Рішення

від 27.12.2010 по справі 16/125-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/125-Д

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" грудня 2010 р. Справа № 16/125-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                         судді Прядко О.В.  

за участю представників сторін:

від позивача:  не з'явився

від відповідача:  Поставенський О.А., довіреність від 26.03.2008р.  

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (с. М.Рача, Радомишльський район)  

до Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк (м.Київ) в особі Відділення "Житомирська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк (м. Житомир)

про визнання договорів недійсними

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними кредитного договору №КЮ 059/04 від 25.11.04р., договору застави від 17.12.04р. (реєстр.№2107), іпотечного договору від 17.12.04р. (реєстр.№2105), іпотечного договору від 17.12.04р. (реєстр.№2103), укладених між СТОВ "Терра" та Акціонерним комерційним банком "Мрія", правонаступником якого є відповідач.

Заявою  №56 від 19.09.08р. (т.2,а.с.77-81) позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсними кредитний договір №КЮ 059/04 від 25.11.04р., договір застави від 17.12.04р. (реєстр.№2107), іпотечний договір від 17.12.04р. (реєстр.№2105).

Позов мотивовано тим, що при укладенні договору застави  від 17.12.04р. (реєстр.№2107) сторонами не були дотримані вимоги Закону України "Про заставу" в частині конкретизації заставного майна, внаслідок чого неможливо достовірно встановити, яке саме майно позивача передане в заставу, тобто не визначено предмет застави; а також наявна невідповідність переліку майна, яке фактично передане в заставу з тим, яке зазначено у додатку до договору застави. Що стосується договору іпотеки, то позивач вважає, що всупереч ст. 582 ЦК України визначена у договорі іпотеки вартість об'єкта не відповідає звичайним цінам. У зв'язку з наведеним укладений між сторонами кредитний договір №КЮ 059/04 від 25.11.04р., на думку позивача, є незабезпечений, що має наслідком визнання його недійсним, оскільки вид забезпечення відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України відноситься до істотних умов кредитного договору.

Крім того, позивачем було надано письмові пояснення №9 від 24.02.2010р. (т.3,а.с.93-94) та № 14 від 12.03.2010р. (т.4,а.с.1-2) стосовно суми заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором №КЮ 059/04 від 25.11.04р., в яких позивач зазначає, що не має можливості самостійно встановити суму заборгованості перед банком.

В судовому засіданні 17.05.2010р. представником позивача було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для перевірки належності підпису на платіжних дорученнях №1 від 17.12.2004р. та №1 від 14.03.2005р. генеральному директору СТОВ "Терра" Войводіч Ю.А. (т.4,а.с.55-56). Представник відповідача проти заявленого клопотання заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.4,а.с.65-67).

Суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки отримання кредиту позивачем не заперечується, а проведення експертизи не надасть можливості визначити суму кошів, отриману позивачем за кредитним договором.

Позивач в судове засідання 27.12.2010р. свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Ухвали господарського суду від 25.10.2010р., 09.11.2010р. та 30.11.2010р., що були направлені відповідачу за адресою: вул.Заводська,1, с.Мала Рача Радомишльського району Житомирської області, повернулися до суду з відміткою органу зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (т.5,а.с.9-17).

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідач у відзивах  на позовну заяву №493/800-04-2 від 02.07.2008р. (т.2,а.с.50), №645/800-04-2 від 11.06.08р. (т.2,а.с.56-57), №943/800-04-2 від 05.09.08р. (т.2,а.с.66) та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, просили у його задоволенні відмовити, посилаючись на відповідність оспорюваних договорів вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідачем були надані письмові пояснення щодо порядку перерахування кредитних коштів, що видані СТОВ "Терра" за кредитним договором  №КЮ 059/04 від 25.11.04р. (вх. № 3071/10 від 30.03.2010р., т.4,а.с.23),  та додаткові пояснення №864/800-04-2 від 09.12.2010р. стосовно порядку оформлення банком операцій по перерахуванню коштів згідно поданих клієнтом платіжних доручень  (т.5,а.с.1).

Також представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про заміну сторони №863/800-04-2 від 09.12.2010р. (т.4,а.с.139-149).

На підставі ч. 1 ст. 25 ГПК України у зв'язку із зміною найменування юридичної особи господарський суд здійснює заміну відповідача - Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Відділення "Житомирська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк її правонаступником - Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк в особі Відділення "Житомирська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

25.11.2004р. між Акціонерним комерційним банком "Мрія", правонаступником всіх прав і обов'язків якого є ПАТ ВТБ Банк (т.4,а.с.148,зворотня сторона), в особі директора Житомирської філії АКБ "Мрія", та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Терра" (позичальник) укладено кредитний договір №КЮ 059/04 (т.1,а.с.10-11), за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти (кредит у вигляді відкличної поновлюваної кредитної лінії) в сумі 3500000,00 грн. зі строком кредитування до 24.11.2006р. та сплатою позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 24% річних.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позивача по кредитному договору сторони уклали ряд договорів.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив визнати недійсними договір застави від 17.12.04р. (зареєстрований нотаріусом за №2107) з додатком №1 (т.1,а.с. 48-60) та іпотечний договір від 17.12.04р. (зареєстрований нотаріусом за №2105) (т.1,а.с.65-68).

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону.

Згідно з ч.1 ст. 12 вказаного Закону України (в редакції, чинній на момент укладення договору застави від 17.12.2004 р.) у договорі застави повинно бути зазначено найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце проживання) сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її розмір і строк виконання зобов'язання, опис предмета застави, а також будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода .

Статтею 584 ЦК України передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.  Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Згідно умов договору застави від 17.12.04р. (реєстр.№2107) заставодавець (позивач) передав заставодержателю (відповідачу) в заставу рухоме майно, яке складається з транспортних засобів та об'єктів рухомого майна льонозаводу, згідно з додатком № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, рухоме майно описане в п.3 цього договору, що знаходиться в Житомирській області, Радомишльський район, с.Мала Рача, вул. Заводська, 1 (п.1 договору).

Відповідно до п.3 договору застави від 17.12.04р. (реєстр.№2107), предметом  застави є:

- обладнання льонозаводу в кількості 228 найменувань (згідно додатку №1) на загальну суму 1904539,00 грн.;

- технічні засоби - три трактора із зазначенням назви, реєстраційного номеру та року випуску; загальна вартість автотранспортних засобів складає 207450,00грн.;

- виробничі запаси: льонотреста в кількості 500 тонн на загальну суму 425000,00грн.; насіння льону насіннєвого в кількості 120 тонн на суму 576000,00грн.; молодняк великої рогатої худоби в кількості 88 голів на суму 92400,00грн.; насіння вівсу в кількості 80 тонн на суму 48000,00 грн.; насіння жита в кількості 160 тонн на суму 104000,00грн.

Молодняк ВРХ, що є об"єктом застави (виробничі запаси), відноситься до товарів в обороті, оскільки загальновідомим фактом є те, що тварини природно протягом певного проміжку часу (в даному випадку протягом дії договору) набирають вагу, на їх утримання та відгодівлю витрачаються кошти, змінюється у зв'язку з цим їх вартість, тобто фактично відбувається оборот і переробка товару силами заставодавця (позивача).

Згідно додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87 (зареєстрованого в  Міністерстві юстиції України 21.06.99р. за №396/3689)  "тварини на вирощувані та відгодівлі" (тотожне поняття молодняк) відносяться до оборотних активів (код рядка 110). Оборотні активи цим Положенням визначені як грошові кошти та їх еквівалент, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу (проміжку часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг) чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про заставу", яка діяла на момент укладення договору застави від 17.12.2004 р., договір застави товарів у обороті або в переробці повинен індивідуалізувати предмет застави шляхом зазначення знаходження товарів у володінні заставодавця чи їх розташування в певному цеху, складі, іншому приміщенні або іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави.

Тобто, одним із способів індивідуалізації предмета застави є зазначення знаходження товарів у володінні заставодавця, що й мало місце при укладенні спірного договору застави (п.1, п.п.8.1., 8.2., 9.4. договору застави).

Як вбачається з договору застави, в заставу передано обладнання льонозаводу саме в кількості 228 найменувань. Хоча в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору застави, вказана кількість всього рухомого майна СТОВ "Терра", однак озелення та благоустрій, забір залізобетонний, площадка водоканалу та автодороги, площадки для мийки, теплиця, не є об'єктами застави, оскільки перелічене не є обладнанням.

Слід також зазначити, що сума 1904539,00 грн. - це вартість обладнання, яку оцінили сторони по договору застави, а вказана в додатку сума - це балансова вартість.

