Рішення

від 22.12.2010 по справі 14/229-пд-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/229-ПД-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22.12.2010                                                                Справа №  14/229-ПД-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства освіти і науки України,

       позивача-2: управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації,

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду державного майна України,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Херсонського професійного машинобудівного ліцею, м.Херсон

до відповідача-1:Херсонського регіонального відділення Української державної інноваційної фінансово-кредитної установи,

      відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни", м.Херсон

      відповідача-3: Відкритого акціонерного товариства "Завод "Прибій", м.Херсон  

про  визнання недійсними договору застави та прилюдних торгів  

прокурор - М'яло Н.В.

за участю представників сторін:

від  позивача 1 - Меренков В.Ю. - заст. нач. управл. освіти облдержадмін., дов. №9/1-9/124 від 01.11.2010р.

від позивача 2 - Меренков В.Ю. - заст. нач. управл. освіти облдержадмін.

від третьої особи-1 - Маляренко А.О., провідн. спеціаліст, дов. №105 від 10.02.2010р.

від третьої особи-2 - Мотін  В.В., представник, дов. №1 від 15.09.2010р.

від  відповідача  1- Дудкін Р.А., юрист 1 кат., дов. №46 від 06.12.2010р.

від відповідача 2 - Долгополов О.В., представник, дов. від 01.01.2010р.

від відповідача 3 -  Долгополов О.В., юрисконсульт, дов. від 01.02.2010р.

Сутність справи: Перший заступник прокурора Херсонської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах Міністерства освіти та науки України, Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації, в якому просить суд визнати недійсним укладений 30.12.1997р. між ВАТ "Херсонські комбайни"та Херсонським регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії договір застави нерухомого майна в частині включення в заставу будівлі учбово-виробничого корпусу та цеху ПТУ-1 м.Херсона, а також визнати недійсними проведені прилюдні торги з реалізації зазначених приміщень на підставі ст.48 Цивільного кодексу України та зобов'язати сторони повернути все отримане за угодами.

Прокурор також просить суд поновити строк позовної давності для захисту порушеного права.

Мотивуючи позов, позивач посилається на порушення прав та інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати від імені держави управлінські функції щодо майна, закріпленого за державними установами та організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, незаконним відчуженням такого майна; невідповідністю оспорюваного договору застави приписам статей 11, 12 та 20 Закону України "Про заставу", оскільки договір укладено за відсутності  дозволу Фонду державного майна України щодо майна підприємства в процесі приватизації без визначення індивідуальних ознак предмета застави та без погодження зі спостережною радою.

Відповідачі позов не визнають з тих підстав, що спірне майно було набуто у власність ВАТ "Херсонські комбайни" за наслідками приватизації, законність якої підтверджено проведеними перевірками. Прокуратурі Херсонської області було відомо про проведення прилюдних торгів з моменту їх оголошення, з огляду на що відсутні підстави для поновлення позовної давності; судовими рішеннями у справах №13/244-ПД та №9/43 встановлено відсутність у Фонду державного майна України права володіння 52,33% акцій ВАТ "Херсонські комбайни".

Зокрема, у наданих відзивах відповідачі зазначають, що заявляючи позов, прокурор необгрунтовано визначив Міністерство освіти та науки України та Управління освіти та науки Херсонської облдержадміністрації як органи, уповноважені   державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.09.1993р. №689, якою Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії було зобов'язано передати з балансу ВО "Херсонський комбайновий завод ім.Петровського Г.І." на баланс ПТУ №1 м.Херсона навчальний корпус, майстерні, побутовий комплекс, гуртожиток виконана не була, в зв'язку з чим до позивачів не перейшли повноваження щодо управління спірним майном.

Таким чином, позов заявлено в інтересах не уповноваженої особи.

Єдиним органом, який мав повноваження щодо управління спірним майном був Фонд державного майна України. Натомість даний державний орган у 2004 році скористався процесуальним правом оскарження договору застави від 30.12.1997р., але рішенням господарського суду Херсонської області у задоволенні позову було відмовлено, а судом встановлено, що оспорювана угода не зачіпає прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки він не є акціонером ВАТ "Херсонські комбайни".

Затвердження ФДМ України відповідними наказами та розпорядженнями акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВО "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського " та плану приватизації державного майна, до складу якого увійшло спірне майно, є  свідченням підтвердження волевиявлення держави, як суб'єкта права власності, на відчуження цих об'єктів у обумовлений спосіб, що здійснюється органом приватизації відповідно до наданих повноважень.

Об'єкти освіти, які належать підприємствам та відомствам, можуть приватизуватися за умови збереження освітянського призначення.

Приміщення ПТУ №1 м.Херсона у відповідності до розпорядження Міністерства сільськогосподарського і транспортного машинобудування СРСР від 02.06.1998р. №35-55ц за погодженням з Радою Міністрів УРСР було передано з балансу органів народної освіти на баланс виробничого об'єднання комбайнового заводу та входили до цілісного майнового комплексу, утримувались за рахунок підприємства і готували для нього кадри. При цьому освітянське призначення приміщень ПТУ було збережено, як того вимагає ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", в редакції, яка діяла на момент приватизації.

Звертають увагу суда, що й після реалізації будівлі учбово-виробничого корпусу та цеху ПТУ №1 з прилюдних торгів, освітянське призначення майна збережено, до цього часу машинобудівний ліцей ( що є правонаступником ПТУ №1) здійснює підготовку фахівців для підприємств Херсонської області.

Згідно затвердженого головою Фонду державного майна України 10.03.1994р. статуту ВАТ "Херсонські комбайни" (п.5.1, 5.2) товариство є власником переданого засновником майна перетвореного державного підприємства, набутого на підставах, не заборонених законом.

Щодо зобов'язання сторін повернути отримане за оспорюваними угодами, то такий  спосіб захисту прав та інтересів держави не призведе до відновлення майнових прав держави, в особі її органів, оскільки спірне майно за наслідками реституції повертається до його власника, яким є ВАТ "Херсонські комбайни", а не Міністерства освіти і науки України чи Управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації.

Щодо позовних вимог відносно визнання  недійсними прилюдних торгів, відповідачі зазначають, що реалізація арештованого нерухомого майна належить до повноважень Державної виконавчої служби.

Придбання майна з прилюдних торгів належить до правочинів купівлі-продажу, які можна визнати недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів, тобто, підставою визнання торгів недійсними може бути порушення вимог ч.1 ст.203 ЦК України або ст.207 ГК України.

Підставами визнання недійсними прилюдних торгів є, як правило, порушення приписів нормативно-правових актів, якими встановлюється порядок реалізації арештованого майна. Недійсність торгів взаємно пов'язана із суттєвим порушенням їх проведення та впливом цих порушень на формування результатів торгів.

Всупереч статей 32, 33 ГПК України позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідачами або будь-якою іншою особою, що є стороною у справі, порушено права позивачів у правовідносинах щодо проведення прилюдних торгів з реалізації спірного майна. У іншому випадку,  зацікавлена особа в порядку, визначеному ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", мала б оскаржувати дії щодо включення до актів опису та арешту майна спірних об'єктів, що є передумовою подальшої реалізації майна.

Відповідач - Херсонське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії відповідно до Положення про відділення та довідки Головного управління статистики у м.Києві №7179 від 02.10.2007р. не є юридичною особою, не володіє процесуальною правоздатністю та не може бути стороною у господарському процесу, тому провадження у справі відносно нього має бути припиненим.

Третя особа - Фонд державного майна України у наданому суду письмовому відзиві позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на приписи ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" в редакції, що діяла на момент приватизації державного виробничого об'єднання, відповідно до якої приватизації не підлягають: об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом. Об'єкти освіти, які належать підприємствам та відомствам, можуть приватизуватися за умови збереження освітянського призначення.

Звертає увагу суда, що на момент видачі ним наказів щодо приватизації існувала та діяла постанова Кабінету Міністрів України від 01.09.1993р. №689 "Про передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд", згідно з якою міністерства, відомства, корпорації були зобов'язані забезпечити до 01.10.1993р. передачу підпорядкованими підприємствами і організаціями на баланс професійних навчально-виховних закладів, будівель і споруд згідно з додатками, до яких увійшло й ВО "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського", яке мало забезпечити передачу майна ПТУ №1. Натомість зазначена постанова залишилась не виконаною, що призвело до помилкового включення спірного об'єкта до переліку майна, що підлягає приватизації.

