Рішення

від 15.01.2008 по справі 17/309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№  17/309

15.01.08

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю «Бомонд Сінема Інтернешнл»

До                    1) Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації

2) Головного управління комунальної власності міста Києва Київської

                                 міської державної адміністрації

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача             1) Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.П.Довженка

                                 2) Київська міська рада

Про                 визнання права власності на нежитлову будівлю – самочинне будівництво

Суддя  Кролевець О.А.

Представники :

від позивача:Шкрум І.П. (довіреність №07/07-5 від 11.07.2007)Копусь А.А. (довіреність №07/07-4 від 31.03.2006)

від відповідача-1:Залеська Г.Л. (довіреність №01/16-7529 від 05.10.2007)

від відповідача-2:не з'явився

Від 3-ої особи-1:не з'явився  

Від 3-ої особи-2:Тхорик С.М. (довіреність №225-КР-1533 від 30.11.2007)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ТОВ «Бомонд Сінема Інтернешнл»про визнання за позивачем права власності на самочинне будівництво (об'єкт нерухомості) –торгівельний павільйон загальною площею 228,57 кв.м., вартістю 721912,65 грн., розташований за адресою: м. Київ, вул. Довженка,4.

Позовні вимоги ТОВ «Бомонд Сінема Інтернешнл»обґрунтовані наступним. Починаючи з 1997 року позивач за рахунок власних коштів в межах виконання свого зобов'язання за договором про спільну діяльність, укладеного між позивачем та Національною кіностудією художніх фільмів ім. О.П.Довженка (третя особа-1), розпочав будівництво об'єкту нерухомості, що складається з торгівельного павільйону та кафе загальною площею 228,57 кв.м., та є окремим самостійним об'єктом нерухомості. Земельна ділянка, на якій розташований об'єкт нерухомості, знаходиться на праві постійного користування у третьої особи-1 по справі. Як зазначає позивач, будівництво спірного об'єкту нерухомості було проведено без наявності всіх дозвільних документів, обов'язок щодо оформлення яких лежав на Кіностудії. За таких обставин, побудований об'єкт нерухомості згідно чинного законодавства України є самочинним будівництвом. Оскільки третя особа-1 є користувачем земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, позивач вважає за можливе звернутись до суду за захистом свого права власності на об'єкт самочинного будівництва, що був побудований в межах виконання договору про спільну діяльність.

Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація (відповідач-1) позовні вимоги не визнає, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, відповідач-1 посилається на приписи ч. 2 ст.376 Цивільного кодексу України, згідно з якими особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Крім  того, відповідач-1 звертає увагу суду на ту обставину, що позивачем не надано доказів відведення йому земельної ділянки у встановленому законом порядку під будівництво павільйону, а також не надано доказів прийняття нерухомого майна до експлуатації, що є обов'язковим відповідно до ст.331 ЦК України. Крім того, відповідачем-1 заявлено клопотання про застосування до позовних вимог про визнання за позивачем права власності  трирічного строку позовної давності, який розпочався в 1998 році і на день звернення з позовом до суду вже закінчився.

          Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації (відповідач-2) письмового відзиву на позов не надав. В своєму клопотанні від 06.08.2007 №б/н відповідач-2 просив суд залучити до участі справі в якості третіх осіб на стороні відповідача Київську міську раду, Головне управління земельних ресурсів та КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», оскільки рішення зі спору може вплинути на їх права та обов'язки. Зокрема, відповідач-2 стверджує, що у Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.П.Довженка відсутнє право розпорядження земельною ділянкою по вул. Довженка,4; правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснює Київська міська рада; вирішення питання про надання та вилучення земельних ділянок відноситься до компетенції Головного управління земельних ресурсів; а право власності на новозбудоване майно підлягає державній реєстрації, яку здійснює КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна». Вказане клопотання задоволено судом частково. Представник відповідача-2 в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував.  

          Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.П.Довженка (третя особа-1) письмових пояснень по суті заявленого позову не надала, свого представника в судове засідання не направила.  

Київська міська рада (третя особа-2) проти позовних вимог заперечує повністю та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з тих самих підстав, на яких ґрунтується заперечення відповідача-1.             

Позивач вважає заперечення відповідача-1 такими, що не заслуговують уваги, а посилання відповідача-1 на закінчення трирічного строку позовної давності, за твердженням позивача, є безпідставними, оскільки про порушення свого права позивач дізнався лише в 2007 році.

Під час розгляду справи ухвалою суду від 06.08.2007 була призначена судова будівельно-технічна експертиза, провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Після надходження  до суду висновку судової експертизи, провадження у справі було поновлено ухвалою від 14.11.2007.          

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.1997 між Національною кіностудією художніх фільмів імені О.Довженка (третя особа-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бомонд Сінема»(позивач) був укладений договір №57 про спільну діяльність, а також додаткові угоди до нього, а саме: №1 від 23.06.1997, №2 від 23.06.1997, №3 від 23.06.1997, №4 від 23.12.1997 та №5 віл 10.01.1999.

