Вирок

від 22.06.2010 по справі 1-53-10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

справа № 1-53/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2010 р. Київський райсуд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Куліша Ю.В.

при секретарі - Іванченко О.М.

за участю прокурора - Каюкова М.М.

адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Безручки Полтавського району,області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 вчинив опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обовязків та умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у звязку з виконанням цим працівником службових обовязків при наступних обставинах.

28.05.2009 року, згідно графіка несення служби, о 19 год. 50 хв., виконуючи свої службові обовязки по здійсненню заходів щодо недопущення та попередження вчинення злочинів, ОСОБА_3 перебував на території Дезопромивчої промислової станції Полтава-Київська, де виявив ОСОБА_4, який переносив з моторної платформи, що належить Полтавській колійній машинній станції №132, рідину в пластикових ємкостях та поміщав їх до багажника власного автомобіля «DAEWOO» ДНЗ НОМЕР_1.

З метою зясування обставин та встановлення особи ОСОБА_3 підїхав до вказаного автомобіля та запропонував ОСОБА_4 предявити документи, які посвідчують особу. Однак останній відмовився надавати документи та будь-які пояснення, при цьому повернувся в інший бік та намагався залишити місце події. Враховуючи поведінку ОСОБА_4 та для попередження його втечі, ОСОБА_3 утримав його за ремінь.

Після цього ОСОБА_4, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав кричати, вириватися, розмахувати руками - вчинив опір начальнику ЛПМ на ст. Полтава-Київська ЛВ на ст. Полтава ОСОБА_3, який знаходився при виконанні своїх службових обовязків по здійсненню заходів щодо недопущення та попередження вчинення злочинів.

Так, ОСОБА_4, вириваючись та розмахуючи руками не давав можливості ОСОБА_3 затримати його за підозрою у вчиненні злочину.

В наступному, 28.05.2009 року при спробі затримати ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочину, останній, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання наніс удар кулаком в обличчя начальнику ЛПМ на ст. Полтава-Київська, майору міліції ОСОБА_3, а далі, хватаючи останнього за шию та одяг, відірвав кілька ґудзиків на форменій сорочці та, впавши на землю, наніс йому удари ногою в обличчя. Після цього ОСОБА_3 довелося застосувати відносно ОСОБА_4 прийоми рукопашного бою та спецзасоби наручники. Згідно висновку експерта № 1227 від 24.06.2009 року, на тілі ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: синців мяких тканин обличчя, шиї, лівого передпліччя.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні цього злочину визнав частково.

Суду пояснив, що з 28.07.1988 року по 28.05.2009 року працював водієм на колійно-машинній станції - 132 Південної залізниці. 28.05.2009 року о 19 год. 15 хв. він на власному автомобілі виїхав в с. Копили забрати дружину з роботи. Проїжджаючи через залізничний переїзд на вул. Зінківській побачив в стороні автомобільних гаражів своїх колег, які розвантажували шляхову решітку з моторної платформи. Після цього він побачив, як позаду до нього підїхав автомобіль марки «Нісан» ДНЗ НОМЕР_2. З автомобіля вибіг працівник міліції у форменому одязі. Працівник міліції запропонував вийти з автомобіля, спокійно поговорити та вияснити обставини ситуації, яка склалася, на що він не погодився. Вважає, що тілесні ушкодження наніс не умисно а при опорі при його затриманні, а також вважає, що працівник міліції спровокував його дії

Незважаючи на часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_4 в протиправному заподіянні потерпілому ОСОБА_3 тілесного ушкодження, та вчинення опоту працівнику міліції, його винність доведена сукупністю доказів, всебічно перевірених та належно оцінених судом.

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 28.05.2009р. о 08.00 год., згідно графіка чергування, заступив відповідальним по ЛВ на ст. Полтава. Приблизно о 19 год.50 хв. він виїхав для перевірки на ЛПМ на ст. Полтава-Київська. Проїжджаючи по вул. Яківчанській, побачив, що з території ДЗО, яке підпорядковується ст. Полтава-Київська з машини МПД, невідомі особи зливають рідину в пластикові ємкості, які поміщають до багажника автомобіля «DAEWOO», червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_1, що знаходиться на відстані 10 метрів від залізничної колії. Про дану подію ОСОБА_3 повідомив телефоном начальника СКР ЛВ на ст. Полтава майора міліції ОСОБА_5, та попрохав його приїхати на місце події. Підїхавши до вказаного автомобіля, ОСОБА_3 вийшов з автомобіля та побачив, що в багажнику «DAEWOO» знаходиться 3 каністри, заповнені рідиною. В цей час двоє невідомих побачивши його втекли. Підійшовши до водія ( яким виявився ОСОБА_4.) ОСОБА_3 відрекомендувався та попрохав водія надати документи, на що останній відмовився та виразився в його бік нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_3 дістав з кобури табельну зброю та знову почав вимагати предявити документи, але ОСОБА_4 відмовлявся, продовжував виражатися нецензурною лайкою та розмахував руками. Враховуючи поведінку ОСОБА_4 та задля запобігання його втечі, ОСОБА_3 почав витягувати його з автомобіля за ремінь. Після цього вони стали неподалік від автомобіля, ОСОБА_4 продовжував неадекватно себе поводити, відмовлявся пояснити ситуацію та кричав. Коли ОСОБА_4 побачив, що до них наближається чоловік та представляється начальником карного розшуку, він почав активно вириватися та розмахувати руками. Коли ОСОБА_3 відпустив ОСОБА_4, якого тримав за пасок, то отримав удар його лівою рукою в обличчя. Коли ОСОБА_4 намагався ще раз нанеси удар, ОСОБА_3 відбив його руку. Далі ОСОБА_4 почав хапати ОСОБА_3 руками за шию, при цьому розірвав формену сорочку. ОСОБА_3 застосував відносно ОСОБА_4 заходи фізичного впливу, загнув руки за спину, дістав наручники, але надіти не зміг, оскільки той вивертався. Коли підбіг ОСОБА_5, ОСОБА_3 вказав йому напрямок, в якому втекли ще двоє невідомих і той направився в їх сторону. Після цього, ОСОБА_3 викликав слідчо-оперативну групу, яка в подальшому доставила ОСОБА_4 до чергової частини ЛВ на ст. Полтава

Показання потерпілого про обставини вчинення злочину, об'єктивно підтверджуються показаннями свідків та іншими зібраними по справі доказами, а саме.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 , суду пояснив, що 28.05.2009 року о 19 год. 30 хв. йому на мобільний телефон зателефонував начальник ЛПМ на ст. Полтава-Київська ЛВ на ст. Полтава майор міліції ОСОБА_3 та повідомив, що при відпрацюванні території Дезопромивчої промислової станції Полтава-Київська, він побачив працівників залізниці, які скоюють крадіжку дизельного палива, та попросив, щоб ОСОБА_5 приїхав на допомогу. По прибуттю на місце ОСОБА_5 побачив, як начальник ЛПМ на ст. Полтава-Київська ОСОБА_3 намагається затримати громадянина (як зясувалося ОСОБА_4), який скоює крадіжку та чинить опір ОСОБА_3, а саме розмахує руками та наносить удари в обличчя, від одного з яких ОСОБА_3 ухилився, та застосувавши заходи фізичного впливу повалив ОСОБА_4 на землю і одягнув наручники. Підбігши до них ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5, що двоє невідомих втекли з місця події та вказав у якому напрямку вони побігли. ОСОБА_5 направився в ту сторону, але нікого не знайшов. Повернувшись на місце вчинення опору він вказав, щоб ОСОБА_3 повідомив про подію керівництво та чергового ЛВ на ст. Полтава. Через деякий час на місце прибула слідчо-оперативна група з в.о. начальника ЛВ на ст. Полтава майором міліції Бондаренко І.І.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 28.05.2009 року близько 20 год. він працював в складі бригади по розвантаженню залізничної решітки в районі Зінківського переїзду, неподалік від складів та недобудованих гаражів. В процесі роботи, направившись за решіткою та знаходячись біля колії, він зі сторони платформи побачив у внутрішньому дворику гаражів ОСОБА_4, який стояв неподалік від свого автомобіля «DAEWOO» червоного кольору. Руки були за спиною. Біля ОСОБА_4 знаходились двоє чоловіків у цивільному одязі. Ще один працівник міліції у форменому одязі знаходився неподалік від них. Пізніше на місце приїхав службовий автомобіль міліції, з якого вийшла жінка у форменому одязі працівника міліції, яка в подальшому робила опис моторної платформи. В багажнику автомобіля ОСОБА_4 знаходилось 3 каністри наповнені рідиною. ОСОБА_7 відомо, що ОСОБА_4 було затримано за підозрою у вчиненні крадіжки дизельного пального з моторної платформи. Після цього ОСОБА_7 з ОСОБА_8 направилися додому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, суду пояснив, що йому на мобільний телефон телефонував його кум ОСОБА_4 та стурбованим голосом сказав, щоб він терміново приїхав йому на допомогу в район Зінківського переїзду, оскільки його бють. В телефон було чути, що ОСОБА_4 знаходиться на подвірї, а не в автомобілі чи в приміщенні, також було чути чиїсь голоси, але слів ОСОБА_9 не розібрав. Самого ОСОБА_4 було чути чітко і розбірливо, тобто розмовляв він по телефону безперешкодно. Також ОСОБА_9 почув як його кум комусь сказав, щоб не чіпали дитину. Він зібрався сів у свій автомобіль марки та виїхав в напрямку переїзду. Голос у ОСОБА_4 був стурбований. Автомобіль ОСОБА_4 «DAEWOO» червоного кольору знаходився спереду автомобіля «Нісан» на відстані приблизно 10 метрів. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_9 побачив, що біля автомобіля «Нісан» стоїть чоловік в цивільному одязі, а ОСОБА_4 лежить на землі в перемішку зі щебенем животом донизу, голова повернута в праву сторону. Його тримав за руки майор міліції у форменому одязі та намагався одягти наручники. ОСОБА_4 розгинав руки лежачи на землі не даючи можливості одягти наручники. ОСОБА_9 побачивши працівника міліції вигукнув ОСОБА_4 аби той не чинив опору та дав можливість одягнути на себе наручники, оскільки працівник міліції знаходиться при виконанні службових обовязків, на що останній погодився. В багажнику автомобіля ОСОБА_4 знаходилось 3 каністри з дизельним пальним, а працівники міліції говорили, що останній злив пальне з моторної платформи. Через кілька хвилин на місце підїхала слідчо-оперативна група, ОСОБА_9 забрав з автомобіля ОСОБА_4 його доньку, яка знаходилася на задньому сидінні та відвіз її додому.

Показання зазначених свідків обєктивно підтверджуються дослідженими в судовому засіданні

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що 28.05.2009 року він у складі бригади виконував роботи по розвантаженню старорічної решітки (рейки зі шпалами), які вони розбирали на перегоні Полтава-Київська «Шведська могила». Розвантажували решітку на території ДЗО (Дезопромивчої промислової станції Полтава-Київська), яка підпорядковується ст. Полтава-Київська, та знаходиться в районі залізничного переїзду. Приблизно 0 19 год. 28.05.2009 року, знаходячись на моторній платформі (МПД №724), якою ОСОБА_10 керував, на території ДЗО, до нього підійшов ОСОБА_11, машиніст іншої ПМД, та попрохав злити йому 100 л. дизельного пального, оскільки при виїзді на роботу весь обєм пального, розрахований на дві машини, заправили в машину, якою керував ОСОБА_10 ОСОБА_11 почав носити йому каністри обємом 20-25 л. куди ОСОБА_10 зливав пальне ( всього 5 каністр). Він бачив, що ОСОБА_11 переносить каністри з пальним не до машини, а на територію гаражів, які розміщені вздовж колії.

