Рішення

від 14.12.2010 по справі 43/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/9

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.12.10 р.                                                                                    Справа № 43/9                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕНБЕСТ”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД”, м. Донецьк

про стягнення суми боргу в розмірі 2438,33 грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: представник не з'явився  

від відповідача: представник не з'явився  

Суд перебував у нарадчій кімнаті 14.12.2010р. з 13:40 год. до 13:55 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕНБЕСТ”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД”, м. Донецьк, про стягнення суми боргу в розмірі 2438,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №83-ОП від 01.01.2006р. в частині сплати вартості наданих послуг.

Ухвалою суду від 08.01.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №43/9.

Через канцелярію суду 02.02.2010р. надійшла зустрічна позовна заява ТОВ “ВОСХОД”, м. Донецьк до ТОВ “ВЕНБЕСТ”, м. Київ про визнання недійсним договору №83-ОП від 01.01.2006р., яка ухвалою суду від 08.02.2010р. була повернуто без розгляду, в порядку п.п.4, 10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 18.02.2010р. провадження у справі №43/9 було зупинено до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «ВОСХОД», м. Донецьк без номеру від 17.02.2010р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.02.2010р. у справі №43/9 та повернення означеної справи до господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2010р. апеляційну скаргу ТОВ “ВОСХОД”, м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.02.2010р. залишено без розгляду, а справу №43/9 повернуто господарському суду.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 17.05.2010р., 22.09.2010р., 09.11.2010р. касаційні скарги ТОВ “ВОСХОД”, м. Донецьк на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2010р. було повернуто скаржнику.

Супровідним листом Вищого господарського суду України №02.02-29/1063 від 10.11.2010р. справу №43/9 повернуто до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.12.2010р. поновлено провадження у справі №43/9.

Позивач в судове засідання не з'явився.

Відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з'явилися. Причин нез'явлення останній не пояснив та відзив на позовну заяву не надав.

Про час і місце слухання сторони були належним чином повідомлені, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалі від 08.12.2010р.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №83-ОП від 01.01.2006р., план (схема) об'єкту (додаток №1 до договору №83-ОП від 01.01.2006р.), умови розрахунку (додаток №2 до договору №83-ОП від 01.01.2006р.), акт вводу в експлуатацію охоронної сигналізації та технічного стану об'єкту (додаток №3 до договору №83-ОП від 01.01.2006р.), інструкцію про порядок здавання об'єкту під централізовану охорону, зняття об'єкту з охорони та порядок користування тривожною сигналізацією (додаток №4 до договору №83-ОП від 01.01.2006р.), список довірених осіб для взаємовідносин з охороною з питань охорони об'єкту (додаток №5 до договору №83-ОП від 01.01.2006рр.), додаткові угоди від 21.02.2006р., від 19.02.2009р. до договору №83-ОП від 01.01.2006р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ДцОП-07/83 від 31.07.2009р. у сумі 950,00 грн., №ДцОП-08/83 від 31.08.2009р. у сумі 950,00 грн., №ДцОП-09/83 від 17.09.2009р. у сумі 538,33грн., акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009р. по 17.09.2009р.

Також позивачем надано довідку №1392 від 21.12.2009р., у якій він підтвердив заборгованість відповідача у сумі 2 438,33 грн. за договором №83-ОП від 01.01.2006р. та довідку №1400 від 21.12.2009р., у якій він підтвердив, що у провадженні господарських судів або інших органів відсутній спір між ТОВ “ВЕНБЕСТ” та ТОВ „ВОСХОД” про стягнення заборгованості за Договором від 01.01.2006р. №83-ОП та раніше такий спір не вирішувався.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення сторін поважних причин нез'явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕНБЕСТ” (охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД” (клієнт) був укладений договір №83-ОП від 01.01.2006р. на централізовану охорону об'єкту: Торгівельного комплексу „Обжора”, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Туполева, 7Б.

За умовами договору клієнт передав, а охорона прийняла під централізовану охорону об'єкт, позначений на плані (схемі) – додаток №1 до договору. Об'єкт, що передається під централізовану охорону, обладнується засобами охоронної сигналізації та підключається до пульту централізованого нагляду охорони. Охорона об'єкту полягає у здійсненні централізованого нагляду за станом засобів сигналізації на об'єкті та негайному виїзді нарядів охорони при спрацюванні засобів сигналізації, що встановлюється на об'єкті з метою затримання сторонніх осіб, що незаконно проникли на об'єкт протягом періоду охорони. Охорона не приймає майно на зберігання і не вступає у володіння цим майном. Охорона приймає на себе зобов'язання про централізовану охорону об'єкта в цілому шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна клієнта, що в ньому знаходиться, у період знаходження об'єкту під охороною. Періодом охорони вважається час з моменту прийняття об'єкту під охорону до його зняття з охорони клієнтом. Цей час фіксується автоматично пультом централізованої охорони. Особливими умовами договору можуть бути передбачені обставини або умови, за яких період охорони вважається припиненим (пункт 1.1. договору). Охорона приймає на себе зобов'язання реагувати на сигнал „НАПАД” („тривожна кнопка”) без матеріальної відповідальності, на період часу: цілодобово (пункт 1.2. договору). Приймання об'єкту під охорону і зняття його з охорони, користування „тривожною кнопкою” здійснюється згідно з Інструкцією (додаток №4) (пункт 1.3. договору).

Сума вартості послуг визначається сторонами на основі розрахунку, що додається до договору (додаток №2). В разі зміни норм витрат на охорону, у тому числі при проведенні державної індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зростання (зменшення) витрат на утримання охорони, вартість охоронних послуг змінюється на основі наданого охороною обґрунтованого розрахунку без переоформлення договору за погодженням клієнта, що оформлюється угодою про узгодження договірної ціни, яка набирає чинності з моменту її підписання сторонами і є невід'ємною частиною цього договору. Якщо сторони не прийшли до згоди стосовно договірної ціни, цей договір може бути розірваний з ініціативи однієї із сторін в порядку, передбаченому договором (пункт 2.1. договору).

Згідно пункту 2.2. договору оплата витрат за обладнання об'єкту технічними засобами сигналізації, її капітального або поточного ремонту та охорону проводиться клієнтом у відповідності до умов цього договору. Передплата за послуги охорони проводиться щомісячно і вноситься клієнтом в термін 5 банківських днів кожного поточного місяця, згідно з рахунком-фактурою.

У додатку №2 до договору сторони визначили умови розрахунку. Так, вартість послуг охорони за один місяць становить суму: 1000,00 грн., ПДВ (20%): 200,00 грн., загальна вартість: 1200грн. (пункт 1 додатку). Вартість послуг охорони підлягає обов'язковій зміні (зростання, зменшення) прямопропорційно зміні індексу інфляції, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 3 додатку). У випадку зміни тарифів на послуги охорони письмова згода (протокол узгодження ціни) клієнта про оплату послуг за новими тарифами є достатньою для залишення договору в силі (пункт 4 додатку). Передплата клієнтом проводиться щомісячно, не залежить від фактичного часу охорони і вноситься клієнтом в термін 5 банківських днів кожного поточного місяця згідно з рахунком-фактурою. Якщо клієнт має заборгованість по оплаті послуг охорони, охорона не несе перед клієнтом матеріальну відповідальність за можливі збитки (пункт 5 додатку). Якщо оплата не здійснена клієнтом до 20 числа, охорона має право тимчасово не охороняти об'єкт, сповістивши про це клієнта (пункт 6 додатку). Якщо оплата за послуги охорони не здійснена клієнтом до кінця поточного місяця, система централізованої охорони автоматично з 1 числа наступного місяця зніме об'єкт з охорони. Після погашення клієнтом заборгованості за послуги охорони, об'єкт автоматично підключається під охорону (пункт 7 додатку).

Сторонами 19.02.2009р. підписано додаткову угоду до договору, згідно якої з 01.02.2009р. пункт 1 додатку №2 викладено в наступній редакції: „Вартість послуг охорони не залежить від фактичного часу спостереження й становить суму 791,67 грн., ПДВ (20%): 158,33 грн., загальна вартість: 950,00 грн. за один місяць”.

