Рішення

від 19.01.2011 по справі 8/29-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/29-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 січня 2011 р.           

Справа 8/29-10

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом:Козятинського транспортного прокурора (22100, Вінницька область, м. Козятин, вул. Васьковського, 4) в інтересах держави в особі Міністерства транспорту і зв'язку України (код ЄДРПОУ 00017584, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135), в особі державного підприємства "Вінницятрансприлад" (код ЄДРПОУ 01057491,  площа Героїв Сталінграду, 1, м. Вінниця, 21100)    

до: виконавчого комітету Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ133224332,  вул. Соборна, 59, м. Вінниця)  

про визнання права власності, ціна позову 805 060 грн.

за участю представників сторін:

прокурора: Сторожук І.О. - старший помічник Козятинського транспортного прокурора;

від позивача : Гарболінський В.М., Рибачук О.А., Степанишин С.М. - за довіреностями;

від відповідача : Журавський А.Т. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Козятинський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту і зв'язку України в особі державного підприємства "Вінницятрансприлад" звернувся 24.11.2010р. до господарського суду Вінницької області з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності на будівлі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Земельна ділянка площею 3,1905 га, яку займає територія ДП "Вінницятрансприлад" за адресою: м. Вінниця, площа Героїв Сталінграду, 1, згідно рішення ВМР, 16 сесії 5 скликання від 19.06.07 р. № 1197 надана підприємству у постійне користування, що підтверджується державним актом. Згідно заяви позивача КП «Вінницьке обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації» у 2005р. проведена інвентаризація всіх об'єктів: будівель та споруд, які знаходяться на території підприємства (інвентаризаційна справа №24767).  18.03.2008 р. підприємство на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №547 від 18.03.2008р. отримало свідоцтво № 666 про право власності  на будівлі, що належать державі в особі Міністерства транспорту України та знаходяться в повному господарському віданні ДП "Вінницятрансприлад" та реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, що зареєстроване КП «ВООБТІ» за №1000, книга № 19, об'єкт 1 по площі Героїв Сталінграду, 1. У зв'язку з тим, що на будівлю для столярних робіт № 715, будівлю дільниці № 1 цеху № 1 № 950, будівлю дільниці № 1 цеху №1 № 420, намет для виконання зварювальних та слюсарних робіт, склад матеріалів та склад для зберігання лісоматеріалів немає акту приймання державною комісією в експлуатацію, вказані будівлі були виключені з переліку будівель, що вказані у свідоцтві     № 666 від 18.03.2008 р.. На запит підприємства від 27.08.2010 р. щодо видачі свідоцтва на вказані будівлі  об'єкти нерухомого майна на адресу підприємства направлено відмову. Згідно довідки Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ арешти на майно ДП "Вінницятрансприлад" не накладались, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про обтяження стосовно ДП "Вінницятрансприлад" відсутні. ДП "Вінницятрансприлад" виконує поточні ремонти та утримує вказані будівлі та споруди у належному стані за власні кошти підприємства.Згідно довідок КП "ВМБТІ",управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області,управління комунального майна вказані в позові будівлі не мають іншого власника.  Таким чином відмова в оформленні права власності на нерухоме майно та видачі свідоцтва про право власності є безпідставною та необґрунтованою. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.Позовні вимоги заявлені  на підставі ст.376ч.5, ст.392 ЦК України .

Ухвалою суду від 26.11.10 р. порушено провадження у справі № 8/29-10 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 28.12.10 р..

У відзиві на позов, відповідач проти позовних вимог заперечив, в зв"язку з їх безпідставністю  (а.с.87-89).  

У зв'язку з ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, ухвалою суду від 28.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 19.01.2011 р..

В судове засідання 19.01.2011 р. з'явились прокурор,представники  позивача та відповідача.

В судовому засіданні прокурор, представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові та зазначили наступне. Підприємство  зверталося до виконавчого комітету Вінницької міської ради за оформленням свідоцтва про право власності на будівлі вказані в позові, але отримало відмову  у зв'язку з відсутністю акту прийняття до експлуатації.Відмова відповідача в судовому порядку не оскаржувалася. Будівлі знаходяться на балансі підприємства, що підтверджується довідкою. Листом Фонду держмайна підтверджується те, що будівлі обліковуються в єдиному державному реєстрі об'єктів державної власності і знаходяться на балансі підприємства.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що у 2008 р. було прийнято до експлуатації частину будівель, які використовувалися позивачем, та в подальшому оформлено право власності на них за підприємством.Щодо будівель про які йдеться у позові,то  вони у встановленому законом порядку до експлуатації не приймалися, що є обов"язковою вимогу, також  позивач не надав суду доказів тому, що вказані будівлі відповідають санітарним, пожежним, архітектурно-будівельним нормам.Крім того, позивач не надав первинних документів на підставі яких вказані будівлі були прийняті ним від попередника - державного підприємства "Вінницькі державні шляхові механічні майстерні".

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно преамбули до статуту - державне підприємство "Вінницятрансприлад"  засноване на державній власності, є правонаступником державного підприємства "Вінницькі державні шляхові механічні майстерні", віднесене до сфери управління  Мііністерства транспорту  та зв"язку України  і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України (а.с.14).

Відповідно до Державного акту  серії ЯЯ №018407, виданого на підставі  рішення Вінницької міської ради 16 сесії 5 скликання від 19.06.07 р. № 1197, державне підприємство "Вінницятрансприлад" є постійним користувачем земельної ділянки площею 3,1905 га за адресою: м. Вінниця, площа Героїв Сталінграду, 1, цільове призначення (використання) земельної ділянки  - підприємств іншої промисловості (а.с.22).

Згідно свідоцтва №666 від 18.03.2008р. виданого на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради №547 від 18.03.2008р. 77/100 частки  об"єкту, який розташований в м.Вінниці по вул. Героїв Сталінграду,1  належить державі в особі Міністерства транспорту та зв"язку України, будівлі знаходяться в повному господарському віданні державного підприємства "Вінницятрансприлад".У свідоцтві зазанчено  перелік будівель та споруд.(а.с.23).Право власності на будівлі,вказані в свідоцтві, зареєстроване КП "ВООБТІ" 02.04.2008р.  за реєстровим №1000, книга 19  (а.с.24).

У відповіді виконкому Вінницької міської ради від 09.09.2010р. на звернення ДП "Вінницятрансприлад"   від 27.08.2010 р. щодо оформлення права власності на об"єкти  нерухомого майна роз"яснено чинний порядок  порядок проведення такої процедури  та вказано про відсутність  підстав для цього,оскільки в додтках до заяви  відсутні документи,що засідчують відповідність  закінченого  будівництвом об"єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (а.с.25).

Відповідно до довідки № 640 від 01.07.2010 р. управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області , будівлі, які розташовані за адресою м.Вінниця, площа Героїв Сталінграду, 1 не являються об'єктами спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької облсті (а.с.36).

Згідно довідки № 16365/10-98 від 05.07.2010 р. Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ арешти на майно ДП "Вінницятрансприлад" не накладались, станом на 29.06.2010р.  у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна  в Державному реєстрі обятжень рухомого майна відомості про обтяження стосовно ДП "Вінницятрансприлад" відсутні (а.с.38).

Згідно довідки № 0701-03-17340 від 08.07.2010 р. управління комунального майна Вінницької міської ради , об'єкти нерухомого майна ДП "Вінницятрансприлад" не відносяться до комунальної власності територіальної громади м. Вінниці (а.с.37).

Листом № 2078 від 08.07.2010 р. КП «ВМБТІ» повідомило ДП "Вінницятрансприлад" про те, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 24767 станом на 07.07.2010 р. реєстрація права власності на нежитлові будівлі, а саме: будівлю для столярних робіт літера «К», будівлю дільниці № 1 цеху № 1 літер «Г», намет для виконання зварювальних та слюсарних робіт літер «Д»,склад матеріалів літер "З", склад для зберігання лісоматеріалів літер «І»,будівлю дільниці № 1 цеху №1 літер «Р4», які розташовані за адресою м.Вінниця, площа Героїв Сталінграду,1 не проводилась (а.с.35).

Відповідно до листа ФДМ України № 10-15-10878 від 16.08.2010 р. до Єдиного реєстру об"єктів державної власності включені відомості про окреме нерухоме державне майно за  місцезнаходженням : м.Вінниця, площа Героїв Сталінграду,1, яке перебуває  на балансі ДП "Вінницятрансприлад" (орган управління Міністерство транспорту та зв"язку України: будівля дільниці № 1 цеху № 1 № 950; будівля дільниці № 1 цеху № 1 № 420; будівля для столярних робіт; склад матеріалів; склад для зберігання лісоматеріалів; намет для виконання зварювальних та слюсарних робіт (а.с.32-34).

