Рішення

від 22.12.2010 по справі 4/194-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/194-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22.12.2010                                                                            Справа №  4/194-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом    товариства з обмеженою відповідальністю “Бісем Телеком” м.Київ

до     товариства з обмеженою відповідальністю  “Промальп-Строй” м.Херсон  

про   стягнення  63790грн.70коп.

за участю  представників сторін:

від  позивача   - уповноважена особа  Стефан Л.В.

від  відповідача    - уповноважена особа  Кучерявий О.С.

                                        в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Бісем Телеком” (позивач) звернулося з  позовом до товариства з обмеженою відповідальністю  “Промальп-Строй” про стягнення 53768грн.16коп. перерахованих відповідачу як  авансовий платіж  за договором підряду від 05.11.2009року №05-11/09, посилаючись на  те, що  відповідачем не  виконані підрядні роботи у встановлений договором строк. Крім того позивач просить стягнути 4327грн.92коп. пені, 4207грн.89коп. –3 % річних, 1486грн.73коп. втрат від інфляції, посилаючись на несвоєчасне повернення відповідачем грошових коштів.

Заявою від 16.12.2010року позивач  відповідно до ст.22 ГПК України зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені до 2791грн.65коп., залишивши незмінними позовні вимоги  в іншій частині позову.

Відповідач позовні вимоги не  визнає, посилаючись на те, що  затримка  виконання підрядних  робіт  мала місце  з  вини самого позивача, який не  передав підряднику передбачений договором робочий проект  у відповідності до  якого  повинні виконуватися підрядні роботи. Він  зазначає,  що  ним частково, на суму 66881грн.06 коп. виконані підготовчі підрядні роботи, але акт  виконаних робіт  позивачем не  підписано

Справа розглядалася з  перервами, які відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалися в засіданнях 9.12.2010року та 16.12.2010року.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані до  справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги підлягають задоволенню  частково з  урахуванням  наступного.

Між  позивачем та відповідачем 05.11.2009року укладено договір №05-11/09 згідно з яким  відповідач, як підрядник, зобов'язався виконати  комплекс будівельно-монтажних робіт у відповідності до  робочого проекту у встановлений договором строк, а позивач, як замовник, зобов'язався  прийняти  виконані підрядником роботи  та документацію і оплатити  їх на умовах, встановлених  договором.

Строк договору сторони узгодили  з моменту його підписання до виконання сторонами своїх  обов'язків.

Позивач, як  замовник, виконав свої  обов'язки за договором підряду відповідно до  пункту 5.2.1  і  на підставі рахунку-фактури відповідача № СФ-0000035 від 03.11.2009року перерахував відповідачу  авансовий платіж в розмірі 40% від  вартості робіт по  договору протягом 5 банківських днів з  моменту підписання договору, що  підтверджується наданим до  справи платіжним дорученням №140 від 09.11.2009року.

Остаточний платіж за умовами  пункту  5.2.3 договору підряду здійснюється замовником після підписання заключного акту  приймання-передачі виконаних  робіт та акту приймання-передачі документації, протягом  10  банківських днів.

Відповідно до ч.1  ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих  етапів є  істотною  умовою  договору і  визначаються сторонами  у договорі підряду шляхом встановлення календарної дати  початку    та закінчення виконання .

Строк виконання робіт сторонами  визначено  пунктом 2.1 договору підряду  - 30 календарних днів з  моменту підписання договору, та обумовлено, що  підрядник у строк не  пізніше 45 календарних днів зобов'язаний надати замовнику  документацію на об'єкт, передбачений додатком А до договору а також  будь-яку іншу документацію, яка вимагається відповідно до  норм та стандартів, встановлених чинним законодавством для виконання подібного роду робіт.   

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок  суб'єктів господарювання  та інших  учасників господарських  відносин  виконувати  господарські зобов'язання  належним чином  відповідно до  закону, інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до  вимог, що  звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо  виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до  статті 629 ЦК України  укладений між сторонами  договір підряду  від 05.11.2009року  є  обов'язковим  для виконання обома сторонами і сторони  мають  дотримуватися взятих  на себе зобов'язань за договором.

Матеріалами  справи  підтверджується, що   відповідач не  виконав підрядні роботи  в строк, встановлений  пунктом 2.1 договору. Не надано ним доказів виконання підрядних  робіт та їх  передачі позивачу  в порядку визначеному пунктами  2.7, 2.10, 2.11, 2.12 договору і в  засідання суду.

При  цьому посилання відповідача на виконання попередніх  робіт  на суму 66881грн.06 коп. не  підтверджено  жодними  належними доказами  відповідно до  умов  вищезазначених  пунктів договору підряду, а його  посилання на невиконання позивачем  пункту 1.1 договору підряду і непередання йому  робочого проекту  та документації на об'єкт  будівництва не  є  підставою утримання отриманих  від позивача коштів, так як за умовами  договору підряду ці кошти  перераховані як  авансовий платіж  в рахунок  виконання підрядних робіт, які відповідачем не  виконанні.

