Постанова

від 05.09.2011 по справі 16/125-д

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2011 р. Справа № 16/125-Д

Рівненський апеляційний господарський суд у складі к олегії:

Головуючої судді Ко ломис В.В.

суддів Ог ороднік К.М.

суддів Мельник О.В.

при секретарі судового зас ідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну с каргу позивача Сільськог осподарського товариства з о бмеженою відповідальністю "Т ерра" на рішення господарс ького суду Житомирської обла сті від 27.12.10 р.

у справі № 16/125-Д (суддя Пря дко О.В. )

позивач Сільськогоспо дарське товариство з обмежен ою відповідальністю "Терра"

відповідач Публічне ак ціонерне товариство "ВТБ Бан к" в особі відділення "Житомир ська регіональна дирекція" П АТ "ВТБ Банк"

про визнання договорів недійсними

за участю представників с торін: < Текст >

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1(до в.№ 56/11.5.2 від 02.02.2011 р.)

Судом роз' яснено предс тавникам сторін права та обо в' язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну ф іксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід су ддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду Житомирської області від 27.11.2008 р. у справі №16/125-Д (т.II, а.с.117- 119) позов Сільськогосподарськ ого товариства з обмеженою в ідповідальністю "Терра" було задоволено частково, визнан о недійсним договір застави від 17.12.2004 р., укладений між Акціо нерним комерційним банком “М рія”(правонаступником якого є ВАТ ВТБ Банк) та Сільськогос подарським товариством з обм еженою відповідальністю "Тер ра", зареєстрований приватни м нотаріусом Радомишльськог о районного нотаріального ок ругу Житомирської області Бо йко В.М. в реєсрі за № 2107. В решті позову було відмовлено.

Відповідно до постанови Жи томирського апеляційного го сподарського суду від 11.06.2009 р. (т .Ш, а.с.56-61) вищезазначене судове рішення було скасоване в час тині задоволення позову. При цьому, в цій частині було при йнято нове рішення про відмо ву в задоволенні позовних ви мог. В решті судове рішення бу ло залишене без змін.

Постановою Вищого господа рського суду України від 28.10.2009 р . вищезазначені постанову Жи томирського апеляційного го сподарського суду від 11.06.2009 р. т а рішення господарського суд у Житомирської області від 27.1 1.2008 р. у цій же справі було скасо вано, а справу передано до суд у першої інстанції на новий р озгляд (т.Ш, а.с.79-82).

Рішенням господарського с уду Житомирської області від 27.12.2010 р. при новому розгляді спр ави №16/125-Д (суддя Прядко О.В.) у по зові Сільськогосподарськог о товариства з обмеженою від повідальністю "Терра" до Публ ічного акціонерного товарис тва "ВТБ Банк" в особі відділен ня "Житомирська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" про ви знання недійсними: кредитно го договору № КЮ 059/04 від 25.11.04 р, дог овору застави від 17.12.04 р. (реєстр .№2107), іпотечного договору від 1 7.12.04 р. (реєстр.№ 2105), укладених між Сільськогосподарським това риством з обмеженою відповід альністю "Терра" та Акціонерн им коменрційним банком "Мрія ", правонаступником якого є ві дповідач - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазн аченим рішенням позивач звер нувся до Рівненського апеляц ійного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій п росить скасувати останнє, як таке, що прийняте з неповним з "ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та проце суального права. При цьому, ск аржник просить прийняти нове рішення, яким задоволити йог о позовні вимоги.

В поданій апеляційній скар зі скаржник зазначає, що місц евим господарським судом йог о не було належним чином пові домлено про час та місце судо вого засідання, на якому було винесено оскаржуване рішенн я, останнє було винесено за йо го відсутності, що, на думку ск аржника, є порушенням норм пр оцесуального права та підста вою для скасування рішення м ісцевого господарського суд у.

Крім того, скаржник зазнача є, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржу ваного рішення не було врахо вано того, що договір застави від 17.12.04 р. та іпотечний догові р від 17.12.04 р. були укладені без в рахування приписів ст.ст.575, 582 Ц К України, Закону України "Про заставу" відтак є такими, що п орушують охоронювані законо м права та інтереси його, як ст орони останнього. Оскільки в ищевказані договори, на думк у скаржника, є такими, що не ві дповідають загальним вимога м чинності правочину, передб ачених ст.203 ЦК України, вони у с удовому порядку повинні бути визнані недійсними.

На думку скаржника, питання про визнання кредитного дог овору недійсним з підстав, за значених в позовній заяві, зо крема, недійсності договорів застави та іпотеки, укладени х для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним дог овором, місцевим господарськ им судом не вирішувалося.

Скаржник звертає увагу суд у апеляційної інстанції і на те, що місцевий господарськи й суд залишив без належної пе ревірки обставини щодо розмі ру одержаного позивачем кред иту, суми заборгованості поз ивача та її складових, сум спл ачених позивачем у погашення кредиту, хоча ці обставини, на думку скаржника, мають істот не значення для правильного вирішення спору.

Представник скаржника в су дове засідання не з"явився, пр о час та місце розгляду скарг и був повідомлений належним чином.

Відповідач в своєму відзив і на апеляційну скаргу та йог о представник безпосередньо в судовому засіданні не пого джується з доводами скаржник а, оскільки вважає рішення го сподарського суду Житомирсь кої області від 27.12.2010 р. у справі № 16/125-Д таким, що прийняте з дотр иманням вимог процесуальног о права, з всебічною та вичерп ною перевіркою обставин спра ви, вирішенням спору у відпов ідності з нормами матеріальн ого права, що підтверджуєтьс я дослідженими доказами, а ап еляційну скаргу вважає безпі дставною, необгрунтованою, т акою, що суперечать нормам ма теріального та процесуально го права, дійсним обставинам справи, тому вважає, що підста в для скасування рішення нем ає.

Відповідач зазначає, що осп орювані договори повністю ві дповідають вимогам чинного з аконодавства, оскільки при ї х укладенні сторонами останн іх було погоджено всі істотн і умови, відтак вони є дійсним и. З огляду на це, просить відм овити скаржнику у задоволенн і поданої ним апеляційної ск арги повністю та залишити бе з змін оскаржуване останнім рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апе ляційної скарги за відсутнос ті представника позивача за наявними у справі матеріалам и, у відповідності до вимог ст .101 ГПК України.

Розглянувши матеріали спр ави, апеляційну скаргу, відзи в на апеляційну скаргу та оці нивши докази, перевіривши пр авильність застосування суд ом першої інстанції норм мат еріального та процесуальног о права, колегія суддів прийш ла до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залиши ти без задоволення, а рішення господарського суду Житомир ської області від 27.12.2010 р. у спра ві № 16/125-Д - без змін, виходячи з н аступного.

Колегією Рівненського апе ляційного господарського су ду було досліджено, що провів ши аналіз наявних в матеріал ах справи доказів, оцінюючи ї х в сукупності, місцевим госп одарським судом при прийнятт і оскаржуваного рішення було застосовано наступні норми матеріального права: ст.ст.6, 204, 572, 575 ч.1, 582, 584, 626 ч.1, 627, 628 ч.1, 629, 638, 1054 Цивільн ого кодексу України, ст.ст.1, 5 ч .6, Закону України "Про іпотеку ", ст.ст.1, 12 ч.1, 41 Закону України "Пр о заставу" (в редакції, яка дія ла на момент укладення догов ору застави від 17.12.2004 р.), Закон Ук раїни "Про внесення змін до За кону України "Про оподаткува ння прибутку підприємств" ві д 24.12.2002 р., додаток до Положення (с тандарту) бухгалтерського об ліку 2 "Баланс", затверджений н аказом Міністерства фінансі в України від 31.03.99р. №87 (зареєстр ований в Міністерстві юстиц ії України 21.06.99р. за № 396/3689), Інстру кцію про безготівкові розрах унки в України в національні й валюті, затвердженої Поста новою Національного банку Ук раїни №22 від 21.01.2004р., та з огляду н а вищевикладене зроблено вір ний висновок про те, що позов з адоволенню не підлягає.

Як вбачається, при розгляді матеріалів справи місцевим господарським судом було вст ановлено, що 25.11.2004р. між Акціоне рним комерційним банком "Мрі я", правонаступником всіх пра в і обов'язків якого є ПАТ ВТБ Банк (т.ІУ, а.с.148, зворотня сторо на), в особі директора Житомир ської філії АКБ "Мрія" та Сільс ькогосподарським товариств ом з обмеженою відповідальні стю "Терра" було укладено кред итний договір №КЮ 059/04 (далі - к редитний договір, т.І, а.с.10-11), за умовами п.1.1. якого банк зобов'я зувався надати позичальнику грошові кошти (кредит у вигля ді відкличної поновлюваної к редитної лінії) в сумі 3500000,00 грн . зі строком кредитування до 24 .11.2006р. та сплатою позичальнико м процентів за користування кредитом у розмірі 24% річних.

При цьому, як досліджено суд ами обох інстанцій, з метою за безпечення виконання зобов'я зань позивача по кредитному договору сторони уклали ряд договорів, зокрема, договір з астави від 17.12.04 р. (зареєстрован ий нотаріусом за №2107) з додатко м №1 (далі - договір застави, т .І, а.с. 48-60) та іпотечний договір від 17.12.04 р. (зареєстрований нота ріусом за №2105) (далі - іпотечни й договір, т.І, а.с.65-68), які, з ураху ванням заяви про уточнення п озовних вимог (т.П, а.с.77-81), позив ач просив визнати недійсними .

Місцевим господарським су дом було досліджено, що відпо відно до п.1 договору застави в ід 17.12.04р. (реєстр.№2107) заставодаве ць передав заставодержателю в заставу рухоме майно, яке ск ладається з транспортних зас обів та об'єктів рухомого май на льонозаводу, згідно з дода тком № 1 до цього договору, яки й є його невід'ємною частиною , рухоме майно описане в п.3 цьо го договору, що знаходиться в Житомирській області, Радом ишльський район, с.Мала Рача, в ул. Заводська, 1.

Як вбачається з досліджено го судами обох інстанцій п.3 до говору застави від 17.12.04р. (реєст р.№2107), предметом застави є:

- обладнання льонозаводу в к ількості 228 найменувань (згідн о додатку №1) на загальну суму 1904539,00 грн.;

- технічні засоби - три тракт ора із зазначенням назви, реє страційного номеру та року в ипуску; загальна вартість ав тотранспортних засобів скла дає 207450,00грн.;

- виробничі запаси: льонотре ста в кількості 500 тонн на зага льну суму 425000,00грн.; насіння льон у насіннєвого в кількості 120 т онн на суму 576000,00грн.; молодняк в еликої рогатої худоби в кіль кості 88 голів на суму 92400,00грн.; на сіння вівсу в кількості 80 тонн на суму 48000,00 грн.; насіння жита в кількості 160 тонн на суму 104000,00гр н.

При цьому, як вірно зазначен о місцевим господарським суд ом, молодняк ВРХ, що є об"єктом застави (виробничі запаси), ві дноситься до товарів в оборо ті, оскільки загальновідомим фактом є те, що тварини природ но протягом певного проміжку часу (в даному випадку протяг ом дії договору) набирають ва гу, на їх утримання та відгоді влю витрачаються кошти, змін юється у зв'язку з цим їх варті сть, тобто фактично відбуває ться оборот і переробка това ру силами заставодавця (пози вача).

З дослідженого судом першо ї інстанції додатку до Полож ення (стандарту) бухгалтерсь кого обліку 2 "Баланс", затверд женого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87 (з ареєстрованого в Міністерс тві юстиції України 21.06.99р. за №39 6/3689) вбачається, що "тварини на вирощувані та відгодівлі" (то тожне поняття молодняк) відн осяться до оборотних активів (код рядка 110), які, в свою чергу, вищезазначеним Положенням в изначені як грошові кошти та їх еквівалент, що не обмежені у використанні, а також інші а ктиви, призначені для реаліз ації чи споживання протягом операційного циклу (проміжку часу між придбанням запасів для здійснення діяльності т а отримання коштів від реалі зації виробленої з них проду кції або товарів і послуг) чи п ротягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Як вірно відмічено місцеви м господарським судом, відпо відно до ст. 41 Закону України "П ро заставу", яка діяла на момен т укладення договору застави від 17.12.2004 р., договір застави тов арів у обороті або в переробц і повинен індивідуалізувати предмет застави шляхом зазн ачення знаходження товарів у володінні заставодавця чи ї х розташування в певному цех у, складі, іншому приміщенні а бо іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупност і рухомих речей як предмета з астави, тобто, одним із способ ів індивідуалізації предмет а застави є зазначення знахо дження товарів у володінні з аставодавця. Вищезазначене, як вбачається з п.1, п.п.8.1., 8.2., 9.4. дог овору застави, досліджених с удами обох інстанцій, було до тримано при укладенні даного оспорюваного договору.

