41/177
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.12.2010 р. справа №41/177
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В. Алєєвої І.В.
суддів:Дучал Н.М.
за участю представників сторін:
прокурор:Пономарьов А.О.
від позивача 1:не з'явився
від позивача 2:Маркєвич К.А. –дов. від 21.10.10.
від відповідача:не з'явився
від 3-ї особине з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь
на рішення господарського суду
Донецької області
від17.11.2010 року
у справі№41/177
за позовом:Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі: Маріупольської міської ради м. Маріуполь та Державної екологічної інспекції в Донецькій області м. Донецьк
до відповідача:Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Державна екологічна інспекція Азовського моря м. Маріуполь
простягнення шкоди, заподіяної в наслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 204096,63грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2010 року у справі №41/177 (головуючий суддя О.М.Сковородіна, судді: О.І.Склярук, Т.М. Риженко) задоволено позов Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури м. Маріуполь, заявленого в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м. Маріуполь та Державної екологічної інспекції в Донецькій області м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державної екологічної інспекції Азовського моря м. Маріуполь про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 204096,63 грн.
Стягнено з Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Маріупольської міської ради шкоду, заподіяну внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 204096,63 грн.
Рішення господарського суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. На думку заявника апеляційної скарги висновки господарського суду не ґрунтуються на нормах чинного природоохоронного законодавства. Відповідач наполягає на тому, що у Державної екологічної інспекції в Донецькій області відсутня юридична компетенція для проведення перевірки джерела забруднення атмосфери, оскільки ВАТ "МК "Азовсталь" є об'єктом контролю Державної екологічної інспекції Азовського моря, тому вказаний перевіряємий об'єкт знаходиться поза зоною діяльності позивача, визначеною чинним законодавством.
Крім того, відповідач зазначає про те, що розрахунок шкоди, здійснений Державною екологічною інспекцією на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за №48/16064, тобто на підставі підзаконного нормативно-правового акту, що не відповідає приписам Конституції України та чинному природоохоронному законодавству, де вказано, що збитки, спричинені порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають стягненню в порядку та розмірах, встановлених законом.
Заявник апеляційної скарги просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Маріупольська міжрайонна природоохоронна прокуратура та другий відповідач, Державна екологічна інспекція в Донецькій області м. Донецьк, проти апеляційної скарги заперечують, вважають доводи, викладені в апеляційній скарзі, такими, що не ґрунтуються на приписах діючого законодавства та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Прокуратура та другий відповідач наполягають на правомірності проведення перевірки відповідача Державною екологічною інспекцією в Донецькій області. Стверджують про доведеність вчинення відповідачем правопорушення чинного природоохоронного законодавства, вважають, що здійснений розрахунок шкоди на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" не суперечить нормам чинного законодавства.
Маріупольська міжрайонна природоохоронна прокуратура та Державна екологічна інспекція в Донецькій області м. Донецьк просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.
Перший позивач, Маріупольська міська рада м. Маріуполь та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державна екологічна інспекція Азовського моря м. Маріуполь, наданим їм правом не скористались, відзивів не надали.
Перший позивач, відповідач та третя особа своїх представників до судового засідання не направили, причин неявки суду не повідомили, про час та місце засідання суду сторони були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2010 року про порушення провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на нез'явлення в судове засідання представників першого позивача, відповідача та третьої особи, достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України – справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника апеляційної скарги, вислухавши прокурора та представника другого позивача, що прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2009р. у справі №41/177 задоволено позовні вимоги Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради та Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 204096,63 грн.
Вказане рішення скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.03.2010 року та у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2010 року у даній справі скасовані рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2009 року і постанова Донецького апеляційного господарського суду від 10.03.2010 року та справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачу надано дозвіл №1412336900-25 від 30.03.09р. на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами терміном дії до 30.03.2014р., затверджений граничнодопустимий викид для джерел викиду № 206, № 203 та № 1211.
Державною екологічною інспекцією в Донецькій області з 10.06.2009 року по 13.06.09 року згідно плану роботи проведено відбір проб викидів від стаціонарних джерел ВАТ "МК "Азовсталь" та здійснено перевірку дотримання природоохоронного законодавства на підприємстві відповідача, про що складено відповідні акти відбору проб викидів стаціонарних джерел та протоколи вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, протоколи вимірювань параметрів газопилового потоку.
За результатам вимірювань було встановлено перевищення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин, а саме:
- джерело викиду №206 працювало в режимі наднормативного викиду оксидів азоту (в перерахунку на діоксид азоту), оксиду вуглецю та діоксиду сірки з 10.06.09р. по 13.05.09р. 35,42год.;
- джерело викиду №1211 працювало в режимі наднормативного викиду оксиду вуглецю з 11.06.09р. по 12.05.09р. 21,5год.;
- джерело викиду №203 працювало в режимі наднормативного викиду оксидів азоту (в перерахунку на діоксид азоту) та діоксиду сірки з 10.06.09р. по 13.05.09р. 18,33год.
У відповідності до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за №48/16064 (Методика) другим відповідачем здійснені наступні розрахунки:
- розмір відшкодування збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин оксидів азоту (в перерахунку на діоксид азоту), оксиду вуглецю та діоксиду сірки від джерела викиду № 206 склав 158624,72 грн.;
- розмір відшкодування збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин оксидів азоту (в перерахунку на діоксид азоту) та діоксиду сірки від джерела викиду №203 склав 21961,76 грн.;
- розмір відшкодування збитків за наднормативний викид забруднюючої речовини оксиду вуглецю від джерела викиду № 1211 склав 23510,15 грн.
Разом розмір відшкодування збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин від всіх джерел викидів склав 204096,63 грн.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
У відповідності до статті 11 цього ж Закону для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлених Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.
Згідно із статтею 34 цього ж Закону шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
У відповідності до статті 51 даного Закону підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища ” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм Методики другим позивачем була розрахована сума збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відповідача, в розмірі 204096,63 грн.
Згідно з пунктом 1.1. Методики вона розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про охорону атмосферного повітря", постанов Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 №1520 "Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію" та від 28.12.2001 №1780 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", наказу Мінприроди України від 27.06.2006 №309 "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за №912/12786.
Пунктом 1.2. Методики передбачено, що вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).
Ця Методика поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства (п.1.4. Методики).
Таким чином, судова колегія вважає, що здійснений другим відповідачем розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 204096,63 грн., відповідає приписам чинного законодавства, тому посилання заявника апеляційної скарги на неправильне застосування Методики є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на приписах діючого законодавства.
Крім того, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються твердження заявника апеляційної скарги щодо відсутності у Державної екологічної інспекції в Донецькій області повноважень щодо здійснення державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства на підприємстві відповідача.
Так, у відповідності до статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.
Частиною 1 статті 62 Господарського кодексу України встановлено, що підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (ч. 1, 3 ст. 64 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
В абзаці 3 пункту 1 "Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.06р. №548 передбачено, що повноваження інспекції поширюються на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території, віднесеної до зони діяльності Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції та Державної екологічної інспекції Азовського моря.
Згідно з п. 7 "Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря", затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 527 від 06.12.06р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.07р. за № 39/13306 (в редакції на момент проведення перевірки), діяльність інспекції поширюється на територію від державного кордону України з Російською Федерацією (Новоазовський р-н Донецької області), територію завширшки сто метрів від урізу води Азовського моря, його заток та лиманів у межах Донецької, Запорізької, Херсонської областей та території Кримського півострова до мису Казантип (смт. Щолкіне) включно, а також Арабатської стрілки.
Таким чином, судова колегія погоджується із висновком господарського суду про те, що на момент здійснення перевірки відповідач, як суб'єкт перевірки, не знаходився на території, на яку поширювалась діяльність третьої особи, Державної екологічної інспекції Азовського моря, тому перевірка, здійснена другим позивачем правомірно, у відповідності до наявних у нього повноважень для здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.
Судом першої інстанції було досліджено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2010р. у справі №2а-15654/09/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Державної екологічної інспекції в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування припису від 30.06.09р., відмовлено у задоволені позову про визнання протиправними дій інспекції з підстав відсутності порушень в діях посадових осіб Державної екологічної інспекції в Донецькій області при проведенні перевірки на підприємстві ВАТ "МК "Азовсталь" та, як слід, відповідно до чинного законодавства, відсутності підстав для скасування припису від 30.06.09р. Зазначений судовий акт набув законної сили.
З огляду на викладене, та надані до матеріалів справи документи, судова колегія вважає, що заявлені позовні вимоги доведені належним чином.
Беручи до уваги наведене позов господарським судом задоволений правомірно.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2010 року у справі №41/177 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2010 року у справі №41/177 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.
Постанова підписана та направлена сторонам 30.12.10.
Головуючий М.В.Калантай
Суддя І.В.Алєєва
Суддя Н.М.Дучал
Надруковано 10 прим.:
1 прим. – у справу;
2 прим. –прокурору:
3 прим. - сторонам;
1 прим. –3-й особі;
1 прим. –ГСДО;
2 прим. –ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.12.2010 |
Оприлюднено | 05.01.2011 |
Номер документу | 13339885 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Калантай М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні