Рішення

від 16.12.2010 по справі 4/185-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/185-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16.12.2010                                                                Справа №  4/185-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом    державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"

м. Миколаїв

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича

компанія "Укрспецтехніка" м. Херсон  

про   стягнення   400874грн.26коп.

за участю  представників сторін:

від  позивача   -  юрист Коробченко А.В.

від  відповідача    -  юрист Кізім Т.О.

                                                  в с т а н о в и в:

          Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" (позивач по  справі) звернувся з  позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Укрспецтехніка" (відповідач) про  стягнення  289076грн.66коп. пені та 111797грн.60коп. штрафу, посилаючись на  порушення відповідачем строків виконання робіт по  ремонту перевантажувальної  техніки згідно з  умовами  договору підряду від 29.09.2009року №6-В.

          Ухвалою від 02.12.2010року розгляд  справи судом відкладався  через неявку в засідання суду відповідача та неподання  витребуваних  судом доказів.

          В засіданні суду 16.12.2010року  представник позивача позовні вимоги підтримав в повному розмірі та надав пояснення по  суті спору.

          Відповідач позовні вимоги не  визнає, в задоволенні позову просить  відмовити, обґрунтовуючи  свої  заперечення тим, що у нього відсутня  заявка позивача №181  від 14.10.2009року  на виконання ремонту техніки, а під цим же номером  і від цієї ж дати відповідачу передавалася заявка позивача  на проведення дефектації, яка є  зовсім  іншим документом. Оскільки  60-денний термін виконання ремонтних робіт  починається саме з  моменту отримання від позивача заявки на виконання ремонтних робіт, відповідач вважає, що у позивача не  виникло  права на нарахування штрафних санкцій за  порушення строку виконання цих робіт.

Крім того, за посиланням  відповідача,  при підписанні договору від 29.09.2009року сторонами  допущено арифметичну помилку і загальна вартість  робіт відповідно до додатку № 1 до  договору становить не 1597108грн.64коп., виходячи із якої нараховані штрафні санкції, а 1584108грн.64коп. Крім того, позивачем не враховані у відсотковому співвідношенні роботи,  які були  завершені станом на березень 2010року та які  відображені в акті від 16.04.2010року, тому  санкції підлягають нарахуванню  від вартості  тих робіт, відносно яких  допущено  прострочення, а позивачем вони нараховані від загальної вартості робіт за договором.

Також відповідач зазначає, що  при нарахуванні штрафних  санкцій позивачем не було враховано, що  затримка у виконанні ремонтних робіт мала місце внаслідок світової кризи  та затримки поставки  імпортних запчастин, які виготовляються в Німеччині та Фінляндії  лише під індивідуальне замовлення.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані до  справи  докази, заслухавши представників сторін, суд  встановив наступне.

Між державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (позивач по  справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Укрспецтехніка" (відповідач) 29.09.2009року  укладено договір №6-В згідно з яким позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов'язання виконати роботи з ремонту перевантажувальної техніки   своїми силами, технічними засобами, змінно-запасними частинами у власній ремонтній базі.

Згідно з  пунктами 3.2.2, 3.2.3  відповідач, зобов'язаний  виконати  роботи у строк не  більше 60 календарних днів з дати  отримання заявки  та здати  роботу  позивачу, як замовнику, у повністю закінченому стані після  проведення випробувань, здачі ЗЗЧ, які були зняті з техніки   та передати за актами прийому-передачі.

При цьому, при  підписанні договору сторони пунктом 4.3 договору   узгодили, що  виконані відповідачем роботи приймаються позивачем за актами  виконаних робіт, які оформляються  відповідачем, як виконавцем робіт,  у 2 примірниках на протязі 2 робочих днів після закінчення виконання робіт, а  позивач, відповідно до  пункту 4.4 договору, на протязі 5 робочих днів з дня одержання акту виконаних робіт, зобов'язаний направити  відповідачу  підписаний акт виконаних робіт або  в цей же термін надати  мотивовану  відмову від  приймання робіт.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок  суб'єктів господарювання  та інших  учасників господарських  відносин  виконувати  господарські зобов'язання  належним чином  відповідно до  закону, інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до  вимог, що  звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо  виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до  статті 629 ЦК України  укладений між сторонами  договір  від  29.09.2009року №6-В є  обов'язковим  для виконання обома сторонами і сторони  мають  дотримуватися взятих  на себе зобов'язань за договором.

Згідно з вимогами  ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  його виконання, то  воно  підлягає виконанню  у цей строк.