З дослідженого місцевим го сподарським судом та перевір еного судом апеляційної інст анції договору застави вбача ється, в заставу було передан о обладнання льонозаводу сам е в кількості 228 найменувань, х оча в додатку №1, який є невід'є мною частиною останнього, вк азана кількість всього рухом ого майна СТОВ "Терра", однак, я к вірно відмічено місцевим г осподарським судом, озелення та благоустрій, забір залізо бетонний, площадка водоканал у та автодороги, площадки для мийки, теплиця, не є об'єктами застави, оскільки перелічен е не є обладнанням.

Крім того, судом першої інст анції вірно відмічено, що сум а 1904539,00 грн., вказана в п.3 договор у застави - це вартість обладн ання, яку оцінили сторони по д аному договору, а вказана в до датку №1 до вищезазначеного д оговору сума - це його балансо ва вартість.

При цьому, судами обох інста нцій досліджено, що опис пере даних технічних засобів не с уперечить чинному на момент укладення договору застави з аконодавству, а зазначення н азви, років випуску та реєстр аційних номерів тракторів в казує на те, що вони зареєстро вані в підрозділі Держтехнаг ляду у встановленому законод авством порядку, як то передб ачено Правилами державної ре єстрації та обліку тракторів , самохідних машин, дорожньо-б удівельних і меліоративних м ашин, затвердженими Наказом Міністерства аграрної політ ики України від 11.07.2004р. № 221. Крім т ого, як вірно відмічено місце вим господарським судом, цей факт підтвердив і сам позива ч в своїй позовній заяві (уточ неній)(т.П, а.с.79).

З огляду на вищевикладене, м ісцевий господарський суд, н а думку колегії Рівненського апеляційного господарськог о суду, дійшов до правомірног о висновку про те, що відсутні підстави вважати, що договір застави не відповідає вимог ам ст.12 Закону України "Про зас таву", ст.584 ЦК України, зокрема, в частині визначення предме ту застави.

Щодо позовної вимоги СТОВ "Т ерра" про визнання недійсним іпотечного договору від 17.12.04 р . (реєстр.№2105) місцевим господар ським судом було враховано, щ о відповідно до п.1 останнього (т.І, а.с.65-68) предметом іпотеки б ула передача іпотекодавцем і потекодержателю нерухомого майна - майнового комплексу, щ о складається з об'єктів неру хомого майна льонозаводу та розташований в Житомирській області, Радомишльський рай он, с.Мала Рача, вул.Заводська, 1 на земельній ділянці площею 16,48 га.

При цьому, як досліджено суд ами обох інстанцій, перелік б удівель та споруд, переданих в іпотеку, зазначено в п.3 іпот ечного договору.

Як досліджено судом апеляц ійної інстанції, місцевий го сподарський суд ретельно про вівши системний аналіз чинно го законодавства не знайшов підстав для визнання недійсн им вищевказаного іпотечного договору. При цьому, місцевим господарським судом, як вбач ається, було зазначено насту пне.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК Укра їни, договором є домовленіст ь двох або більше сторін, спря мована на встановлення, змін у або припинення цивільних п рав та обов'язків.

Згідно зі ст.627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу, сторони є в ільними в укладенні договору , виборі контрагента та визна ченні умов договору з урахув анням вимог цього Кодексу, ін ших актів цивільного законод авства, звичаїв ділового обо роту, вимог розумності та спр аведливості.

Зміст договору, відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, становля ть умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ни ми, та умови, які є обов'язкови ми відповідно до актів цивіл ьного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передб ачено, що договір є обов'язков им для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 ЦК Україн и, договір є укладеним, якщо ст орони в належній формі досяг ли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотним и умовами договору є умови пр о предмет договору, умови, що в изначені законом як істотні або є необхідними для догово рів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоч а б однієї із сторін має бути д осягнуто згоди. Договір укла дається шляхом пропозиції од нієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиц ії (акцепту) другою стороною.

Як вірно відмічено місцеви м господарським судом, згідн о з ч.6 ст.5 Закону України "Про і потеку" вартість предмета іп отеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотеко держателем або шляхом провед ення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціно чної діяльності у випадках, в становлених законом або дого вором.

Відповідно до ст.582 ЦК Україн и оцінка предмета застави зд ійснюється у випадках, встан овлених договором або законо м. Оцінка предмета застави зд ійснюється заставодавцем ра зом із заставодержателем від повідно до звичайних цін, що с клалися на момент виникнення права застави, якщо інший пор ядок оцінки предмета застави не встановлений договором а бо законом.

Як досліджено судами обох і нстанцій, вартість предмета іпотеки (майнового комплексу ) відображена в п.4 укладеного між сторонами іпотечного дог овору, і, як вбачається, сторон и оцінили його в 4000000,00 грн. При ць ому, місцевим господарським судом вірно відмічено, що сто рони діяли добровільно, тобт о здійснили своє волевиявлен ня.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду не мо же не погодитись з місцевим г осподарським судом, яким в ос каржуваному рішенні було заз начено, що при оцінці майна як предмету іпотеки необхідно враховувати ряд умов, зокрем а, встановлення можливої цін и продажу, у т.ч. на дату можлив ого звернення, а не лише на дат у укладання договору, яка мож е відрізнятися від фактичної ринкової ціни (заставна ціна завжди нижча від сподіваної ціни продажу).

Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господар ським судом було правомірно застосовано до спірних право відносин Закон України "Про в несення змін до Закону Украї ни "Про оподаткування прибут ку підприємств" від 24 грудня 2002 р., який набрав чинності в січ ні 2003 р., яким передбачено нові правила визначення звичайно ї ціни на товари, роботи й посл уги, що застосовуються для ро зрахунку податку на прибуток підприємств, оскільки опода ткування отриманої виручки п одатком на прибуток дає підс тави стверджувати про вплив останніх на ціноутворення в господарських операціях.

При цьому, в оскаржуваному р ішенні місцевим господарськ им судом було досліджено пер елічені випадки, вказані в ви щезазначеному законі, в яких сфера застосування звичайно ї ціни обмежується.

Місцевим господарським су дом вірно відмічено, що відпо відно до ст.204 ЦК України право чин є правомірним, якщо його н едійсність прямо не встанов лена законом, або якщо він не в изнаний судом недійсним.

Оскільки господарським су дом не було встановлено, а поз ивачем не було надано доказі в того, що оспорюваний іпотеч ний договір суперечить чинно му законодавству, натомість, з матеріалів справи вбачаєт ься, що сторони приступили до його виконання та реально йо го виконували, місцевий госп одарський суд дійшов до логі чного висновку, з яким не може не погодитись колегія апеля ційного господарського суду , що вимоги позивача про визна ння останнього недійсним є б езпідставними та задоволенн ю не підлягають.

Поряд з тим, з огляду на зроб лені місцевим господарським судом зазначені вище виснов ки про відсутність підстав д ля визнання недійсними догов ору застави та іпотечного до говору, господарський суд ап еляційної інстанції погоджу ється з позицією останнього стосовно безпідставності тв ерджень позивача про незабез печеність кредитного догово ру, що, на його думку, має наслі дком визнання останнього нед ійсним.

Крім того, як вірно відмічен о судом першої інстанції, з ме тою забезпечення виконання з обов'язань позивача по креди тному договору сторонами так ож був укладений іпотечний д оговір від 17.12.04р. (реєст. №2103) (т.І, а .с.26-27).

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов, на думку суду апеляційної інст анції, до правомірного висно вку про відсутність підстав для визнання недійсним креди тного договору.

Судом апеляційної інстанц ії було досліджено, що віднос но розміру одержаного позива чем кредиту, суми заборгован ості позивача та її складови х, сум сплачених позивачем у п огашення кредиту, місцевим г осподарським судом було заз начено наступне.

