Постанова

від 10.01.2008 по справі 12/460/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" січня 2008 р.

Справа № 12/460/07

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого

Н.Б.Таценко

суддів

М.В.Сидоренко, М.А. Мишкіної

секретар судового засідання Бухтіярова

О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідачів:

1) Товариства з обмеженою

відповідальністю „Бишай Групп” -не з'явився,

2) Товариства з обмеженою

відповідальністю „Будстандарт” -директор Гунько С.Б.

розглянула у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою

відповідальністю „Будстандарт”

на ухвалу

господарського суду Миколаївської області від 10.10.2007р. про забезпечення

позову

по

справі № 12/460/07

за позовом:

Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” в особі Миколаївської

філії Акціонерного товариства „Український інноваційний банк”

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою

відповідальністю „Бишай Групп”       

2) Товариства з обмеженою

відповідальністю „Будстандарт”

про

визнання недійсним договору купівлі-продажу

Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 10.10.2007р. по справі № 12/460/07 (суддя Горобченко

Д.М.) за позовом Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” в

особі Миколаївської філії АТ „Укрінбанк” (далі АТ „Укрінбанк” в особі

Миколаївської філії) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бишай Групп”

(далі ТОВ „Бишай Групп”) та Товариства з обмеженою відповідальністю

„Будстандарт” (далі ТОВ „Будстандарт”) про визнання недійсним договору

купівлі-продажу цілісного майнового комплексу по вул. Айвазовського, 13/3, у м.

Миколаєві, укладеного 26.03.2007р. між ТОВ „Бишай Групп” та ТОВ „Будстандарт”,

заява позивача про забезпечення позову від 01.10.2007р. по ст. ст. 66, 67 ГПК

України, котра обґрунтована наявністю у ТОВ „Бишай Групп” несплачених кредитних

зобов'язань у сумі 987867,71 грн. і кредитних зобов'язань ПП „Тера і Ко” в сумі

15864,49 грн., забезпечених цілісним майновим комплексом по вул. Айвазовського,

13/3, в м. Миколаєві, ухиленням ТОВ „Бишай Групп” від прийнятих договорами

застави (іпотеки) зобов'язань шляхом відчуження заставленого майна, задоволена,

вжито заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на цілісний

майновий комплекс по вул. Айвазовського, 13/3, в м. Миколаєві загальною площею

3000,6 м. кв., заборони відповідачам ТОВ „Бишай Групп” та ТОВ „Будстандарт”, а

також будь-яким іншим особам вчиняти певні дії, а саме: відчуження, реєстрації

або перереєстрації вказаного цілісного майнового комплексу, т. я. наведені в

заяві обставини доводять, що майно, яке є предметом застави, на час виконання

судового рішення може зникнути або зменшитися за кількістю, але з зазначенням в

ухвалі ТОВ „Бишай Групп” з статусом майнового поручителя за ПП „Тера і Ко”.

          Не погоджуючись з ухвалою

господарського суду від 10.10.2007р. ТОВ „Будстандарт” звернулося до Одеського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 18.12.2007р., в

якій просить ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.10.2007р.

про забезпечення позову по справі № 12/460/07 скасувати внаслідок

неповідомлення скаржника про час та місце судового розгляду справи та

відсутності у нього даних про існування взагалі вказаної ухвали від

10.10.2007р. і з посиланням на її невідповідність положенням п. п. 1.1 п. 1

інформаційного листа ВГСУ „Про деякі питання практики забезпечення позову” від

12.12.2006р. № 01-8/2776, по ст. ст. 330, 388 ЦК України ТОВ „Будстандарт”

являється добросовісним набувачем, котрий цілком правомірно набув право

власності на об'єкт нерухомості по вул. Айвазовского 13/3 у м. Миколаєві,

зазначені в ухвалі обставини недостатньо обґрунтовані всупереч положенням

Роз'яснень ВАСУ „Про деякі питання практики застосування заходів до

забезпечення позову” від 23.08.94р. № 02-5/611,ТОВ „Бишай Групп” не є власником

майна за оскаржуваним договором і його зобов'язання перед іншими особами не

можуть вплинути на стан майна, що є власністю іншої особи.

          Клопотання № 12/47 від 09.01.2008р.

позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням апеляційної

скарги ТОВ „Будстандарт” на ухвалу господарського суду Миколаївської області

від 10.10.2007р. задоволенню не підлягає як необґрунтоване, т. я. направлення

вказаної апеляційної скарги від 18.12.2007р. Миколаївській філії АТ „Укрінбанк”

за адресою: м. Миколаїв, пр-т Леніна 135, 54055, доведено і підтверджено по ст.

33 ГПК України належними і допустимими доказами по ст. 34 ГПК України

фіскальним чеком № 6876 від 18.12.2007р. і описом вкладення у цінний лист від

18.12.2007р. з  відміткою поштовим

штемпелем.