В судовому засіданні було встановлено, що 14.10.2009року  на виконання пункту 3.1.1 договору підряду позивачем  була передана, а відповідачем прийнята заявка №181 на виконання ремонту техніки, оригінал якої досліджувався в засіданні суду і залучений до  матеріалів справи.

Цього ж дня –14.10.2009року, відповідач вивіз техніку з  території позивача, що  підтверджується наданими до справи накладними №10 Б від 14.10.2009року,  № 11 Б від 14.10.2009року та  № 12 Б від 14.10.2009року.

На  виконання пункту  2.2 договору від 29.09.2009року   на підставі рахунку відповідача від  14.10.2009року № СФ 0000017  позивачем перераховано  відповідачу 50% договірної вартості робіт, що  становить 798554грн.32коп., що  підтверджується наданим до  справи платіжним дорученням №2980 від 16.10.2009року.

Остаточний розрахунок  здійснюється позивачем  на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт у термін 10 календарних днів з моменту отримання рахунку.

Таким чином, позивачем виконані обов'язки  за договором підряду від 29.09.2009року.

Строки  виконання  роботи за договором підряду є його істотною умовою  і встановлюються у договорі (ч.1 ст. 846 ЦК України).

З урахуванням зобов'язань  відповідача за умовами пунктів 3.2.2 , 3.2.3, 4.3 він повинен був виконати і здати виконані роботи позивачу  за актами  виконаних робіт на протязі 60 календарних днів. Враховуючи те, що  заявка  на виконання робіт відповідачем була отримана 14.10.2009року, він зобов'язаний був  передати позивачу відремонтовану техніку за актом приймання-передачі не  пізніше 12.12.2009року.

Відповідачем порушено  умови договору і  підрядні роботи по  ремонту техніки  вчасно не  виконані.

Так,   відповідач передав позивачу з  ремонту за актом приймання-передачі від 08.07.2010року автонавантажувач  TOYOTA 2FD-100, тягач “Терберг” –03.08.2010року, порушивши  при цьому строки  виконання робіт, а автонавантажувач “Sisu” TD 2512-F 2540 в/н 25тн на момент  звернення з  позовом взагалі не  передано.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають   правові наслідки, встановлені  договором, або  законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої  відмови  від  зобов'язання, якщо  це  встановлено  договором або  законом або  розірвання договору; зміна умов зобов'язання;  сплата неустойки (в тому числі штрафу,  пені); відшкодування збитків.  

Статтею 216 ГК України передбачено, що  учасники господарських  відносин  несуть  господарську відповідальність  за правопорушення у сфері  господарювання  шляхом застосування  до  правопорушників  господарських  санкцій  на підставах  і в порядку, передбачених  цим Кодексом, іншими  законами  та договором.

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними  санкціями  визнаються  господарські  санкції  у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських  відносин  зобов'язаний сплатити  у разі порушення ним правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного  виконання господарського  зобов'язання.

При цьому, відповідно до  ч.2 ст.231  ГК України у разі, якщо  порушено господарське зобов'язання в якому  хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до  державного сектору економіки, або порушення пов'язане з  виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції  застосовуються, якщо інше не  передбачено законом або  договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких  допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів –додатково стягується штраф у розмірі  7% вказаної вартості.

Матеріалами  справи  встановлено, що позивач  є державним унітарним  підприємством, заснованим на державній власності та входить  до  сфери  управління Міністерства транспорту та зв'язку України, тому на правовідносини сторін розповсюджуються вимоги ч.2 ст. 231 ГК України.

Вимога про  стягнення штрафу та пені заявлена позивачем  на підставі пункту 6.2 договору від 29.09.2009року, яким передбачено, що  за порушення  строків виконання  зобов'язання відповідачем  (пункту 3.2.2), він  сплачує пеню у розмірі 0,1% від  вартості робіт відносно  яких  допущено  прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад  тридцяти днів – додатково стягується штраф  у розмірі 7% зазначеної вартості.

Таким чином, враховуючи доведеність  факту порушення  відповідачем строків виконання робіт за договором, умови  договору та  приписи чинного законодавства, суд  вважає, що  вимога позивача про  стягнення з  відповідача 289076грн.66коп. пені за період з 13.12.2009року по 12.06.2010року та 111797грн.60коп. штрафу за прострочку виконання зобов'язання  заявлена  позивачем обґрунтовано.

Статтею 233 ГК України передбачено право  суду зменшити  розмір  санкцій, якщо  належні до  сплати  штрафні санкції  надмірно  великі порівняно  із  збитками  кредитора.  

