Рішення

від 11.01.2011 по справі 6/146-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/146-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" січня 2011 р. Справа № 6/146-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Cудді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін

від позивача  Корнійчук А.О. - генеральний директор

                         Біленький В.В. - довіреність №2 від 11.01.11р.    

від відповідача  Грінчук Н.А. - довіреність №03/15 від 05.01.11р.

від третьої особи на стороні відповідача:Федосюк Ю.О.- дов.№р5-19/1655 від 28.12.10р.

від третьої особи на стороні позивача Корнійчук А.О. - директор

                                                                 Біленький В.В. - дов. №1 від 11.01.11р.  

від Житомирської обласної прокуратури: Слівінський О.О. - прокурор відділу  

                                                    представництва облпрокуратури (сл. посвідчення №115)  

Розглянув справу за позовом Житомирського обласного виробничо-торгівельного об'єднання місцевої промисловості "Полісся" (м. Житомир)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-торгівельна фірма "Україна" (м. Житомир)   

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:  Житомирська обласна рада (м. Житомир)

За участю Прокуратури Житомирської області на стороні відповідача (м. Житомир)

про визнання права власності

Позивачем пред'явлено позов про визнання за Житомирським обласним виробничо-торгівельним об'єднанням місцевої промисловості “Полісся” права власності на нерухоме майно дитячої оздоровчої бази відпочинку "Орлятко", що розташована за адресою: с.Левків Житомирського району, вул.Лісова, 53. Вимоги  мотивовані тим, що право власності на вказану дитячу базу відпочинку набуте на підставі постанови президії Житомирської обласної ради профспілок № П-9-11 від 26.07.1985р., відповідно до якої піонерський табір “Орлятко” передано з балансу обкому профспілки працівників держустанов на баланс облміцевпрому. З 1985 року табір (база відпочинку) перебув в структурі місцевої промисловості. Згідно наказу ВТО "Полісся" №3 від 05.09.2005 р. базу повернуто з оперативного управління ПТФ "Україна", що є правонаступником МДП "Рембудмонтаж", на баланс об'єднання. Необхідність проведення об'єднанням реконструкції і переобладнання табору відпочинку та будівництво нових споруд призвело до зміни тимчасових споруд в стаціонарні об'єкти нерухомості.

Посилаючись на ст.ст. 331, 332 ЦК України, позивач вважає, що він на законних підставах набув право власності на новостворені та перероблені об'єкти бази відпочинку “Орлятко”. Реєстрація права власності на базу відпочинку за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області проведена неправомірно.

Крім того, позивач зазначає, що його право власності на базу відпочинку встановлено постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.08.2010р. по справі №11/11-НМ за позовом Житомирського обласного виробничо-торгівельного об'єднання місцевої промисловості “Полісся” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про визнання добросовісним набувачем дитячої оздоровчої бази відпочинку “Орлятко”, в мотивувальній частині якої зазначено, що ВТО “Полісся” спірне майно - дитяча оздоровча база відпочинку "Орлятко", було передано у власність і по теперішній час не вибуло з його власності. Тому, керуючись ст.35 ГПК України, позивач вважає, що цей факт не потребує доведенню.  

Представник відповідача позов не визнає, посилаючись у своєму відзиві на те, що позивач був підприємством загальнодержавної власності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ВТО "Полісся" та довідкою Головного управління статистики у Житомирській області.

Таким чином, майно (дитячий оздоровчий табір "Орлятко"), яке було передано на баланс державного підприємства, є об'єктом права державної власності.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.07.07р. дитячий оздоровчий табір "Орлятко" зареєстрований за Державою в особі регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області.

Також відповідач зазначає, що балансоутримувачем  спірного майна є ТОВ ПТФ "Україна", яке є правонаступником орендного підприємства "Рембудмонтаж".

Під час проведення приватизації з вартості цілісного майнового комплексу ОП "Рембудмонтаж" було вилучено спірне майно. Законність вилучення із статутного фонду дитячого оздоровчого табору "Орлятко" підтверджується діючими на той час нормативно-правовими актами, а саме, постановою КМУ від 02.09.92р. №522 "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди". Відповідно до п.45 вказаної Методики вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, що належить орендареві, для якого встановлені пільги, особливий режим приватизації.

Крім того, відповідач вважає, що позивач є неналежним позивачем по даній справі, так як балансоутримувачем дитячого оздоровчого табору "Орлятко" є ТОВ ПТФ "Україна".

