Постанова

від 20.12.2010 по справі 1-53-10

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-53-10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого- судді Савіцького Л.П., при секретарях - Котюк Т.А., Бойко В.І., Сегень, за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетігиині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, народженого 19 серпня 1979 року в м. Коркіне Челябінської області Російської Федерації; українця, з освітою вищою, не одруженого, працюючого начальником зміни турбінного цеху ВП «Хмельницька атомна електростанція», проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

що ОСОБА_3 в поданій суду скарзі висунула вимогу порушити кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України і звинуватила його в тому, що 04 лютого 2008 року останній в квартирі АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних стосунків спричинив їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровая.

В попередньому судовому засіданні ОСОБА_3М\ за підтримки адвоката ОСОБА_4 змінила вимоги своєї скарги, просила порушити кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України, посилаючись на те, що згідно акту судово-медичного обстеження № 57 від 06.02.2008 року їй спричинені тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості.

У зв 'язку з поданою до суду скаргою та зміненим обвинуваченням у відповідності до ст. 94 КПК України постановою судді від 09 грудня 2009 року, щодо ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 125 КК України.

В судовому слідстві судом встановлено, що ОСОБА_2 04 лютого 2008 року приблизно між 17 та 18 годинами у квартирі АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних стосунків спричинив ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_3 в обґрунтування вказаного обвинувачення в скарзі вказала на те, що 04.02.2008року приблизно о 17 год. 15 хв. їй зателефонував ОСОБА_2 і запропонував йти додому. Коли вона прийшла, останній відкрив двері і зразу ж ударив її в губу, а потім наносив удари кулаками та ногами по різних частинах тіла. Про вказане знає матір та могли чути сусіди. З цих підстав вона просить призначити покарання ОСОБА_2 згідно закону.

ОСОБА_2 пред'явлене потерпілою ОСОБА_3 обвинувачення не визнав і пояснив, що 04.02.2008 року біля 18 години в квартиру АДРЕСА_2, де він проживає, прийшла ОСОБА_3, яка була напідпитку. Оскільки йому потрібно було йти на нічну зміну, він потерпілу з квартири не пускав. Однак вона його не слухала, кричала,

штовхалась, у зв'язку з чим він мусив її тримати за руки, від чого були синці. ОСОБА_3 - він не бив, тому не вважає себе винним. Про вказане свідчить і запис, який він вчинив на мобільний телефон.

Однак вина підсудного ОСОБА_2 по пред'явленому потерпілою обвинуваченню підтверджується поясненнями самої потерпілої ОСОБА_3 та іншими доказами, які досліджені судом.

Потерпіла ОСОБА_3 вказала на те, що 04.02.2008 року приблизно о 17 год. 15 хв., їй подзвонив чоловік ОСОБА_2 і сказав, щоб вона йшла додому. Останній відкрив їй вхідні двері і зразу ударив її у губу рукою, оскільки був розлючений. Він шарпав її, наносив удари руками по різним частинам тіла. На крик вибіг син, який схопив батька за ноги. ОСОБА_2Є неумисне збив сина і той упав. Дані події, крім сина, ніхто не бачив. Вона пішла збирати речі свої та сина, щоб піти від чоловіка, намагалась подзвонити матері, однак чоловік трубку виривав. Дитина була дуже налякана. Однак він сам подзвонив матері, яка згодом прийшла. Чоловік матері розказував, що вона погана. Вона намагалась піти з квартири, однак чоловік її не пускав, тримав за руки. Вже при матері чоловік її два рази ударив і мати це бачила і - ставала на заваді. Сусіди могли чути їх сварку, хоча чоловік намагався закрити їй рот. Звукозапис він вчинив після приходу матері, а побив до її приходу, хоча робив це і після. Вона просить вказаний запис до уваги не приймати, оскільки він зроблений у невстановленому законом порядку.

Вважає, що ОСОБА_2 необхідно притягнути до відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки вона тривалий час лікувалась від захворювання внаслідок побиття, що засвідчив лікар, до якого вона зверталась за медичною допомогою.

