Рішення

від 21.12.2010 по справі 12/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "21" грудня 2010 р.Справа № 12/154

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянувши матеріали справи  № 12/154

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Гранатова зірка", м. Шпола, Черкаської області

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Новоукраїнський кар'єр",                            м. Новоукраїнка, Кіровоградська область     

про стягнення 91271,01 грн.  

Представники сторін:

від позивача: Краснощоков Є.В., довіреність б/н від 27.08.10р.

відповідача: участі не брав.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.12.2010 року до 12 год  14.12.2010 року, відповідно  до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату , час та місце судового засіданні про що, свідчить підпис представника відповідача Догарєвої І.О. в повідомленні про наступне судове засідання по справі № 12/154 від 06.12.2010 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранатова зірка" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Новоукраїнський кар'єр" 91 271,01 грн боргу за товар.

Відповідач позовні вимоги не визнав та просить суд відмовити в задоволення позовних вимог. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що між сторонами не існує договірних відносин і цей факт встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2010 року у справі № 3/92. Крім того, відповідач вважає, що між сторонами не виникли правовідносини, що відповідають умовам купівлі-продажу, тобто у відповідача не виникли грошові зобов'язання, передбачені Цивільного кодексу України для покупця.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, господарський суд

                                                         ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткових накладних № 2 від 30.10.2006 року, № 3 від 13.11.2006 року, № 4 від 17.11.2006 року, № 14 від 13.12.2006 року, № 1 від 13.01.2007 року;  № РН-00001А від 02.03.2007 року, № РН-00001Б від 02.03.2007 року товариством з обмеженою відповідальністю "Гранатова зірка" передано відкритому акціонерному товариству "Новоукраїнський кар'єр" товар на загальну суму 190 771,01 грн.

Факт отримання вказаного товару підтверджується також довіреностями ЯМХ № 750909 від 25.10.2006 року; ЯМХ № 750914 від 13.11.2006 року; ЯМХ № 750920 від 16.11.2006 року; ЯМХ № 750934 від 04.12.2006 року; ЯМХ № 750950 від 09.01.2007 року; ЯНА№ 286444 від 02.03.2007 року.

Відкрите акціонерне товариство "Новоукраїнський кар'єр" за отриманий товар здійснив частковий розрахунок на суму 99500,00 грн про що свідчать копії банківських виписок від 28.12.2006 року, 31.01.2007 року, 12.03.2007 року, 28.04.2007 року, 31.05.2007 року, 11.07.2007 року, 18.07.2007 року, 24.07.2007 року.

У зв'язку з існюванням заборгованості відповідача перед позивачем, на адресу ТОВ "Новоукраїнський кар'єр" було направлено вимогу від 26.10.2010 року № 135, яка залишена відповідачем без реагування.

Не виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем призвело до необхідності позивача звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи даний спір господарський суд виходить з наступного.

Відповідач у своїх запереченнях посилається на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2010 року у справі № 3/92 яким встановлено що, між сторонами не існувало договірних відносин.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За правилами ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Нормами частин 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено,  що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається із матеріалів справи, за накладними № 2 від 30.10.2006 року, № 3 від 13.11.2006 року, № 4 від 17.11.2006 року, № 14 від 13.12.2006 року, № 1 від 13.01.2007 року;  № РН-00001А від 02.03.2007 року, № РН-00001Б від 02.03.2007 року позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 190 771,01 грн відповідно до  довіреностей ЯМХ № 750909 від 25.10.2006 року; ЯМХ № 750914 від 13.11.2006 року; ЯМХ № 750920 від 16.11.2006 року; ЯМХ № 750934 від 04.12.2006 року; ЯМХ № 750950 від 09.01.2007 року; ЯНА№ 286444 від 02.03.2007 року, які підписані уповноваженими особами.  Факт отримання товару і його вартість відповідачем не оспорювався.

Відповідно до ч. 1ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Видаткові накладні  № 2 від 30.10.2006 року, № 3 від 13.11.2006 року, № 4 від 17.11.2006 року, № 14 від 13.12.2006 року, № 1 від 13.01.2007 року;  № РН-00001А від 02.03.2007 року, № РН-00001Б від 02.03.2007 року та довіреності ЯМХ № 750909 від 25.10.2006 року; ЯМХ № 750914 від 13.11.2006 року; ЯМХ № 750920 від 16.11.2006 року; ЯМХ № 750934 від 04.12.2006 року; ЯМХ № 750950 від 09.01.2007 року; ЯНА№ 286444 від 02.03.2007 року  підписані як позивачем, так і відповідачем, підписи скріплені мокрими печатками сторін; письмова форма правочинів (ст.207 ЦК України) вважається додержаною. Вищезазначені обставини свідчать про обов'язок відповідача оплатити вартість отриманого товару у повному обсязі, що останнім на вимогу позивача не виконано.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що встановлено ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Сторонами строк, в якій ВАТ "Новоукраїнський кар'єр" зобов'язаний оплатити вартість одержаного від ТОВ "Гранатова зірка" товару не узгоджувався.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 26.10.2010 року № 135, яку відповідач отримав 02.11.2010 року, що підтверджено копією повідомлення про поштове відправлення від 26.10.2010 року та описом вкладення до цінного листа № 633 від 26.10.2010 року, яка залишена відповідачем без реагування.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не заперечує, що між сторонами відбулися ряд правочинів, однак не погоджується з позивачем щодо питання про стягнення єдиної суми з єдиних підстав.

Однак, дане заперечення відповідача є не обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Нормами вказаної статті дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

З огляду на наведене та в зв'язку з тим, що відповідачем до господарського суду не подано доказів виконання зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, згідно вимоги позивача від 26.10.2010 року № 135, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення                  91 271,01 грн боргу у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та  витрати по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

                                                          В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Новоукраїнський кар'єр", код ЄДРПОУ 01372867, п/р № 26004425218061 в філії АКБ "Укрсббанк", м. Кіровоград, МФО 323293,                   вул. Панаса Мирного,1, м.Новоукраїнка, Кіровоградська область, 27100 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гранатова зірка", код ЄДРПОУ 34118096, п/р                                   № 26007051865100 в відділенні № 638 АКІБ "Укрсиббанк" м.Харків, МФО 351005, вул. Некрасова, 92, м. Шпола, Черкаської області, 20600  заборгованість в сумі 91 271,01 грн, державне мито в сумі  912,71 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85  ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                                               Макаренко Т.В.

повний текст судового рішення

складено 27.12.2010 року.