Рішення

від 15.12.2010 по справі 44/59пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/59пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.12.10 р.                                                                                    Справа № 44/59пд                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою малого приватного виробничо-впроваджувального підприємства «Гермес» (представники Іваник Д.О. довіреність від 10.11.10 року, Соколов М.В. довіреність від 18.10.10 року) до товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» (представники Сідельников В.М. довіреність від 16.02.10 року, Чернишов В.М. довіреність від 01.07.09 року) про:

-          розірвання договору фінансового лізингу № 73/85  від 28.09.01 року;

-          зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу за договором фінансового лізингу № 73/85  від 28.09.01 року – будівлю блочного цеху, розташовану в місті Харцизьку по вулиці Шаумяна 2б (попередня адреса вулиця Цегляна 2), -  

                                                           ВСТАНОВИВ:

Мале приватне виробничо-впроваджувальне підприємство «Гермес» (далі – Товариство) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» (далі – Компанія) про розірвання договору фінансового лізингу № 73/85  від 28.09.01 року (далі – Договір), а також про зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу за Договором – будівлю блочного цеху, розташовану в місті Харцизьку по вулиці Шаумяна 2б (попередня адреса вулиця Цегляна 2) (далі – Приміщення). Позовні вимоги Товариства ґрунтуються на порушенні Компанією умов Договору у частині обов'язку використовувати Приміщення відповідно до умов Договору, що виразилося у вчиненні самовільного перепланування Приміщення без відповідного дозволу державних органів та лізингодавця.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та надали суду витребувані документи.

Представники Компанії заперечили проти позову, вказуючи на те, що позивач не довів, що Приміщення є саме тією нерухомістю, що передана за Договором через розбіжності у адресах, окрім того, відповідач вважає Приміщення власністю Компанії, яка отримала цю нерухомість згідно умов додаткової угоди до Договору від 05.08.03 року, тому позивач не вправі претендувати на вказане майно. Відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності та просив суд зупинити провадження у справі № 44/59пд до розгляду господарським судом Донецької області справи № 32/95пн та розгляду Донецьким окружним адміністративним судом справи № 2а-23432/10/0570, в перебігу якої розглядається питання щодо правомірності державної реєстрації права власності Товариства на Приміщення.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 15.12.10 року з 1015 до 1035 години.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Товариства не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки лізингодавця закритого акціонерного товариства „Завод Авангард” (далі – Завод) та лізингоотримувача Компанії, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання норм Закону України „Про фінансовий лізинг”, а також (оскільки правовідносини за Договором тривають після 01.01.04 року) і статей 806-809 ЦК України та статті 292 ГК України.

Таким чином, в силу статей 1, 3 та 6 Закону України „Про фінансовий лізинг”, статті 806 ЦК України та статті 292 ГК України та розділів 1-4 Договору, Завод зобов'язався надати у оплатне користування Компанії низку об'єктів нерухомості по вулиці Цегляній 2 в місті Харцизьку, у тому числі Приміщення, на строк до 28.09.16 року, а Компанія зобов'язалася прийняти зазначену нерухомість та сплачувати щомісячні лізингові платежі з правом викупу цього устаткування по закінченні строку дії лізингу.

Сумніви відповідача щодо ідентифікації Приміщення та будівлі блочного цеху, переданої за Договором через розбіжності у адресації – спростовуються матеріалами справи, які свідчать про те, що первинною адресою Приміщення було місто Харцизьк, вулиця Цегляна 2, наразі згодом в силу рішення виконавчого комітету Харцизької міської ради від 06.06.07 року № 355 Приміщенню присвоєно іншу адресу – місто Харцизьк, вулиця Шаумяна 2б. Означений факт зміни адресації спірного Приміщення встановлений також і постановою Вищого господарського суду України від 03.08.10 року у справі № 11/203пн між тими ж самими сторонами, з огляду на що, в порядку статті 35 ГПК України, зазначений факт сприймається судом як преюдиційний та такий, що не підлягає повторному доведенню.

Завод у справі господарського суду Донецької області № 43/326пн шляхом укладення мирової угоди від 22.11.05 року, затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 22.11.05 року у справі № 43/326пн, визнав право власності Товариства на низку об'єктів нерухомості, у тому числі й на Приміщення.

Разом з тим, додатковою угодою до Договору від 05.08.03 року, укладеною директором Компанії Чвала А.Ю. та директором-розпорядником Заводу Сідельниковим В.М., який діяв на підставі довіреності від 28.12.02 року, сторони передбачили, що право власності на Приміщення переходить до Компанії у разі покращення цієї нерухомості за рахунок газифікації, причому означене право власності переходить до Компанії з моменту передачі на баланс Харцизького управління з газопостачання та газифікації газопроводу середнього тиску. Означена додаткова угода до Договору від 05.08.03 року на момент розгляду справи № 44/59пд по суті недійсною, нікчемною або неукладеною визнана не була.

Юридичний факт передачі Компанією на баланс Харцизького управління з газопостачання та газифікації газопроводу середнього тиску достовірно підтверджено відповідним актом приймання-передачі та рішенням Харцизької міської ради від 21.10.04 року № 4/23-946, завірені копії яких судом залучено до матеріалів справи.

З урахуванням зазначеного, в силу презумпції правомірності набуття права власності, визначеної частиною 2 статті 328 ЦК України, а також в силу презумпції правомірності правочину (додаткової угоди до Договору від 05.08.03 року), визначеної статтею 204 ЦК України, суд вважає, що Компанія з 21.10.04 року набула речових прав власності на Приміщення на підставі додаткової угоди до Договору від 05.08.03 року.

Означене вказує на те, що зобов'язання Компанії та Заводу за Договором відносно Приміщення – з 21.10.04 року припинилися в порядку статті 606 ЦК України та статті 8 Закону України „Про фінансовий лізинг” - через поєднання лізингодавця та лізингоотримувача у одній особі.

Таким чином, позивач згідно норм статті 1 ГПК України не має правового інтересу до заявленого у справі № 44/59пд позову, оскільки не наділений відносно Приміщення правами лізингодавця на підставі Договору, з огляду на що, вчинення відповідачем дій щодо самочинного реконструювання Приміщення не може порушувати законних прав та інтересів Товариства, не може порушувати умов Договору та не може слугувати підставою для розірвання Договору.    

Враховуючи означене, суд відмовляє у задоволенні позову.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі – відхиляється судом з огляду на те, що позов у справі № 2а-23432/10/0570 Донецьким окружним адміністративним судом залишено без розгляду, а провадження у справі господарського суду Донецької області № 32/95пн зупинене до розгляду судом справи № 44/59пд.

Клопотання про застосування строків позовної давності – також не може бути задоволене, оскільки суд відмовив Товариству у задоволенні позову по суті.

З огляду на наведене, причиною відмови у задоволенні позову є відсутність правового інтересу позивача та презумпція правомірності додаткової угоди до Договору від 05.08.03 року.

На підставі означених норм національного матеріального права, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –   

                                                      ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову малого приватного виробничо-впроваджувального підприємства «Гермес» до товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» про розірвання договору фінансового лізингу № 73/85  від 28.09.01 року та про зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу за договором фінансового лізингу № 73/85  від 28.09.01 року – будівлю блочного цеху, розташовану в місті Харцизьку по вулиці Шаумяна 2б (попередня адреса вулиця Цегляна 2).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Повний текст рішення оголошено та складено 15 грудня 2010 року.

Суддя                                                               Мєзєнцев Є.І.                               

Надруковано у 3 примірниках:

1 –позивачу;

2 –відповідачу;

3 –господарському суду Донецької області