Через 15 хв. ОСОБА_11 приніс останні 2 каністри та кинувши їх ОСОБА_10 на платформу швидко побіг в сторону переїзду. ОСОБА_10 заліз на платформу, щоб забрати каністри та побачив на території гаражів автомобіль «DAEWOO» червоного кольору, який належить ОСОБА_4, який працював водієм в КМС-132. В автомобілі був відчинений багажник, а в ньому знаходились 3 каністри, в які ОСОБА_10 зливав дизельне пальне. Біля автомобіля він побачив самого ОСОБА_4, біля якого знаходився гр-н у форменому одязі працівника міліції (як потім зясувалося начальник ЛПМ на ст. Полтава-Київська ОСОБА_3). Відстань між ним була приблизно 30 см. ОСОБА_3 щось запитував у ОСОБА_4, а той розвернувся в інший бік та зібрався іти. Тоді працівник міліції, аби зупинити ОСОБА_4 взяв його рукою в області пояса, можливо за ремінь. ОСОБА_4 в свою чергу почав вириватися, виражатися нецензурною лайкою та розмахувати руками. Вириваючись ОСОБА_4 відбив однією рукою руку ОСОБА_3, який його тримав, а іншою вдарив працівника міліції в районі обличчя. Після цього ОСОБА_3 загнув руку ОСОБА_4 та вони повалилися на землю. Вириваючись, ОСОБА_4 схопив ОСОБА_3 за формену сорочку та розірвав її. ОСОБА_3 утримував ОСОБА_4 на землі, а той вириваючись вдарив його правою ногою в обличчя. Побачивши ситуацію ОСОБА_10 побіг в сторону тролейбусної зупинки, а звідти направився на вокзал ст. Полтава-Київська, звідки поїхав додому (а.с. 52)

- Показаннями свідка ОСОБА_12 який показав, що 28.05.2009 року близько 19 год. він повертався додому з риболовлі, прямуючи в напрямку тролейбусної зупинки через територію гаражів вздовж залізної дороги. З внутрішнього дворика гаражів він почув вигуки. Наблизившись ОСОБА_12 побачив як два чоловіка, один з яких у формі працівника міліції, стоять біля гаражу. Працівник міліції щось запитав в іншого, а той розвернувся в інший бік і зібрався іти. Співробітник міліції намагаючись зупинити чоловіка взяв його рукою в область поясу, чи за ремінь чи за штани не бачив. Після цього невідомий в цивільному одязі почав вириватися, розмахувати руками. Вириваючись він повалив працівника міліції на землю і вони почали боротися. Чоловік постійно намагався вирватися та махав руками, а працівник міліції лежачи на землі намагався його втримати. Неподалік від чоловіків знаходилося 2 автомобілі червоного та сірого кольору, марки не запамятав. Побачивши таку ситуацію ОСОБА_12 направився далі в напрямку зупинки. В цей час до нього підбіг третій чоловік та предявивши посвідчення назвався начальником карного розшуку. Він записав дані ОСОБА_12 та повідомив, що йому, як очевидцю події, необхідно дати покази. Після цього ОСОБА_12 попрямував додому (А.С. 52).

- показаннями свідка ОСОБА_11 який пояснив, що 28.05.2009 року він у складі бригади виконував роботи по розвантаженню старорічної решітки (рейки зі шпалами), які вони розбирали на перегоні Полтава-Київська «Шведська могила». Розвантажували решітку на території ДЗО (Дезопромивчої промислової станції Полтава-Київська), яка підпорядковується ст. Полтава-Київська, та знаходиться в районі залізничного переїзду. Зранку, перед виїздом на місце роботи, майстер ОСОБА_6 видав їм з ОСОБА_10 200 літрів дизельного пального на 2 машини, але оскільки до машини ОСОБА_11 не було можливості підїхати, то весь обєм пального (200 л.) залили в машину ОСОБА_10, з умовою, що пізніше він передасть ОСОБА_11 його 100 л. Прибувши на територію Дезопромивочної станції по вул. Яківчанській в районі Зінківського переїзду, ОСОБА_11 запитав у ОСОБА_10 кому можна продати дизельне пальне, на що той відповів, що не знає. Потім, приблизно о 19 год., ОСОБА_11 зателефонував до ОСОБА_4, який на той час працював в КМС-132 водієм, та сказав, щоб він підїхав на територію ДЗО з порожніми каністрами, оскільки незадовго до цього ОСОБА_4 запитував у нього чи не можна десь дістати дизельного пального. ОСОБА_4 відповів, що підїде через годину. О 20 год. він приїхав на власному автомобілі «DAEWOO», дістав з багажника 4 каністри, ємкістю по 25 літрів кожна, та передав ОСОБА_11 Той, взявши каністри, підійшов до ОСОБА_10 та попросив у нього злити з його машини 100 літрів дизельного пального, які ОСОБА_11 зранку не отримав, на що ОСОБА_10 взяв каністри та почав за допомогою шлангу зливати пальне. ОСОБА_11 відніс ОСОБА_4 до автомобіля 3 каністри пального, які він поклав до багажника свого автомобіля. Коли ОСОБА_11 повернувся до машини ОСОБА_10 за четвертою каністрою з пальним, то побачив, що ОСОБА_4 стоїть біля свого автомобіля разом з працівником міліції, який одягнений у форменому одязі та про щось розмовляють. Побачивши працівника міліції ОСОБА_11 злякався та втік до своєї машини (а.с. 53).

