци. Свідок підтвердила той факт, що її мати ОСОБА_15 на випадок своєї смерті зібрала 4000грн., які зберігала в одежній шафі.

Свідок ОСОБА_26 (листоноша) підтвердила, що 20 лютого 2010 року вона приносила ОСОБА_15 пенсію в сумі 732 грн. купюрами 500, 200, 20,10 та 1 грн.

З показів свідка ОСОБА_27, даних на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні, встановлено, що 20.02.2010 року близько 21 години до неї в кіоск, що розташований на пероні залізничного вокзалу ст. Ківерці, звертався невідомий мужчина з проханням поміняти купюру в 500 грн. Якому вона відмовила через відсутність виручки.

З протоколу огляду місця події від 31.12.2009 року за адресою АДРЕСА_10 виявлено відсутність скла у віконній рамі, що з правої сторони від вхідних дверей. В одній з кімнат будинку на підлозі виявлено два матраци, жіночу хустку з плямами бурого кольору схожими на кров, пошкоджену пластмасову коробку. Плями бурого кольору схожі на кров виявлені на підлозі, постільній білизні, одязі. В іншій кімнаті, де знаходиться одежна шафа, частину речей було викинуто на підлогу. (т.2 а.с.11-21).

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 27.02.1010 р. з участю ОСОБА_9 ( т.2 а.с.145-149), в ході відтворення були виявлені та вилучені викрадений з житла ОСОБА_15 кухонний ніж, пара пятипалих господарських рукавиць та пара таких же рукавиць, покладених одна в одну. Як пояснив ОСОБА_9 під час проведення відтворення, перші рукавиці використовувались ним під час вчинення нападу на ОСОБА_15, щоб не залишити відбитків пальців. Іншу пару рукавиць використовував ОСОБА_11

Протоколами відтворення обстановки та обставин події від 01.03.2010 року за участю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т.2 а.с.214-225, т.3 а.с.24-31), в ході яких вони вказали на будинковолодіння за адресою м. Ківерці вул. Лермонтова,47, і деталізували свої визнавальні покази на місці скоєння злочину.

Згідно висновку трасологічної експертизи, вилучені в ході огляду місця події від 21.02.2010 року за адресою: АДРЕСА_10 рельєфні сліди поверхні тканини залишені рукавичками вилученими в ході відтворення обстановки та обставин події від 27.02.2010 року за участю ОСОБА_9 (т.2 а.с. 166-172).

За висновком судово-медичної експертизи № 360 від 26.03.2010 року в ніч на 21.02.2010 року в ході розбійного нападу ОСОБА_15 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку та забійної рани лобної ділянки зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також синців навколо правого ока, лівого плеча та саден обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень(т.2 а.с.47-49).

По епізоду вчинення в період січня-лютого 2010 року в складі організованої групи готування до нападу на ОСОБА_17, поєднаного з проникненням в житло, підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вини не визнали.

ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_17 він знав, оскільки в минулому році працював у неї мурував яму. Знав, що вона є людиною похилого віку, живе сама. В будинку не був і нікому про цей будинок, як можливий обєкт злочину не говорив.

Підсудний ОСОБА_10 показав, що на початку січня 2010 року ОСОБА_9 назвав всі чотири адреси будинків, де живуть люди одинокі та похилого віку, в тому числі і будинок ОСОБА_16 по вул.. Робітничій в м. Ківерці. Розповів, що будинок поділений на трьох господарів, є собака. Прогулюючись по місту вони з ОСОБА_9 підходили до будинку. ОСОБА_9 пропонував вчинити крадіжку, однак він відмовився.

Підсудний ОСОБА_28 показав, що коли поверталися після вчинення пограбування ОСОБА_15, ОСОБА_9 сказав, що є ще одна хата.

Показання підсудних щодо вказаного епізоду спростовуються їх показаннями, даними на досудовому слідстві, та іншими доказами, дослідженими судом.

Так, підсудний ОСОБА_9 у власноручно написаній явці із зізнанням (т. 2 а.с. 79) вказував про планування вчинення злочину відносно одинокої жінки похилого віку, яка проживає в районі пекарні «Черемшина». На його пропозицію ОСОБА_10 та ОСОБА_11 погодились. Втрьох вони приїжджали до будинку. ОСОБА_9 показував їм двері квартири, де проживає ОСОБА_17. Напад планувалось вчинити на початку березня 2010 року у вечірній час із застосуванням рукавиць та масок.

Аналогічні покази в явці із зізнанням та будучи допитаний в якості обвинуваченого дав на досудовому слідстві ОСОБА_10 ( т.2 а.с.228, 235-237), та ОСОБА_11 (т.3 а.с.36, 177).

Про те, що ОСОБА_9 працював у ОСОБА_16 стверджується її показами, даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 03.03.2010 року за участю ОСОБА_9, вбачається, що останній вказав на житло за адресою АДРЕСА_2, як таке, на яке готувалося вчинення нападу.(т.2 а.с.81-83).

Дії підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо готування нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_16 помилково кваліфіковані за ч.1 ст.14 ч.4 ст.187 КК України. Досудовим слідством та судом не здобуто доказів що така підготовка ( а це в т.ч. - підшукування засобів і знарядь) велась до нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством небезпечним для життя та здоровя особи, яка мала би зазнати нападу.

Тому дії підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по епізоду ОСОБА_16 слід перекваліфікувати з ч.1 ст.14 ч.4 ст. 187 КК України на ч.1ст.14 ч.5 ст.186 КК України, як умисні дії, які виразились в готуванні, тобто підшукуванні засобів та знарядь, підшукуванні співучасників, усуненні перешкод, а також іншому умисному створенні умов для вчинення відкритого викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, та з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчиненого організованою групою .

Підсудний ОСОБА_9 повідомив, що повністю погоджується з фактичними обставинами справи щодо епізоду незаконного виготовлення та зберігання наркотичних засобів, та пояснив, що весною 2009 року він посіяв в лісі поблизу м. Ківерці коноплю, з якої виросла одна рослина. Він її зірвав, приніс додому, в АДРЕСА_3, де висушив, подрібнив і зберігав в двох паперових згортках в кишені жилетки для того, щоб пізніше викурити.

В звязку з неоспорюванням підсудним фактичних обставин справи, враховуючи правильне розуміння учасниками процесу цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного, суд розглядає справу за даним епізодом в порядку ч.3ст.299 КПК України і вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_9 в незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 309 КК України.

Твердження підсудного ОСОБА_9 про те, що під час досудового слідства, де він давав показання, як підозрюваний та обвинувачений, до нього працівниками міліції застосовувались неправомірні методи слідства чинився психологічний тиск, є безпідставними і спростовуються рядом доказів, досліджених в суді.

Як встановлено з показань самого підсудного в суді, зі скаргами під час досудового слідства щодо застосування до нього фізичного чи психологічного насильства ОСОБА_9 не звертався. Показання як обвинувачений давав з участю захисника.

Слідчі Голян Р.Ф., Бутейко М.М., Пилипюк Ю.Г., Полячук С.І. в судовому засіданні ствердили, що всі підсудні під час досудового слідства показання давали добровільно, будь-яких скарг про застосування до них фізичної сили не надходило.

Явка з повинною ОСОБА_11, ОСОБА_10, відтворення обстановки та обставин події з участю підсудних, допит підозрюваного ОСОБА_9 здійснювалися з фіксуванням на відеокамеру , запис яких досліджувався в судовому засіданні.

Суд не приймає до уваги заперечення підсудних щодо вчинення злочинів організованою групою, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, наведеними у вироку доказами, і розцінює як намагання підсудних помякшити відповідальність за вчинені злочини.

Про об'єднання учасників злочинів єдиним планом з розподілом ролей та наявність організатора в особі ОСОБА_9 свідчать саме їх дії, які були спрямовані на досягнення злочинного результату, коли кожен з учасників виконував відведену роль.

Так, ОСОБА_9, використовуючи здобутий кримінальний досвід, взявши на себе функції організатора та керівника злочинної групи, враховуючи бажання кожного з них отримувати стабільні кримінальні прибутки для задоволення власних потреб в грошах, розробив загальні правила поведінки, спрямовані на беззаперечне виконання його вказівок, контролював дії інших учасників групи, розподіляв грошову винагороду, тобто створив стійку організовану групу, керував нею, забезпечував її фінансування та приховування злочинної діяльності. Він же, діючи згідно розподілених ролей, для досягнення єдиної мети, будучи місцевим жителем, підшуковував обєкти для вчинення нападів одиноких осіб похилого віку, які не могли чинити фізичного опору, візуально вивчав підходи до їх житла, розпорядок дня, коло осіб, з якими вони спілкуються, та з врахуванням отриманої інформації визначав найбільш прийнятний спосіб заволодіння майном.

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 мали безпосередньо вчиняти напади, оскільки вони являлися жителями м. Шепетівки Хмельницької області та були незнайомі місцевим жителям. Для досягнення єдиної мети дії всіх учасників мали деталізуватися на місці вчинення злочину. Для того, щоб не бути викритими, учасники групи домовились вчиняти злочини в нічний період доби, з використанням матерчатих рукавиць та масок на обличчя, застосовуючи насильство до потерпілих для подолання їх волі до здійснення будь-якого опору. З метою запобігання викриття їх злочинної діяльності викрадені вироби із золота вони планували реалізовувати в м. Шепетівка Хмельницької області.

Про стійкість та організованість даного злочинного об'єднання свідчить те, що група злочинною діяльністю займалась два місяці, протягом яких нею було вчинено один розбій, замах на грабіж, готування до вчинення нового злочину. Організована група припинила свою діяльність після викриття і затримання її організатора ОСОБА_9

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 попередньо зорганізувались в стійке об'єднання (організовану групу), яка діяла з єдиною злочинною метою - незаконне заволодіння чужим майном з використанням насильства як небезпечного, так і такого, що не є небезпечним для життя та здоров'я особи, що його зазнала. Для здійснення злочинів підсудні розробили план злочинної діяльності, який був їм відомий, розподілили функції учасників групи, спрямовані на досягнення цього плану.

На підставі наведених доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, які виразились у вчиненні нападів з метою заволодіння чужим майном, поєднаних з проникненням в житло, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинених організованою групою, а для підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10, крім того, поєднаних із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та вчинених за попередньою змовою групою осіб та особами, які раніше вчинили розбій, підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинили злочин, передбачений ст.187 ч.4 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, які виразились у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна, вчиненими повторно, поєднаними з проникненням у житло, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчиненому організованою групою, підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скоїли злочин, передбачений ч.3 ст.15 ч.5 ст.186 КК України.

Крім того, підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 своїми умисними діями, які виразились в готуванні, тобто підшукуванні засобів та знарядь, підшукуванні співучасників, усуненні перешкод, а також іншому умисному створенні умов для вчинення відкритого викрадення чужого майна, вчиненими організованою групою, спрямовані на проникнення у житло, з наміром застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, скоїли злочин, передбачений ч.1 ст.14 ч.5 ст.186 КК України

Умисними діями, повязаними виготовленням та зберіганням наркотичних засобів без мети збуту, підсудний ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 309 КК України.

Призначаючи підсудним покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, які в силу ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких, дані про особу підсудних, обтяжуючі та помякшуючі покарання обставини.

Підсудний ОСОБА_9 посередньо характеризується за місцем проживання. Одружений. Має на утриманні малолітнього сина. Неодноразово судимий. Судимості не зняті та не погашені.

Підсудний ОСОБА_10 за місцем проживання характеризується позитивно. Однак має неврівноважений характер. Проживає із співмешканкою. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Є особою молодого віку.

Підсудний ОСОБА_11 характеризується позитивно за місцем проживання. Є особою молодого віку, проживає в громадянському шлюбі, має двох малолітніх дітей. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Наявність у підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_11 малолітніх дітей суд в силу ч.3 ст.66 КК України вважає за можливе віднести до обставин, що помякшують їх покарання.

Обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_10, суд не вбачає.

Зазначені досудовим слідством обставини - з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, як такі, що помякшують покарання підсудних, суд не приймає до уваги, оскільки в ході судового розгляду підсудні не визнали вини в інкримінованих їм злочинах.

За висновками наркологічних експертиз (т.3 а.с.74, 83, 91) підсудні наркологічними захворюваннями не страждають та примусового лікування не потребують.

Згідно висновку психіатричної експертизи (т.3 а.с.101, 110) підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_11 на момент вчинення інкримінованих злочинів і в даний час є осудними.

В ході судового розгляду підсудні вину визнали частково, а за злочинами, вчиненими організованою групою, вину не визнали, заподіяні збитки не відшкодували.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудних є вчинення злочину щодо осіб похилого віку, тяжкі наслідки, завдані злочином. Крім цього, обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_9, є рецидив злочинів. З обставин, що обтяжкють покарання підсудних, слід виключити - вчинення злочинів в стані алкогольного спяніння, як таку , що не вмінена в обвинувачення досудовим слідством., та повторність, як така, що є кваліфікуючою ознакою вчинених злочинів.

Призначаючи покарання, суд враховує роль кожного підсудного у вчинених злочинах, характер та обставини їх вчинення, застосування насильства до потерпілих, приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудних не можливе без ізоляції їх від суспільства, та призначає покарання в межах санкції закону, за яким вони притягуються до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо покарання за незакінчений злочин, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особами діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, та призначає покарання з врахуванням вимог ч.ч.2, 3 ст. 68 КК України, де за вчинення готування до злочину строк покарання не може перевищувати половини максимального строку покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини КК України, а за вчинення замаху на злочин двох третин максимального строку покарання.

Враховуючи, що підсудними вчинені корисливі злочини, слід застосувати додаткове покарання конфіскацію всього належного їм майна.

У справі заявлено цивільні позови Ківерцівської районної лікарні та Луцької міської клінічної лікрні до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов”язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров”я на лікування потерпілого від цього злочину, при цьому, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров”я, що є у державній власності або власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

В силу п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 07.07.1995р. №11 “Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат”, витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров”я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно розрахунку Ківерцівської ЦРЛ потерпілий ОСОБА_12 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні лікарні з 31.12.2009р. по 12.01.2010р.. з діагнозом: відкрита ЧМТ, забій головного мозку важкого ступеню, компресійний перелом потиличної кістки, забійні множинні рани голови. Загальна сума витрат на стаціонарне лікування потерпілого становить 2511,88грн. (а.с.48 т.3).

Потерпіла ОСОБА_15 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Ківерцівської районної лікарні з 21.02.2010р. по 09.03.2010р.. з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку 1 ступеню. Сума витрат на стаціонарне лікування потерпілої становить 2972,48грн. (а.с.47 т.3).

Згідно довідки Комунального закладу Луцька міська клінічна лікарня потерпілий ОСОБА_12 знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділення з 12.01.2010 року по 02.02.2010 року з діагнозом : ЧМТ, вдавлений злам потиличної кістки, забій головного мозку. Сума витрат на закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого становить 1880,00 грн. (а.с.102-103 т.1). Клінічні діагнози хворих підтверджують причинний зв'язок між злочинними діями підсудних та перебуванням потерпілих на такому лікуванні.

З врахуванням того, що злочинні дії відносно ОСОБА_12 вчинені спільно ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а відносно ОСОБА_15 групою осіб (організованою злочинною групою) в складі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 цивільні позови Ківерцівської районної лікарні та Луцької міської клінічної лікарні підлягають до часткового задоволення. Стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в дохід Ківерцівської районної лікарні підлягають витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12, які складають 2511,88грн. та в дохід Луцької міської клінічної лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12, що становлять 1880 грн. Солідарному стягненню з відповідачів ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підлягають витрати Ківерцівської районної лікарні на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_15 в сумі 2972,48 грн.

В задоволенні позову Луцької міської клінічної лікарні до ОСОБА_11 про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, відмовити.

У справі заявлено цивільний позов ОСОБА_15 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду регламентуються ст.1166 ЦК України, ч.1 якої передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно матеріалів кримінальної справи та наданих до позовної заяви доказів, протиправними діями підсудних потерпілій ОСОБА_15 заподіяно матеріальної шкоди на суму 5397,50 грн., які підлягають стягненню з підсудних солідарно.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які вона зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

В силу ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Виходячи з вимог розумності та справедливості , враховуючи глибину фізичного болю та душевних страждань, перенесених потерпілою, суд дійшов висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди визначений позивачем в сумі 25 000 грн. підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 93/1 КПК України стягненню з підсудних підлягають витрати, повязані з проведенням експертиз.

Речові докази по справі: бейсболку, бушлат і дві частини телефонного дроту, що були вилучені в ході огляду місця події від 31.12.2009 року за місцем проживання ОСОБА_12 в м.Ківерці по вул.Жовтневій, 13А, переданих для зберігання в камеру схову речових доказів Ківерцівського РВ УМВС, повернути власнику ОСОБА_12;

- кухонний ніж з білою пластмасовою ручкою, жіночу хустку повернути власнику ОСОБА_15

- дві пари п'ятипалих господарських рукавиць, що були вилучені в ході відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_9 від 27.02.2010 року, переданих для зберігання в камеру схову речових доказів Ківерцівського РВ УМВС, рельєфний слід поверхні тканини, пошкоджена пластмасова коробка, що були вилучені в ході огляду місця події від 21.02.2010 року за місцем проживання ОСОБА_15 в АДРЕСА_10, передані для зберігання в камеру схову речових доказів Ківерцівського РВ УМВС, два паперові згортки з наркотичним засобом - канабісом (марихуана), загальною масою 7,09 г., що був вилучений в ході обшуку від 26.02.2010 року за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 та передані для зберігання в камеру схову речових доказів УМВС України у Волинській області) - знищити;

