Рішення

від 14.12.2010 по справі 5/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.10                                                                                 Справа № 5/117

За позовом Дочірнього Підприємства «Виробнича компанія Анталекс-Пак», м. Донецьк

до Дочірнього Підприємства «Луганський холодокомбінат»Відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод», м. Луганськ

про  стягнення 41533,61 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Новіков К.В.,довіреність № б/н від 28.10.2010;

від відповідача –Циганок Г.А. довіреність б/н від 12.03.2010.

Суть спору: дочірнє підприємство «Виробнича компанія Анталекс-Пак»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору поставки № 7с від 01.07.2010 у розмірі 39892 грн. 61 коп. та пені у розмірі 1641 грн. 00 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що загальний обсяг поставки товару за договором №7с від 01.07.2010р. мав складати 174899,25 грн., тоді як фактично поставка була виконана лише на суму 58771,09 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

01 липня 2010 року між сторонами у справі було укладено договір поставки № 7с, за умовами п. 1.1 якого продавець (позивач у справі) продає, а покупець (відповідач у справі) купує «Товар», згідно специфікації, що є невід'ємною частиною данного договору.

Згідно п. 4.1 договору умови оплати обумовлюються додатково у додатках до договору (специфікаціях, додаткових угодах).

01.07.2010 сторони підписали специфікацію до договору № 7с, в якій визначили, що позивач в строк з 22.07.2010 по 30.07.2010 поставляє відповідачу гофроящики та прокладки, а відповідач протягом 1-го банківського дня з дня отримання партії товару здійснює його оплату. Згідно умов специфікації поставка товару була поділена на три партії на загальну суму 174899,25 грн.

На виконання умов договору, позивач на підставі видаткової накладної № ПК-0000291 від 30.07.2010  по довіреності №261 від 23.07.2010р. (а.с.22) передав уповноваженому представнику відповідача визначений сторонами в специфікації товар на загальну суму 58771,09 грн., тоді як відповідач належним чином та в повному обсязі своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого станом на 04.11.2010 утворилась заборгованість у сумі 39892 грн. 61 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням  вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 39892 грн. 61 коп.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Сторони в пункті 9.2 договору визначили, що за несвоєчасну оплату товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожен день прострочення.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 9.2 договору, нараховано за період з 01.08.2010р. по 04.11.2010р. та заявлено до стягнення пеню у сумі 1641 грн. 00 коп.

Втім, оскільки, виходячи з умов оплати товару визначених сторонами в специфікації, датою прострочки платежу є 03.08.2010р., а не 01.08.2010р.як визначив позивач,  позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1603 грн. 90 коп. (39892,61х2х8,5/100/365*7 (з 03.08.10 по 09.08.10) та 39892,61х2х7,75/100/365*87 (з 10.08.10 по 04.11.10).

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за поставлений позивачем товар відповідачем надано не було.

Посилання відповідача на те, що позивач не здійснив поставку товару в повному обсязі, суд до уваги не приймає, оскільки це не звільняє відповідача від обов'язку оплатити вже отриманий товар.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                              в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього Підприємства «Луганський холодокомбінат» Відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод», м. Луганськ, вул. Свердлова, буд. 197 А, код ЄДРПОУ 24846227 на користь Дочірнього Підприємства «Виробнича компанія Анталекс-Пак», м. Донецьк, вул. Умова, 1Ц, код ЄДРПОУ 33005765 борг у сумі 39892 грн. 61 коп.,  пеню у сумі 1603 грн. 90 коп., а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 414 грн. 97 коп. та 235 грн. 79 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

           Суддя                                                                                     Т.В.Васильченко

Дата підписання рішення - 20.12.2010.