Частиною 3 ст. 83 ГПК України  суду  також надано право зменшувати  у виняткових випадках  розмір  неустойки (штрафу, пені), яка  підлягає стягненню зі сторони, що  порушила зобов'язання.

З урахуванням вищезазначених норм права суд  враховує те,  що  нараховані позивачем штрафні санкції  в загальній сумі 400874грн.26коп.  є надмірно  великими порівняно із сумою договору, а також  те, що    виконання відповідачем зобов'язання за договором було  утруднено несвоєчасною поставкою запасних частин, які виготовляються за межами України і  лише під індивідуальне  замовлення,  що  підтверджується  підписаним обома сторонами актом  огляду техніки станом на 16.04.2010року.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до  висновку, що  нараховані позивачем санкції  є надмірно великими, тому  вони підлягають  зменшенню на  50%. Стягненню підлягають 144538грн.33коп.  пені та 55898грн.80коп.  штрафу.

Заперечення відповідача проти  позову судом відхиляються з урахуванням     наступного.

Доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України). Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.  

Позивачем не  надано   доказів які б відповідали принципам  належності та допустимості  в розумінні ст. 32, 34 ГПК України та підтверджували б  викладені в відзиві обставини.

Посилання відповідача на те, що у нього відсутня  заявка позивача №181  від 14.10.2009року  на виконання ремонту техніки, а під цим же номером  і від цієї ж дати відповідачу передавалася заявка позивача  на проведення дефектації, яка є  зовсім  іншим документом, спростовані матеріалами  справи, оскільки  позивачем надано  суду оригінал зазначеної  заявки  саме на  виконання ремонтних робіт, оригінал якої  досліджувався в засіданні суду та залучений до  матеріалів справи.  Заявка прийнята заступником директора по комерційній частині ТОВ “Торгово-виробнича компанія “Укрспецтехніка” Скориком В.А. та засвідчена печаткою відповідача і належних доказів, якими  б  ці факти  спростовувалися , відповідач суду не  надав.

Посилання   відповідача на те, що  при підписанні договору від 29.09.2009року сторонами  допущено арифметичну помилку і загальна вартість  робіт відповідно до додатку № 1 до  договору становить не 1597108грн.64коп., виходячи із якої нараховані штрафні санкції, а 1584108грн.64коп., також  судом відхиляють  з  огляду на презумпцію  правомірності  договору, встановлену  ст. 204 ЦК України, оскільки документального підтвердження визнання недійсним  додатку №1 до  договору підряду, яким  встановлена вартість  підрядних робіт, або  внесення змін до договору  в цій частині відповідачем не надано.

Не приймається судом, як належний доказ по  справі, і посилання відповідача на те, що  при нарахуванні штрафних  санкцій позивачем не була врахована вартість  робіт у відсотковому співвідношенні, які були  завершені станом на березень 2010року та які  відображені в акті від 16.04.2010року, оскільки за умовами  пункту 4.3  договору   підряду  виконання робіт підтверджується  актами  виконаних  робіт до яких  додається акт здачі-приймання ЗЗЧ, які були замінені відповідачем, а відповідно до  пункту 3.2.3 відповідач зобов'язаний передати виконані роботи  у повністю закінченому стані після проведення випробувань та здачі ЗЗЧ. Складання акту  від  16.04.2010року про часткове виконання робіт не передбачено умовами договору підряду, цей акт не є доказом належного виконання відповідачем обов'язків відповідно до  пунктів 3.2.3, 4.3 договору підряду, ним не  зазначено  суму частково виконаних  робіт, а акти фактично виконаних  робіт  підписані сторонами у встановленому законом і договором порядку, свідчать  про  те, що  роботи виконані відповідачем частково і  з порушенням строку встановленого пунктом 3.2.2 договору.

З урахуванням зазначеного  позовні вимоги підлягають  задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача в повній сумі.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

        Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, ч. 3 ст. 83, ст.84-85 ГПК України суд,

                                                  В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги  задовольнити частково.  

          2. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Укрспецтехніка" м. Херсон вул.Привокзальна, 18 кв. 35 або пр.Сенявіна, 27 р/р 26002139159 в МОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль” м.Київ МФО 380805 код 32391870  на користь державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" м. Миколаїв  вул.Заводська, 23 р/р 26000511163000 в ПАТ  “Перший Український Міжнародний банк” МФО  326438 код 01125608  - 144538грн.33коп.  пені,   55898грн.80коп.  штрафу,   4008грн.74коп.  витрат по сплаті  державного мита  та   236грн.00коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

                    Суддя                                                                 З.І. Ємленінова

                                                                                 Рішення оформлено відповідно до  ст. 84

                                                                      ГПК України і підписано  20.12.2010року.