Рішення

від 09.12.2010 по справі 40/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/253

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.12.10 р.                                                                                    Справа № 40/253                               

Суддя господарського суду Донецької області   Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні  справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ДОНГОРБАНК”, м. Донецьк

до відповідача приватного підприємства Виробничої фірми „ЛІСПРОМЦЕНТР”, м. Єнакієве

про стягнення 592 399 грн. 07 коп.  

за участю:

представників сторін:

від позивача: Непран О.П.  - юрисконсульт

від відповідача: Миронова Т.У. – бухгалтер

          З метою надання належної правової оцінки доводам та доказам сторін,  у судовому засіданні відповідно до вимог  частини 3 статті 77 ГПК України з 10 год. 20 хвил. 18.11.10р. по 10 год. 30 хвил. 09.12.10р. було оголошено перерву, що відображено у протоколі судового засіданні по даній справі.

      СУТЬ СПОРУ:  

                 Публічне акціонерне товариство „ДОНГОРБАНК” звернулося до господарського суду  з позовом до приватного підприємства виробничої фірми  „ЛІСПРОМЦЕНТР” про стягнення з останнього   заборгованості за овердрафтом в сумі 457 232 грн. 11 коп. та процентів   за прострочення повернення кредиту в  сумі 135 166 грн. 96 коп.  згідно  договору овердрафта  (кредитування рахунку №12 від 02.04.08р.).

                Відповідач  позов визнав у повному обсязі по викладеним у відзиві доводам.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача та відповдіача, суд встановив:

До початку розгляду справи по суті та відкриття судового засідання, роз'яснення прав та обов'язків учасникам судового процесу, від позивача згідно  статті 22 ГПК  України надійшло клопотання про уточнення періоду виникнення  основного боргу та процентів за несвоєчасне повернення  відповідачем кредиту за  договором овердрафта.

Крім того, позивачем заявлено клопотання  в розумінні вимог статті 66 ГПК України про забезпечення позову у вигляді  накладення арешту на все майно відповідача. У якості доводів щодо неможливого виконання рішення суду, позивач посилається на  відсутність у відповідача  на його рахунках грошових коштів в установах банку та майна, достатнього для погашення  заборгованості за кредитом у випадку задоволення  його вимог.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

              На час подання заяви про забезпечення позову, тягар доказування покладається на особу, яка її подала. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до  вимог ст. 33 ГПК України та належністю їх до спору згідно ст.ст. 34, 36 ГПК України.

             Клопотання позивача не мотивоване посиланням на відповідні докази, що доводять необхідність вжиття заходів по забезпеченню позову, а саме не надано доказів відсутності майна у відповідача за його індивідуальними ознаками, довідок банківських установ про брак грошових коштів на його рахунках тощо.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснив оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів та дійшов до висновку щодо їх необґрунтованості також з урахуванням наступного:

·          розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

·          забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

·          наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, що такий захід може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

·          імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів;

·          запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, і існує загроза його невиконання у майбутньому.

Відповідно до вимог статті 66, 67 ГПК України застосування заходів забезпечення позову у справі – є правом суду, з урахуванням  наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Дійсно такий захід повинен забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.  Втім, під час розгляду  клопотання позивача про забезпечення позову, суд  повинен забезпечувати збалансованість інтересів сторін, інших учасників судового процесу. До уваги судом приймається  визнання відповідачем позову та його бажання  здійснити погашення заборгованості за кредитом. З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для  задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову та відмовляє у його задоволенні, оскільки вважає такі дії порушенням господарської діяльності відповідача та позбавлення можливості його виконати свої зобов'язання за договором кредитування.

              Позов мотивовано тим, що 02.04.08р. між закритим акціонерним товариством „Донгорбанк”, правонаступником якого з 26.11.09р. є Публічне акціонерне товариство  „Донгорбанк”, далі Банк, та приватним підприємством Виробничою фірмою „ЛІСПРОМЦЕНТР”, далі Позичальник, було укладено договір овердрафта  (кредитування рахунку ) №12 від 02.04.08р., далі -  Кредитний договір.  

            Згідно  предмету договору зазначеного у пункті 1.1, Банк надає Позичальнику коростроковий кредит у формі овердрафту в сумі його максимального ліміту у розмірі 550 000 грн.,  строком погашення до 03.12.08р. Кредит надається під 30% річних за користуванням кредитом за строковою заборгованістю та під 35% річних за користуванням кредитом за простроченою заборгованістю (пунктом 3.3 Кредитного договору встановлюється максимальний ліміт овердрафту з укладенням додаткових угод).

Кредит був наданий шляхом сплати платіжних доручень відповідача з його поточного рахунку понад залишку коштів на ньому. Факт надання кредиту підтверджується випискою з рахунку відповідача за період з 02.04.08р. по 07.10.10р.