Представник третьої особи проти позову заперечує. Посилається на те, що 27.03.2009р. Житомирська обласна рада, з метою збереження та подальшого функціонування в області дитячого оздоровчого табору “Орлятко”, прийняла рішення №774 “Про погодження прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області дитячого оздоровчого табору “Орлятко”, яким погодила прийняття з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області спірного табору. Законність вказаного рішення ради підтверджена рішенням господарського суду м.Києва від 08.02.2010р. у справі №11/199 за позовом Житомирського обласного виробничо-торгівельного об'єднання місцевої промисловості “Полісся” до Житомирської обласної ради про визнання недійсним рішення обласної ради від 27.03.2009р. №774. Вказаним рішенням суду також встановлено, що майновий комплекс дитячого оздоровчого табору “Орлятко” належить до державної власності.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

                                              ВСТАНОВИВ:      

Позивач, посилаючись на ст.ст. 328, 331, 332, 392 ЦК України, просить визнати за Житомирським обласним виробничо-торгівельним об'єднанням місцевої промисловості “Полісся” право власності на нерухоме майно - дитячої оздоровчої бази відпочинку "Орлятко", що розташоване за адресою: с.Левків Житомирського району, вул.Лісова, 53.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки Житомирської обласної профспілкової організації працівників державних установ України від 01.12.2008р. №91, жилі корпуса і допоміжні приміщення піонерського табору “Орлятко” побудовані в 1955-1960 роках як тимчасові споруди за кошти профспілок (т.1а.с.29).

На підставі постанови президії Житомирської обласної ради профспілок від 26.07.1985р. №П-9-11 піонерський табір "Орлятко" переданий безкоштовно з балансу обкому профспілки працівників держустанов на баланс облмісцевпрому (т.1 а.с.31).

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 10.08.1988р. №232 передбачено створення на базі підприємств ліквідовуваних управлінь місцевої промисловості виконкомів обласних і Київської міської Рад народних депутатів - виробничих об'єднань згідно з додатком №1, з підпорядкуванням їх Міністерству місцевої промисловості УРСР і облвиконкомам та Київському міськвиконкому, які здійснюють керівництво вказаними об'єднаннями в межах повноважень, визначених чинним законодавством. В додатку №1 серед переліку створюваних виробничих об'єднань Мінмісцевпрому УРСР зазначено Житомирське виробниче об'єднання "Полісся" (т.1 а.с.43-44).

В наказі Житомирського обласного управління місцевої промисловості від 22.08.1988р. №112 йдеться про затвердження складу ліквідаційної комісії і передачу обласному виробничому об'єднанню залишків грошових коштів, резервів, фондів, лімітів, а також майна ліквідованого управління (т.1 а.с.45).

Статут Житомирського виробничого об'єднання "Полісся" затверджений заступником міністра місцевої промисловості УРСР 30 грудня 1988 року. Згідно з пунктами 1.2 і 1.4 Статуту Житомирське виробниче об'єднання "Полісся" створено на підставі, зокрема, постанови Ради Міністрів УРСР від 10.08.1988р. №232 на базі підприємств і організацій ліквідованого Житомирського обласного управління місцевої промисловості, об'єднання володіє відокремленою частиною загальнонародної власності, є юридичною особою (т.3 а.с.7-8).

Рішенням виконкому Житомирської міської Ради народних депутатів від 13.08.1992р. №444 зареєстровано обласне виробничо-торговельне об'єднання місцевої промисловості "Полісся". Відповідно до пунктів 1.1 і 1.2  Статуту ВТО "Полісся" - це об'єднання підприємств-виготовлювачів товарів народного споживання; об'єднання є юридичною особою, від імені підприємств входить в Український концерн місцевої промисловості на правах його колективного засновника (т.1 а.с.47-48).

В довідці Головного управління статистики у Житомирській області від 14.03.2008р. №14/10/309 з посиланням на свідоцтво №872 від 23.04.1993р., яке додано до цієї довідки, зазначено, що станом на 23.04.1993р. у обласного виробничо-торговельного об'єднання місцевої промисловості "Полісся" (код 01527169) значилась загальнодержавна форма власності (т.2 а.с.93-94).

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 14.11.1995р., на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради народних депутатів від 13.08.1992р. №444 обласне виробничо-торговельне об'єднання місцевої промисловості "Полісся" є державним підприємством (т.3 а.с.116).

Зміни і доповнення до Статуту Житомирського ВТО "Полісся" зареєстровані виконкомом Житомирської міської ради на підставі рішення ради директорів об'єднання від 25.11.2000р. (т.1 а.с.51). Правовий статус майна Статутом не визначений.  

Згідно з довідкою Житомирського обласного управління статистики від 15.06.2001р. у Житомирського ВТО "Полісся" (код 01527169) зазначена колективна форма власності (т.1 а.с.57).

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб станом на 10.11.2009р. відсутні відомості про належність Житомирського обласного виробничо-торговельного об'єднання місцевої промисловості "Полісся" до державного підприємства або наявність у статутному фонді юридичної особи частки держави не менше 25 відсотків (т.1 а.с.58).