Таким чином, з урахуванням  змісту  пункту 11.4 договору підряду,  відповідач, як  підрядник,  порушивши  строки  виконання робіт  та виготовлення документації  більш ніж  на 2 тижні без  будь-яких  письмових  обгрунтувань, фактично  відмовився від  виконання підрядних  робіт.

Відповідно до  ч.3  ст.849 ЦК України  якщо під час виконання  роботи  стане  очевидним, що  вона не  буде виконана  належним чином, позивач, як  замовник,  має право у будь-який час відмовитися від  договору підряду  і вимагати  відшкодування збитків.

З урахуванням вищезазначеного, вимоги позивача про  стягнення 53768грн.16коп., як  понесених ним збитків у зв'язку з  невиконанням робіт  відповідачем  більш  ніж на протязі року, підлягають задоволенню.

Розглядаючи  позовні вимоги про  стягнення  4207грн.89коп. втрат  від  інфляції та 1486грн.73коп. –3% річних суд  виходить із  того, що відповідно до  частини  2 ст. 625 ЦК України, на яку позивач посилається як на підставу стягнення цих коштів,   боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом.

Зазначеною  нормою  передбачена відповідальність боржника за невиконання  грошового зобов'язання. За умовами  договору підряду відповідач зобов'язався виконати  підрядні роботи та передати їх  замовнику. Будь-які грошові зобов'язання відповідача перед позивачем договором не  передбачені, тому правові підстави  стягнення інфляції  та 3% річних, як  додаткової суми  за прострочку виконання грошового зобов'язання відсутні.

Судом відхиляється посилання  позивача на те, що  зазначені суми  нараховані у зв'язку з невиконанням  відповідачем вимоги позивача про  повернення коштів, яка зазначена в претензії  №13 від 22.03.2010року, оскільки  належних  доказів надіслання цієї претензії кур'єрською поштою, як це  стверджував позивач,  суду не  надано. Надана ж до  справи (арк.справи 27) копія транспортної  накладної  №00205604 від 13.03.2010року не  є  таким доказом,  так як  вона не підтверджує факту отримання  відповідачем цієї вимоги  (підпис директора  і дата вручення документу на накладній відсутні).

Розглядаючи  позовні вимоги  про  стягнення пені суд  виходить  із наступного.

Відповідно до  ст.230 ГК України  штрафними  санкціями  визнаються  господарські  санкції  у вигляді  грошової  суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник  господарських  відносин  зобов'язаний сплатити  у разі порушення ним   правил  здійснення господарської  діяльності, невиконання  або  неналежне  виконання  господарського  зобов'язання.

При  цьому статтею 547 ЦК України встановлено, що  правочин  щодо  забезпечення виконання зобов'язання  вчиняється  у письмовій формі. Зазначена стаття  має  імперативний характер  і сторони  не  можуть  відступити  від нього, оскільки виконання  зобов'язання відповідно до  ст. 548 ч.1 ЦК України забезпечується якщо  це  встановлено  договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України  №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про  відповідальність за несвоєчасне  виконання  грошових  зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на користь  одержувачів цих  коштів  за прострочку  платежу пеню в розмірі, що  встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 зазначеного Закону  ( в редакції  Закону від 10.01.2002року) встановлено, що  розмір  пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від  суми  простроченого  платежу та не  може перевищувати подвійної  облікової  ставки  Національного  Банку України, що  діяла в період , за який сплачується пеня.

При  укладенні договору  підряду сторони пунктом 7.3  узгодили, що  у разі невиконання робіт підрядником у зазначений пунктом 2.1 договору строк, він  зобов'язаний сплатити  замовнику пеню у розмірі облікової ставки  НБУ вартості  замовлених робіт на об'єкт. Але при цьому пунктом 7.3 договору сторони не  узгодили за який саме період нараховується пеня у разі прострочення виконання зобов'язання.

          Таким чином, заявлена до  стягнення пеня задоволенню  не  підлягає, оскільки  умовами  договору не  передбачено за який саме період  треба брати  облікову ставку НБУ при  нарахуванні пені.  

          На  підставі вищезазначеного, позовні вимоги підлягають  задоволенню частково.

          Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться  на сторони  пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог.

          В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

                Керуючись ст.ст. 44, 49, 77,  82-85 ГПК України суд,

                                                   В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги  задовольнити частково.  

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  “Промальп-Строй” м.Херсон Одеська площа, 6 А п/р 26002130081800 в АКІБ “УкрСиббанк” м.Харків МФО 351005 код 31917712  на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Бісем Телеком” м.Київ вул.Патриса Лумумби, 4/6 корп. А оф. 609 п/р 26002010005842 у філії УнікКредит Банк ТзОВ в м.Києві МФО 300744 код 36424112  –53768грн.16коп. основного боргу,  537грн.68коп.  витрат по сплаті  державного мита  та 198грн.92коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

3. В задоволенні позовних  вимог  про  стягнення 2791грн.65коп. пені, 4207грн.89коп. втрат  від  інфляції, 1486грн.73коп. –3% річних  відмовити.

Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                 Рішення підписано  27.12.2010року.