Розглянувши матеріали справи,

доводи апеляційної скарги та заслухавши представника ТОВ „Будстандарт”, колегія

суддів,  -

 В с т а н о в и л а:

26.03.2007р. ТОВ „Бишай Групп”

(продавець) і ТОВ „Будстандарт” (покупець) уклали договір купівлі-продажу,

посвідчений нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу

Миколаївської області ОСОБА_1. за реєстраційним № 666, предметом якого по п. 1

являється передача продавцем у власність покупцю цілісного майнового комплексу,

розташованого в місті Миколаєві по вулиці Айвазовського, будинок 13/3, та

прийняття покупцем у власність цього майна з сплатою за нього 2525000 грн.,

згідно опису: котельня за літ. У, загальною площею 858,80 кв. м., компресорна

за літ. Ж, загальною площею 353,80 кв. м., механічний цех за літ. Р, загальною

площею 1113 кв. м., депо за літ. К, загальною площею 264,80 кв. м., побутовий

корпус за літ. Л, загальною площею 377,10 кв. м., майстерня за літ. Ф, прохідна

за літ. Н, загальною площею 33,10 кв. м., газорозподільча підстанція за літ. Х,

залізнича вагова № 10, залізнича колія № 13 та огорожі № 2, 7, 8.

Ухвалою від 06.08.2007р. порушено

провадження по справі № 12/460/07 за позовом АТ „Укрінбанк” в особі

Миколаївської філії про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного

майнового комплексу по вул. Айвазовського, 13/3, у м. Миколаєві, укладеного

26.03.2007р. між ТОВ „Бишай Групп” та ТОВ „Будстандарт”.

Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 10.10.2007р. по даній справі на підставі заяви

позивача № 12/2301 від 01.10.2007р. про забезпечення позову  шляхом накладення арешту на цілісний майновий

комплекс по вул. Айвазовського, 13/3, в м. Миколаєві, заборони відповідачам ТОВ

„Бишай Групп” і ТОВ „Будстандарт”, та будь-яким іншим особам здійснювати

будь-які дії щодо розпорядження, відчуження зазначеного цілісного майнового

комплексу (купівля-продаж, іпотека, оформлення права власності, оренди,

передавати в статутний фонд тощо), внаслідок несплати ТОВ „Бишай Групп”

кредитних зобов'язань у сумі 987867,71 грн. і кредитних зобов'язань ПП „Тера і

Ко” в сумі 15864,49 грн., забезпечених цілісним майновим комплексом по вул. Айвазовського,

13/3, в м. Миколаєві, невиконання ТОВ „Бишай Групп” зобов'язань по договорам

застави (іпотеки) шляхом відчуження заставленого майна іншому власнику, по ст.

ст. 66, 67 ГПК України вжиті перелічені заходи до забезпечення вищенаведеного

позову з мотивів, викладених в описовій частині постанови. Наразі статтею 66

ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або

з своєї ініціативи  має право вжити

заходи до забезпечення позову. Причому забезпечення позову допускається в

будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може

утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким

чином, саме утруднення чи неможливість виконання судового рішення є єдиною

підставою для застосування заходів до забезпечення позову. Відповідно до вимог

ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому обов'язок

доказування і подання належних та допустимих доказів згідно названої статті ГПК

України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні

юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку

це стосувалося позивача, що мав обґрунтувати та довести належними і допустимими

доказами у певному процесуальному документі відповідно до ст.34 ГПК України

наявність  обставин для вжиття заходів до

забезпечення позову. Однак вказані приписи законодавства щодо обґрунтованості і

доведеності певними засобами доказування наявності обставин для вжиття заходів

до забезпечення позову  позивачем не

виконані. Так, з змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що її підґрунтям

являється саме заява позивача № 12/2301 від 01.10.2007р. про вжиття

вищеперелічених заходів забезпечення позову, котра не містить вищенаведеного

необхідного обґрунтування і доведення, а базується на твердженнях про наявність

заборгованостей у ТОВ „Бишай Групп” і ПП „Тера і Ко” за кредитними договорами і

продаж заставленого майна за умови існування в матеріалах справи Витягу про

реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 11804623 від 26.03.2007р., згідно

якому з Державного реєстру іпотек вилучено запис 2781694 з контрольною сумою

13В7Б1Б438 про обтяження вказаного цілісного майнового комплексу. Крім того,

задовольняючи заяву про забезпечення позову місцевий господарський суд всупереч

змісту останньої зазначив про наявність на даний момент у ТОВ „Бишай Групп” як

майнового поручителя за ПП „Тера і Ко” несплачених кредитних зобов'язань в сумі

987867,71 грн.

За таких умов та з врахуванням

положень п. 1.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про

деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776,

згідно якому при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд

має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття

відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і

адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення

збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом

позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне

виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення

виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття

таких  заходів; запобігання порушенню у

зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб,

що не є учасниками даного судового процесу, апеляційна скарга підлягає

задоволенню, а ухвала господарського суду скасуванню із-за невідповідності

вимогам чинного законодавства. 

 Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 ГПК України,

колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю „Будстандарт” задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду

Миколаївської області від 10.10.2007р. по справі № 12/460/07   скасувати.

Головуючий суддя                                                        

                          Н.Б.Таценко

Суддя                                                                                                            

М.В.Сидоренко         

Суддя                                                                                                             

М.А. Мишкіна

Постанова

підписана 10.01.2008р.