З досліджених судами обох і нстанцій платіжних доручень №1 від 17.12.2004р. (т.ІУ, а.с.24) та №1 від 14.03. 2005р. (ІУ.4, а.с.25), а також з виписок п о особовому рахунку (т.ІУ, а.с.10- 13) вбачається, що позивачем бу ло отримано кредитні грошові кошти на загальну суму 3311000,00 гр н., сплачено в рахунок погашен ня кредиту іпотекодавцем за іпотечним договором від 17.12.04р. (реєст. №2103) Войводіч Негославо м 58100,00 грн. (т.ІУ, а.с.7,11).

Відповідно до вимог п.2.14 Інст рукції про безготівкові розр ахунки в України в національ ній валюті, затвердженої Пос тановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р., правомір но застосованої місцевим гос подарським судом до спірних правовідносин, банк платника на всіх примірниках прийнят их розрахункових документів і на реєстрах обов'язково зап овнює реквізити "Дата надход ження" і "Дата виконання", а бан к стягувача - "Дата надходженн я в банк стягувача" (якщо ці ре квізити передбачені формою д окумента), засвідчуючи їх під писом відповідального викон авця та відбитком штампа бан ку.

При цьому, як досліджено суд ом апеляційної інстанції, пр едставник банку в судовому з асіданні при розгляді справи в суді першої інстанції вказ ав на наявність підпису відп овідального виконавця на пла тіжних дорученнях №1 від 17.12.2004р. та №1 від 14.03.2005р., а стосовно відб итку штампу пояснив, що в пері од 2004-2005 років внутрішніми норм ативними документами АКБ “Мр ія” не передбачалося засвідч ення перших екземплярів розр ахункових документів відбит ком штампа банку, на других та третіх примірниках, прийнят их розрахункових документів , які в подальшому поверталис я клієнту разом з випискою з р ахунку в підтвердження прове дення розрахунків відповіда льними виконавцями банку про ставлявся відбиток штампа ба нку (т.У,а.с.1).

Щодо порядку перерахуванн я виданих СТОВ "Терра" кредитн их коштів, то як вбачається мі сцевим господарським судом б уло досліджено, а судом апеля ційної інстанції перевірено надане відповідачем пояснен ня (т.ІУ, а.с.23), згідно якого вбач ається, що 17.12.2004 р. на підставі пл атіжного доручення №1 від 17.12.2004р . на поточний рахунок СТОВ “Те рра” №26001339898001 було перераховано кошти в розмірі 2750000,00грн. з кред итного рахунку №20654339840059 з призна ченням платежу: “Поповнення обігових коштів згідно догов ору № КЮ 059/04 від 25.11.2004р. Без ПДВ”. Пр и цьому, в той же день вищезазн ачені кошти, на підставі плат іжного доручення № 8 від 17.12.2004р. з поточного рахунку №26001339898001 СТОВ “Терра” були перераховані н а поточний рахунок №26004302000425 ПП “Т ерра-Ю”, як плата за обладнанн я по модернізації льонозавод у згідно договору №05/11 від 01.11.2004р . В подальшому, як вбачається, на рахунок СТОВ “Терра” було надходження коштів в тому ж с амому розмірі з рахунку ПП “Т ерра-Ю”, які були списані для с плати по іншим зобов'язанням (погашення відсотків - 25450,82 грн. , 57231,10 грн., за ведення кредиту - 10000 0,00грн., погашення векселя -1000000,00г рн., погашення кредиту по дого вору №164/03 від 14.11.2003 - 1500000,00грн.). При ць ому, після змін в порядку веде ння бухгалтерського обліку в банках, 05.01.2005 року було змінено порядок обліку кредитних ко штів, сума заборгованості в р озмірі 2750000,00грн. була перенесен а на рахунок 20632339840059. Додатково, 14. 03.2005 року з кредитного рахунку №20632339840059, СТОВ “Терра”, на підста ві платіжного доручення №1 ві д 14.03.2005р. було перераховано кошт и в розмірі 561000,00 грн., на поточни й рахунок №26004302000425 ПП “Терра-Ю” я к плата за обладнання по моде рнізації льонозаводу згідно договору №05/11 від 01.11.2004р. Крім тог о, 04.08.2006р. було здійснено частко ве погашення кредиту на суму 58100,00 грн. Відтак, заборгованіст ь СТОВ “Терра” перед ЖФ ПАТ ВТ Б Банк по простроченому кред иту складає 3252900,00грн., по простр очених відсотках -277293,59грн.

Крім того, місцевим господа рським судом досліджено, що в ідповідачем нараховані 30% річ них від простроченої суми по вернення кредиту (п.9.1.договор у) в розмірі 3658956,21грн., втрати від інфляції в розмірі 1747574,58грн., пе ня по прострочених відсотках в сумі 23444,60 грн., розрахунок яки х наявний в матеріалах справ и (т.ІУ, а.с.106-107).

Поряд з цим, місцевим господ арським судом вірно відмічен о, що стягнення заборгованос ті за кредитним договором №К Ю 059/04 від 25.11.04р. не є предметом спо ру у даній справі, відповідно посилання скаржника на те, що обставини щодо розміру одер жаного позивачем кредиту, су ми заборгованості позивача т а її складових, сум сплачених позивачем у погашення креди ту, суд першої інстанції зали шив без належної оцінки, на ду мку колегії Рівненського апе ляційного господарського су ду, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищ евикладеним.

При цьому, суд апеляційної і нстанції погоджується з викл аденим місцевим господарськ им судом відносно того, що поз ивач не позбавлений подавати додаткові докази у відповід ній справі.

Відносно тверджень скаржн ика про те, що місцевим господ арським судом його не було на лежним чином повідомлено про час та місце судового засіда ння, оскільки він не отримува в повідомлень про розгляд да ної справи за юридичною адре сою підприємства, апеляційн ий господарський суд вважає за необхідне зазначити насту пне.

До повноважень господарсь ких судів не віднесено встан овлення фактичного місцезна ходження юридичних осіб або місця проживання фізичних ос іб - учасників судового про цесу на час вчинення тих чи ін ших процесуальних дій. Тому п римірники повідомлень про вр учення рекомендованої корес понденції повернуті органам и зв' язку з позначками «адр есат вибув», «адресат відсут ній» і т.п., з урахуванням конк ретних обставин справи можут ь вважатися належними доказа ми виконання господарським с удом обов' язку щодо повідом лення учасників судового про цесу про вчинення цим судом п евних процесуальних дій.

При цьому з матеріалів спра ви вбачається, що ухвали місц евого господарського суду пр о відкладення розгляду справ и від 25.10.2010 р., 09.11.2010 р. та 30.11.2010 р., які бу ли надіслані відповідачу за його юридичною адресою: вул.З аводська,1, с.Мала Рача Радомиш льського району Житомирсько ї області, повернулися до суд у з відміткою органу зв'язку "з а закінченням терміну зберіг ання" (т.У,а.с.9-17).

Оскільки явка повноважних представників сторін вищеза значеними ухвалами не була в изнана судом обов' язковою, а скаржник, який є позивачем, з нав про існуючий спір, зазнач ені вище обставини, на думку с уду апеляційної інстанції, н е перешкоджали розгляду місц евим господарським судом гос подарського спору по суті.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній ска рзі, безпідставними, докумен тально необґрунтованими, так ими, що належним чином дослід жені судом першої інстанції при розгляді спору. Скаржник , в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обстави н, на які він посилався як на п ідставу своїх вимог та запер ечень.

Враховуючи все вищевиклад ене в сукупності, колегія суд дів Рівненського апеляційно го господарського суду вважа є, що рішення господарського суду Житомирської області в ід 27.12.2010 р. ґрунтується на матер іалах і обставинах справи, ві дповідає нормам матеріально го та процесуального права, п ри його винесенні вказівки В ищого господарського суду Ук раїни, викладені в постанові від 28.10.2009 р. виконані, а тому відс утні правові підстави для йо го скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Сі льськогосподарського товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Терра" залишити без за доволення. Рішення господарс ького суду Житомирської обла сті від 27.12.2010 р. - залишити без змі н.

2.Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касац ійному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.

01-12/10147/11