13/7
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.10 Справа № 13/7
про стягнення 16 003 грн. 33 коп.
Суддя Яресько Б.В.
Представники:
Від позивачаСавченко Ю.В. дов. № 1юр від 01.12.2010 р.
Від відповідача
Обітоцька О.М. дов. № 116 від 17.12.2010 р.
У засіданні брали участь:
секретар судового засідання Скрипник М.С.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 13 680 грн. 78 коп., інфляційних нарахувань –1 682 грн. 74 коп., 3 % річних –639 грн. 81 коп. за договором № 195/78 від 15.10.2008 р.
Позивач позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач позов визнав частково в сумі основного боргу –13 680 грн. 78 коп. Нарахування передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України просить не стягувати, посилаючись на відсутність належного фінансування з боку держави.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами по справі 15 жовтня 2008 року був укладений договір № 195/78 на постачання енергії у вигляді гарячої води, за яким позивач зобов'язався поставляти відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води, а відповідач оплачувати її за встановленими тарифами на умовах договору.
Згідно п. 6.2. договору розрахунки за теплову енергію відповідач зобов'язаний здійснити не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
За теплову енергію на суму 38 097 грн. 47 коп. поставлену з січня по квітень 2009 року відповідач розрахувався в неповному обсязі, в наслідок чого утворився борг в сумі 13 680 грн. 78 коп.
Відповідач наявність боргу в сумі 13 680 грн. 78 коп. визнає.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 13 680 грн. 78 коп., та втрати від інфляції в сумі 1 682 грн. 74 коп. за період з 11 квітня 2009 р. по 31 жовтня 2010 р. та 3 % річних за той же період в сумі 639 грн. 81 коп. нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 195/78 від 15.10.2008 р. в сумі 13 680 грн. 78 коп.
За таких обставин, сума основного боргу підлягає стягненню.
Позивачем також заявлена вимога про стягнення інфляційних нарахувань –1 682 грн. 74 коп., 3 % річних –639 грн. 81 коп.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Доводи відповідача стосовно відсутності його вини в простроченні виконання зобов'язання, не можуть бути підставою для відмови в стягненні нарахувань передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України
Вимоги позивача в цій частині також є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 160 грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 44,49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства «Регіональний медико-реабілітаційний центр», Луганська область, м. Красний Луч, вул. Бочневського, буд. 4А, ідентифікаційний код 30463800, на користь комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго Краснолуцької міської ради», Луганська область, м. Красний Луч, вул. Васильченко, 19, ідентифікаційний код 32163587, борг в сумі 13 680 грн. 78 коп., інфляційні нарахування –1 682 грн. 74 коп., 3 % річних –639 грн. 81 коп., державне мито у сумі 160 грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., наказ видати.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення
Суддя Б.В. Яресько
Дата підписання повного тексту рішення
23 грудня 2011 року
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2010 |
Оприлюднено | 05.01.2011 |
Номер документу | 13316951 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні