Рішення

від 30.12.2010 по справі 2-15

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-15

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2010 року м. Івано-Франківсь к

Тисменицький районний су д Івано-Франківської області

в складі: головуючої - суд ді Хоминець М.М.

секретарів Іван ів К.В., Павликівської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі су ду цивільну справу за позово м ОСОБА_1 до ТзОВ «Ітек о» лтд про визнання звільнен ня незаконним, зміну формулю вання причини і дати звільне ння, стягнення заборгованост і по заробітній платі, втраче ного заробітку за час вимуше ного прогулу і відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач 11.03.2008 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про поновлення на роботі, стя гнення заборгованості по зар обітній платі у сумі 3300 грн., вт раченого заробітку за час ви мушеного прогулу в сумі 10010 грн . та відшкодування моральної шкоди у розмірі 17000 грн. Після з міни позовних вимог 09.02.2010 р. та з більшення позовних вимог 13.12.201 0 р. просив визнати незаконним його звільнення з роботи за п .4 ст.40 КЗпП України з 17.07.2007 р., змін ити формулювання причини і д ати звільнення на звільнення за згодою сторін згідно п.1 ст .36 КЗпП України на день ухвале ння судового рішення, стягну ти з відповідача 3850 грн. заборг ованості по заробітній платі , 67650 грн. втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, 70 г рн. витрат на телефонні перег овори з відповідачем та 17000 грн . моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрун товував тим, що з 15.02.2006 р. він прац ював юрисконсультом ТзОВ «Ітеко» лтд по сумісництву, а з 19.09.2006 р. перейшов на постійну р оботу до відповідача з оклад ом 1100 грн.; з лютого 2007 р. йому вста новлена надбавка в розмірі 50% посадового окладу за суміщен ня професій (посад) у порядку с т.105 КЗпП України. 13.07.2007 р. йому вру чили наказ від 09.07.2007 р. про відкл икання з відпустки з 16.07.2007 р.; оск ільки відповідач нерегулярн о виплачував йому заробітну плату, він не мав більше намір у продовжувати трудові відно сини, а тому, перебуваючи у від пустці, направив відповідачу рекомендованою кореспонден цією заяву від 21.07.2007 р. про надан ня відпустки без збереження зарплати з 26.07.2007 р. з наступним з вільненням на підставі ч.3 ст.3 8 КЗпП України у зв' язку з нев иконанням уповноваженим вла сником органом законодавств а про працю та умов трудового договору. Наказом від 31.07.2007 р. у т ой час, коли він перебував на л ікарняному, відповідач незак онно звільнив його з роботи з 17.07.2007 р. згідно п.4 ст.40 КЗпП Україн и; на його неодноразові усні і письмові звернення відповід ач не видав йому копію наказу про звільнення; копію цього н аказу представник відповіда ча вручив йому лише в суді. Від повідач заборгував йому 3850 гр н. заробітної плати, а саме над бавку в розмірі 50% посадового окладу за суміщення професій (посад) за 7 місяців 2007 р. (550х7). За 5 м ісяців 2007 р., 2008 - 2010 р.р. він втрат ив 67650 грн. заробітку, що мав скл адати щомісячно 1650 грн. (1100 грн. п осадового окладу + 550 грн. надба вки за суміщення). Незаконним и діями відповідача йому спр ичинено моральну шкоду, оскі льки внаслідок незаконного з вільнення він був позбавлени й права на придбання путівки в органах соцстраху, звільне ння з роботи негативно вплин уло на його авторитет у різни х державних органах і устано вах, з якими він співпрацює; сп ричинену моральну шкоду оцін ює у 17000 грн.

Позивач у судовому засідан ні підтримав свої змінені та збільшені позовні вимоги і п росив їх задовольнити. У оста ннє судове засідання 30.12.2010 р. по зивач не з' явився, у поданій суду заяві підтримав позов і просив закінчувати розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що позивач б ув законно звільнений з робо ти за прогули, оскільки мав ви йти на роботу 17.07.2007 р. після пере бування у відпустці (з урахув анням знаходження на лікарня ному), протягом чотирьох днів , а саме з 17 до 20 липня 2007 р. включн о, без поважних причин на робо ту не вийшов, що підтверджуєт ься відповідними актами. Нак азу про встановлення позивач у надбавки за суміщення поса д не було. Фактично позивач ві дпрацював у відповідача вісі м місяців, за що отримав зароб ітну плату, жодної заборгова ності по виплаті зарплати ві дповідач перед позивачем не має. Вважає заявлені позивач ем вимоги безпідставними, у т ому числі і вимогу про відшко дування моральної шкоди. У ос танні судові засідання 10.12., 28.12. т а 30.12.2010 р. представник відповіда ча не з' явився, відповідач б ув належним чином повідомлен ий про час і місце розгляду сп рави, не повідомив суду про пр ичини неявки свого представн ика у судове засідання. За так их обставин суд ухвалив закі нчувати розгляд справи у від сутності представника відпо відача.

Вислухавши пояснення стор ін, дослідивши матеріали спр ави, суд дійшов висновку, що по зов підлягає до часткового з адоволення, виходячи з насту пних підстав.

Встановлено, що сторони по с праві - позивач ОСОБА_1 т а відповідач ТзОВ «Ітеко » лтд - з 18.09.2006 р. до 17.07.2007 р. перебув али у трудових відносинах. Зг ідно наказу № 72-к від 18.09.2006 р. пози вач прийнятий на роботу до ві дповідача на посаду юрисконс ульта з оплатою згідно штатн ого розпису - посадовий окл ад 1100 грн. в місяць (а.с.84), між стор онами 18.09.2006 р. укладено трудовий договір (а.с.46-49). Згідно наказу № 47-к від 31.07.2007 р. позивач звільнен ий з роботи за прогул без пова жних причин згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗ пП України з 17.07.2007 р. (а.с.45).

Встановлено, що відповідач порушив вимоги ч.3 ст.40 КЗпП Укр аїни, звільнивши позивача з р оботи наказом від 31.07.2007 р. у пері од тимчасової непрацездатно сті позивача, що підтверджує ться оглянутим у судовому за сіданні оригіналом листка не працездатності, копія якого долучена позивачем до матері алів справи (а.с.10), згідно якого останній з 23.07.2007 р. до 16.08.2007 р. переб ував на лікарняному. Крім тог о, при звільненні позивача з р оботи відповідач порушив вим оги ст.149 КЗпП України, так як пи сьмового пояснення у позивач а не відібрано, з наказом про з вільнення він не ознайомлени й; у порушення вимог ч.2 ст.47 КЗп П України позивачу не вручен о копію наказу про звільненн я; у порушення вимог ст.116 КЗпП У країни відповідач не провів повний розрахунок з позиваче м у день звільнення; відповід ачем також порушено вимоги п .7.1 Інструкції про порядок вед ення трудових книжок працівн иків, оскільки трудова книжк а позивача не зареєстрована у книзі обліку руху трудових книжок. Вказані порушення тр удового законодавства підтв ерджуються матеріалами пере вірки територіальної держав ної інспекції праці у Івано-Ф ранківській області (а.с.7-8), пос тановою Івано-Франківського окружного адміністративног о суду від 02.10.2009 р. (а.с.131-132).

За таких обставин вимога по зивача про визнання незаконн им звільнення з роботи за п.4 ч .1 ст.40 КЗпП України з 17.07.2007 р. є під ставною і підлягає до задово лення. Оскільки встановлено, що позивач з поважних причин пропустив місячний строк, пе редбачений ч.1 ст.233 КЗпП Україн и, на звернення до суду із заяв ою про вирішення трудового с пору у випадку звільнення, йо му відповідно до вимог ст.234 КЗ пП України слід поновити цей строк.

Щодо вимоги про зміну форму лювання причини і дати звіль нення на звільнення за згодо ю сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП Укр аїни на день ухвалення судов ого рішення, суд вважає, що пра вові підстави для задоволенн я вказаної вимоги відсутні. В становлено, що позивач не зве ртався до відповідача із зая вою про звільнення за угодою сторін; у матеріалах справи н аявна лише заява позивача ві д 21.07.2007 р. про надання відпустки без збереження зарплати з 26.07.2 007 р. з наступним звільненням з а власним бажанням на підста ві ч.3 ст.38 КЗпП України у зв' яз ку з невиконанням уповноваже ним власником органом законо давства про працю та умов тру дового договору (а.с.78).

Так само не підлягає до задо волення позовна вимога про с тягнення з відповідача 3850 грн . заборгованості по заробітн ій платі, а саме надбавки в роз мірі 50% посадового окладу за с уміщення професій (посад), оск ільки вказані у п.2.4 (а.с.47) укладе ного між сторонами трудового договору додаткові обов' яз ки позивача - кадрова робот а та робота з митницею - не оф ормлені додатковою угодою, я к передбачено вказаним пункт ом трудового договору; відсу тній також наказ про встанов лення позивачу надбавки за с уміщення посад юрисконсульт а і кадровика.

Суд вважає, що вимога про ст ягнення з відповідача втраче ного заробітку за час вимуше ного прогулу підлягає до час ткового задоволення у межах річного строку, передбаченог о ч.2 ст.235 КЗпП України. З відпов ідача слід стягнути у корист ь позивача 13200 грн. втраченого з аробітку (1100 грн. х 12 міс.).

Не підлягає до задоволення вимога про стягнення з відпо відача 70 грн. витрат на телефо нні переговори з відповідаче м, оскільки вона є незрозуміл ою для суду з огляду на те, що п озивачем надана квитанція ві д 13.06.2006 р. (а.с.9).

Щодо заявленої позивачем о станньої вимоги про відшкоду вання моральної шкоди, суд вв ажає, що вона підлягає до част кового задоволення. Встановл ено, що неправомірними діями відповідача, які виразились у незаконному звільненні по зивача з роботи, останньому с причинено моральну шкоду, що полягає у полягає у душевних стражданнях, яких позивач за знав у зв' язку з протиправн ою поведінкою відповідача що до нього. Вирішуючи питання п ро розмір грошового відшкоду вання моральної шкоди, суд ви ходить з вимог розумності і с праведливості, враховує хара ктер неправомірних дій відпо відача, глибину душевних стр аждань позивача, та вважає, що з відповідача слід стягнути у користь позивача 3000 грн. на в ідшкодування спричиненої мо ральної шкоди.

З відповідача також слід ст ягнути у користь держави 149 гр н. судового збору (8,50 грн. за вим огу про визнання звільнення незаконним, 132 грн. за вимогу пр о стягнення втраченого зароб ітку, 8,50 грн. за позовну вимогу про стягнення моральної шкод и) та 30 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення ро згляду справи.

На підставі наведеного, від повідно до ст.ст. 36, 40 ч.1 п.4, ч.3, 47, 116, 149, 232, 233 ч.1, 234, 235, 237-1 КЗпП України, керую чись ст.ст. 81, 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Поновити ОСОБА_1 проп ущений з поважних причин міс ячний строк звернення до суд у.

Позов задовольнити частк ово.

Визнати незаконним звільн ення ОСОБА_1 з роботи з пос ади юрисконсульта ТзОВ « Ітеко» лтд за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП Укр аїни з 17 липня 2007 року.

Стягнути із ТзОВ «Ітеко » лтд, р/р 260005468 в ІФОД «Райффай зен Банк Аваль» м. Івано-Фра нківськ, МФО 336462, код ЄДРПОУ 30699191, у користь ОСОБА_1 13200 (тринадц ять тисяч двіста) грн. втрачен ого заробітку за час вимушен ого прогулу та 3000 (три тисячі) г рн. на відшкодування моральн ої шкоди, а всього 16200 (шістнадц ять тисяч двіста) грн.

Стягнути із ТзОВ «Ітеко » лтд, р/р 260005468 в ІФОД «Райффай зен Банк Аваль» м. Івано-Фра нківськ, МФО 336462, код ЄДРПОУ 30699191, с удовий збір у користь держав и у розмірі 149 (сто сорок дев' я ть) грн. та 30 (тридцять) грн. витр ат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ и.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення ст року для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скар гу не було подано.

Апеляційна скарга на рішен ня суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти дн ів з дня його проголошення че рез Тисменицький районний су д. Особи, які брали участь у сп раві, але не були присутні у су довому засіданні під час про голошення судового рішення, можуть подати апеляційну ска ргу протягом десяти днів з дн я отримання копії рішення.

Головуюча М.М.Хоминець

Рішення не набрало законн ої сили.

З оригіналом вірно.

Суддя М.М.Хоминець