Згідно матеріалів  інветаризаційної  справи  ДП "Вінницятрансприлад" в м.Вінниці по вул. Героїв Сталінграду,1 на об"єкти, вказані в позові, правовстановлюючі документи відсутні, акти державної технічної комісії про прийняття до експлуатації відсутні (а.с.40-82) такі ж відмітки містяться в технічних паспортах на будівлі, виготовлених КП "ВМБТІ" станом на 28.05.2010р..

Листом № 110 від 12.01.2011 р. КП "Вінницьке МБТІ" повідомило директора ДП "Вінницятрансприлад", що відповідно до ст.2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" будівля для столярних робіт літ. "К", "К1", будівля дільниці № 1 цеху № 1 літери "Г", намет для виконання зварювальних та слюсарних робіт літ. "Д", склад матеріалів літ. "З", склад для зберігання лісоматеріалів літ. "І", будівля дільниці № 1 цеху №1 літ. «Р4»- належать до об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно  ст. 328ч.1,ч.2 ЦК України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331ч.2 ЦК України визначено, що право  власності  на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого мана до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.Якщо право влдасності на нерухоме майно  відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ст.376ч.1,ч.2,ч.5 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці , що не була відведена для цієї мети, або  без належного дозволу чи належно затвердженого проекту,або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.Особа,яка здійснила або здійснює самочинне будівництво  нерухомого майна, не набуває права власності на нього.На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати  за ним право власності на нерухоме майно , яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст.392ч.1 ЦК України власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №1226 від 28.05.2009 року визначено тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва. Рішенням передбачено наступне:  для прийняття в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва за результатами роботи комісії з розгляду конфліктних питань та апеляцій в сфері містобудування за рішенням виконавчого комітету міської ради створюються приймальні комісії на кожний об'єкт окремо; приймальні комісії розглядають можливість прийняття в експлуатацію самочинно споруджених об'єктів при наявності необхідних документів позитивного висновку комісії з розгляду конфліктних питань та апеляцій в сфері містобудування та приймають відповідне рішення; затверджені рішенням виконкому міської ради акти прийняття об'єктів в експлуатацію є підставою для оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с.90-91).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності  докази надані сторонами та  які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.В постійному користуванні державного підприємства "Вінницятрансприлад", яке є правонаступником державного підприємства "Вінницькі державні шляхові механічні майстерні", знаходиться земельна ділянка розташована за адресою м.Вінниця,площа Героїв Сталінграду,1.На цій земельній ділянці в різні роки було споруджено:  будівлю для столярних робіт № 715, будівлю дільниці № 1 цеху № 1 № 950, будівлю дільниці № 1 цеху №1 № 420, намет для виконання зварювальних та слюсарних робіт, склад матеріалів та склад для зберігання лісоматеріалів. Як вказали представники позивача підприємство  не має проектної документації на ці будівлі,підприємство не зверталося до відповідача для вирішення питання про оформлення актів прийняття цих об"єктів до експлуатації, також у підприємства відсутні документальні висновки компетентних органів  про відповідність зазначених об"єктів архітектурно-будівельним, санітарним, пожежним  нормам та правилам.

          Відповідно до приписів статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена, створена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила, створила річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно - житлові будинки, будівлі, споруди тощо виникає з моменту завершення будівництва, створення майна. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Тобто, приписи статті 331 Цивільного кодексу України визначають загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва. Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві були порушені. Вказаною статтею визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, котра не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

          Враховуючи те, що будівлі та споруди право власності на які просить визнати позивач місять ознаки самочинності, суд приходить до переконання в тому, що в задоволенні позову слід відмовити. Із зазачених вище підстав судом не приймаються обгрунтування позовних відсутністю заборон щодо вказаного в позові майна, включення його до реєстру державного майна, відсутиність у майна іншого власника та ін., оскільки законодавство не пов"язує з такми обставинами виникнення права власності.

          За  обставин вказаних вище  є безпідставним посилання позивача на норми ст.376ч.5 та ст.392 ЦК України.

При розподілі судових витрат суд враховує припис, який міститься в п.6.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарський суд повинен виходити з такого - якщо позов залишено без задоволення, державне мито не стягується.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.4-2 - 4-4,33-34,43,85-86,115 ГПК України

                                                       ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні позову Козятинського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту і зв"язку України в особі державного підприємства "Вінницятрансприлад" до виконавчого комітету Вінницької міської радим про визнання права власності на будівлі.

Суддя                                             Грабик В.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  21 січня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  площа Героїв Сталінграду, 1, м. Вінниця, 21100) 

3 - відповідачу  вул. Соборна, 59, м. Вінниця)