У розділі 3 договору визначено обов'язки охорони, зокрема, приймати об'єкт під централізовану охорону і здійснювати його охорону за допомогою технічних засобів (пункт 3.2. договору). У розділі 4 договору визначено обов'язки клієнта. У розділі 7 договору сторони визначили права охорони. Так, у пункті 7.2. сторони передбачили можливість охорони тимчасово не приймати об'єкт під охорону або припинити охорону у випадках визначених у цьому пункті. У розділі 8 договору сторони визначили права клієнта. Так, клієнт має право: вимагати від охорони звіт подій щодо охорони об'єкта (пункт 8.2. договору); інформувати керівництво охорони про недоліки у здісненні працівниками останнього договірних зобов'язань, що негативно впливають на стан забезпечення надійної охорони (пункт 8.3. договору); розірвати договір за власною ініціативою, згідно з умовами даного договору (пункт 8.4. договору).

Згідно пункту 9.1. договору, договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання. Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не вимагатиме його припинення, або переукладення, тоді він залишається в силі на попередніх умовах і на той же строк. Розірвання договору раніше строку, на який він укладений, може проводитись за згодою сторін, а також у випадках передбачених договором (пункт 9.2. договору). Кожна із сторін має право на дострокове розірвання договору, попередивши про це іншу сторону письмово за 15 днів (пункт 9.3. договору). Дострокове розірвання договору не звільняє клієнта від обов'язку сплатити охороні вартість фактично наданих послуг (пункт 9.4. договору).

Сторонами підписано акт вводу в експлуатацію охоронної сигналізації та технічного стану об'єкту (додаток №3 до договору), згідно з яким система охоронної сигналізації прийнята в експлуатацію у приміщенні ТК „Обжора”, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Туполева, 7Б.

Як вбачається з матеріалів справи, договір, додатки та додаткові угоди до нього підписані обома сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову. Сторонами погоджено всі істотні умови договору. На момент здійснення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ДцОП-07/83 від 31.07.2009р. у сумі 950,00 грн., №ДцОП-08/83 від 31.08.2009р. у сумі 950,00 грн., №ДцОП-09/83 від 17.09.2009р. у сумі 538,33грн., позивачем у липні, серпні та вересні 2009р. надано відповідачеві послуги з охорони об'єкту ТК „Обжора”, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Туполева, 7Б, загальною вартістю 2 438,33 грн. Відповідач у звязку з підписанням вказаних актів з прикладанням печатки юридичної особи повністю погодився з обсягами, якістю та вартістю наданих позивачем послуг за договором №83-ОП від 01.01.2006р.

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше. Як вбачається з умов договору сторонами передбачена попередня оплата охоронних послуг протягом перших п'яти банківських днів поточного місяця згідно з рахунком-фактури.

Проаналізувавши умови договору та належно оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про те, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги з охорони.

Таким чином відповідач мав сплатити вартість надаваних позивачем охоронних послуг у липні 2009р. у сумі 950,00 грн. до 07.07.2009р., у серпні 2009 р. у сумі 950,00 грн. до 07.08.2009р., у вересні 2009р. у сумі 538,33 грн. до 07.09.2009р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав, наразі надані послуги не сплатив. Внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 2 438,33 грн. Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано. Відомостей щодо позбавлення відповідача можливості подати будь-які докази матеріали справи не містять.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач у судове засідання не з`явився, правом на захист не скористався, проти доводів позивача не заперечив та заявлені вимоги не спростував.

Враховуючи наведене, суд вважає борг відповідача перед позивачем у сумі 2 438,33 грн. доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати згідно норм статті 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.202, 525, 526, 530, 549, 599, 613, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕНБЕСТ”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД”, м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 2 438,33 грн., задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД” (83102,                  м. Донецьк, пр. Ленінський, 11Б; ідентифікаційний код 31018243, п/р №26005301767916 в філії ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕНБЕСТ” (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 90/1; ідентифікаційний код 30310579, п/р №26001544705001 в філії “Розрахунковий центр” ПриватБанк, МФО 320649) суму боргу в розмірі 2 438,33 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Зубченко І.В.