Ставити під сумнів твердження ОСОБА_3 про побиття її ОСОБА_2 у суду підстав нема, оскільки вони підтверджуються поясненнями самого підсудного ОСОБА_2, який підтвердив сварку 04.02.2008 року та застосування сили щодо дружини у вигляді тримання її руками. Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_3 давала послідовні покази, щодо її побиття ОСОБА_2, які у свою чергу узгоджуються з відмовними матеріалами міліції за № 49 та матеріалами адміністративної справи за № 318.

На побиття дочки ОСОБА_3 зятем ОСОБА_2, вказала свідок ОСОБА_5 Вона ж 4 пояснила, що за телефонним дзвінком зятя прийшла у квартиру дочки. Остання була дуже збуджена, заплакана, з розбитою губою, з якої сочилась кров, синяком на підборідді Вона заспокоювала їх обох, просила дочку не йти з квартири, зять останню не пускав, тримав за руки, на яких були червоні плями. Все це бачив і внук. Стверджує, що дочку побив зять і каже правду.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що не бачила вказані події, однак зразу ж після цього бачила синці на тілі ОСОБА_7 та розбиту губу.

Пояснення вказаних свідків узгоджуються з поясненнями потерпілої ОСОБА_3, для яких вона є близькою родичко (матір та сестра). Проте, їх пояснення суд не ставить під сумнів з вищенаведених підстав та з врахуванням попередження їх про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів.

На наявність у вищевказаний день сварки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказали також свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Об^єктивно наявність у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень засвідчено даними висновку експерта за № 320 від 07.04. 2010 року, відповідно до яких у останньої виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця підборіддя, підслизового крововиливу та садна верхньої губи, синця в ділянці тильної поверхні правого променево-зап лястного суглоба, синця задньої поверхні правого передпліччя, які заподіяні впливом травмуючої поверхні твердих предметів, які за властивостями давності виникнення можуть відповідати строку на який вказувала ОСОБА_3 (04.02.2008 р.) і які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Даний медичний висновок у суду не викликає сумніву, оскільки на такі ж отримані ушкодження та механізм їх отримання вказала потерпіла, доводи якої відповідають дійсним обставинам справи. Крім цього, вказаний висновок зроблено вдруге і іншим експертом після попереднього висновку з врахуванням всіх наданих йому медичних матеріалів (медичних карток). Допитаний по суті вказаного висновку експерт ОСОБА_10 роз'яснив останній і вказав на те, що характер і механізм виникнення тілесних ушкоджень визначений у висновку відповідно до проведеного огляду потерпілої експертом і іншого бути не може. Він же зазначив, що подальше лікування потерпілої не перебуває в причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями 04.02.2008 року, а пов 'язане з її захворюванням і діагноз лікаря щодо постравматичності цього захворювання суперечить висновку експерта і не може прийматись до уваги.

Тому виходячи з останнього, суд не приймає до уваги доводи потерпілої про отримання нею тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоровая, що у свою чергу виключає притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України.

Вищенаведені і досліджені судом докази також повністю спростовують посилання підсудного ОСОБА_2 на свою непричетність до нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, у зв 'язку з чим суд їх до уваги не приймає.

Не приймає суд до уваги і посилання ОСОБА_2, як на підставу своєї невинуватості, і посилання на звукозапис мобільним телефоном, який він вчинив під час сварки і яка прослухана судом, оскільки остання проведена не в установленому законом порядку. Крім цього, з останньої не вбачаються будь-які докази, які б давали суду можливість прийняти до уваги підтвердження винуватості або невинуватості ОСОБА_2Є в побитті ОСОБА_3

Тому, виходячи з вищенаведеного в його сукупності, вважаючи доведеною вину ОСОБА_2 у спричиненні ОСОБА_3 умисного легкого тілесного у ушкодження, суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України.

Проте в судовому слідстві встановлено, що злочин ОСОБА_2Є скоєний 04.02.2008 року. З часу його скоєння пройшло більше двох років. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості пройшло два роки. ОСОБА_2Є скоїв злочин невеликої тяжкості, а тому у відповідності до ст. ст. 11-1, 248 КПК України справа підлягає закриттю з підстав закінчення строків давності.

Тому керуючись ст. ст. 111, 248 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

римінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України провадженням закрити у зв"язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На постанову протягом 7 діб з дня її винесення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Хмельницької області міський суд чорез Нетішинський міський суд.

Головуючий