Рішення

від 31.01.2008 по справі 02/3009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/3009

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "31" січня 2008 р.                                                                               Справа №  02/3009

          Господарський суд Черкаської області в складі   головуючого судді  Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю старшого прокурора відділу генеральної прокуратури України Головатюка Л.Д., старшого помічника військового прокурора Черкаського гарнізону  Лук'яненка А.В.,

представників сторін: першого позивача: не з'явився, другого позивача: Матейко Л.М. –директор, Лозовий Я.П., Лінніченко Д.О.  - за довіреностями,

відповідача:  Клочак І.О.- директор, Штепа А.І. –за дорученням,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі  Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій  та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи  

та  державного підприємства "Управління капітального будівництва" Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

до приватного підприємства «Велес»

про  зобов'язання вчинити дії та стягнення 109 730 грн. 70 коп.,   

                                                    ВСТАНОВИВ:

      Заявлено позов про зобов'язання відповідача виконати свої зобов'язання  згідно з договором від 26.12.2006 року № 18, оформити та передати у власність державного підприємства «Управління капітального будівництва»Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи чотири двокімнатні квартири вартістю 954 180 грн. загальною площею 212,4 кв. м. в будинку № 216 по вулиці Рози Люксембург у м. Черкаси, якість яких повинна відповідати вимогам, що ставляться до жилих приміщень (ст. 50 Житлового кодексу України) та про стягнення з відповідача на користь ДП «Управління капітального будівництва»42 938 грн. 10 коп. пені і 66 792 грн. 60 коп. штрафу за порушення строків виконання зобов'язання.

          Прокурори у судовому засіданні 31.01.2008 року позов підтримали в частині вимоги  про зобов'язання відповідача  оформити та передати у власність ДП «Управління капітального будівництва»чотири квартири загальною площею 212,4 кв. м.  в будинку № 216 по вулиці Рози Люксембург у м. Черкаси, якість яких повинна відповідати вимогам, що ставляться до жилих приміщень (ст. 50 Житлового кодексу України),  вартістю 954 180 грн., та пояснили,  що  вимога про стягнення із відповідача штрафних санкцій заявлена помилково, тому не підтримується.

          Перший позивач не направив свого представника у судове засідання,  не надіслав суду заяву про розгляд справи за участю його представника.   Суд вважає,  що неявка представника першого позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті і вважає можливим розглянути справу за відсутності представника першого позивача.  

      Представники другого позивача у судовому засіданні підтримали  позов в частині вимоги  про зобов'язання відповідача  оформити та передати у власність ДП «Управління капітального будівництва»квартири загальною площею 212,4 кв. м.  в будинку № 216 по вулиці Рози Люксембург у м. Черкаси, якість яких повинна відповідати вимогам, що ставляться до жилих приміщень (ст. 50 Житлового кодексу України), їх вартість відповідно до договору від 26.12.2006 року № 18 становить 954 180 грн.; в частині вимоги про стягнення штрафних санкцій позов не підтримали в зв'язку з помилковим його пред'явленням у цій частині.  

      Представники відповідача у судовому засіданні визнали позов у частині передачі  квартир загальною площею 212,4 кв. м. в будинку № 216 по вул. Рози Люксембург, підтвердили вартість вказаної площі 954 180 грн. відповідно до договору від 26.12.2006 року № 18; зобов'язалися здійснити передачу вказаної площі квартир протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили, заперечили проти  вимоги про стягнення штрафних санкцій з мотивів  безпідставності її пред'явлення.  

     У судовому засіданні оголошувалася перерва із 24.01.2008р. у по 31.01.2008р.

Оцінивши докази  у справі в їх сукупності,  заслухавши пояснення та доводи  прокурора та представників сторін,  суд встановив наступне.

          Приватне підприємство «Велес»(сторона –1 за договором, відповідач у справі) та  державне підприємство "Управління капітального будівництва"(сторона –2 за договором, другий позивач у справі) уклали договір № 18 від 26 грудня 2006 року  придбання  житла   на підставі проведеного 18 грудня 2006 року тендеру, який затверджений Протоколом оцінки від 19 грудня 2006 року  та Оголошення  про результати проведення торгів  на закупівлю квартир у м. Черкаси. За умовами вказаного договору (п. 1.2.) відповідач продає другому позивачу квартири згідно переліку (Додаток № 1), що знаходяться у м. Черкаси, по вул. Рози Люксембург, 216, та зобов'язався передати другому позивачу у термін до 31 березня 2007 року  зазначені в п. 1.2. квартири загальною площею 212,04 квадратних метри.

В пунктах 2.1., 2.2. договору вказано,  що фіксована вартість одного квадратного метра  квартир, що передаються другому позивачу,  становить 4500 грн. за один квадратний метр загальної площі житла,  та загальна вартість квартир становить 954180 грн., у тому числі ПДВ.  

За умовами договору (пункт 1.6.) остаточна загальна площа кожної квартири  уточнюється після  отримання довідки з бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до пункту 1.4. договору стан квартир, які відповідач  зобов'язався передати другому позивачу, повинен відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів у галузі будівництва і експлуатації об'єктів житлового призначення, квартири повинні бути готові для проживання  в них мешканців і виконані “під ключ”.  

Передача вказаного житла  здійснюється  з оформленням акта прийняття-передачі  та надання повного пакету документів для реєстрації  права власності  у відповідності до чинного законодавства.

Другий позивач зобов'язався прийняти визначене у договорі  житло та оплатити  відповідачу його вартість шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача не пізніше 28 грудня 2006 року.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується сторонами, другий позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 954180 грн. по платіжному   дорученню № 47 від 26 грудня 2006 року,  тобто другий позивач своє зобов'язання по оплаті загальної площі 212,04 кв. м. виконав у повній сумі.

     Відповідач зобов'язався у термін до 31 березня 2007 року ввести житловий будинок в експлуатацію, про що  надати другому позивачу акт державної комісії з відповідним рішенням  про це місцевих органів влади та надати повний пакет документів  для реєстрації права власності громадян на квартири.   

Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта –5-поверхового житлового будинку на 40 квартир по вул. Рози Люксембург, 216  датований 01 листопада 2007 року.   

          Як повідомили представники відповідача, документи на вказаний житловий будинок знаходяться в даний час у КП “Черкаське ООБТІ”  на оформленні.  

Отже,  на момент подання до суду позовної заяви  не було в наявності належним чином оформленого Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку по вул. Рози Люксембург, 216, і відповідач не міг передати квартири як предмет договору  № 18 від 26.12.2006 року.   

Постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва  від  12.09.2007 року  у справі № 23/277 по спору між  цими ж сторонами  встановлено, що договір № 18  від 26.12.2006 року  хоча й містить  найменування “придбання житла”, однак за своєю суттю (правовою природою) є  різновидом  інвестиційного договору,  не потребує нотаріального посвідчення.  Згідно статті 35 ГПК України встановлені вказаним рішенням суду факти  не потребують повторного доведення під час розгляду даної справи.

     В  силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов'язання,  що виникає між  суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт  зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт  має право вимагати від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

     Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать.        

     Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України  господарські договори укладаються за правилами,  встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Виходячи з цього, на вказаний договір  поширюються норми  Закону України “Про інвестиційну діяльність”.  

 Відповідно до статті 9 Закону України “Про інвестиційну діяльність”  основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір.  Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань,  будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності, якими, відповідно до статті 5 Закону, можуть бути  громадяни і юридичні особи України.     

В  статті 5 Закону вказано,  що інвестори –це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого    учасника інвестиційної діяльності.  

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону  учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію  інвестицій  як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Таким чином, другий позивач є інвестором з усіма правами та зобов'язаннями відповідно до договору та вказаного Закону.  

 Згідно статті  174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою для виникнення  господарських зобов'язань, які  згідно зі статтями  193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання  не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статті  188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.    

            З огляду на викладене, суд вважає, що заявлена  вимога про зобов'язання відповідача оформити та передати у власність державного підприємства «Управління капітального будівництва»Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи квартири в будинку № 216 по вулиці Рози Люксембург у м. Черкаси загальною площею 212,4 кв. м., якість яких повинна відповідати вимогам, що ставляться до жилих приміщень,  відповідає  праву другого позивача, встановленому законом та договором,  основана на умовах договору, підтверджена належними доказами його виконання другим позивачем в частині сплати  вказаної у договорі вартості загальної житлової площі в сумі 954180 грн., що за умовами договору є незмінною, тому вказана вимога підлягає задоволенню.       

В частині вимоги про стягнення із відповідача штрафних санкцій позов задоволенню не підлягає в зв'язку з його безпідставністю,  оскільки пунктом 4.2. договору, на який прокурор посилається у позовній заяві як на підставу стягнення штрафних санкцій,  передбачено сплату  пені та штрафу  за несвоєчасне виконання відповідачем  обов'язків по усуненню виявлених дефектів та недоліків, що  в процесі розгляду справи не доведено.   

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню  до Державного бюджету державне мито в сумі 85 грн. із задоволеної судом вимоги немайнового характеру про зобов'язання вчинити дії та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно розміру задоволених вимог.      

Виходячи з викладеного, керуючись статтями  49, 82-85 ГПК України, суд    

В И Р І Ш И В :     

1.  Позов задовольнити  частково.

          2. Зобов'язати приватне підприємство «Велес»(18000, м. Черкаси, вул.  Кірова, 55, к. 27, ідентифікаційний код 30759061) оформити та передати у власність державного підприємства «Управління капітального будівництва»Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (01030, м. Київ, вул. Жилянська, 97, ідентифікаційний код 25276329) відповідно до договору від 26.12.2006 року № 18 квартири в будинку № 216 по вулиці Рози Люксембург у м. Черкаси загальною площею 212,4 кв. м., якість яких повинна відповідати вимогам, що ставляться до жилих приміщень.   

3. Стягнути із приватного підприємства «Велес»(18000, м. Черкаси, вул. Кірова, 55, к. 27, ідентифікаційний код 30759061):

а)  в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31117095700002 банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через Державну податкову інспекцію – 85  грн.  державного мита;

          в) в доход Державного бюджету України із зарахуванням  на рахунок  31210259700002 в ГУДКУ  в Черкаській області,   МФО 854018, отримувач ВДК в м. Черкаси, код 22809222 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в сумі 118 грн.       

4.          В  частині вимоги про стягнення  109 730 грн. 70 коп.  у позові відмовити.  

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

           Суддя                                                                                                 А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею  04.02.2008 року.