- Висновком експерта № 1227 від 24 червня 2009 року відповідно до якого ОСОБА_3 було спричинено тілесне ушкодження у вигляді гематоми мяких тканин обличчя, шиї, лівого передпліччя, які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя та могло утворитися за обставин викладених у протоколах допиту потерпілого (а.с. 56).

На підставі зібраних доказів суд вважає винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною.

Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які викривають підсудного ОСОБА_4, як особу, що вчинив, насильство відносно ОСОБА_3, який виконував свої службові обовязки, а тому дії підсудного суд кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України, оскільки встановлено, що ОСОБА_4 вчинив дії, які виразились у заподіянні працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у звязку з виконанням цим працівником своїх службових обовязків. Крім того суд кваліфікує дії Католика за ч. 2 ст. 342 КК України, оскільки встановлено, що він вчинив дії, які виразились у опорі працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обовязків

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить із вимог ст. 65 КК України, при цьому враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до середньої тяжкості, конкретні обставини справи, дані про особу винного, та інші обставини, що впливають на покарання.

Підсудний ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітніх дітей.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах санкцій кримінального закону.

Суд також приймає до уваги, що підсудний ОСОБА_4 вперше засуджується до обмеження волі, його позитивну характеристику і при таких обставинах суд вважає за можливе його подальше виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, у звязку з чим згідно ст.75 КК України застосовує до нього іспитовий строк .

У справі заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_3, який просить стягнути з підсудного заподіяну моральну шкоду в розмірі 25 000 грн., матеріальну шкоду в сумі 220 грн. а також витрати на правову допомогу

ОСОБА_4 цивільний позов не визнав. Суд вважає що позов потерпілого ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення. Як встановлено судом, потерпілий ОСОБА_3 зазнав моральної шкоди від злочинних дій підсудного і ним подавались докази щодо заподіяння йому моральних страждань, що виразились в порушенні його нормальних життєвих звязків, приниженні честі, гідності, та ділової репутації як працівника міліції та заподіянням тілесних ушкоджень. Враховуючи викладене суд вважає, що потерпілому ОСОБА_3 заподіяна моральна шкода сума, яка підлягає до стягненню в розмірі 1 000 грн., а також заподіяна матеріальна шкода у звязку з пошкодженням форменого одягу в сумі 220 грн., крім того на користь потерпілого підлягають і стягненню понесені судові витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

За таких обставин, що утруднюють виконання вироку в частині відшкодування матеріальної, моральної шкодита судових витрат, враховуючи матеріальний стан цивільного відповідача, суд вважає за необхідне встановлення розстрочки відшкодування шкоди в сумі 3220 грн.. терміном на 12 місяці

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання :

- за ч. 2 ст. 342 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік

- за ч. 2 ст. 345 КК України у виді обмеження волі строком на 1(один) рік 6(шість) місяців

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі строком 1(один) рік 6(шість) місяців.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обовязки:

1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

2. повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3. періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи

Позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягти із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3 220 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 1000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 3220 грн.

Розстрочити виконання вироку в частині відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_3 терміном на 12 (дванадцять) місяців, встановивши розмір щомісячного відшкодування шкоди в сумі не менше 268 грн. 30 коп. щомісячно

Речові докази повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий Ю.В.Куліш