Пунктом 3.4  Кредитного договору передбачено, що погашення кредиту здійснюється автоматично шляхом зарахування коштів, які надходять на поточний рахунок Позичальника.

Відповідач свій обов'язок, визначений у підпункті 4.3.9 Кредитного договору щодо забезпечення надходження коштів на свій поточний рахунок у Банку у об'ємі, достатньому для сплати заборгованості по овердрафту, з урахуванням сум комісій  та нарахованих процентів, що підлягають сплаті Банку у повному обсязі не виконав. Таким чином, за період з 03.12.08р. по 07.10.10р. за ним утворився борг за овердрафтом в розмірі 457 232 грн. 11 коп., який позивач і намагається стягнути.

Підпунктом 4.3.4 Кредитного договору передбачений обов'язок  відповідача  у разі наявності заборгованості по овердрафту ( дебетове сальдо за поточним рахунком) початок операційного дня) сплачувати банку проценти.

Сума овердрафта відповідачем у повному обсязі  не погашено, а тому позивач наполягає на стягненні з нього додатково заборгованість за нарахованими процентами в сумі 135 166 грн. 96 коп. за період з 04.12.08р. по 01.10.10р.

Дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований,  виходячи із наступного, зокрема:

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір (овердрафт). Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даного виду кредитного договору, зокрема: щодо його предмету, ціни та строку його дії, порядку погашення розрахункових документів Позичальника з його поточного рахунку понад коштів на ньому та утворення дебетового сальдо на поточному рахунку,  автоматичного погашення заборгованості з рахунку Позичальника, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180,  181 ГК України та ст.ст. 638, 1048, 1054 ЦК України. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).  Відповідно до вказаної статті,  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.   

Свої обов'язки щодо своєчасного повернення кредиту овердрафту  відповідач не виконав, а тому позивач обґрунтовано наполягає на виконанні відповідачем основного зобов'язання та застосовує правові наслідки   такого порушення, як це зазначено у статті 611 ЦК України. Відповідач докази відсутності вини в розумінні вимог статті 614 ЦК України, суду не довів. Наявність заборгованості за овердрафтом в сумі 457 232 грн. 11 коп. на користь позивача підтверджено актом звірки розрахунків станом на 07.10.10р., підписаного сторонами без зауважень та пропозицій.

Відповідно до вимог статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В розумінні вимог статті  33  ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.  Господарський суд приймає тільки ті докази, як мають значення до справи ( стаття 34 ГПК України). Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, як це зазначено у статті 43 ГПК України. Позивачем доведено факт неповернення  відповідачем кредиту (овердрафту). Відповідач погодився з вимогами позивача, та підтвердив неможливість на час розгляду спору повернути  тіло кредиту та нараховані проценти.

          На підставі викладеного, позов у частині стягнення з відповідача  основного боргу за овердрафтом в сумі 457 232 грн. 11 коп., обґрунтований  та підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України Банк має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст. 1049 ЦК України).

Оскільки  не погашено основне зобов'язання – кредит за овердрафтом, позов у частині стягнення з відповідача заборгованості  за нарахованими процентами в сумі 135 166 грн. 96 коп. за період з 04.12.08р. по 01.10.10р.,  також обґрунтований та підлягає задоволенню.

          Витрати по держмиту в сумі  5 923 грн. 99 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн.  покладаються на відповідача у справі - приватне підприємство виробничу фірму „ЛІСПРОМЦЕНТР”,   на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

               У судовому засіданні, яке відбулося 09.12.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст.  599, 611, 614,  628, 638, 1048, 1049, 1054   ЦК України, ст. ст.  173, 174, 180, 181, 193, ст. ст.  4-2, 4-3, 22, 33, 34,  ч. 3 ст. 43, 44, 49, 66, 67, ч. 3 ст. 77,  82, 82-1, 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.    Позов Публічного акціонерного товариства „ДОНГОРБАНК” до приватного підприємства виробничої фірми  „ЛІСПРОМЦЕНТР” задовольнити.

2.  Стягнути  з  приватного підприємства виробничої фірми  „ЛІСПРОМЦЕНТР” 84500, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Шевченка , 54. ід. код 30615389, на користь:

             -  Публічного акціонерного товариства „ДОНГОРБАНК”, 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38,  ід. код 20365318,  основний борг за овердрафтом в сумі 457 232 грн. 11 коп., заборгованість по нарахованим процентам  в сумі 135 166 грн. 96 коп., витрати по державному миту в сумі 5 923 грн. 99 коп.  та  забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3.  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.              

Суддя                                                               Підченко Ю.О.                               

Повний текст рішення  складено – 13.12.10р.