Доводить також до відома суду, що на момент укладення спірного договору застави від 30.12.1997р. Фонду належало 52,33% акцій ВАТ "Херсонські комбайни".

Прокурор звернувся з клопотанням, в якому просить суд зупинити провадження у справі до розгляду іншої пов'язаної з нею справи №40/151 за позовом першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах Міністерства освіти та науки України, управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації до Фонду державного майна України та ВАТ "Херсонські комбайни" про визнання недійсними наказів ФДМ України №8-РПП від 11.03.1994р. в частині включення до плану приватизації та наказу №13-АТ від 11.03.1994р. в частині включення до статутного фонду ВАТ навчального корпусу, побутового комплексу, гуртожитку, в яких розміщувалось ПТУ №1; наказу від 09.11.1993р. про затвердження акту оцінки майна ВО "Херсонські комбайни" в частині включення вищеперелічених об'єктів до акту оцінки.

Зазначає, що постановою Вищого господарського суду України скасовано судові рішення про відмову прокурору у задоволенні позову, а справу направлено на новий розгляд.

Позивачі підтримали заявлене клопотання.

Відповідачі просять суд залишити заявлене клопотання без задоволення з огляду на його необгрунтованість та безпідставність.

Зазначають, що заявником клопотання у передбачений законом спосіб, як того вимагають приписи ч.1 ст.79 ГПК України, не доведено пов'язаність цих справ та неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №40/151, що розглядається іншим судом.

Надавши оцінку доводам сторін, суд залишає заявлене клопотання без задоволення, врахувавши наступне.

За правилами ч.1 ст.79 ГПК України для вирішення питання про зупинення провадження у справі необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;  чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне   значення. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеження своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Господарський суд, розглядаючи справу №14/229-ПД-06 не обмежений своєю юрисдикцією щодо дослідження та надання правової оцінки наданим в матеріали справи доказам, зазначені справи мають різні: предмети, доводяться різними  обставинами, якими сторони обгрунтовують свої вимоги і заперечення, і їх можливо встановити самостійно в процесі розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, прокурора, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до умов інноваційного договору від 17.11.1997р. №012, з метою реалізації інноваційного проекту "Створення виробничих потужностей та забезпечення підготовки виробництва зернозбиральних комбайнів "Славутич КЗС-9", Херсонським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України  з державного бюджету України відповідачу - ВАТ "Херсонські комбайни" надано інноваційну позику у сумі 11 500 000грн.

Зобов'язання за інноваційним договором забезпечено укладеним договором застави нерухомого майна від 30.12.1997р., до складу предмету застави якого, у числі іншого майна, увійшло спірне майно-будівля учбово-виробничого корпусу та цеху ПТУ №1 м.Херсона.

Неналежне виконання ВАТ "Херсонські комбайни" зобов'язань за інноваційним договором було підставою для стягнення заборгованості по наданій позиці на підставі виконавчого документа у примусовому порядку.

19.12.2005р. Херсонською філією СПД "Укрспецюст" було проведено прилюдні торги №78 з продажу арештованого ДВС у Суворовському районі м.Херсона майна ВАТ "Херсонські комбайни", до складу якого також увійшло спірне майно.

Згідно протоколу торгів №1 від 19.12.2005р. їх переможцем стало ВАТ завод "Прибій", яке сплатило за майно 4 750000грн.

За наслідками проведених торгів державним нотаріусом їх переможцю - ВАТ завод "Прибій" 18.01.2005р. було видане свідоцтво про придбання майна (серія ВСО №203895), згідно з яким ним набуто право власності на учбово-виробничий корпус та цех, що розташовані за адресою: м.Херсон, вул.Тираспільська, 1.

Метою придбання учбово-виробничого корпусу та цеху було збереження його освітянського призначення і підготовка фахівців для заводу і підприємств області.

Прокурор просить суд визнати недійсними договір застави нерухомого майна від 30.12.1997р. в частині включення до нього будівлі учбово-виробничого корпусу та цеху ПТУ №1 та проведених з реалізації цих об'єктів прилюдних торгів, посилаючись на порушення вимог правових норм статей 11, 12, ч.6 ст.20 Закону України "Про заставу", а саме: відсутність дозволу відповідного уповноваженого органу (Фонд державного майна України) на передачу в заставу спірних об'єктів; відсутність у договорі застави переліку індивідуальних ознак майна, що передається в заставу; порушенням ВАТ "Херсонські комбайни" статутних застережень, відповідно до яких розпорядження майном товариства на суму, що перевищує 20% статутного фонду здійснюється за погодженням спостережної ради.