Разом з тим, наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 29.03.1996р. №103-ПК була затверджена комісія з приватизації майна цілісного майнового комплексу, що знаходиться на балансі, зокрема,  Житомирського обласного виробничо-торговельного об'єднання місцевої промисловості "Полісся". Але у зв'язку з порушенням справи про банкрутство об'єднання "Полісся" цей наказ скасовано наказом регіонального відділення ФДМ України від 25.10.1996р. №371-3Н (т.3 а.с.106, 108).

Провадження у справі №5/29 "б" про банкрутство Житомирського обласного виробничо-торговельного об'єднання "Полісся" порушено ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.06.1996р., а постановою цього суду від 30.07.1997р. боржника визнано банкрутом, призначено ліквідаторів для проведення ліквідаційної процедури (т.2 а.с.80-83).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.06.1998р. затверджено ліквідаційний баланс виробничо-торговельного об'єднання місцевої промисловості "Полісся", провадження у справі №5/29 "б" припинено (т.2 а.с.84-85).

Статтею 24 ЦК УРСР, яка була чинною в 1980-1990 роки, передбачались наступні види юридичних осіб: державні підприємства і організації, колгоспи і кооперативні організації, державно-колгоспні та інші державно-кооперативні організації.

Житомирське виробниче об'єднання "Полісся", Статут якого затверджений 30.12.1988р., було державним підприємством.

До прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 05.11.1991р. №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" усе майно, яке знаходилося на балансі (у володінні) Житомирського виробничого об'єднання "Полісся", як і саме об'єднання, були державними.

Пунктом 1 цієї постанови Кабінету Міністрів України затверджено Перелік держаного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та визначено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. В Переліку зазначено, що до комунальної власності передається державне майно підприємств місцевої промисловості, крім спеціалізованих підприємств концернів "Укрхудожпром", "Укрмузпром", "Укрторф", а також підприємств концерну "Укрмісцевпром".

Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 16.08.1990р. №199 "Про створення концернів місцевої промисловості" Житомирське ВО "Полісся" входило в склад концерну "Укрмісцевпром".

Про належність майна Житомирського об'єднання "Полісся" до державної власності свідчать раніше наведені документи щодо початку його приватизації в 1996 році, матеріали справи №5/29 "б" про банкрутство об'єднання, довідка органу статистики від 14.03.2008р., свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 14.11.1995р., а також лист концерну "Укрмісцевпром" від 03.04.1996р. на адресу регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області (т.3 а.с.107).

Вказаними документами спростовуються доводи позивача з посиланням на лист Фонду державного майна України від 18.11.2010р. №10-15-15805, в якому зазначено, що за даними інвентаризації об'єктів державної власності відомості щодо частини адміністративного приміщення за місцезнаходженням: м.Житомир, вул.Михайлівська, 8/1 від органів державного управління до Фонду з метою внесення до Єдиного Реєстру не надавалися, та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ВТО "Полісся" в частині вказівки на відсутність частки держави в статутному фонді (т.3 а.с.13, 14-15).

Вказані лист та витяг свідчать лише про відсутність певної інформації відповідно в переліку та реєстрі. А в чинному Статуті підприємства не визначено правовий статус його майна.

Враховуючи положення ст. 90 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963р., чинній на момент передачі дитячої бази відпочинку "Орлятко"), відповідно до якої державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави, вищезазначений табір з моменту передачі на баланс державного підприємства став об'єктом права державної  власності.

Перехід майна підприємства державної форми власності у іншу форму власності можливе лише шляхом приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Відповідно до наказу Житомирського обласного виробничо-торговельного об'єднання місцевої промисловості "Полісся" від 17.05.1991р. №69 з 01.05.1991р. функції оперативного керівництва діяльністю господарства піонерського табору "Орлятко" покладено на мале державне підприємство "Рембудмонтаж", яке з січня  1992 року стало малим орендним підприємством  "Рембудмонтаж" (т.1 а.с.61,62).

В пункті 11 листа Вищого арбітражного суду від 31.01.2001р. № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" зазначено, що якщо у встановленому порядку державне майно, зокрема, підприємство, передано в оренду підприємству іншої форми власності або організації орендарів, то це майно не втрачає статусу державної власності (хоча саме підприємство вже не є державним).

В червні 1993 року товариство покупців, створене членами трудового колективу орендного підприємства "Рембудмонтаж", подало заяву до регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області на приватизацію.

Згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу малого орендного підприємства "Рембудмонтаж" від 27.07.1993р. і договору купівлі-продажу від 06.09.1993р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та товариством покупців членів трудового колективу Житомирського Малого орендного підприємства "Рембудмонтаж", останнє придбало майно цілісного майнового комплексу Житомирського малого орендного підприємства "Рембудмонтаж", за виключенням дитячого оздоровчого табору "Орлятко", яке залишилось на балансі підприємства (т.2 а.с.62-70).

