Рішення

від 05.01.2011 по справі 9/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        05.01.2011 р.                                                                      Справа № 9/139

за позовом приватного підприємства "Росава-Агро"

до приватного підприємства "Фірма "А.В.К."

про стягнення 343024,76 грн.                                                                        

                               Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача:   Попов В.О.  

від відповідача:  Кравченко В.В.          

Рішення прийняте після  перерв, оголошених в засіданні суду 05.01.2011р.          

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 343024,76 грн., в тому числі 261920,00 грн. основного боргу, 65389,56 грн. інфляційних, 15715,20 грн. річних.

          Відповідач відзиву на позов не надав, в заяві від 05.01.2011р. визнав основний борг повністю в сумі 261920,00 грн.          

          В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів та для укладення мирової угоди, при цьому представник відповідача (керівник) щодо наявності у відповідача додаткових доказів повідомив, що до цього часу вони не знайдені отже він сумнівається у їх наявності (існуванні). Враховуючи вказане, а також те, що представник позивача можливість укладення мирової угоди між сторонами не підтвердив, що розгляд справи вже відкладався за клопотанням представника відповідача для укладення мирової угоди (а.с. 54) суд вважає, що клопотання відповідача необґрунтоване і  задоволенню не підлягає.

Сторони подали клопотання про продовження строку. З врахуванням вказаного вище і того, що за час перерв, які оголошувались в засіданні суду 05.01.2011р., сторони надали необхідні для вирішення спору докази, та з врахуванням пояснень представників сторін, суд не вбачає підстав для продовження строку вирішення спору. В зв"язку з цим клопотання про продовження строку вирішення спору задоволенню не підлягає.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши  представників сторін, суд встановив:

          Позивач просить стягнути з відповідача 261920,00 грн. основного боргу за товар поставлений по договору купівлі-продажу від 08.10.2008р., 65389,56 грн. інфляційних та 15715,20 грн. річних.

Згідно умов вказаного позивачем договору купівлі-продажу від 08.10.2008р. (далі - договір), позивач (продавець) зобов'язався продати, а відповідач (покупець) оплатити зерно ячменю в кількості 300 тон по ціні 1000,00 грн. за тону. Загальна сума договору встановлена в розмірі 300000,00 грн. (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Позивач стверджує, що на виконання договору 20.10.2008р. він відпустив відповідачу зерно ячменю в кількості 264920 кг вартістю 264920,00 грн., на підтвердження цього позивач надав фотокопію накладної № 16 від 20.10.2008р. (а.с. 6).

Пунктом 2.3. договору встановлено, що покупець зобов'язується оплатити товар по заліковій вазі в термін до 14 днів. Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов"язано його початок. Сторони в договорі не встановили, з якою подією чи з якою календарною датою пов"язаний початок перебігу строку оплати. В зв"язку з цим за умовами договору неможливо визначити дату, до якої відповідач повинен був провести оплату, таким чином  строк оплати покупцем отриманого товару в договорі не визначений.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем в червні-липні 2010р. направлялись на адресу відповідача вимоги про оплату ячменю, отримання яких відповідачем підтверджується відповідними поштовими повідомленнями. Проте, відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 3000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 23.04.2010р.  та від 06.10.2010р. (а.с. 42-43).

          У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 261920,00 грн. Дана сума боргу підтверджується наданими у справі доказами в т.ч. двостороннім актом звірки взаєморозрахунків за період з 08.10.2008р. по 15.11.2010р.). і визнана відповідачем в заяві від 05.01.2011р.

          Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          В зв'язку з цим позов в частині стягнення основного боргу в сумі 261920 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 65389,56 грн. інфляційних за період з листопада 2008 року по вересень 2010 року та 15715,20 грн. річних за період з 04.11.2008р. по 02.11.2010р..

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Вимога позивача про стягнення інфляційних та річних правомірна, але позивачем не вірно визначено періоди, за які підлягають стягненню інфляційні та річні.

Оскільки в договорі строк оплати відповідачем товару не встановлено, то згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Оскільки перша вимога про оплату товару, направлена позивачем на адресу відповідача, отримана відповідачем 29.06.2010р. (що підтверджується наданим позивачем оригіналом  поштового повідомлення), то відповідач повинен був оплатити товар до 06.07.2010р. Тобто прострочення зобов'язання розпочинається з 07.07.2010р.

В зв'язку з цим стягненню підлягають інфляційні за період з липня по вересень 2010 року в сумі 10284 грн. 37 коп. та річні за період з 07.07.2010р. по 02.11.2010р. в сумі 2561 грн. 79 коп.  

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних та річних підлягає задоволенню частково в сумі 10284 грн. 37 коп. інфляційних та 2561 грн. 79 коп. річних, в іншій частині стягнення інфляційних та річних позов задоволенню не підлягає.

          На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.  43, 49, 75, 82-85  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Фірма "А.В.К." (39603, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Профспілкова, 1 (вул. Бетонна, 19), ідентифікаційний код 35407122, р/р 260030017 в КФ ВАТ "МКБ", МФО 331906) на користь приватного підприємства "Росава-Агро" (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, 141, ідентифікаційний код 31071019, р/р 26009671127526 в КРД РБ "Аваль" м. Київ, МФО 322904) 261920 грн. 00 коп. боргу, 10284 грн. 37 коп. інфляційних, 2561 грн. 79 коп. річних, 2747 грн. 66 коп. витрат по держмиту, 189 грн. 04 коп. витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову  відмовити.

4. Видати наказ після набрання цим  рішенням законної сили.

          Суддя                                                                      К.В. Тимошенко       

          Повне рішення складено 10.01.2011р.