Предметом Договору про спільну діяльність було будівництво нежилої будівлі, яка б склалась з торгівельного павільйону та кафе з літньою площадкою, розміщених на території Кіностудії, облаштування в побудованому об'єкті магазину та закладу громадського харчування (кафе), а також організація та ведення відповідної господарської діяльності. Відповідно до цього договору для досягнення поставлених цілей договору сторони домовились об'єднати належні їм та залучені у третіх осіб грошові кошти, майно, трудову діяльність, а також наявні в них майнові та особисті немайнові права, на умовах та в порядку, передбаченому договором.

Згідно з п.2.1.2 договору позивач був зобов'язаний за рахунок власних коштів побудувати зазначений об'єкт нерухомості, на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні Кіностудії. В свою чергу, Кіностудія згідно з п.2.1.1 договору на виконання взятих на себе договірних зобов'язань повинна була отримати дозвіл та погодити його з усіма структурними підрозділами міської адміністрації на будівництво нового об'єкту нерухомості на території, що знаходиться в її користуванні, а також всіляко сприяти позивачу в проведенні будівництва.

Ведення спільних справ сторін спільної діяльності доручалось договором позивачу.

Відповідно до діючого законодавства договір про спільну діяльність 29.04.1998 було зареєстровано у виконавчому комітеті Радянської районної ради міста Києва.     

Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, земельна ділянка, на якій було збудовано спірний об'єкт нерухомості, знаходиться на праві постійного користування у Кіностудії, згідно з Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради від 25.05.1950 №1014 «Про поновлення меж земельної ділянки Київської Кіностудії художніх фільмів в районі Брест-Литовського шосе 110»та Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 21.10.1969 за №1859 «Про відвід земельної ділянки Київській кіностудії художніх фільмів ім. О.П.Довженка».

До початку спільної діяльності згідно з розпорядженням Радянської районної державної адміністрації м. Києва від 06.05.1996 №389 Кіностудія отримала дозвіл на замовлення в Управлінні дизайну міського середовища та реклами архітектурно-планувального завдання (АПЗ), а також на розробку проектно-кошторисної документації на розташування павільйону по вулиці Довженка в місті Києві. Крім того, в Головному архітектурно-планувальному управлінні Кіностудією було отримано комплексне архітектурно-планувальне завдання на благоустрій території з розміщення збірно-розбірного павільйону, яке було затверджене чинним на той час Головним художником м. Києва 30.05.1996.

На підставі зазначених документів позивач замовив розроблення проекту збірно-розбірного торгівельного павільйону з виконанням фундаментів з залізобетонних блоків ФБС по вул. Довженка,4 у м. Києві. Проектно-кошторисну документацію було виготовлено проектною установою та погоджено з Управлінням пожежної охорони МВС м. Києва (експертний висновок СДПЧ-6 по охороні Радянського району м. Києва від 31.12.1997 за №6/1228) та Санітарно-епідеміологічною станцією Радянського району м. Києва (лист від 26.09.1997 за №1362). Письмові докази, що доводять дані обставини справи, були надані позивачем та не спростовуються відповідачами та третьою особою-2.        

Судом встановлено, що починаючи з 1997 року позивач за рахунок власних коштів розпочав будівництво об'єкту нерухомості, що складається з торгівельного павільйону та кафе. Загальна площа побудованого павільйону фактично становить –228,57 кв.м. та складається з наступних приміщень: торгівельний зал –80,4 кв.м., торгівельний зал –36,0 кв.м., торгівельний зал –54,0 кв.м., підсобне приміщення –13,96 кв.м., склад –21,46 кв.м., офіс –9,50 кв.м., архів –1,80 кв.м., комора –1,80 кв.м., гардероб для персоналу –3,80 кв.м., туалет –3,60 кв.м., тамбур –2,25 кв.м. Будівництво зазначеного об'єкту нерухомості станом на день звернення позивача до суду завершено.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Бомонд Сінема Інтернешнл»виходячи з наступного.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (ст.329 ЦК України).  

Згідно зі ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Судом приймається до уваги твердження позивача, що станом на сьогоднішній день будівництво будівлі торгівельного павільйону та кафе є завершеним та проведено з дотриманням існуючих вимог державних будівельних норм. Крім того, у відношенні до інших об'єктів нерухомості, розташованих у цьому районі, павільйон є окремим самостійним об'єктом нерухомості.

Зазначена обставина підтверджується також висновком судової будівельно-технічної експертизи №9038/9039 від 13.11.2007, проведеної експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Згідно з цим висновком торгівельний павільйон, що розташований по вул. О.Довженка,4 в м. Києві загальною площею 228,57 кв.м. відповідає основним положенням державних будівельних норм України ДБН В.2.2-9-99 та вимогам пункту 2.5, таблиця 1 КДП 204/12 Україна 226-93, за чим можливо констатувати, що спірна будівля за своїми об'ємно-планувальними і конструктивними характеристиками, елементами опорядження та інженерному обладнанню не має відхилень від вимог нормативних документів діючих в будівництві, а за технічним станом може експлуатуватися. Крім того, експертом було встановлено, що побудований павільйон є закінченим будівництвом об'єктом нерухомого майна, який встановлений на особистих стрічкових бетонних фундаментах.

