Рішення

від 23.01.2008 по справі 6-25/220-04-4277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6-25/220-04-4277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2008 р.Справа  № 6-25/220-04-4277

Позивач:  Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк";  

  в особі,  Філії "Южне головне регіональне управління ЗАТ КБ "ПриватБанк";  

Відповідачі: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма "Прикордонник"  

                   2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут - Відродження"  

                   3) Відкрите акціонерне товариство “Будівельне монтажне управління №18”

Про: стягнення боргу по договору 1 778 490,12грн.

          Суддя                              Демешин О. А.

Представники:

Від позивача:         Жуков Т. В. –довіреність від 02.12.2005 року № 8806.

Від відповідача 1): не з'явився.

Від відповідача 2): не з'явився.

Від відповідача 3): не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:   Враховуючи заяви про уточнення та збільшення суми позовних вимог (вх. суду № 17269 від 25.10.2004 року та № 18847 від 18.11.2004 року) Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" в особі,  філії "Южне головне регіональне управління ЗАТ КБ "ПриватБанк" (далі –Позивач) вимагає стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Прикордонник", Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут - Відродження", Відкритого акціонерного товариства “Будівельне монтажне управління №18” –1 588 000 грн. наданого кредиту; 123 072,80 грн. відсотків за користування кредитом; 67 417,32 грн. пені.

          Відповідач 1) - ТОВ „Прикордонник” у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

          Відповідач 2) - ТОВ "Добробут - Відродження" з позовними вимогами не погоджується про що у судовому засіданні 17.10.2007 року надав суду заперечення на позов.

          Відповідач 3) - ВАТ „БМУ-18” у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

           В судове зсідання 23.01.2008р. представники відповідачів не з`явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчать поштові повідомлення з відмітками про вручення поштових відправлень.

          У зв`язку з ненаданням відзивів відповідачами 1, 3 - справа розглядається за наявними матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

14.07.2003 року між Позивачем та ТОВ „Прикордонник” було укладено кредитний договір № 332, згідно якого останньому був наданий кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії з лімітом 500 000 грн. строком до 13.07.2004 року в обмін на зобов'язання Відповідача 1) повернути кредит, сплатити 18% річних за користування кредитом та комісійну винагороду. Пунктами 4.1., 4.3. Договору передбачено сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 18% річних 14-го числа кожного поточного місяця починаючи з дати підписання кредитного договору. Пункт 5.1. Договору регламентує, що Відповідач 1) при порушені будь-якого із передбачених кредитним договором зобов'язань сплачує за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

12.09.2003 року до вказаного Договору було укладено додаткову угоду № 2, якою було внесено зміни до п. 1.1. Договору, у зв'язку з чим суму кредиту було збільшено до 1 500 000 грн.

27.02.2004 року до вказаного Договору було укладено додаткову № 5, якою було внесено зміни до п. 1.1. Договору, у зв'язку з чим суму кредиту було збільшено до 1 598 000 грн.

На виконання умов Договору Позивач перерахував на рахунок Відповідача 1) -   1 588 000 грн., про що свідчать ордери-розпорядження Южного ГРУ ПриватБанку (а. с. 110-141).

14.07.2003 року було укладено договір поруки № 332/Р/3 між Позивачем та ТОВ "Добробут - Відродження" та договір поруки № 332/Р/4 між Позивачем та ВАТ “Будівельне монтажне управління №18”.

Відповідно зазначених договорів поруки Відповідач 2)  та Відповідач 3), що є поручителями зобов'язуються перед Позивачем (кредитор) відповідати за виконання Відповідачем 1) (боржником) своїх зобов'язань за кредитним договором № 332 від 14.07.2003 року. У випадку невиконання ТОВ „Прикордонник” основного зобов'язання, останній та поручителі відповідають перед Позивачем як солідарні боржники.

27.02.2004 року було укладено додаткову угоду № 2 до договору поруки № 332/Р/3 від 14.07.2003 року та додаткову угоду № 2 до договору поруки № 332/Р/4 від 14.07.2003 між відповідними сторонами.

Відповідно вказаних додаткових угод, поручителі (ТОВ "Добробут - Відродження" та ВАТ “Будівельне монтажне управління №18”) відповідають перед Позивачем за виконання Відповідачем 1) своїх зобов'язань за кредитним договором № 332 від 14.07.2003 року, з урахуванням вищезазначених додаткових угод до нього, в тому ж розмірі що і боржник (Відповідач 1), включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Пунктами 5 та 6 додаткових угод до вищезазначених договорів поруки передбачено, що у випадку невиконання Відповідачем 1) якого-небудь обов'язку, передбаченого п. 1 договорів поруки кредитор (Позивач) направляє на адресу поручителів письмову вимогу із зазначенням невиконаних обов'язків, а поручитель (Відповідачі 2, 3) зобов'язаний виконати обов'язки, зазначені в письмовій вимозі кредитора, впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги.

       Відповідач 1) не виконав свої зобов'язання по Договору, не повернув своєчасно кредит та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем у сумі 1 588 000 грн. наданого кредиту та 123 072,80 грн. відсотків за користування кредитом.

       Позивачем були надіслані телеграми (а. с. 23-24) на адресу Відповідачів 2), 3), які містять вимогу щодо погашення кредитної заборгованості за Відповідача 1). Відповіді на які позивач не одержав.

        01.01.2004року набрав чинності Цивільний кодекс України в редакції від 16.01.2003р.

        Частиною другою пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що щодо цивільних відносин, що виникла до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до  тих прав і обов`язків, що виникли або продовжуть існувати після набрання ним чинності.

        Пунктом 6 договору поруки №332\Р\3 від 14.07.2003р. було передбачено, що його дія припиняється в порядку ст.194 ЦК УРСР, а саме –порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також, якщо кредитор протягом трьох місяців  з дня настання строку зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.

        Додатковою угодою № 2 від 12.09.2003р. до кредитного договору №332 від 14.07.2003р. було встановлено строк повернення кредиту до 13.07.2004року. Відповідні зміни додатковою угодою №2 від 27.02.2004р. були внесенні до договору поруки №332\Р\3.

        Таким чином, приймаючи до уваги, що позовну заяву до господарського суду Одеської області було надано 10.09.2004р. (вх.7819) –на момент набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 16.01.2003р. -  договір поруки, укладений між позивачем і ТОВ «Добробут-Відродження»продовжував існувати. Тому, при вирішення спору, суд керується нормами саме цього кодексу.  

Пунктом 1. ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 553, 554, ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.  Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.  Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що еустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.  Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд вважає, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут - Відродження"  виникли правовідносини, які ґрунтуються на укладених між цими сторонами  договорі поруки № 332/Р/3 від 14.07.2003 року разом з додатковою угодою № 2 від 27.02.2004 року, відповідно до якого відповідач 2 зобов`язався погасити заборгованість перед банком по кредиту, одержаному товариством з обмеженою відповідальністю «Прикордонник».

При розгляді справи суд виходить з того, що зазначений договір на момент вирішення спору у встановленому законом порядку недійсним не визнавався. Зустрічних позовних вимог про визнання цього договору недійсним з підстав підписання його особою, яка на мала належних повноважень, - товариством з обмеженою відповідальністю «Добробут-Відродження»- також не надавалось.

Тому, заперечення на позов, надані ТОВ «Добробут-Відродження», про те, що договір поруки було укладено особою, яка не мала відповідних повноважень і всупереч положенням Статуту товариства – судом не приймаються.

 Крім того, в запереченнях відповідач 2 посилається на те, що цей договір було укладено всупереч положенням ст.ст.98, 99, 161 ЦК України. Однак, на момент укладення договору поруки № 332\Р\3 від 14.07.2003р. – Цивільний кодекс України не був чинним і обґрунтування відповідачем 2  недійсності цього договору з посиланням на норми цього кодексу є безпідставним.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідачів солідарно витрат по сплаті державного мита та послуг на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

  1.Позов задовольнити у повному обсязі.

          2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Прикордонник” (68354, Одеська область, Кілійський район, с. Ліски, вул. Суворова, 1, ЄДРПОУ 31388709), Товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут-Відродження” (65000, м. Одеса, Куликове поле, 1, ЄДРПОУ 22479871) та Відкритого акціонерного товариства „Будівельне монтажне управління №18” (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 7 код ЄДРПОУ 01272048) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"   в особі,  Філії "Южне головне регіональне управління ЗАТ КБ "ПриватБанк" (65025, м. Одеса, пл. Грецька, 1, код ЄДРПОУ 23212839)  - 1 588 000 /один мільйон п'ятсот вісімдесят вісім тисяч/ грн. 00 коп. боргу по поверненню отриманого кредиту; 123 072 /сто двадцять три тисячі сімдесят дві/ грн. 80 коп. –відсотків за користування кредитом; 67 417 /шістдесят сім тисяч чотириста сімнадцять/ грн. 32 коп. –пені; 1 700 /тисяча сімсот/ грн. –державного мита; 118 /сто вісімнадцять/ грн. –плата за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.