- чоловічі зимові спортивні штани, що були вилучені 27.02.2010 року за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 та передані для зберігання в камеру схову речових доказів Ківерцівського РВ УМВС, повернути власнику ОСОБА_9

Відеокасету з записами проведення слідчих дій залишити в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_9 у вчиненні злочинів за ч.4 ст.187, ч.3ст.15 ч.5 ст.186 , ч.1ст.14 ч.5 ст.186, ч.1 ст.309 КК України, призначивши покарання

за ч.1ст.309 КК України - 3 роки років обмеження волі

за ч.4 ст.187 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави

за ч.3 ст.15 ч.5 ст.186 України ( із застосуванням ст. 68 КК України) - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави

за ч.1 ст.14 ч.5 ст.186 України ( із застосуванням ст. 68 КК України) - 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_9 до відбування 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

Визнати винним ОСОБА_10 у вчиненні злочинів за ч.4 ст.187, ч.3ст.15 ч.5 ст.186 , ч.1ст.14 ч.5 ст.186 КК України, призначивши покарання

за ч.4 ст.187 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави

за ч.3 ст.15 ч.5 ст.186 України ( із застосуванням ст. 68 КК України) - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави

за ч.1 ст.14 ч.5 ст.186 України ( із застосуванням ст. 68 КК України) - 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_10 до відбування 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

Визнати винним ОСОБА_11 у вчиненні злочинів за ч.4 ст.187 , ч.3ст.15 ч.5 ст.186 , ч.1ст.14 ч.5 ст.186 КК України, призначивши покарання

за ч.4 ст.187 КК України - 8 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави

за ч.3 ст.15 ч.5 ст.186 України ( із застосуванням ст. 68 КК України) - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави

за ч.1 ст.14 ч.5 ст.186 України ( із застосуванням ст. 68 КК України) - 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_10 до відбування 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

Строк відбуття покарання засудженим рахувати з часу затримання : ОСОБА_9 - з 26.02.2010 року, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - з 28.02.2010 року

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_29 залишити попередню тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10 солідарно на користь Ківерцівської районної лікарні 2511, 88 грн. (Дві тисячі пятсот одинадцять грн..88 коп.) витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12, зарахувавши їх на розрахунковий рахунок 35420005001952 код ЄДРПОУ 01982838, МФО 803014 ГУДК у Волинській області.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 солідарно на користь Ківерцівської районної лікарні 2972, 48 грн. (Дві тисячі девятсот сімдесят дві грн..48 коп.) витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_15, зарахувавши їх на розрахунковий рахунок 35420005001952 код ЄДРПОУ 01982838, МФО 803014 ГУДК у Волинській області.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10 солідарно на користь Комунального закладу Луцька міська клінічна лікарня 1880 грн. (Одну тисячу вісімсот вісімдесят грн.) витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12, зарахувавши їх на розрахунковий рахунок 35423005001595 код ЄДРПОУ 01982985, МФО 803014 ГУДК у Волинській області.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 солідарно на користь ОСОБА_15 5397,50 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди. В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_9 в доход держави судові витрати за проведення експертиз в розмірі 1411,82 грн., з ОСОБА_10 в доход держави судові витрати в розмірі 590,36 грн., з ОСОБА_11 в доход держави судові витрати в розмірі 842,99 грн.

Речові докази по справі:

бейсболку, бушлат і дві частини телефонного дроту, передані для зберігання в камеру схову речових доказів Ківерцівського РВ УМВС, повернути власнику ОСОБА_12

кухонний ніж з білою пластмасовою ручкою, жіночу хустку повернути власнику ОСОБА_15

дві пари п'ятипалих господарських рукавиць, рельєфний слід поверхні тканини, пошкоджена пластмасова коробка, два паперові згортки з наркотичним засобом - канабісом (марихуана), загальною масою 7,09 г., передані для зберігання в камеру схову речових доказів УМВС України у Волинській області, - знищити;

чоловічі зимові спортивні штани, передані для зберігання в камеру схову речових доказів Ківерцівського РВ УМВС, повернути власнику ОСОБА_9

Відеокасету з записами проведення слідчих дій залишити в матеріалах справи.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Ківерцівський районний суд, протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 в той же строк, з моменту вручення їм копії вироку суду.

Головуючий суддя О.М. Пономарьова