Відповідно до висновку експерта вартість будівлі, без врахування вартості обладнання та меблів, а також без вартості земельної ділянки, на якій вона знаходиться становить 1020684,00 грн. Саме така вартість об'єкт нерухомого майна береться судом до уваги при розгляді справи та при визначенні ціни позову.

Відповідачі проти висновків судової експертизи не заперечують. Доказів, які б могли спростувати ту обставину, що побудований павільйон є об'єктом нерухомості, будівництво якого завершено з дотриманням вимог будівельних норм, до суду не надано.

Як свідчать обставини справи та надані сторонами докази, спірний об'єкт нерухомості –павільйон був побудований в межах виконання договору про спільну діяльність №57 від 23.06.1997, укладеного між позивачем та третьою особою-1. Об'єкт нерухомості був побудований виключно за кошти позивача, як учасника спільної діяльності. В самому договорі про спільну діяльність сторони не встановили частку кожного з учасників такої діяльності. Тому суд вважає за правомірне застосувати положення частини 2 статті 357 ЦК України, згідно з якою якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Третьою особою-1 не спростовано ту обставину, що 100% фінансування будівництва павільйону було здійснено виключно позивачем. Також судом береться до уваги той факт, що саме Кіностудія не виконала своїх договірних зобов'язань щодо отримання необхідних дозвільних документів для будівництва павільйону. Тому є всі підстави вважати, що третя особа-1 фактично не здійснила свого внеску до спільної діяльності. За таких умов, частка позивача у створеному нерухомому майні становить 100%.

Згідно з ч.3 ст.376 ЦК України право власності  на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

На момент будівництва спірного об'єкту нерухомості, а також на момент розгляду справи в суді земельна ділянка, на якій побудоване таке нерухоме майно, знаходиться на праві постійного користування у відповідача-1. В той же час третя особа-1 є одним з учасників договору про спільну діяльність, в межах якої і був побудований позивачем павільйон. Отже земельна ділянка на час будівництва знаходилась у правомірному користуванні одного з учасників спільної діяльності, який продовжує користуватись цією земельною ділянкою до цього часу.

Як встановлено судом, позивач не в змозі звернутись до відповідачів з заявою про оформлення за ним права власності на побудований об'єкт нерухомості, оскільки таке будівництво згідно з чинним законодавством вважається самочинним. Тому відповідачі не визнають за позивачем права власності на побудований павільйон, оскільки його будівництво було проведено без відповідного дозволу та він не введений в експлуатацію згідно встановленого порядку. В той же час, законодавство надає позивачу право звернутись до суду з позовом про визнання права власності на таке майно.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, може бути визнання права власності на майно (нерухоме майно).

Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування судом строків позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Матеріали справи не містять відомостей, що право позивача було порушене ще в 1998 році, як стверджує відповідач-1, оскільки позивач не звертався до компетентних державних органів та органів місцевого самоврядування з заявами про визнання за ним права власності на нерухоме майно.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач-1 таких доказів про початок перебігу строку позовної давності з 1998 року не надав, тому його заява про застосування строку позовної давності не може бути задоволена.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає заявлені позивачем вимоги про визнання за ним права власності на самочинне будівництво (об'єкт нерухомості) –торгівельний павільйон загальною площею 228,57 кв.м., вартістю 721912,65 грн., розташований за адресою: м. Київ, вул. Довженка,4, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.                     

Відповідно до ст.49 ГПК України на відповідачів покладаються судові витрати, в тому числі недоплачене позивачем державне мито.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бомонд Сінема Інтернешнл»(03057, м. Київ, вул. О.Довженка,4, код ЕДРПОУ 23513297) право власності на  самочинне будівництво (об'єкт нерухомості) –торгівельний павільйон загальною площею 228,57 кв.м., вартістю 1020684,00 грн., розташований за адресою: м. Київ, вул. Довженка,4.

3. Стягнути з Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,24, код ЄДРПОУ 26077537), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Бомонд Сінема Інтернешнл»(03057, м. Київ, вул. О.Довженка,4, код ЕДРПОУ 23513297) 3609 (три тисячі шістсот дев'ять) грн. 57 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Головного управління комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик,10, код невідомий), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Бомонд Сінема Інтернешнл»(03057, м. Київ, вул. О.Довженка,4, код ЕДРПОУ 23513297) 3609 (три тисячі шістсот дев'ять) грн. 57 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          5.  Стягнути з Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,24, код ЄДРПОУ 26077537), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь  Державного бюджету України (УДК у Шевченківському районі м. Києва, код ЗКПО 26077968, ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, р/р 31110095700011; код платежу за бюджетною класифікацією 22090200, символ  звітності 095) 1493 (одну тисячу чотириста дев'яносто три) грн. 86 коп.

          6. Стягнути з Головного управління комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик,10, код невідомий), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного бюджету України (УДК у Шевченківському районі м. Києва, код ЗКПО 26077968, ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, р/р 31110095700011; код платежу за бюджетною класифікацією 22090200, символ  звітності 095) 1493 (одну тисячу чотириста дев'яносто три) грн. 86 коп.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                         О. А. Кролевець