Законність вилучення із статутного фонду підприємства дитячого оздоровчого табору "Орлятко" підтверджується діючими на той час нормативно-правовими актами, а саме, постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.92р. №522 "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди".

Відповідно до п. 45 вказаної Методики вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, що належить орендареві, для якого встановлені пільги (об'єктів соціально-побутового призначення), особливий режим приватизації (відрахування вартості незавершеного будівництва, процентних облігацій, акцій, паїв, споруд і дільниць, що не підлягають приватизації).

Відповідно до чинного законодавства на балансоутримувача покладено обов'язок збереження та ефективного використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного фонду товариства. Розпорядження майном, виконання повноважень власника майна здійснює уповноважений на це орган, в даному випадку, регіональне відділення ФДМУ по Житомирській області.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.07.07р. майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Орлятко" зареєстрований за Державою Україна в особі регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру об'єктів державної власності (лист ФДМУ від 01.11.2010р. №15-4/931) балансоутримувачем дитячого оздоровчого табору “Орлятко” є ТОВ ПТФ "Україна" (т.2 а.с.134-137).

ТОВ ПТФ “Україна” є правонаступником малого орендного підприємства "Рембудмонтаж", що підтверджується п.1.3 Статуту фірми (т.2 а.с.61).

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст.317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Позивач, ставлячи вимогу про визнання за ним права власності на дитячий оздоровчий табір “Орлятко”, посилається на ст.331 ЦК України, яка визначає набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва, та на ст.332 ЦК України, яка передбачає набуття права власності на перероблену річ.

Однак, позивач не довів належними доказами тих обставин, з якими закон пов'язує набуття права власності з наведених вище підстав.

Відповідно до ст.392 ЦК України, на яку також посилається позивач як на правову підставу своїх вимог, позовом про визнання права власності є позадоговірний позов власника майна про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності. Метою використання вказаного позову є усунення невизначеності відносин власності щодо індивідуально визначеного майна, власником якого є позивач або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який повинен на підставі обставин, що підтверджують право власності позивача на майно, та безспірних доказів підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно.   

Згідно ст.32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Насамперед, доказами, що підтверджують наявність у позивача права власності на майно є правовстановлювальні документи. Перелік таких документів щодо нерухомого майна міститься в додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5.

Позивач не надав суду документів, які підтверджували б його право власності на спірне майно. Перебування майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою набуття права власності.

Накази по об'єднанню, згідно яких табір “Орлятко” передавався з балансу на баланс, є внутрішніми документами підприємства, які також не доводять право власності на спірне майно.

Наразі, враховуючи викладені вище обставини та докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що власником дитячого оздоровчого табору "Орлятко" є держава.

Стосовно посилань позивача на факти, встановлені судом, які не потребують доведення, зокрема, на висновок Житомирського апеляційного господарського суду, який міститься в мотивувальній частині постанови від 10.08.2010р. по справі №11/11-НМ за позовом Житомирського обласного виробничо-торгівельного об'єднання місцевої промисловості “Полісся” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про визнання добросовісним набувачем дитячої оздоровчої бази відпочинку “Орлятко”, а саме: “ВТО “Полісся” спірне майно - дитяча оздоровча база відпочинку "Орлятко" було передано у власність і по теперішній час не вибуло з його власності” суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням  третейського  суду,  під  час розгляду однієї справи, не доводяться  знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Як вказано в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.10.2004 р. у справі N 6/408, помилковим є надання преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнення фактів, встановлених цим судом, з їх юридичною оцінкою.

Слід зазначити, що вказаною постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.08.2010р. залишено без змін рішення господарського суду Житомирської області від 18.03.2010р., яким відмовлено ВТО “Полісся” в задоволенні позову про визнання його добросовісним набувачем дитячої оздоровчої бази відпочинку “Орлятко”. Мотивувальна частина рішення суду першої інстанції також містить висновки, зокрема: “Таким чином, майно, яке було передане на баланс державного підприємства, є об'єктом права державної власності”, “Таким чином, під час приватизації з вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Рембудмонтаж" було вилучено саме дитячий оздоровчий табір "Орлятко", “оскільки матеріалами справи встановлено, що власником дитячого оздоровчого табору "Орлятко" є держава”.

Отже, висновок апеляційної інстанції, наведений у мотивувальній частині постанови, не є фактом, встановленим судом в розумінні ч.2 ст.35 ГПК України.

За вказаних вище обставин справи та вимог чинного законодавства відсутні підстави для задоволення позову ВТО “Полісся” про визнання за ним права власності  на нерухоме майно дитячої оздоровчої бази відпочинку "Орлятко".

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82 - 85  ГПК України, господарский суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 17 січня 2011 року.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3,4,5 - сторонам

6 - прокурору