Опис переданих технічних засобів не суперечить чинному на момент укладення договору застави законодавству. Зазначення  назви, років випуску та реєстраційних  номерів тракторів вказує на те, що вони зареєстровані в підрозділі Держтехнагляду у встановленому законодавством порядку, як передбачено Правилами державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних машин, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, затвердженими Наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2004р. № 221. Крім того, цей факт підтверджує сам позивач в своїй позовній заяві (уточненій)(т.2,а.с.79).

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що договір застави від 17.12.2004 р. не відповідає вимогам ст.12 Закону України "Про заставу", ст.584 ЦК України, зокрема в частині визначення предмету застави.

Щодо позовної вимоги СТОВ "Терра" про визнання недійсним іпотечного договору від 17.12.04 р. (реєстр.№2105) господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно абз. 2 ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.1 укладеного між сторонами іпотечного договору від 17.12.04р. (реєстр.№2105)(т.1,а.с.65-68) предметом  іпотеки є передача іпотекодавцем (позивачем) іпотекодержателю (відповідачу) нерухомого майна - майнового комплексу, що складається з об'єктів нерухомого майна льонозаводу та розташований в Житомирській області, Радомишльський район, с.Мала Рача, вул.Заводська,1 на земельній ділянці площею 16,48 га.

Перелік будівель та споруд, переданих в іпотеку, зазначено в п. 3 іпотечного  договору .

Господарський суд не вбачає наявними підстави для визнання недійсним вищевказаного іпотечного договору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі  ст.627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст.629 ЦК України ).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.6 ст.5 Закону України "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до ст.582 ЦК України оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Вартість предмета іпотеки (майнового комплексу) відображена в пункті 4 укладеного між сторонами іпотечного договору: сторони оцінили його в 4000000 грн. Слід зазначити, що сторони діяли добровільно, тобто здійснили своє волевиявлення.

При оцінці майна як предмету іпотеки необхідно враховувати ряд умов, зокрема встановлення можливої ціни продажу, у т.ч. на дату можливого звернення, а не лише на дату укладання договору, яка може відрізнятися від фактичної ринкової ціни (заставна ціна завжди нижча від сподіваної ціни продажу) та інше.

В січні 2003 р.  набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 р., який передбачає нові правила визначення звичайної ціни на товари, роботи й послуги, що застосовуються для розрахунку податку на прибуток підприємств.

Оподаткування отриманої виручки податком на прибуток дає підстави стверджувати  про  вплив таких  правил  на ціноутворення в господарських операціях.

Сфера застосування звичайної ціни обмежується декількома випадками:

- визначення валових витрат у зв'язку з виплатою винагород особам, пов'язаним із суб'єктом господарювання;

- визначення валових витрат у зв'язку зі збитками, понесеними суб'єктом господарювання внаслідок продажу товарів, робіт, послуг;

- визначення вартості товарів і послуг під час бартерних операцій;

- визначення розміру доходу, отриманого від продажу товарів, робіт, послуг пов'язаним особам;

- визначення витрат, понесених господарюючим суб'єктом податку в зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг у пов'язаних осіб;

- визначення витрат господарюючого суб'єкта, понесених зі сплати відсотків за депозитами, орендними платежами, цивільно-правовими договорами особам, пов'язаним з господарюючим суб'єктом;

- визначення розміру дивідендів, виплачених у негрошовій формі;

- визначення вартості майна, отриманого під час ліквідації пов'язаної юридичної особи;

- визначення вартості об'єкта фінансового лізингу.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не  встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем не подано доказів, які підтверджують наявність визначених законом або іпотечним договором підстав для визнання його недійсним.

Господарським судом не встановлено і позивачем не надано доказів того, що оспорюваний іпотечний договір суперечить чинному законодавству. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що сторони приступили до його виконання та реально його виконували.

Отже,  договір підлягає виконанню згідно погоджених сторонами умов договору.

Що стосується оспорюваного кредитного договору №КЮ 059/04 від 25.11.04р., то оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсними договору застави від 17.12.04р. (реєстр. №2107) та іпотечного договору від 17.12.04р. (реєстр. №2105), безпідставним є твердження відповідача про незабезпеченість кредитного договору, що, на думку позивача, має наслідком визнання його недійсним.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань позивача по кредитному договору сторонами також був укладений іпотечний договір від 17.12.04р. (реєст. №2103) (т.1,а.с.26-27).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним кредитного договору №КЮ 059/04 від 25.11.04р.

Щодо розміру одержаного позивачем кредиту, суми заборгованості позивача та її складових, сум сплачених позивачем у погашення кредиту, слід зазначити наступне.

