Постанова
від 30.01.2008 по справі 27/391
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/391

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.01.2008                                                                                           № 27/391

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Щока Ю.Ю., дов. № 170 від 27.12.2007р.                                      Рогачов Ю.М., дов. № 192 від 23.01.2008р.

відповідача                                Нікульніков Ю.В., дов. б/н від 01.08.2007р.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Універсальний Банк Розвитку та Партнерства"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.11.2007

 у справі № 27/391  

 за позовом                               ВАТ "Універсальний Банк Розвитку та Партнерства"

 до                                                   Приватне підприємство "Міс"

             

                       

 про                                                  стягнення 2010870,12 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.11.2007 р. у справі № 27/391 відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Універсальний банк розвитку та партнерства» (ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства») до Приватного підприємства «Міс» (ПП «Міс») про звернення стягнення на заставне майно.

Рішення суду з посиланням на статті 526, 554, 599, Цивільного кодексу України, статті 1, 16 Господарського процесуального кодексу України мотивоване тим, що позивач, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів в строк до 07.11.2006 р., скористався наданим йому правом та за власним вибором звернувся до поручителя з відповідною вимогою про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 2 649 524 грн. 59 коп. за рахунок заставного майна, а саме нежилих приміщень по вул. Бурмістенка, 12. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не порушене права позивача, у зв'язку з невиконанням ним своїх зобов'язань у передбачений кредитним договором строк, оскільки позивач з метою запобігання порушення своїх прав як кредитора, звернувся до нотаріуса з вимогою про вчинення відповідних нотаріальних дій та захистив їх виконавчим написом № 1721 від 19.04.2007 р. щодо погашення кредиту та сплати відсотків в розмірі 2 649 524 грн. 59 коп. шляхом відкриття виконавчого провадження по виконанню зазначеного виконавчого напису.

          У зв'язку з наведеним вище, суд першої інстанції встановив, що у позивача відсутнє порушене право, та, з метою запобігання подвійного виконання зобов'язання, дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства» (позивач у справі) не погодилося з рішенням місцевого господарського суду та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2007 р. у справі № 27/391 через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства» та звернути стягнення на заставне майно згідно договору №172 застави товарів в обороті від 07.10.2005 р., заставною вартістю - 2 649 524 грн. 59 коп.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що суд першої інстанції, посилаючись на те, що позивач вже захистив своє право виконавчим написом, не з'ясував, а відповідач не надав жодного доказу чи виконане фактично зобов'язання за кредитною угодою через виконавчий напис, чи отримав позивач фактичне задоволення своїх вимог на час розгляду справи, у якому стані знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса. В той же час, під час судового процесу позивачем неодноразово заявлялось про неможливість здійснити фактичне виконання та звернути стягнення на нерухоме майно на підставі виконавчого напису нотаріуса у зв'язку із смертю Іпотекодавця (майнового поручителя). На час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач не мав документального підтвердження смерті Іпотекодавця (майнового поручителя). Лише після 16.11.2007 р. тобто вже після прийняття судом оскаржуваного рішення, ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства» отримало постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у м. Києві від 12.11.2007 р. про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса у зв'язку із смертю боржника, згідно свідоцтва про смерть від 02.09.2007 р. в якому встановлено дату смерті Боржника 31.08.2007 р. Посилаючись на ст. 543 Цивільного кодексу України якою встановлено, що солідарні боржники, залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі, позивач вважає, що тільки фактичне виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів майновим поручителем звільняє боржника за основним зобов'язанням (відповідача по справі) від зобов'язання з повернення кредиту.

ПП «Міс» (відповідач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши доводи і пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим господарським судом обставин справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судом встановлено, 07.10.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсальний банк Розвитку та партнерства» (надалі - банк) та Приватним підприємством «Міс» (надалі - позичальник ) було укладено Кредитний договір (про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії в іноземній валюті) № 100, відповідно до якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 450000, 00 доларів США в межах якої надав позичальнику в користування грошові кошти (надалі кредит), для поповнення обігових коштів, зі сплатою 15% річних, за користування сумою кредиту.

Згідно п.1.3. Кредитного договору, строк повернення кредиту – 06.10.2006 року або строк, встановлений у відповідності з п. 2.7., 2.8. Кредитного договору, а саме: дострокове повне повернення кредиту та відсотків або дострокове повернення на вимогу банку.

Додатковою угодою № 1 від 06.10.2006 сторони внесли зміни та доповнення до Кредитного договору, зокрема п. 1 змінено строк повернення кредиту до 07.11.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання відповідачем Кредитного договору № 100 від 07.10.2005 між сторонами було укладено Договір застави товарів в обороті № 172 від 07.10.2005 року, відповідно до якого позивач, як заставодержатель, прийняв у заставу товари в обороті, передані відповідачем, як заставодавцем, в якості забезпечення виконання ним в повному обсязі своїх зобов'язань за Кредитним договором, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Універсальний банк Розвитку та партнерства» та Приватним підприємством «Міс», зі всіма змінами та доповненнями до нього, що можуть бути внесені протягом його дії, щодо вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь – якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами Кредитного договору, сплати процентів у розмірі, строки, в порядку та на умовах, передбачених цим кредитним договором, сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі та у випадках передбачених Кредитним договором, відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути у заставодержателя у зв'язку з укладанням та виконанням Кредитного договору та цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання Кредитного Договору № 100 від 07.10.2005 року, окрім зазначеного вище Договору застави № 172 від 07.10.2005 року, позивачем, зокрема, були укладені наступні договори:

Нотаріально засвідчений Договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 391 від 10.10.2005 року, за умовами якого Біденко Олена Василівна, як іпотекодавець передає, а ВАТ «Універсальний банк Розвитку та партнерства», як іпотекодержатель, приймає в заставу (іпотеку) належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 10 (групи приміщень №75 (колишня квартира № 75)) загальною площею 92,20 кв. м., що розташовані у місті Києві по вул. Бурмістенка, будинок за № 12, літера А, в якості забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ПП «Міс» за Кредитним Договором №100 від 07.10.2005 року.

Договір поруки №171 від 07.10.2005 року, відповідно до якого Біденко Олена Василівна, як поручитель, зобов'язалася солідарно відповідати з ПП «МІС» в повному обсязі перед ВАТ «Універсальний банк Розвитку та партнерства» за виконанням усіх зобов'язань відповідача за Кредитним Договором №100 від 07.10.2005 року.

19.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, у відповідності до вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, шляхом вчинення виконавчого напису № 1721 було звернено стягнення на нежилі приміщення з №1 по № 10 (групи приміщень №75 (колишня квартира № 75)) загальною площею 92,20 кв. м., що розташовані у місті Києві по вул. Бурмістенка, будинок за № 12, літера А, які належать Біденко О. В., та які було передані нею в іпотеку ВАТ «Універсальний банк Розвитку та партнерства» за іпотечним договором, посвідченим 10.10.2005 року Кравченко І.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром № 391, договором №1 про внесення змін та доповнень до цього іпотечного договору, посвідченого Кравченко І.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 09.10.2006 року за реєстровим № 4905, у якості забезпечення забов'язань, що виникли у ПП «МІС» за укладеним Кредитним Договором №100 від 07.10.2005 року.

Згiдно вчиненого виконавчого напису за рахунок коштів, виручених від реалізації заставленого майна, було запропоновано стягнути з Біденко О. В. грошові кошти у сумі 2 649 524 грн. 59 коп., в томі числі заборгованість за кредитом в розмірі 450 000, 00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 2 272 500 грн. 00 коп., сума нарахованих і несплачених відсотків 1125 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 5 681 грн. 25 коп., пеню за порушення строку погашення кредиту в розмірі 370 417 грн. 50 коп. та пеню за порушення строку погашення відсотків в розмірі 925 грн. 84 коп..

Постановою головного державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 25.04.2007 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1721, вчиненого 19.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з Біденко О.В. на користь ВАТ«Універсальний банк Розвитку та партнерства» грошові кошти у сумі 2 649 524 грн. 50 коп. за рахунок заставленого майна, а саме нежилих приміщень по вул. Бурмістенка, 12, що належать Біденко Олені Василівні.

          Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарський суд не з'ясував обставини які мають значення для справи, висновки суду першої інстанції суперечать нормам матеріального права з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст. 1 Закону Ураїни «Про іпотеку» іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Факт порушення відповідачем зобов'язання по своєчасному поверненню отриманого кредиту та відсотків за користування кредитом не заперечуються відповідачем та вірно встановлено судом першої інстанції.

Статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що лише фактичне виконання зобов'язання, як то повернення кредиту, реалізація заставного майна та задоволення грошових вимог позивача, може виступати підставою для припинення обов'язку відповідача з повернення позивачу суми кредиту та сплаті відсотків позивачу. Як вбачається з матеріалів справи, такий обов'язок не був виконаний відповідачем. В матеріалах справи відсутні будь-які докази з виконання обов'язку з повернення позивачу суми кредиту та сплати відсотків і майновим поручителем відповідача – Біденко О.В. Виконавчий напис нотаріуса та Постанова про відкриття виконавчого з примусового виконання виконавчого напису не підтверджують фактичне виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплаті відсотків. Суд першої інстанції не з'ясував чи виконане фактично зобов'язання за кредитною угодою через виконавчий напис, чи отримав позивач фактичне задоволення своїх вимог на час розгляду справи, у якому стані знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса. В той же час, як вбачається з постанови відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у м. Києві від 12.11.2007 р. про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса, майновий поручитель помер 31.08.2007 р., що встановлено свідоцтвом про смерть від 02.09.2007 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач, не заперечує проти порушення ним зобов'язання з повернення кредиту та сплаті відсотків позивачу, яке виникає із кредитного договору №100 від 07.10.2005 року, не довів виконання зазначеного зобов'язання по сплаті кредиту майновим поручителем.  

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не порушено права позивача, є помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства України, оскільки відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання та матеріали справи не містять доказів проведення належного виконання такого зобов'язання майновим поручителем.

Підставою для звернення позивача до Господарського суду міста Києва з певною матеріально-правовою вимогою до відповідача про звернення стягнення на товари в обороті, що передані в заставу позивачу відповідно до Договору застави № 172 від 07.10.2005 року, є порушенням останнім строку, який сплинув 07.11.2006 року, відповідно до якого боржник мав провернути позивачу кредит, а також сплатити відсотки та інші платежі за Кредитним договором №100 від 07.10.2005 року.

Судом встановлено, що предметом застави за Договором № 172 від 07.10.2005 року є товари, асортимент, кількість та вартість яких були визначені у Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору застави, місцезнаходженням яких є: м. Київ, вул. Бурмістенка, 11.

За згодою сторін вартість предмету застави становить 6 585 000 грн. 00 коп. (п 3.2 договору застави в редакції внесених змін та доповнень до нього Договором № 2 від 29.12.2006 року.

Сторони домовились, що відповідно до п. 2.1 Договору застави №172 від 07.10.2005 року, в редакції внесених змін та доповнень до нього Договором №1 від 06.10.2006 року, на заставодавця було покладено обов'язок повернути до 07.11.2006 року кредит у розмірі 450 000,00 доларів США, в порядку та на умовах передбачених Кредитним договором  № 100 від 07.10.2005 року безготівковим шляхом на рахунок № 206253015403 в ВАТ «УБРП», код банку 320995, код ЄДРПОУ 20717958.

У відповідності до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду.

У відповідності до ст. 20 Закону України «Про заставу» якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

У відповідності до позовної заяви, доповнень до позовної заяви, розрахунків до неї сума позовних вимог, який не заперечується відповідачем, складає 3 032 162, 26 (три мільйони тридцять дві тисячі сто шістдесят дві гривні 26 копійок), яка включає в себе:

446 097,75 доларів США (чотириста сорок шість тисяч дев'яносто сім доларів США 75 центів), що згідно офіційного курсу долару США до гривні, встановленого аціональним банком України складає - 2 252 793, 63 гривень (два мільйони двісті п'ятдесят дві тисячі сімсот дев'яносто три гривні 63 копійок) - сума тіла кредиту.

777 872,61 гривень (сімсот сімдесят тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 61 копійок) - пеня за несвоєчасно погашений кредит.

1 496,02 гривень (одна тисяча чотириста дев'яносто шість гривень 02 копійок) - пеня за несвоєчасно погашені відсотки.

З огляду на викладене, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства» підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2007р. у справі № 27/391 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія Київського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Універсальний банк розвитку та партнерства» на рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2007 р. у справі  № 27/391 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2007 р. у справі № 27/391 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Універсальний банк розвитку та партнерства» до приватного підприємства «Міс» задовольнити.

4, Стягнути з приватного підприємства «Міс» ((03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б, код ЄДРПОУ 32596033) на користь Відкритого акціонерного товариства «Універсальний банк розвитку та партнерства» ((04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 32766238) 3 032 162, 26 (три мільйони тридцять дві тисячі сто шістдесят дві гривні 26 копійок) шляхом звернення стягнення на заставне майно, заставлене за договором застави товарів в обороті №172 від 07.10.2005 р. заставною вартістю - 6620264 грн. 85 коп., яке належить приватному підприємству «Міс» 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б код ЄДРПОУ 32596033 і складається з:

4.Стягнути з приватного підприємства «Міс» (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б, код ЄДРПОУ 32596033) на користь Відкритого акціонерного товариства «Універсальний банк розвитку та партнерства» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 32766238) державне мито за розгляд в суді першої інстанції в розмірі 25 500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок та за розгляд апеляційної скарги в розмірі 12 750,00 грн., витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) гривень.  

Матеріали справи № 27/391 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 31.01.08 (відправлено)

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення30.01.2008
Оприлюднено11.02.2008
Номер документу1347235
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —27/391

Ухвала від 11.08.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 20.03.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Дідиченко М.А.

Ухвала від 20.03.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Дідиченко М.А.

Ухвала від 30.01.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Дідиченко М.А.

Ухвала від 26.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Дідиченко М.А.

Ухвала від 12.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Дідиченко М.А.

Ухвала від 07.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Дідиченко М.А.

Ухвала від 30.11.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Дідиченко М.А.

Ухвала від 28.09.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Дідиченко М.А.

Ухвала від 14.01.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Мамалуй О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні