Рішення

від 04.01.2011 по справі 10/111-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/111-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 січня 2011 р.           

Справа 10/111-10

за позовом:Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс"Немирів"       Вінницька область, Немирівський район, с. Ковалівка, код ЄДРПОУ 13342073   

до:Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест"  08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 188-а, код ЄДРПОУ 32610487  

про визнання права власності на транспортний засіб

Головуючий суддя     Даценко М.В.     

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники

          позивача :   Лещенко А.М.     

          відповідача : не з'явився      

ВСТАНОВИВ :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Немирів"  звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест" про визнання права власності на транспортний засіб КАМАЗ 55102, державний номер 9637 ВИС, 1990 року випуску та  транспортний засіб КАМАЗ 5410, державний номер 7039 ВИР, 1990 року випуску за СТОВ"Агрокомплекс"Немирів".   

Ухвалою суду від 08.11.2010 р. порушено провадження у справі № 10/111-10 за вказаним позовом з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 23.11.2010 р.

На визначену дату представники сторін не з'явились, доказів, витребуваних ухвалою  суду не надали, в зв'язку з чим ухвалою суду від 23.11.2010 р. розгляд справи відкладено на 22.12.2010р.

Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився. За таких обставин та в зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів ухвалою суду від 22.12.10р. розгляд справи відкладено на 04.01.11р.

Відповідач в черговий раз свого представника в судове засідання не направив.   

Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Клопотанням б/н від 04.01.11р. позов визнав та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

09.02.2007 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №10/31-07 про банкрутство СТОВ „Агрокомплекс „Немирів". 02.10.2007 року господарським судом Вінницької області винесено постанову про визнання СТОВ „Агрокомплекс „Немирів" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Лещенка Анатолія Михайловича.

У відповідності до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення приймає повноваження керівника банкрута, вживає заходи щодо пошуку і виявлення майнових активів підприємства.

СТОВ "Агрокомплекс"Немирів" утворилось внаслідок реорганізації  СТОВ "Хлібороб" та приєднання до нього дочірнього підприємства "Ковалівка" закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгівельного комплексу "Немирів - цукор" (п. 1.1. Статуту).

Згідно пункту 1.2. статуту СТОВ "Агрокомплекс"Немирів", останнє є повним правонаступником всіх прав і обов'язків, в тому числі зі сплати податків, зборів та обов'язкових платежів дочірнього підприємства "Ковалівка"ЗАТ "Виробничо - торговельний комплекс "Немирів-цукор" та реорганізованого СТОВ "Хлібороб".

В 11.02.2004р. Сільськогосподарським ТОВ "Ковалівка " та Дочірнім підприємством "Ковалівка" складено акт № 123  прийому - передачі майна із кредиторської заборгованості СТОВ "Ковалівка" на баланс ДП "Ковалівка"ЗАТ "Виробничо - торговельний комплекс" "Немирів - цукор" ряду сільськогосподарської техніки та транспортних засобів, в тому числі і КАМАЗ 55102, державний номер 9637 ВИС та КАМАЗ 5410, державний номер 7039 ВИР.

Як вбачається з інвентаризаційного опису основних засобів СТОВ "Агрокомплекс"Немирів", на балансовому рахунку станом на 01.12.2007 року вказаний автотранспорт було включено до ліквідаційної маси банкрута.

ТОВ "Агрохімінвест", який являється одним із конкурсних кредиторів СТОВ "Агрокомплекс"Немирів" у справі № 10/31-07 про банкрутство, було взято на зберігання  з метою забезпечення цілісності та охорони зазначені транспортні одиниці, що підтверджується листом від 04.09.2008 року №23.

Разом з тим, розпорядитися транспортними засобами з метою погашення кредиторських вимог у справі про банкрутство  ліквідатор СТОВ "Агрокомплекс"Немирів" у відповідності до норм чинного законодавства не в змозі, оскільки не здійснено державну перереєстрацію транспортних засобів, які станом на даний час перебувають на реєстрації в МРЕВ за СТОВ "Ковалівка", ліквідатор якого, згідно листа від 24.09.2008 року визнає право власності на транспортні одиниці за СТОВ "Агрокомплекс "Немирів" та просить позивача вжити заходів щодо перереєстрації даних транспортних одиниць належному власнику.

Крім того, СТОВ "Ковалівка" перебувало у стані банкрутства та станом на час розгляду даної справи в суді СТОВ "Ковалівка" як юридичну особу ліквідовано, провадження у справі № 5/503-04 про банкрутство  СТОВ "Ковалівка" припинено.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на даний час утримуються транспортні засоби та не передаються ліквідатору для розпорядження у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який листом від 29.03.2010 р. звернувся до ТОВ "Агрохімінвест"  щодо повернення вказаного автотранспорту для їх подальшої реалізації в межах процедури ліквідації, на що у відповідь від відповідача було отримано лист, в якому відмовлено в поверненні автотранспорту з огляду на те, що ТОВ "Агрохімінвест" є заставним кредитором у справі про банкрутство позивача і що за час провадження у справі не було погашено його кредиторських вимог, тому повернення транспорту відбудеться після часткового погашення кредиторських вимог відповідача або буде реалізовано самостійно кредитором, оскільки транспорт перебуває в заставі.

Станом на час розгляду даної справи відповідач продовжує утримувати автотранспорт на території Немирівського цукрового заводу (м. Немирів Вінницької області),  вважаючи, що СТОВ "Агрокомплекс "Немирів" втратив право розпорядження - лист ТОВ "Агрохімінвест" б/н від 23.12.10р.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст.ст. 104, 106, 108 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Враховуючи те, що СТОВ "Агрокомплекс "Немирів" є правонаступником  ДП "Ковалівка"ЗАТ "Виробничо - торговельний комплекс" "Немирів - цукор", право власності на майно, що належало останньому, перейшло до позивача , як до правонаступника.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 59 Господарського кодексу України у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст.317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).

Згідно з ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Приписами ст.392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтями 15 та 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист, в тому рахунку і судовий, свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Право власності на транспортні засоби може підтверджуватися реєстраційними документами, зокрема свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Позивачем позову про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин (фізична, юридична особи, держава, територіальна громада), який вважає себе власником (суб'єктом права повного господарського відання або права оперативного управління) певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб, претензіями на це майно третіх осіб, необхідністю одержати правовстановлювальні документи. Відповідачем даного позову може бути будь-яка особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з наведених вище приписів законодавства суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовної вимоги стосовно визнання права власності на транспортний засіб КАМАЗ 55102, державний номер 9637 ВИС, 1990 року випуску та  транспортний засіб КАМАЗ 5410, державний номер 7039 ВИР, 1990 року випуску за СТОВ"Агрокомплекс"Немирів".   

При розподілі державного мита судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив загалом 108,00 грн. державного мита, що підтверджується платіжними дорученнями від 01.11.2010 року №6.

Вимога позивача про визнання права власності є майновою.

Виходячи із підпункту "а" пункту 2 ст.3 декрету КМУ № 7-93 від 21.01.1993 року "Про державне мито" розмір державного мита із заяв майнового характеру складає 1 відсоток від суми позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з висновку про вартість майна від 26.11.2009 р., наявного в матеріалах справи, вартість об'єктів оцінки зазначених вище транспортних засобів загалом становить 6110 грн.

Таким чином розмір державного мита, який мав бути сплачений позивачем, складає 102,00 грн., що складає 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Внесення державного мита у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, є підставою для його повернення відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито" та ст.47 ГПК України.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. 25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.ч.1-3 ст.11, ст.ст. 15, 16, 104, 106, 108, 316, 317, 321, 328, 392 ЦК України, ст.59 ГК України, ст.ст.4-3, 4-5, 16, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.  

2. Визнати право власності на транспортний засіб КАМАЗ 55102, державний номер 9637 ВИС, 1990 року випуску; транспортний засіб КАМАЗ 5410, державний номер 7039 ВИР, 1990 року випуску за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс"Немирів", код ЄДРПОУ 13342073.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімінвест"(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 188-а, код ЄДРПОУ 32610487, р/р 2600901302219 в ТОВ "Укрпромбанк" м. Київ, МФО 321228) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс"Немирів" (Вінницька область, Немирівський район, с. Ковалівка, код ЄДРПОУ 13342073, р/р № 26006200415 в ВОД Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805) 102,00 грн. -  витрат на сплату держмита та 236,00 грн. - витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Зобов'язати управління Державного казначейства у м. Вінниці Головного управління державного казначейства у Вінницькій області повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс"Немирів" (Вінницька область, Немирівський район, с. Ковалівка, код ЄДРПОУ 13342073, р/р № 26006200415 в ВОД Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805) суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 6,00 грн. (шість грн. 00 коп.) за платіжним дорученням від 01.11.2010 року № 6, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 10/111-10.

6.Рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.      

Суддя                                             Даценко М.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  05 січня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

3 - відповідачу  08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 188-а, код ЄДРПОУ 32610487