Як вбачається з платіжних доручень №1 від 17.12.2004р. (т.4,а.с.24) та №1 від 14.03.2005р. (т.4,а.с.25), оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а також з виписок по особовому рахунку (т.4,а.с.10-13) позивачем було отримано кредитні грошові кошти на загальну суму 3311000,00 грн., сплачено в рахунок погашення кредиту іпотекодавцем за іпотечним договором від 17.12.04р. (реєст. №2103) Войводіч Негославом 58100,00 грн.  (т.4,а.с.7,11).

Відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України  №22 від 21.01.2004р. банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку (п.2.14).

Представник банку в судовому засіданні вказав на наявність підпису відповідального виконавця на платіжних дорученнях №1 від 17.12.2004р. та №1 від 14.03.2005р., а стосовно відбутку штампу пояснив, що в період 2004-2005 років внутрішніми нормативними документами АКБ «Мрія» не передбачалося засвідчення перших екземплярів розрахункових документів відбитком штампа банку, на других та третіх примірниках прийнятих розрахункових документів, які в подальшому поверталися клієнту разом з випискою з рахунку, в підтвердження проведення розрахунків відповідальними виконавцями банку проставлявся відбиток штампа банку (т. 5,а.с.1).

Щодо порядку перерахування виданих СТОВ "Терра" кредитних коштів відповідачем було надано пояснення (т.4,а.с.23), згідно яких 17.12.2004 р. на підставі платіжного доручення №1 від 17.12.2004р. на поточний рахунок СТОВ «Терра» №26001339898001 було перераховано кошти в розмірі 2750000,00грн. з кредитного рахунку №20654339840059 з призначенням платежу: «Поповнення обігових коштів згідно договору № КЮ 059/04 від 25.11.2004р. Без ПДВ». В той же день кошти в розмірі 2750000,00грн., на підставі платіжного доручення №8 від 17.12.2004р. з поточного рахунку №26001339898001 СТОВ «Терра» були перераховані на поточний рахунок №26004302000425 ПП «Терра-Ю», як плата за обладнання по модернізації льонозаводу згідно договору №05/11 від 01.11.2004р. В подальшому на рахунок СТОВ «Терра» було надходження коштів в розмірі 2750000,00грн. з рахунку ПП «Терра-Ю», які були списані для сплати по іншим зобов'язанням (погашення відсотків -25450,82грн., 57231,10грн., за ведення кредиту - 100000,00грн., погашення векселя -1000000,00грн., погашення кредиту по договору №164/03 від 14.11.2003- 1500000,00грн.). Після змін в порядку ведення бухгалтерського обліку в банках, 05.01.2005 року було змінено порядок обліку кредитних коштів, сума заборгованості в розмірі 2750000,00грн. була перенесена на рахунок 20632339840059. Додатково, 14.03.2005 року з кредитного рахунку №20632339840059, СТОВ «Терра», на підставі платіжного доручення №1 від 14.03.2005р. було перераховано кошти в розмірі 561000,00грн., на поточний рахунок №26004302000425 ПП «Терра-Ю» як плата за обладнання по модернізації льонозаводу згідно договору №05/11 від 01.11.2004р. Часткове погашення кредиту було здійснено 04.08.2006р. на суму 58100,00грн. Заборгованість СТОВ «Терра» перед ЖФ ПАТ ВТБ Банк по простроченому кредиту складає 3252900,00грн., по прострочених відсотках -277293,59грн.

Крім того, відповідачем нараховані 30 % річних від простроченої суми повернення кредиту (п.9.1.договору) в розмірі 3658956,21грн., втрати від інфляції в розмірі 1747574,58грн., пені по прострочених відсотках в сумі 23444,60 грн. (т.4,а.с.106-107).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

При цьому, згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сум одержаного позивачем кредиту, сум сплачених позивачем у погашення кредиту та відповідно суми заборгованості за кредитним договором.

Поряд з цим, слід зазначити, що предметом спору у даній справі не є стягнення заборгованості за кредитним договором №КЮ 059/04 від 25.11.04р., і позивач не позбавлений подавати додаткові докази у відповідній справі.

Враховуючи вищевикладене, в позові про визнання недійсними кредитного договору №КЮ 059/04 від 25.11.04р., договору застави від 17.12.04р. (реєстр.№2107), іпотечного договору від 17.12.04р. (реєстр.№2105) слід відмовити за безпідставністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Прядко О.В.

 Повний текст складено: 29.12.2010р.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з пов. про вруч.)

3 -  відповідачу (рек.)