Порушення інтересів Міністерства освіти і науки України в результаті проведених прилюдних торгів прокурор вбачає в реалізації учбових приміщень, в яких розміщувалося ПТУ №1, та безпідставному відчуженні майна учбового закладу, утримання якого здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Вирішення зазначеної справи було предметом неодноразових судових розглядів та прийнятих за їх наслідками судових актів: рішення господарського суду Херсонської області від 30.11.2009р., яким у задоволенні позовних вимог відмовлено; постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 31.03.2010р., якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін; постанови Вищого господарського суду України від 07.09.2010р., якою попередні судові рішення скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення по суті.

Відповідно до статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд відмовляє у задоволенні позову з врахуванням наступного.

На підставі наказів Фонду державного майна України від 12.04.1993р. №12-ДП та згідно заяви про приватизацію за реєстр. №256 видано дозвіл на приватизацію ВО "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського"; від 11.03.1994р. №13-АТ "Про перетворення державного ВО у ВАТ" вирішено перетворити державне виробниче об'єднання у відкрите акціонерне товариство.

Цими наказами було встановлено, що ВАТ є правонаступником державного підприємства, яке приватизується.

Створена на підставі наказу ФДМ України від 21.06.1993р. №204-ПК комісія з приватизації державного підприємства відповідно до Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 08.09.1993р. №717, здійснила оцінку вартості  державного майна, після чого акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу виробничого об'єднання, до якого увійшло також спірне майно навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку, ПТУ №1 був затверджений розпорядженням Фонду від 09.11.1993р. №234-РОМ.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.03.1994р. №153-Р прийнято рішення щодо приватизації виробничого об'єднання у ВАТ, на підставі розпорядження ФДМ України від 11.03.1994р. №8-РПП затверджено план приватизації, а 11.03.1994р. Фондом прийнято наказ №13-АТ щодо створення ВАТ та затвердження його Статуту.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 Статуту ВАТ "Херсонські комбайни" є власником переданого засновником майна перетвореного державного підприємства, продукції виробленої товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

В процесі дослідження наданих в матеріали справи: плану приватизації державного майна виробничого об'єднання, акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу та переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ, встановлено, що спірні об'єкти учбово-виробничого корпусу та цеху ПТУ №1 м.Херсона по вул. Тираспільській, 1 входять до складу приватизованого цілісного майнового комплексу.

Зазначений факт не спростований і підтверджується у наданих суду поясненнях уповноваженими представниками як регіонального відділення Фонду , так і ВАТ "Херсонські комбайни".

Відтак, вищеперелічені накази, розпорядження та інші документи (акти оцінки, план приватизації) є формою підтвердження волевиявлення держави, як суб'єкта права власності, в особі її уповноваженого органу, на відчуження цілісного майнового комплексу ВО відповідно до наданих повноважень.

За змістом статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч.2 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" в редакції, яка діяла на момент приватизації, цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт із закінченим  циклом виробництва продукції (робіт, послуг), приватизації не підлягають: об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а  також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом. Об'єкти освіти, які належать підприємствам та відомствам можуть приватизовуватися за умови збереження освітянського призначення.

Приміщення ПТУ №1 у відповідності до розпорядження Міністра сільськогосподарського і транспортного машинобудування СРСР від 02.06. 1988р. №35-55Ц за погодженням з Радою Міністрів УРСР було передано з балансу органів народної освіти на баланс виробничого об'єднання, на період приватизації, будівля учбово-виробничого корпусу та цеху ПТУ №1 входили до цілісного майнового комплексу, утримувалися за рахунок підприємства і готували для нього кадри.

Освітянське призначення цих приміщень збережено до наступного часу, як того вимагає ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", в редакції, яка діяла на момент приватизації, що не заперечується уповноваженим представником професійного машинобудівного ліцея у наданих суду усних поясненнях.

Дійсно, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.1993р. №689 Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії зобов'язано  було забезпечити до 01.10.1993р. передачу з баланса виробничого об'єднання на баланс ПТУ №1 навчального корпусу, майстерні, побутового комплексу та гуртожитку. Таким чином забезпечити таку передачу мали відповідні міністерства і відомства, що ними зроблено не було. Крім того, на підставі наказів ФДМ України від 12.04.1993р. №12-ДП та №204-ПК від 21.06.1993р. на підставі поданої заяви державному виробничому об'єднанню  був виданий дозвіл на приватизацію, працювала комісія з приватизації, а спірні об'єкти з метою збереження освітянського призначення були включені до переліку підлягаючого приватизації цілісного майнового комплексу.

Відтак, на момент укладення оспорюваного договору застави ВАТ "Херсонські комбайни" був законним власником будівлі учбово-виробничого корпусу та цеху ПТУ №1 і здійснював свої правомочності власника відповідно до загальних принципів, встановлених правовими нормами статей 316, 317, 319 ЦК України.

Щодо відсутності дозволу ФДМ України на укладення договору застави, суд враховує наступне.

Процесуальними нормами статей 32, 33, 34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, ФДМ України у наданому суду письмовому відзиві посилається на те, що на момент укладення оспорюваного договору застави (30.12.1997р.) йому (Фонду) належало 52,33% акцій ВАТ "Херсонські комбайни", натомість будь-якими належними доказами цей факт не підтверджений.

Належних доказів на підтвердження цього факту (витягу з реєстру власників іменних цінних паперів) Фондом суду не надано. При цьому,  іншими вищепереліченими доказами, наданими в матеріали справи, підтверджений той факт, що станом на дату укладення оспорюваного договору ВАТ "Херсонські комбайни" був власником цілісного майнового комплексу, до складу якого входило також і спірне майно.

Сукупність об'єктивних даних та фактичні матеріали справи не підтверджують факту наявності у Фонда на момент укладення договору застави (30.12.19997р.) 52,33% акцій ВАТ.

Щодо порушення статутних застережень, то відповідно до рішення спостережної ради від 04.11.1997р. №8 (т.2, а.с.97) погоджено умови інноваційного договору, а директору ВАТ доручено підготувати перелік об'єктів для включення до договору застави та підписання договору застави.

Крім того, суд зауважує на тому, що за своєю правовою природою придбання майна з прилюдних торгів є правочином, наслідком якого є набуття майнових прав покупцем майна, отже у випадку визнання їх (торгів) недійсними не відбудеться відновлення майнових прав держави, які прокурор вважає порушеними, оскільки при приведенні сторін у первісний стан, покупець має повернути майно його власнику, яким є ВАТ "Херсонські комбайни", до статутного фонду якого були включені спірні об'єкти в процесі проведеної приватизації.

Не відбудеться також поновлення майнових прав держави і у випадку визнання недійсним за наведених прокурором підстав і договору про заставу, оскільки зазначене майно знову ж таки залишається у його власника, в зв'язку з чим суд робить висновок, що обраний прокурором спосіб захисту порушеного права не призведе до відновлення прав держави, які прокурор вважає порушеними.

За загальним правилом, встановленим ст.216 ЦК України, наслідком укладення правочину, що не відповідає вимогам закону і визнається недійсним, є двостороння реституція, яка полягає у тому, що кожна сторона недійсного правочину має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину.

Звертаючись з такою вимогою про застосування двосторонньої реституції, прокурор не обгрунтував та не визначив, яким чином і в який спосіб відбудеться повернення спірного майна Міністерству освіти і науки України та управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації, в інтересах яких заявлений позов та інтереси яких прокурор вважає порушеними.

Суд припиняє провадження у справі відносно відповідача - Херсонського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії за п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки відділення не є юридичною особою, не володіє процесуальною правоздатністю і не може бути стороною у господарському процесі, що підтверджується наданими суду належними доказами - Положенням про ХРВ Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та витягом з ЄДРПОУ станом на 28.10.2010р. (т.4, а.с.14-19)

З огляду на викладене, суд не має правових підстав для задоволення заявленого позову.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82- 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Припинити провадження у відношенні відповідача - Херсонського регіонального відділення Української державної інноваційної фінансово-кредитної установи.  

         Суддя                                                                                      Н.О. Задорожна

           Дата підписання рішення

               відповідно до вимог ст. 84 ГПК України